Мікроекономіка

Мікроекономіка є складовою частиною економічної теорії, яка вивчає поведінку на ринку економічних суб’єктів, які прагнуть вигоди, оптимально використовуючи обмежені ресурси альтернативного застосування.

Об’єктом вивчення є окремі економічні суб’єкти (індивіди, домашні господарства, підприємства, організації).

Мікроекономіка має важливе значення для формування світогляду фахівця з усіх економічних спеціальностей та розрахована на комплексне вивчення поведінки споживача і виробника та її оптимізацію, ринкового попиту і пропозиції, відносних цін товарів, розподілу ресурсів за альтернативності їх використання, часткової та загальної економічної рівноваги тощо.

Предметом навчальної дисципліни є поведінка на ринку економічних суб’єктів, які прагнуть вигоди, оптимально використовуючи обмежені ресурси альтернативного застосування.

Мікроекономіка є складовою частиною економічної теорії, яка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами – мікросистемами, що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів. Вивчення дисципліни передбачає попереднє опанування знаннями та вміннями з навчальної дисципліни «Політична економія», «Макроекономіка» і є необхідною для сприйняття подальших навчальних дисциплін «Економічна історія», «Державне регулювання економіки», «Міжнародна економіка», «Міжнародна торгівля».

Мета вивчення навчальної дисципліни полягає в формуванні ринково-орієнтованого економічного світогляду учасника суспільного виробництва, здатного до діяльності економіста-фахівця або самостійної підприємницької діяльності; допомогти йому оволодіти універсальним інструментарієм прийняття раціональних господарських рішень; сформувати систему знань з теорії поведінки споживача, теорії підприємства та ринкових структур, ринку факторів виробництва.

Основними завданнями навчальної дисципліни «Мікроекономіка» є:

• визначення ролі мікроекономічної науки в суспільстві, розкриття її об’єкта, предмета та методу;

• розкриття основних положень мікроекономічних теорій, на які спирається сучасна мікроекономічна наука та господарська практика;

• висвітлення системи основних мікроекономічних категорій та показників;

• розгляд універсального інструментарію, необхідного для вивчення поведінки економічних суб’єктів у ринкових умовах;

• набуття знань з основ функціонування ринкового механізму, узгодження попиту і пропозиції, прагнення ринкової системи до рівноважного стану;

• розкриття принципів раціональної поведінки мікросистем на ринках;

• набуття вмінь самостійно виконувати техніко-економічні розрахунки, пов’язані з обґрунтуванням раціональної поведінки мікросистем.

Вивчення навчальної дисципліни «Мікроекономіка» передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки випускника, за якого він повинен:

а) знати

• предмет, концептуальні основи і методологію мікроекономіки;

• принципи раціональної поведінки споживачів і виробників на ринках та методи її оптимізації;

• термінологію та основні засоби мікроекономічного аналізу;

• особливості механізму розподілу обмежених ресурсів за альтернативності їх використання;

б) уміти

• застосовувати прийоми мікроекономічних досліджень для аналізу ефективності функціонування самостійних господарських систем;

• використовувати отриманні знання щодо закономірностей функціонування економічних мікросистем у різних ринкових ситуаціях та вміти ефективно їх використовувати на практиці;

• збирати фактичні дані, аналізувати й оцінювати їх допустимість, достовірність та достатність для прийняття правильних рішень;

• збирати, досліджувати, перевіряти, оцінювати та використовувати отриману інформацію;

• приймати обґрунтовані та законні рішення, грамотно складати необхідні документи;

• організовувати виконання прийнятих рішень.