62. Пропорційна виборча система в зк

Виборча система у вузькому значенні – певний спосіб розподілу мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування.

Пропорційна система – система представництва політичних об’єднань, при якому число мандатів що отримують такі об’єднання відповідає числу голосів за кандидатів.

Система є суто партійною. Кожна ПП висуває список кандидатів на посади, відповідно виборець голосує за список в цілому, в деяких випадках може виразити своє ставлення до окремих кандидатів. Ця система забезпечує участь у виборчому процесі дрібним партіям. Вона є більш демократичною і прогресивною.

Недоліки: виникають проблеми при формуванні уряду, якщо жодна з партій або коаліція партій не має в парламенті абсолютної більшості; застосування цієї системи в недемократичному режимі має можливість відсторонити від політики рядових партійців. Розподіл голосів між партіями відбувається шляхом виборчої квоти або методом ділення.

Розподіл мандатів всередині партії 2 шляхами:

- пов’язані жорстокі списки – список складає сама ПП, виборець не може його змінити;

- гнучкі списки – список формується самим виборцем (преференційне глосування).

4. змішана система – поєднання різних систем або їх елементів:

а). географічно-неоднорідні – комбінують мажоритарні системи в малозаселених округах і пропорційні в густонаселених;

б). географічно-однорідні – паралельне комбінування пропорційної і мажоритарної системи.

63. Партії і конституційний механізм державної влади

Політична партія – організована група однодумців, яка виражає інтереси частини народу (класу, класів, соціальних верств) і має на меті реалізувати їх через завоювання державної влади або через участь в її здійсненні.

Кожна партія має свою ідеологію, політичну платформу, методи й засоби діяльності, соціальну базу, електорат, розгалужену організаційну структуру, покладають на своїх членів певні обов'язки та встановлюють норми поведінки.

ПП як самостійний елемент політичної системи відокремлені від держави. Однак з іншого боку ПП і держава активно взаємодіють. Співвідношення між ними в різних країнах виявляється по різному.

Різняться як рівень, так і форми взаємодії. Однак у будь-якому випадку ПП не є складовою частиною державного механізму. У співвідношенні „держава – партії” останні виступають як засіб завоювання й утримання влади, а перша – як її здійснення.

Роль ПП: = осередок формування національної ідеї; = інструмент формування державної влади; =інструмент прийняття найважливіших рішень та їх реалізації; = засіб впливу на державну владу та спосіб її формування.

Ф-ії загальні для будь-яких ПП і як спеціальні, які формуються в залежності від суспільних відносин всередині країни, реалізуються через виборчу систему, що є механізмом формування державної влади.

В демократичній державі це: =забезпечення ефективного функціонування політичної системи;

= узгодження інтересів різних груп населення;

- ідея загальної стабільності в країні;

- створення опозиційних ПП, що виступає шляхом вирішення проблем всередині країни та суп-ва;

- ідеологічна – ідейний вплив на всіх членів і прихильників, пропаганда цінностей, ставлення соц-політ. атмосфери в суп-ві;

- комунікативна – встановлення зворотних зв’язків ПП і держави з суспільством в цілому (через ЗМІ).