- •1. Поняття і суть конституційного права як галузі національного права зк
- •2. Предмет кпзк
- •3. Предмет і метод правового регул-ня в кпзк
- •4. Принципи кпзк
- •5. Система основних інститутів кпзк
- •6. Конституційно-правові норми в зк – характеристика
- •7. Конституційні правовідносини
- •8. Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •4. Церква.
- •10. Держава, як суб’єкт конституційних прав у зк
- •11. Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин
- •12. Конституційна відповідальність в зк
- •13. Поняття і види джерел кпзк
- •14. Юридичні властивості конституцій зк
- •15. Класифікація конституцій зк і їх внутрішня структура
- •16. Основні риси і особливості конституцій, прийнятих після другої світової війни в зк
- •7. Змінено понятійний апарат конституцій.
- •17. Порядок розробки і прийняття конституцій у зк
- •18. Порядок внесення змін і доповнень до Конституції в зк
- •19. Конституційні закони, як джерела кпзк
- •20. Органічні закони, як джерела кпзк
- •21. Судові прецеденти, як джерела кпзк
- •22. Доктрина – як джерело кпзк
- •23. Звичай, як джерело кпзк
- •24. Принципи правового статусу особи в зк
- •25. Поняття і суть конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •26. Класифікація конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •27. Особисті права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •28. Політичні права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •29. Соціально-економічні права громадян (підданих) у зк
- •30. Види гарантій конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •31. Поняття і суть правових гарантій конституційних прав громадян (підданих)
- •32. Поняття і характерні риси громадянства (підданства) в зк
- •33. Порядок набуття громадянства (підданства)
- •34. Порядок втрати громадянства (підданства)
- •35. Особливості набуття громадянства шляхом натуралізації
- •36. Правові гарантії громадянства (підданства)
- •37. Інститут омбудсмана
- •38. Поняття суспільного ладу в зк
- •39. Форма правління в зк, та її різновиди
- •40. Монархія як форма правління та її різновиди
- •41. Дуалістична монархія та її ознаки
- •42. Республіка, як форма правління в зк та її різновиди
- •43. Ознаки республіканської форми правління
- •44. Президентська республіка в зк
- •45. Парламентська республіка та її ознаки
- •46. Форми державного устрою в зк
- •2. Складну д.:
- •48. Унітарна форма державного устрою в зк та її ознаки
- •49. Принципи федералізму в зк
- •50. Сучасні теорії федералізму
- •51. Федерація, як форма державного устрою зк та її ознаки
- •52. Правове положення суб’єктів федерації
- •53. Політичні режими в зк
- •54. Вплив змін у політичному режимі на форми держави в зк
- •55. Демократичний вид політичного режиму – поняття, ознаки, суть
- •56. Референдум і плебісцит
- •57. Поняття і суть виборчого права в зк
- •58. Принципи виборчого права в зк
- •59. Виборчі системи в зк
- •60. Виборчі цензи
- •61. Мажоритарна виборча система в зк
- •62. Пропорційна виборча система в зк
- •63. Партії і конституційний механізм державної влади
- •64. Партійні системи в зк
- •65. Юридична інституціалізація політичних партій в зк
- •66. Основні функції політичних партій зк
- •67. Контроль за діяльністю політичних партій
- •68. Принципи розподілу функцій влади в зк
- •69. Місце і роль парламенту в системі верховної влади зк
- •70. Структура парламентів і порядок формування їх палат в зк
- •71. Законодавчий процес в парламентах зк
- •72. Правов. Статус депутата парламенту в зк
- •73. Парламентські комітети і комісії в зк та їх повноваження
- •74. Судові повноваження парламенту в зк
- •75. Парламентський контроль за діяльністю уряду в зк
- •76. Відповідальність парламентів і депутатів
- •77. Поняття і юридична природа інституту глави держави в зк
- •78.Правове положення президента в республіках
- •79. Компетенція глави держави в зк
- •81. Відповідальність глави держави в зк
- •82. Порядок формування, структура урядів та їх компетенція в зк
- •83. Конституційний і фактичний статус уряду в зк
- •84. Глава Уряду в зк
- •85. Правова природа контрасигнування
- •86. Конституційна та судова відповідальність уряду та його членів
- •87. Повноваження органів конституційного контролю
- •88. Поняття і юридична природа конституційного контролю в зк
- •89. Юридичні наслідки актів конституційного контролю
- •90. Відповідальність органів конституційного контролю та їх членів в зк
- •91. Поняття і юридична природа органів місцевого самоврядування в зк
- •92. Порядок формування і структура органів місцевого самоврядування
- •93. Повноваження органів місцевого самоврядування в зк
- •94.Форми урядового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування
- •95. Конституційна і судова відповідальність
- •96. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн
- •97. Правове положення адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави
- •98. Індемнітет в зарубіжних країнах
- •99. Поняття судової влади в зк
- •100. Ознаки англосакської та європейської (континентальної) моделі судової систми
- •101. Системи суддів загальної юрисдикції та адміністративна юстиція
- •102. Органи, що допомагають судовій системі
- •103. Принципи судоустрою
- •104. Принципи та гарантії судочинства
- •105. Статус суддів
- •1.Основи конституційного права Франції
- •1. (2) Основи конституційного права Франції
- •2. Основи конституційного права Німеччи
- •3. Основи конституційного права Великобританії
- •4. Основи конституційного права Італії
- •5. Основи конституційного права Чехії
- •6. Основи конституційного права Росії
- •7. Основи конституційного права сша
- •8. Основи конституційного права Канади
- •9. Основи конституційного права Японії
- •10. Основи конституційного права Китаю
- •11. Основи конституційного права Бразілії
- •12. Основи конституційного права Індії
- •13. Основи конституційного права Польщі
20. Органічні закони, як джерела кпзк
Закони - особливі НПА, регулюють найважл. сусп. відносини, мають вищу юрид. силу приймають компетентні держ.органи (парламент, монарх, колегіальні органи, на референдумах).
Органічні - приймаються з найбільш важливих питань, що вказані в конституції посилаються на К., визначають статус держорганів чи процедуру їх формування (народне голосування) (Франція, Іспанія);
Вони приймаються для уточнення або доповнення положень конституції на основі бланкетних норм К, які лише лише визначають коло питань, що мають бути врегульовані органічними законами.
Франція: Органічний закон визначає порядок організації та функціонування Конституційної ради і й процедуру, тривалість повноважень кожної палати, кількість її членів, їхню винагороду, умови обрання, принципи обираності і неприпустимості суміщень.
Іспанія: органічні закони — закони, що стосуються основних прав і свобод, схвалюють статути про автономію, встановлюють порядок загальних виборів, а також інші спеціально передбачені Конституцією закони.
По суті, органічні закони встановлюють головні конституційно-правові інститути в цілому або їх основи.
Порядок прийняття, зміни і скасування їх можуть дещо відрізнятися від звичайного законодавства, хоча за юридичною силою вони тотожні.
У Франції органічні закони приймаються на основі звичайної законодавчої процедури.
У Грузії, Іспанії, Португалії, Румунії і Молдові органічні закони приймаються абсолютною більшістю складу парламенту.
21. Судові прецеденти, як джерела кпзк
СУДОВІ ПРЕЦЕДЕНТИ - це постанови суду по конкретним справам, що є обов’язковими при розгляді подібних справ.
Є джерелом права в країнах англосаксонської правової сімї (Британської співдружності, Індії), коли судові органи крім юрисдикційної здійснюють правотворчу функцію.
Буває адміністративний прецедент (Франція, Туреччина)
Однак повністю судовий прецедент не є джерелом КПзк, бо в аналогічних справах використовується лише основне рішення винесене по справі прецеденту. І вже таке рішення є основою судового прецеденту
Види прецедентів:
1)індикативний – це такий судовий прецедент, який є обов’язковим лише для сторін які судяться і не обов’язковим для інших осіб;
2)імперативний – це такий прецедент, який є обов’язковим для застосування всіма судами держави. Такий прецедент є джерелом КПзк.
22. Доктрина – як джерело кпзк
Правова доктрина: - акт-документ, що містить концептуально оформлені правові ідеї, принципи, розроблені вченими з метою удосконалення законодавства, усвідомлені суспільством і визнані державою як обов'язкові.
Доктрина – це опублікована точка зору вченого юриста з конституційно-правового питання. Є умовно джерелом КП і застосовується в країнах з англосаксонською правовою системою.
Судді вправі посилатися на доктрину, але, як правило, це є правом, а не обов’язком
Правова доктрина не у всіх країнах є джерелом права, хоча значення наукових праць юристів для формування моделі правового регулювання визнається законодавцями багатьох країн.
Особливе значення має там, де існують значні прогалини права.
У наші дні роль доктрини: сприяє удосконаленню нормативно-правових актів, створенню нових правових понять і категорій, розвитку методології тлумачення законів.
Правова доктрина служила безпосереднім джерелом права:
в англо-американській правовій системі: при вирішенні справи судді посилалися на праці вчених;
у релігійно-філософській правовій системі: іслам, індуїзм, іудаїзм мають у своїй основі правила загальнообов'язкової поведінки, почерпнуті з праць видатних юристів