Тема. «Облік та аудит виробничих запасів, аналіз за їх використанням в умовах АРМ бухгалтера ( на прикладі ПАТ «КВБЗ»)

Стор.

ВСТУП……………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи побудови обліку виробничих запасів……..

1. Економічна сутність запасів та їх значення…………………………

2. Класифікація та оцінка виробничих запасів………………………..

3. Нормативно - правова база обліку та аудиту виробничих запасів..

РОЗДІЛ 2. Діюча практика обліку виробничих запасів на ПАТ «КВБЗ»

2.1. Техніко-економічна характеристика діяльності ПАТ «КВБЗ»

2.2. Документальний облік руху виробничих запасів

2.3. Облік виробничих запасів на складах підприємства. Взаємозв’язок складського обліку з обліком бухгалтерії………………………………………..

2.4. Облік руху виробничих запасів……………………………………….

2.5. Облік переоцінки виробничих запасів та інвентаризація виробничих запасів……………………………………………………………….

2.6. Облік виробничих запасів в умовах АРМ бухгалтера

2.7. Вдосконалення обліку виробничих запасів…………………………..

РОЗДІЛ 3. Аналіз виробничих запасів, аналіз за їх використанням в умовах АРМ бухгалтера ( на прикладі ПАТ «КВБЗ»)

3.1. Завдання, джерела, методи аналізу виробничих запасів

3.2. Аналіз наявності та стану виробничих запасів

3.3. Аналіз ефективності використання виробничих запасів

3.4. Аналіз впливу рівня виробничих запасів на виробничі результати

ПАТ «КВБЗ»……………………………………………………………………….

3.5. Напрями підвищення ефективності використання виробничих запасів на підприємстві……………………………………………………………

РОЗДІЛ 4. Аудит обліку виробничих запасів на ПАТ «КВБЗ»

4.1.

4.2.

4.3.

РОЗДІЛ 5. Економіко - математичне моделювання в прогнозуванні

РОЗДІЛ 6. Охорона праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях

6.1. Завдання в галузі охорони праці

6.2. Фінансування заходів з охорони праці на ПАТ «КВБЗ»

6.3. Аналіз умов праці в бухгалтерії

6.4. Аналіз пожежної безпеки в бухгалтерії і в адміністративному

приміщенні заводу

6.5 Розрахунок захисту адміністративного приміщення від

блискавки

Розділ 2 діюча практика обліку виробничих запасів на пат «квбз»

2.1 Техніко-економічна характеристика діяльності

ПАТ «Крюківський вагонний завод»

Народження ПАТ «Крюківського вагонобудівного заводу» стало наслідком і свідченням упевненого поступу технічного прогресу по українській землі. У другій половині ХІХ століття нею пролягли залізничні шляхи, що скоротили відстані між людьми, значно полегшили ділове й особисте спілкування. Незвичний гуркіт потягів розбудив і тишу невеликого зеленолистого посаду Крюків – на – Дніпрі, через який віками пролягав чумацький шлях. Водночас із будівництвом залізничних магістралей постало питання про створення бази ремонту рухомого складу. Так більш ніж 130 років тому у квітні 1874 почали свою роботу Крюківські вагоноремонтні майстерні. Що розташувались на вузенькій смужці землі біля залізничного вокзалу, між двома паралельними вулицями – Херсонською (нині Івана Приходька) і Катеринославською (Антона Макаренка). Їхньою спеціалізацією став ремонт товарних і пасажирських вагонів.

Уже наступного року в крюківських майстернях було відремонтовано 2219 вагонів. Крім того переобладнувалися вагони для перевезення військ, було організовано випуск різних шкіряних виробів, необхідних армії.

Однак у зв’язку з тим, що будівлі підприємства були дерев’яними, на початку 80-х років вони стали непридатними для ремонтних робіт. Тому й помітно зменшувалась кількість відремонтованих вагонів, у 1884 році їх було полагоджено лише 650. Тоді в майстернях працювало 187 робітників.

І ось у 1896 році на піщаних землях околиці Крюкова Дзигарівки, що примикала до Херсонської вулиці, почалося спорудження Головних вагоноремонтних майстерень. Це була саме та площа, яка необхідна великому промисловому підприємству, щоб мати перспективу для подальшого розвитку. Сотні людей з різних країв приїхали на будівництво.

15 червня 1898 року ще в не закінчених корпусах розпочався ремонт товарних вагонів. А 1 серпня 1900 року майстерні, у яких працювало близько 400 робітників, приступили до ремонту й пасажирських вагонів. На цей час вони стали одним з найбільших на Полтавщині підприємств, зберігши цей статус до сьогодні.

Надзвичайною напруженістю позначилась праця під час першої світової війни, коли вимагалося переобладнувати вагони для воєнних потреб. То ж і було збудовано три нові виробничі корпуси, один з яких (де нині розташованих механічний завод)зберігся до наших днів, як збереглися й споруджені 1900 року будівлі, де знаходяться півскатно – механічне, ковальське відділення, енергосилових цех, карна дільниця цеху безрейкового транспорту, управління закупок та маркетингу.

Після громадянської війни колективу підприємства довелося долати великі труднощі, спричинені загальною розрухою і голодом у країні. Майстерні було зруйновано і перетворено на промисловий цвинтар. Щоб їх відновити, робітники організували 7 лютого 1920 року суботник.

Водночас із відбудовою підприємства думали й про майбутнє. У 1921 році на базі Крюківських вагоноремонтних майстерень для підготовки молодих фахівців було створено школу фабрично – заводського учнівства з 4-річним навчанням (нині міське професійно – технічне училище №6). Невдовзі була організована й школа робітничої молоді.

У 1923 році в роботі підприємства відбувся стрімкий підйом виробництва. Застосувавши всі внутрішні резерви, майстерні твердо стали на шлях відродження, щомісяця нарощуючи темпи ремонту вагонів. Якщо в 1922 році тут працювало 700 робітників, то в 1923 –му їхній колектив складався вже з 1100 чоловік. Було повністю оновлено виробничий комплекс, модернізовано встаткування, створено цех для переробки брухту тощо.

7 червня 1923 року на підприємстві було випущено перший номер багатотиражної газети «Залізна зміна». Потім її назву змінили на «Шабер», а з 1935 року – на «Вагонобудівник».

Помітною віхою в історії став 1926 рік, коли почалось освоєння електрозварювання. Ім’я електрозварника Петра Володимировича Ракітіна, яких перший застосував зварювання за допомогою вольтової дуги, стало відомим усій країні.

Розвиток промисловості вимагав розширення виробництва. У1928 році майстерні почали підготовку до випуску 16-тонних критих вагонів з металевим каркасом.

Яскраву сторінку в історії підприємства відкрив 1930 рік перетворення вагоноремонтних майстерень у вагонобудівний завод, який очолив Нестор Йосипович Клочко. Уже в листопаді того року колектив Крюківського вагонобудівного заводу виготовив першу 20- тонну двовісну платформу з дерев’яними бортами.

Наступним завданням підприємства стало освоєння випуску 4-вісних універсальних саморозвантажувальних піввагонів типу гондоли та двовісних платформ. 1932 року розпочалася кардинальна реконструкція заводу. Планувалася нові просторі цехи, установлювалося нове обладнання. У коротких строк колективом Крюківського вагонобудівного заводу був розроблений та випущений 1 жовтня 1932 року перший у країні чотиривісний піввагон з дерев’яною обшивкою вантажопідйомністю 60 тонн. Це був великий успіх не тільки вагонобудівників, але й усього вагонобудування у Радянському Союзі. Виробництво нового універсального піввагона з автоматичним гальмом і автозчепленням безупинно зростало і до 1936 року досягло рекордної у довоєнній історії підприємства цифри 7000 піввагонів на рік. ля контролю за якістю продукції була створена спеціальна лабораторія, що мала два відділи – механічний та хімічний.

Проте поруч із радісними подіями відбувалися й сумні. У трагічному для країни 37-ому році працьовитий колектив заводу зазнав непоправних утрат: тоді було репресовано чимало його керівників, у тому числі директора Н.Й. Клочка, і робітників.

Та найстрашніше лихо чекало попереду. У роки Великої Вітчизняної війни сотні вагонобудівників пішли на фронт. Багато робітників стали бійцями Кременчуцької дивізії народного ополчення й першими зустріли ворога на Деївській горі. Більш ніж половина з них загинула в нерівних боях, захищаючи рідне місто.

Працівники заводу захищали свою Вітчизну і в період окупації, ставши підпільниками. У травні 1942 року в Крюкові почала діяти підпільна група, яку очолив майстер пів скатного цеху Георгій Федорович Петько. Патріоти влаштовували диверсії на залізниці, зривали виконання завдань з ремонту техніки. І хоча через рік майже вся група Петька загинула в катівнях гестапо, на її місце стали нові борці. Їх очолив колишній заступник директора школи фабрично – заводського учнівства Іван Хомич Марченко. Його підпільне прізвисько – Лейтенант Дніпров, цим іменем названа набережна в Крюкові.

Напередодні вступу гітлерівців до міста більшість обладнання вагонобудівного заводу, частину його колективу на чолі з директором підприємства М.Д.Гавриловим було евакуйовано на схід, у місто Перм. Перекваліфікувавшись, вагонобудівники трудились з раннього ранку до пізнього вечора, випускаючи необхідну для фронту продукцію – фугасті авіаційні бомби.

29 вересня 1943 року був звільнений Кременчук. Не знаючи втоми, люди відроджували підприємство з попелу, і вже в 1944 році були відновленні 6 виробничих цехів, їдальня, лазня, водонапірна башта. Так відбулося друге народження Крюківського вагонобудівного заводу. А в 1948 році були повністю відновлені довоєнні обсяги виробництва продукції. Під особливим контролем директора(І.М. Приходька) перебувало будівництво житла для заводчан, які «ініціативним способом» звели велике робітниче селище Раківку. У 1961 році розробляються вагони – хопери для перевезення цементу, починається їх серійний випуск. У 1971 році було розпочато виготовлення вагонів для перевезення сировини для мінеральних добрив, у 1973-1974 роках виготовлено два дослідні зразки вагонів для перевезення міндобрив. У 1972 році піввагону 12-726, що випускався Крюківським вагонобудівним заводом, був присвоєний державний Знак якості У 1978 році дав першу продукцію автоматизований цех з виготовлення осей. В 1988 році на конференції трудового колективу директором Кременчуцького об’єднання був обраний Володимир Іванович Приходько.

Світовий ринок диктував нові вимоги до якості продукції, її асортименту. Було розроблено нові моделі піввагона, до кінця 1992 року було виготовлено два дослідні вагони для перевезення глинозему, а у 1994 року – перший в Україні дослідний зразок автогрейдера. У 1995 році пасажирський вагон отримав престижну нагороду – Арку європейської золотої зірки. Наступного року і житті підприємства відбулось кілька значущих подій: його система якості була сертифікована за стандартами ISO9001воно вступило до Міжнародного клубу торгових лідерів з врученням призу «За кращу торгову марку», також отримало чергову нагороду – Міжнародну золоту зірку. 1997 рік додав до його відзнак ще одну таку нагороду.

Наприкінці ХХ століття відбулися також істотні зміни в організаційно – правовій формі і структурі підприємства. 1991 року завод став орендним підприємством із правом викупу, у 1994 році – відкритим акціонерним підприємством.

А з 13 лютого 1998 року в історії цього широко профільного підприємства транспортного машинобудування, що мало на той час досить високий рівень технології, оснащеності виробництва, метрологічного забезпечення, настала нова епоха. Тоді було створено концерн «Крюківський вагон завод».

Маючи величезний конструкторсько – технологічний потенціал, промислові потужності, ідучи на зустріч прагненню ринку й розвиваючи багаторічні партнерські відносини, дали можливість колективу підприємства впроваджувати цілі нові виробничі напрямки – зокрема пасажирське вагонобудування. Дослідний пасажирський вагон моделі 61-788 «Україна-2», пасажирські візки мод.68-7007,68-7012, пасажирські вагони мод. 61-779ЕГ, мод.61-779ЕГА . Ескалатор ЕТК-215, повідцеву раму візка вагона метро мод.81-717/714.

Крім цього підприємство виготовляє зразок зерновоза для Ірану,хопери – дозатори мод.19-789, комбінований вагон мод. 19-795 у якому можна перевозити сировину, так і готову продукцію, окатишевоз, піввагон оригінальної конструкції з напівкруглим днищем і похилими стінами мод. 12-791, вагон мод. 19-765Є, вагон для сипких вантажів мод.19-7016 – базової моделі модульного ряду вагонів – хоперів, довго базова платформа мод. 13-7024 для перевезення контейнерів, вагон моделі 19-7017 для перевезення мінеральних добрив, вагон для окатишів мод. 20-7032, критий вагон моделі 11-7038,11-7045, візки моделі 18-7033 та піввагони мод 12-7039,12-7023,піввагонів європейського класу моделі 7048, візки моделі 18-7033 з навантаженням на вісь 25 тонн. З дорожньої техніки завод виготовляє: повнопривідний автогрейдер ДЗК-251 та нову модифікацію не повнопривідного ДЗК-250В. Виготовляє товари народного споживання: запасні частини для легкових автомобілів, ресори пружини, автомобільні причепи, рекламні біг - бордом. Совкові контейнери моделі В-10 і роликові моделі ФК-33У .

Сьогодні експорт складає значну частину виробничої програми ПАТ «КВБЗ». Протягом останніх п’яти літ зовнішньоекономічної діяльності щороку здійснюється реалізація продукції підприємства в понад 15 країн світу. Основними країнами – партнерами протягом тривалого часу залишаються Російська Федерація, Казахстан, Беларусь, держави Балтії. Традиційно продукція підприємства експортується до Ірану, Польщі, Франції, Швеції, Норвегії, Німеччини та інших країн. У 2008 році розпочато поставку на новий ринок збуту – до Словакії, туди вперше відправлено вантажні піввагони європейського типу.

За досягнення в області зовнішньоекономічної діяльності концерн відмітили міжнародними нагородами:

1995 р. – Арка Європейського Міжнародного Призу Золотої Зірки (Франція);

1996 р. – Приз за кращу Торгову марку (Іспанія);

1996-1997 р.р. – Міжнародний Приз Золотої Зірки Якості (Іспанія);

1998 р. – Міжнародний Золотий и Срібний Приз за якість (Мексика);

2002-2004 р.р. – кращий роботодавець року (Україна);

2002-2004 р.р. – “Сумлінній платник податків”;

2003р. – переможник Всеукраїнського конкурсу якості “100 кращих товарів України”.

2004р. - переможник Всеукраїнського конкурсу якості “100 кращих товарів України”.

2004р. – Золота зірка SPI (Франція).

2004р. - Золотий ягуар (Україна).

Продукція, яку підприємство постачає багатьом країнам світу, дістала визнання користувачів високою експлуатаційною надійністю.

В даний час важко уявити вітчизняну вагонобудівну продукцію без Крюковських пасажирських та вантажних вагонів та ескалатора, вагонів метро та рами візка вагону метрополітену. За короткий час, вперше на Україні, створений і освоєний випуск сучасного пасажирського вагона і його модифікацій, тунельного та поверхового ескалатора, вагонів метро та рами візка вагону метрополітену.

Система якості ПАТ “КВСЗ” сертифікована у відповідності вимог Міжнародного стандарту ISO 9001-94 органами по сертифікації:

- у системі ТЮФ CERT (Германія): ТЮФ Рейнланд/Берлін-Бранденбург в 1996 році і повторно в 2000 році.

- у системі УкрСЕПРО: "СТАНКОСЕРТ" Одеса в 1999 році.

Система якості ПАТ “КВСЗ” сертифікована у відповідності вимог ДСТУ ISO 9001-2001 органом по сертифікації: Кременчуцьким ГЦ СМС в 2003 в році (Сертифікат № UA2.013.1011 від 26.12.03р.).

Система якості ПАТ “КВСЗ” сертифікована у системі Американської Асоціації залізниць, згідно умов стандарту AAR M-1003 в 2003 році (Сертифікат № QA-KCBPвід 14.11.03р).

ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" у травні місяці 2003 року сертифікував систему менеджменту якості компанією "БЮРО ВЕРИТАС Україна" у відповідності до вимог стандарту ISO 9001-2000 і одержав сертифікат на систему менеджменту якості № 131089 від 27.05.03р.

Виходячи з вимог стандарту ISO 9001-2000 "Системи менеджменту якості. Вимоги" розроблена і затверджена "Політика в області якості", розроблені процеси системи менеджменту якості а також:

структура керування системою менеджменту якості;

посібник з якості;

відкоректовані стандарти підприємства (СТП).

Об’єктом дослідження та аналізу є виробниче ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та його фінансовий стан.

ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" є провідним підприємством галузі вагонобудування України.

Основна спеціалізація ПАТ "Крюковський вагонобудівний завод" - розробка і виробництво піввагонів і вагонів - хоперів вантажопідйомністю до 75 тонн, а також запасних частин залізничного транспорту.

Цех пасажирського вагонобудування випускає пасажирські вагони різних модифікацій та вагони метро. Тут складаються вагони експресів "Київ-Харків", "Київ-Дніпропетровськ".

Окрім основної продукції підприємство розробляє і автогрейдери, контейнери для сипких вантажів, будівельних і побутових відходів, інші зварні металоконструкції, запчастини для метрополітенів, причепи, ресори і пружини до легкових автомобілів, каністри, інші товари народного споживання. Маючи в своїй структурі ливарне, ковальсько-пресове виробництво, гарну ремонтну і випробувальну базу, потужності для виробництва енергоносіїв, завод володіє високим ступенем автономності, завдяки якій у меншій мірі підданий несприятливим кон'юнктурним змінам.

3 огляду на специфіку виробництва ПАТ "Крюковський вагонобудівний завод", зрозуміло, що основним матеріалом є продукція металургійної промисловості.

Оперативні дані виконання основних фінансово-економічних показників наступні (таблиця 1).

Таблиця 1.1

Показники виробництва та реалізації ПАТ „КВБЗ”

Показнии	Роки			Відхилення
	2008	2009	2010	+/-	%	+/-	%
				2009/ 2008	2009/ 2008	2010/ 2009	2010/ 2009
Обсяг товарної продукції, тис.грн. - в діючих цінах - в порівн. Цінах	772972,0 702701,8	1250049,1 1041707,5	1403155,0 1203170,8	+477077,1 +339005,7	+61,7 +48,2	+153105,9 +161463,3	+12,2 +15,5
Обсяг реалізованої продукції, тис.грн.	954199,9	1441446,8	1492907,8	+487246,9	+51,1	+51461,0	+3,6
Чистий прибуток, тис.грн.	84491,0	91483,6	149535,0	+5992,6	+7,1	+59051,4	+64,5
Рентабельність продукції, %	22,9	19,9	25,5	-3,0	-13,1	+5,6	+28,1

Річний обсяг виробництва ПАТ «КВБЗ» в 2010 році в діючих цінах збільшився в порівнянні з 2008 та 2009 роками і склав 1403155 тис.грн. (2008р. – 772972 тис.грн., 2009р. – 1250049,1 тис.грн.). У порівняних цінах: 2010 рік - 1203170,8 тис.грн., 2009 рік – 1041707,5 тис.грн., 2008 рік – 702701,8 тис.грн..

Темп зростання об'єму виробництва у порівняних цінах до рівня 2009 року склав 112,2%., до 2008 року – 171,2%. Обсяг реалізованої продукції в 2010 році склав 1492907,8 тис. грн., зокрема на експорт 191632 тис. грн. (у країни далекого зарубіжжя 66739 тис. грн., країни СНД 124893 тис. грн.), що більше показників попередніх років: 2009 рік – 1441446,8 тис.грн., 2008 рік – 954199,9 тис.грн.. Підприємствами концерну у 2008 р. виготовлено товарної продукції на суму 197891,6 тис. грн. (у порівняних цінах 215604,2 тис. грн.), план виробництва виконаний на 94,6%. Темп до 2009 року склав 106,5 %. Отриманий прибуток в 2010 році 149535,0 тис.грн.. (2009 – 90483,6 тис.грн., 2008 рік – 84491,0 тис.грн..), рентабельність продукції склала 25,5%, у 2009 році – 19,9%. У 2008 році – 22,9%.

Зменшилося виробництво контейнерів для перевезення сипких вантажів, що пов'язано із збільшеним завантаженням вагонного виробництва. При цьому, не дивлячись на зусилля, що робляться, контейнера залишаються збитковим. Випуск вагонів збільшився в порівнянні з 2009 роком на 659 штук. Збільшився випуск напів вагонів моделі 12-783 на 82 штук, комбінованих вагонів мод. 19-795 на 185 штук, виготовлялися вагони-цистерни (162 штуки), зерновози (400 штук), автогрейдери (2 штуки), зменшився випуск цементовозів на 170 штук, виробництво електродів на 783 тонни. Виготовлені 18 пасажирських вагонів. В той же час хопер-дозатори та окатишевози не виготовлялися взагалі. Збільшилося виробництво ходових частин - візків (+ 175 шт.), колісних пар (+3439 шт.).