Глава 2

ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ОСНОВНИХ МАТЕРІАЛАХ І РОЗРАХУНОК ЇХ ВАРТОСТІ

РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ В ОСНОВНИХ МАТЕРІАЛАХ І НАПІВФАБРИКАТАХ

Розрахунок потреби проводиться по всіх видах основних матеріалів технологічного призначення. Потреба в матеріалах технологічного призначення укрупнено розраховується за формулою

М_о=Мо.п+Мн.з.+М_ср.з +М_ост, (3)

де М_о.п - основні матеріали, потрібні на заплановану програму випуску виробів;

М_н.з - кількість матеріалів, необхідних для приросту незавершеного виробництва, виходячи з програми випуску;

М_ср.з. - норма середнього запасу матеріалів на складах за планом на кінець періоду, що планується;

М_ост - очікуваний залишок матеріалів на складах і в дорозі на початок періоду.

Визначення потреби в основних матеріалах проводиться з використанням інформаційно-довідкового матеріалу, вказаного в додатках 3-6.

Потреба в основних матеріалах розраховується на основі виробничої програми та норм витрати на одиницю запланованого випуску виробів

(4)

де N_j - виробнича програма запуску j-го типорозміру деталей, що виготовляються з даного матеріалу, шт.;

j - типорозміри-деталей, що виготовляються з даного матеріалу;

И - загальна кількість типорозмірів деталей, що виготовляються з даного матеріалу;

η_Mj - норма витрати даного матеріалу на виготовлення 1 деталі j-го типорозміру. Норма витрати матеріалів визначається по кожній деталі

η_{Mj =} k_m*k_Б.в*G_д (5)

де G_д - чиста вага готової деталі;

к_m - коефіцієнт, що враховує відношення ваги заготовки до ваги готової деталі;

к _Б.в - коефіцієнт, що враховує безповоротні втрати матеріалу при виготовленні деталі (чад, окалина, розпліски та ін.).

Для спрощення розрахунків за норму витрати матеріалів в курсовій роботі можна прийняти чорнову вагу матеріалу.

Незавершена виготовленням продукція, що знаходиться на різних стадіях виробничого процесу та забезпечує його безперервність, відноситься до незавершеного виробництва. У приладобудівної промисловості питома вага незавершеного виробництва висока. Це викликане, головним чином, численними та тривалими випробуваннями продукції, що виготовляється.

(6)

Матеріали, потрібні для приросту незавершеного виробництва, розраховуються за формулою

де N’_j - програма випуску виробів в наступному за плановим періоді;

к_зм- коефіцієнт залучення матеріалів в процес виробництва.

Коефіцієнт залучення матеріалів у виробництво визначається відношенням середньої витрати даного матеріалу вже відпущеного на виготовлення j-го виробу до технічно обгрунтованої норми витрати даного матеріалу.

Норма середнього запасу матеріалів на складах визначається за формулою

/2

2

(7)

де М_с - страховий запас матеріалів, необхідний на випадок перебоїв в постачанні;

/ 2 - середній поточний запас матеріалу на складі, рівний половині різниці норми максимального та мінімального запасів.

Приблизні значення норм запасу деяких видів матеріалів на складах наведені в додатку 3. Для укрупнених розрахунків поточного запасу по інших видах матеріалів, не наведених в додатку 3, потрібно керуватися приблизно такими ж нормативами.

Величина залишків матеріалів визначається за формулою

(8)

де М_скл - наявність матеріалів на складах;

М_{п н}- планові надходження матеріалів до початку періоду, що планується;

М_п - споживання матеріалів за той же період.

Величину залишку матеріалів на складах в курсовій роботі можна прийняти

1 - 5% від норми середнього запасу.

Потреба в напівфабрикатах і готових виробах встановлюється аналогічно розрахунку по основних матеріалах.

РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ОСНОВНИХ МАТЕРІАЛІВ І НАПІВФАБРИКАТІВ

Вартість основних матеріалів розраховується за формулою

(9)

де Цм, - оптова ціна одиниці ваги (довжини) матеріалів даного виду;

G_l - кількість матеріалів даного виду;

G°_l - кількість відходів даного виду матеріалів, що використовуються при виготовленні j-го виробу;

Ц^о_мl - оптова ціна відходів даного виду матеріалів;

Z - кількість видів матеріалів, що застосовуються при виготовленні продукції;

К_т.з - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати при придбанні матеріалів даного вигляду.

Розрахунок вартості основних матеріалів виконується на підставі наступних положень.

1. Оптова ціна на матеріали приймається по прейскурантах. На матеріали, заготовки та напівфабрикати власного виготовлення оптова ціна встановлюється на рівні їх виробничої собівартості.

2. Оптова ціна відходів в залежності від виду матеріалів і характеру їх утилізації береться з відповідних прейскурантів. Середні заготівельні ціни на відходи наведені в додатку 4.

3. Величина відходів розраховується як різниця між чорновою та чистовою вагою деталі (вузла, блоку, виробу). Приблизні кількісні значення відходів в процентах до чистової ваги наведені в додатку 5.

4. Коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати при придбанні матеріалів, введений для обліку витрат по транспортуванню, зберіганню, підготовці матеріалів до використання у виробництві та неминучих втрат при зберіганні. Для розрахунку в курсовій роботі він може бути прийнятий 1,05 - 1,08.

Добуток оптової ціни на одиницю ваги матеріалу та . коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат складають планово-заготівельну ціну. Планово-заготівельні ціни на деякі види матеріалів і заготовок стосовно до приладобудівних підприємств наведені в додатку 6.

Сума вартостей матеріалів по всіх операціях виготовлення продукції складає витрати по матеріалах на деталь (вузол, блок, виріб) загалом.

Аналогічно проводяться розрахунки вартості напівфабрикатів. Всі розрахунки вартості основних матеріалів і напівфабрикатів зводяться в табл. 2.

Глава З

РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ТА ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧОГО ПЕРСОНАЛУ

РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧОГО ПЕРСОНАЛУ

Промислово-виробничий персонал дільниці, що проектується включає

основних і допоміжних робочих, інженерно-технічних працівників (ІТР), службовців, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і учнів.

У кожний момент часу у виготовленні продукції бере участь певна кількість працівників, яка називається явочною. Крім того, деяка частина _х працівників знаходиться у відрядженнях, відпустках, не виходить на роботу за хворобою, внаслідок виконання державних і суспільних обов'язків і т.д. Разом з явочним числом вони складають облікову кількість робітників.

Облікова чисельність встановлюється в такій кількості, щоб забезпечити регулярний вихід необхідного числа явочних робітників з урахуванням втрат - робочого часу.

Визначення потрібної кількості основних робітників

Облікова кількість основних робітників встановлюється по професіях і розрядах за формулою

(10)

де N_плj - програма випуску j-го об'єкта виробництва;

t_шт.ij - норма штучного часу на і-і операції при виготовленні продукції j-го

типорозміру;

Т_еф - ефективний фонд часу робочого;

k_{бо i} - коефіцієнт, що враховує можливість багатоверстатного обслуговування при виконанні і-ї операції;

k _в.н.i - коефіцієнт, що враховує виконання корм часу.

Розрахунок чисельності робітників на потокових лініях при повному завантаженні робочих місць, а також не дільницях механічної обробки при широкому застосуванні багатоверстатного обслуговування та на всіх інших видах робіт, що важко піддаються нормуванню, проводиться за формулою

Ч_ор=(С_м*η_s)/к_бо (11)

де η_s - прийнятий режим змінності роботи підприємства.

При розрахунку облікової кількості основних робітників необхідно керуватися наступними положеннями.

1. Коефіцієнт багатоверстатного обслуговування при роботі на верстатах загального призначення (токарних, револьверних, свердлувальних, шліфувальних) можна прийняти рівним одиниці. Для всіх верстатів з напівавтоматичним циклом він дорівнює 1,5 -г 2,5, автоматів - 3. Можлива кількість металорізальних верстатів, що одночасно обслуговуються наведена в додатку 7.

2. Ефективний фонд часу одного робітника для конкретного року розраховується шляхом віднімання з номінального фонду цілоденних і внутрішньозмінних втрат робочого часу, що плануються, склад яких наведений в табл. 3.

Річний фонд часу одного робітника Таблиця 3

Склад фонду робочого часу	Час, що планується
	в днях	в годинах
Календарний фонд часу	+	=-
Неробочі дні, усього
в тому числі, вихідні святкові	+	-
Наявний або номінальний фонд часу	+
Невиходи на роботу, що плануються (в середньому на людину):
чергова відпустка	+
додаткова відпустка	+	-
за шкідливі умови праці	+	-
тим, хто навчаються без відриву від виробництва	+
підліткам від 15 до 18 років	+
декретна відпустка	+
виконання державних і суспільних обов'язків	+
хвороби	+	-
Середнє число явочних днів	+
Середня тривалість робочого дня	+	-
Скорочення робочого дня відповідно до чинного законодавства (в середньому на людину в день);
за шкідливі умови праці	-	+
підліткам від 15 до 18 років	_	+
матерям, які годують		+
за роботу в святкові дні		+
Середня тривалість робочого дня		+
Ефективний фонд часу робочого	-	+ 1

Примітка: «+» - наявність статті, «-» - відсутність статті.

При плануванні структури корисного фонду часу потрібно враховувати, що кожний робітник після 11 місяців безперервної роботи, користується правом на чергову відпустку тривалістю 18 робочих днів. Підліткам до 18 років і робітникам, зайнятим на важких і шкідливих роботах, надається додаткова відпустка від 6 до 12 робочих днів. Робітникам, що навчаються в учбових закладах, на період здачі іспитів і заліків надається додаткова відпустка від 10 до 30 календарних днів. Відпустка по вагітності становить 112 календарних днів і надається рівними частинами до та після родів. Відпустки по вагітності та родам плануються з урахуванням питомої ваги працюючих жінок в розмірі 0,5-1% до номінального фонду часу. Невиходи, пов'язані з виконанням державних і суспільних обов'язків, слід прийняти в розмірі 0,25-0,5%, а внаслідок хвороб – 1-2% від номінального фонду часу.

Додаткові відпустки, пов'язані з виконанням важких і шкідливих робіт, в приладобудуванні не плануються.

Робочий день підліткам від 15 до 18 років скорочується на 1 годину в день, а матерям, які годують передбачаються півгодинні перерви через кожні 3-4 години роботи. Перерви для годування дітей в залежності від прийнятого числа жінок на виробничій дільниці приймаються в розмірі 0,07-0,15% тривалості робочого дня. У передсвяткові дні робочий день скорочується на 1 годину. У приладобудуванні скорочення робочого дня через виконання робіт у важких і шкідливих для здоров'я умовах не передбачається.

Кількість робітників, розрахована по формулах (10) і (11), коректується по кожній професії та кваліфікації з урахуванням виробничих умов і узагальнюється в табл. 4.

Таблиця 4

Розрахунок потрібної кількості основних робітників

Професія	Розряд	Кількість робітників
		розрахункова	прийнята

Примітка. Встановлення тарифного розряду робочого проводиться на підставі тарифно-кваліфікаційного довідника. Середні розряди робітників в приладобудуванні орієнтовно можна прийняти: монтажник 3-4 розряд, випробувач 4-5 розряд, складальник приладів 3-4 розряд [18].

Встановлення потреби у допоміжних робітниках, ІТР і службовців

Потрібна кількість допоміжних робітників необхідної професії та спеціальності встановлюється або по нормах обслуговування, або по нормативах чисельності цієї категорії працюючих. Для укрупнених розрахунків можна скористатися нормативами чисельності та нормами обслуговування, наведеними у додатках 8 і 9.

При плануванні кваліфікаційного складу допоміжних робітників за основу можна прийняти дані додатку 10. Планові розрахунки чисельності - та кваліфікаційного складу узагальнюються в табл. 5 з розмежуванням робітників, зайнятих обслуговуванням обладнання та виконуючих загальноцехові функції.

Прийнята чисельність допоміжних робітників не повинна перевищувати 40-60% від загальної кількості основних робітників виробничої дільниці.

Кількість ІТР і службовців визначається по наявних нормативах в залежності від складності виробничого процесу, номенклатури виро’бів і загальної чисельності виробничих робітників. Розрахунок чисельності ІТР і службовців проводиться виходячи з штатного розкладу, що розробляється у відповідності зі схемою управління. Типові організаційні схеми управління та нормативи чисельності ІТР і службовців наведені в додатку 11.

Для прямоточних дільниць (потокових ліній), що розробляються і обгрунтовуються в курсовій роботі, схема управління та чисельність ІТР і службовців визначається з розрахунку наявності в цеху 6-8 аналогічних виробничих підрозділів.

Таблиця 5

Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Професія	Вимірник норми обслуговува ння	Норма обслуговування на одного допоміжного робітника	Прийнята кількість					Всього
			І	II	III	IV	V
І. Робітники, зайняті обслуговуванням обладнання
Наладчики Мастильники Електромонтери Слюсарі Вантажники Електрокарники Кранівники Стропальники
II. Робітники, що виконують загальноцехові функції
Контролери Комірники Прибиральники

Виробнича дільниця очолюється майстром при наявності в одній зміні не менше 25-30 робітників. Один старший майстер призначається на трьох та більше змінних майстрів.

РОЗРАХУНОК ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧОГО

ПЕРСОНАЛУ

Організація заробітної плати

У приладобудуванні так само, як і в інших галузях промисловості, застосовуються дві форми заробітної плати - відрядна та почасова. Кожна з них має свої системи (мал. 1).

Форми оплати праці
Відрядна		Почасова
Системи оплати праці
Індивідуальна	Колективна	Почасова
Проста відрядна Відрядно-почасова Прогресивно-відрядна Бригадно-відрядна Непрямо-відрядна Акордна		Почасово-проста Почасово-преміальна

Мал. 1. Форми та системи оплати праці в приладобудуванні [9].

Системи оплати праці встановлюються самими приладобудівними підприємствами. Основною формою оплати праці робітників в приладобудуванні є відрядна. Вона застосовується там, де об'єм виконаної роботи вимірюється досить точним кількісним показником, що повно відображає внесок кожного працівника. Так, на більшості верстатних робіт найбільш ефективною є індивідуальна відрядна форма оплати праці. В результатах роботи всієї бригади матеріально зацікавлює колективно-відрядна система оплати праці. На потокових і конвеєрних лініях найбільш доцільною виявляється комплексна (бригадна) відрядна платня праці. На дільницях основного виробництва, що визначають терміни та якість виконання виробничої програми, як правило, вводиться прогресивно-відрядна система оплати.

Для оплати праці допоміжних робочих (наладчиків, ремонтників, транспортних робітників та ін.), від діяльності яких безпосередньо залежать результати роботи основних робітників, застосовується непрямо-відрядна система оплати праці.

З метою посилення зацікавленості в скороченні терміну виконання робіт робітниками по монтажу та пусковій наладці обладнання, ремонту та т.д. рекомендується застосовувати акордну систему заробітної плати.

Почасово оплачується праця робітників на конвеєрах і автоматичних лініях зі суворо регламентованим ритмом і режимом роботи. Крім того, ця форма оплати праці застосовується на збиранні приладів і на виробничих дільницях, де виконуються різноманітні роботи, що не піддаються нормуванню.

Почасова оплата праці застосовується і на роботах, де відрядна система може негативно позначатися на якості продукції, що випускається. Такі роботи виконуються черговими слюсарями, електромонтерами, комірниками, контролерами та т.д.

Звичайно застосовується почасово-преміальна система оплати праці, яка включає оплату відпрацьованого часу по тарифних ставках, виплату премій за досягнення окремих показників. Число показників преміювання не повинне бути великим, а величина премій по кожному з них не повинна різко відрізнятися. Зразковими показниками преміювання можуть бути виконання та перевиконання виробничих планів, нормованих завдань, норм обслуговування, вимог технічних умов і т.д.

Організація оплати праці ІТР і службовців засновується на схемах посадових окладів.

У курсовій роботі необхідно встановити систему оплати праці різних категорій працюючих і обгрунтувати її.

Розрахунок фонду заробітної плати робітників

Плановий фонд заробітної плати робітників визначається виходячи з стовідсоткового виконання виробничого плану, досягнення встановленого рівня продуктивності праці та прийнятих штатах обслуговуючого персоналу.

Загальна сума заробітної плати розподіляється на фонди прямої, годинної, денної та місячної заробітної плати.

Фонд прямої заробітної плати включає оплату праці робітників- відрядників по відрядних розцінках і робітників-почасовиків за відпрацьований час по тарифних ставках. Питома вага прямої зарплати в загальному заробітку робітників-відрядників становить 70-75%, а робітників-почасовиків 75-85%.

Фонд годинної заробітної плати складається із загальної суми прямої заробітної плати та доплат по преміальних системах: за роботу в нічний час. за навчання учнів, незвільненим бригадирам за організацію роботи бригад, резервним робітникам на потоці, за сумісництво професій, оплату чергувань в святкові дні, оплату бракованої продукції, випущеної не з вини робітника, оплату за відхилення від нормальних умов роботи.

Фонд денної заробітної плати, крім часового фонду, включає доплати підліткам за скорочений робочий день, оплату понаднормових годин і внутрішньозмінних простоїв не з вини робітників, оплату перерв в роботі матерів, які годують та ін.

Фонд місячної заробітної плати являє собою весь фонд заробітної плати, нарахованої робітникам. У нього входять денний фонд і кошти на оплату чергових і додаткових відпусток, нез'явлень через виконання державних і Суспільних обов'язків, за вислугу років, грошові допомоги тим, хто йде в ряди Радянської Армії та т.д.

Розрахунок фонду заробітної плати починається з визначення фонду прямої заробітної плати, доплат і преміальних виплат.

Розрахунок фонду прямої заробітної плати виробничих робітників ведеться на підставі трудомісткості відрядних робіт і тарифних ставок по професіях і розрядах за формулою

(12)

де Nj - програма випуску .і-го виробу;

Р_С j - розцінка на виготовлення одного j-го виробу.

При цьому відрядні розцінки обчислюються за формулою

(13)

тут: m - кількість операцій по виробу j-го типорозміру, що виконуються робітниками певної професії і розряду;

t шт _ij - норма штучного часу на виконання і-ї операції;

C _{Т i} - годинна тарифна ставка робітника на і-ї операції (годинні тарифні ставки робочих підприємств машинобудування наведені в додатках 12 і 13).

Фонд прямої заробітної плати робітників-почасовиків по професіях і розрядах розраховується за формулою

(14)

де Ч_пов - кількість робітників-почасовиків q-ї професії р-го розряду;

Т_еф - дійсний фонд часу робочого;

G_qp - часова тарифна ставка робочого ц-ї професії та р-го розряду (див. додатки 12 і 13).

Для робітників-почасовиків деяких професій встановлені не тарифні ставки, а місячні оклади (додаток 14). Тарифні ставки ряду робітників, зайнятих на вантажно-розвантажувальних роботах, наведені в додатку 15.

При обслуговуванні робітниками певної кількості верстатів понад встановлену норму його тарифна ставка збільшується на 0,4-1% для відрядників або на 0,5-1% для почасовиків.

Розрахунок доплат до фонду прямої заробітної плати. Всі види додаткової заробітної плати розраховують на основі положень трудового законодавства та колективного договору, керуючись при цьому наступними положеннями.

1. Час з 22 до 6 годин вважається нічним. При восьмигодинному робочому дні кожний час нічної роботи оплачується при почасової оплаті праці як 8/7 денної години, при семигодинному - як 7/6 денної години. При відрядній оплаті за кожну годину нічної роботи доплачується відповідно тривалості робочої зміни 1/7 і 1/6 погодинної ставки.

Кількість виходів в нічну зміну на одного робітника встановлюється на підставі графіка роботи на виробничій дільниці. Розрахунок доплат за роботу в нічний час проводиться множенням часової тарифної ставки 1 розряду на середній тарифний коефіцієнт групи робітників, доплату за кожний час нічної роботи в процентах до тарифної ставки та кількість годин нічної роботи, явочне число робітників в зміну та тривалість планового періоду.

Середній тарифний коефіцієнт групи робітників визначається за формулою

(15)

де k _т1, k _т2…. - тарифні коефіцієнти відповідних розрядів робочих (їх значення

наведені в додатку 16);

Ч_1, Ч₂ ... - кількість робітників відповідного розряду.

2. Кваліфікованим робітникам, не звільненим від основної роботи, передбачається доплата за навчання учнів і підвищення кваліфікації робітників або навчання їх другим професіям на виробництві (додаток 17).

3. Незвільненим бригадирам за керівництво бригадою відповідними постановами встановлена доплата в процентах до тарифної ставки. Так, бригадирам з числа робітників-відрядників, не звільненим від основної роботи, проводять доплату за керівництво бригадою в складі від 5 до 10 чол. 10%, понад 10 чол. - 15%, тарифної ставки [12].

4. За роботу в понаднормовий час або в дні відпочинку (святкові дні) передбачені доплати в розмірі не нижче полуторної суми нормальної винагороди за перші дві години та подвійної за подальші години. Цей вид доплат в курсовій роботі не планується.

5. Оплата браку, допущеного не з вини робітника, проводиться в розмірі 2/3 тарифної ставки почасовика відповідного розряду.

6. При виконанні робітником нарівні з основною роботою виробничих обов'язків по іншій професії або спеціальності доплати складають до 30% тарифної ставки або окладу робітника, що заміщується, при умові якісного виконання основної роботи та роботи, яка суміщається.

7. Резервні робітники є висококваліфікованими та можуть виконувати декілька видів робіт на дільниці, що обслуговується або потоковій лінії. їх наявність необхідна на випадок невиходу на роботу деяких основних робітників в штаті потокових ліній. Оплата праці резервних робітників проводиться по тарифному розряду, відповідному вищому розряду робіт, що виконуються. При виконанні резервним робітником двох і більше операцій йому встановлюється доплата в розмірі 15% тарифної ставки.

8. Оплата праці підлітків-почасовиків у віці від 16 до 18 років планується за скорочений робочий день як за повний для працівників відповідних професій. Оплата труда підлітків-відрядників планується по відрядних розцінках, як для дорослих робітників, з доплатою по їх тарифній ставці за час пільгових годин.

9. Заробітна плата за час простою, допущеного не з вини працівника, виплачується в розмірі 1/2 тарифної ставки почасової оплати праці працівника відповідної кваліфікації.

10. Перерви на годування грудних дітей зараховуються в рахунок робочого часу та оплачуються по середньому заробітку.

11. Сума оплати відпусток розраховується як добуток середньої тривалості відпустки в днях на кількість робітників і на їх середньоденний заробіток, який визначається з розрахунку за 12 календарних місяців, попередніх виходу у відпустку. У курсовій роботі середньоденний заробіток прийняти по механічних дільницях 6 крб., по складальним - 5 крб.

12. Витрати часу на виконання державних і суспільних обов'язків оплачуються також по середньому заробітку.

13. Тим, хто йде в армію на дійсну службу оплачується додатково 12 днів, а при вступі на навчання у військове училище - 24 дні по середньому заробітку.

14. Одноразова винагорода за вислугу років виплачується робітникам по переліку професій, затвердженому . один раз в кінці календарного або на початку наступного року.

При проектуванні величину доплат приймають для виробничих робітників у розмірі 18-25%. Величина відсотку доплат для різних галузей машинобудування буває різною та розподіляється по їх окремих видах приблизно таким чином: оплата відпусток - 4-5%, оплата за понаднормові години роботи та простої - 1,5- 2%, доплата за преміальною системою до 15%, інші доплати - 1,5-3%. Доплати для допоміжних робітників обчислюються також у відсотках від їх основної заробітної плати та приймаються на тому ж рівні, що і для основних робітників.

Повний фонд заробітної плати основних і допоміжних робітників систематизується в табл. 6 і 7. Для наочності доцільно розділити робітників- почасовиків на основних і допоміжних, а останніх, в свою чергу, на зайнятих обслуговуванням обладнання та виконуючих загальноцехові функції.

Розрахунок преміальних виплат. На конвеєрах і потокових лініях робітники-відрядники преміюються з фонду заробітної плати за виконання планових завдань. При виконанні робіт з технічно обгрунтованими нормами відрядники преміюються за кожний відсоток перевиконання місячних норм вироблення.

Так, при виконанні технічно обгрунтованих норм робітники-верстатники Приладобудівних заводів отримують премію в розмірі 10-15% відрядного заробітку, а при перевиконанні цих норм - до 40%.

Основні робітники-почасовики преміюються також за виконання і перевиконання виробничих планів, нормованих завдань, норм обслуговування, вимог технічних умов і т.п. Допоміжні робітники-почасовики звичайно преміюються за якісне та своєчасне виконання робіт при обов'язковій умові виконання плану дільницями, що обслуговуються ними. Суми премій для відрядників і почасовиків розраховуються роздільно. При встановленні розмірів преміальних виплат робочих необхідно враховувати наступне:

При встановленні преміальних виплат за якість їх потрібно планувати виходячи з відсотку продукції, зданої з першого пред'явлення. Приблизна шкала - преміювання основних робітників за досягнуті за якістю продукції показники наведена в додатку 18.

У курсовій роботі потрібно планувати здачу продукції з першого пред'явлення в розмірі 85%, з другого - 10% і з третього - 5%.

Розміри преміювання за досягнення інших виробничих показників основними та допоміжними робітниками наведені в додатку 19.

Розмір преміальних виплат почасовиків умовно можна прийняти 10-20% від фонду прямої зарплати.

Розрахунок фонду заробітної плати та преміальних виплат ІТР і службовців

Фонд заробітної плати ІТР і службовців розраховується виходячи з їх чисельності та посадових окладів, наведених в додатку 20.

Для правильної організації оплати праці працівників підприємств необхідне дотримання обгрунтованих співвідношень між зарплатою ІТР і робітників. Оклад майстра, як правило, перевищує в середньому на 10-15% ставку робітника вищої кваліфікації на одній і тій же дільниці. Посадові оклади інших категорій ІТР встановлюються в співвідношенні з окладом майстрів на рівні 80- 100%.

Старші техніки, а також техніки на всіх підприємствах мають єдині окпади. Так, для старших техніків всіх підприємств оклад встановлений в розмірі 100-125 крб., а для техніків - 90-115 крб.

Підприємствам також надане право встановлювати висококваліфікованим майстрам та іншим ІТР надбавки до заробітної плати в розмірі до 30% посадового окладу в межах планового фонду заробітної плати.

Плановий фонд зарплати ІТР і службовців включає також винагороди за вислугу років, оплату відпусток, часу виконання суспільних і державних обов'язків, виплату окладів особам, що заміщують на час відпустки майстрів, старших майстрів та інших категорій ІТР, у яких по штатному розкладу немає заступників.

У плановому фонді заробітної плати ІТР і службовців передбачаються премії за розробку та впровадження нової техніки.

Фонд заробітної плати по окладах, а також сума премій і доплат утворять 'повний фонд заробітної плати ІТР і службовців.

Фонд заробітної плати інженерно-технічних робітників і службовців планується без премій з фонду матеріального заохочення.

Преміювання ІТР і службовців проводиться з фонду матеріального заохочення, що утворюється за рахунок відрахувань від прибутку.

До показників преміювання ІТР основних цехів відносяться обсяг виробленої продукції, обсяг виробництва по номенклатурі, дотримання графіка пропорціональності, ритмічність продукції, що випускається, - собівартість виробленої продукції, прибуток, рівень рентабельності, фондовіддача, продуктивність праці, економія основних і допоміжних матеріалів та ін. Розміри премій в курсовій роботі можна прийняти на рівні 15-40% посадових окладів.

Результати розрахунку фонду заробітної плати ІТР і службовців систематизуються в табл. 8.

Таблиця 8

Розрахунок фонду заробітної плати ІТР і службовців

Посада	Прийнята кількість, чол.	Місячний оклад, крб.	Річний (місячний) фонд зарплати, крб.	Премії та винагороди з фонду матеріального заохочення
Всього