Міністерство аграрної політики України

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

Кафедра плодоовочівництва

і зберігання

Курсовий проект

«РОЗРОБКА КОМПЛЕКСУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ І ЕЛЕМЕНТІВ ВИРОБНИЦТВА ОВОЧІВ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ГОСПОДАРСТВІ (ФЕРМІ)_____________________________________________________________________________________________________________________________

Виконавець: студент III курсу

агрономічного факультету, група 4

___________________________

___________________________

Науковий керівник : д.с.-г. н., професор

Болотскських О.С.

Харків - 2009

3. Зміст курсового проекту

Вступ

1. Ґрунтово - кліматичні умови господарства (ферми)

2. Овочівництво відкритого ґрунту

1. План виробництва і урожайність овочевих рослин

2. Сівозміна в овочівництві

3. Система обробітку ґрунту

4. Система удобрення в сівозміні

5. Сорти і гібриди овочевих рослин

6. Потреба в насінні та іншому садивному матеріалі

7. Підготовка насіння та садивного матеріалу до сівби або посадки

8. Строки і способи сівби або садіння, схеми розміщення та густота рос-лин

2.9. Догляд за рослинами

2.9.1. Агротехнічні заходи боротьби з бур'янами

2. Система технологічних заходів і елементів боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами

3. Система зрошення овочевих рослин

4. План надходження овочевої продукції

2.10. Технологічна схема вирощування одного виду овочевих рослин

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

Вступ

Овочівництво – галузь сільського господарства, що займається виробництвом овочів. Овочеві рослини характеризуються тим, що всі вони трав’янисті і утворюють придатні для споживання соковиті органи – листки, стебла, бруньки, пагони, суцвіття, коренеплоди, плоди, цибулини тощо.

Овочівництво як наука вивчає біологічні особливості овочевих рослин і способи вирощування високих врожаїв овочів з мінімальними затратами праці і коштів. Порівняно з польовими більшість овочевих рослин вимогливі до умов вирощування (родючості грунту, вологи, тепла, освітлення). Це зумовило їх агротехніку й організацію вирощування. Залежно від кліматичних умов їх вирощують з використанням зрошення (південні райони) та без нього (полісся), зрошуване овочівництво поширене і в лісостепу України. Овочі вирощують у відкритому грунті (в польових умовах) і в закритому (теплицях, парниках, утепленому грунті). У закритому грунті овочі вирощують в осінньо-зимово-весняний період для усунення сезонності в постачанні їх населенню, а створення в цих спорудах сприятливого мікроклімату дає змогу вирощувати на одній і тій самій площі 2-4 врожаї на рік. В овочівництві застосовують методи розсади, дорощування, вигонки. Застосовуючи метод розсади, ранню продукцію одержують на 20-30 днів раніше, ніж від висіву насіння у грунт. Розсадою можна вирощувати овочі з довгим вегетаційним періодом, наприклад селеру та ін.. Овочеві культури у структурі посівних площ сільськогосподарських посівів мають невелику питому вагу. Проте виробництво їх потребує значних матеріальних затрат, будівництва споруд закритого грунта для вирощування розсади і овочів, внесення підвищенних доз добрив, зрошення, правильного обробітку грунту тощо. Овочівництво в Україні розвивається за трьома основними напрямами: товарне овочівництво відкритого грунту у тому числі фермерське, товарне виробництво закритого грунту (потребує великих матеріальних затрат на створення матеріальної бази) та овочівництво для власних потреб (присадибні та городні ділянки). Товарне виробництво овочів концентрується навколо промислових і культурних центрів, курортів та переробних підприємств.

Овочі – джерело вітамінів, мінеральних солей, органічних кислот та інших фізіологічно активних речовин, від яких залежить смак їжі й засвоюваність її людським організмом. Цінність овочів полягає в тому, що вони підвищують апетит, посилюють вилучення органами травлення соків чим підвищують перетравлюваність та засвоєність не овочевої їжі: м’яса, риби, білків тощо. Клітковина, яка є в овочах, посилює травлення, сприяє виведенню з організму холестерину, шкідливих речовин. Овочі нейтралізують шкідливі кислоти, що нагромаджуються в організмі.

Овочі – не лише продукти харчування, вони мають лікувальні властивості. Цибуля, часник, хрін, редька, містять фітонциди і мають бактерицидні властивості. Зелені овочі застосовують для лікування і профілактики недокрів’я, ожиріння, онкологічних хвороб. Овочі цінні ще тим, що вони придатні для технічної переробки – виготовлення консервів, соків, квашення, сушіння, соління, маринування. Потреба у технічній переробці викликана тим, що ряд цінних овочів (помідори, перець, баклажани, огірки та ін..) свіжими не можуть тривалий час зберігатися, а для регулярного споживання вони необхідні цілий рік.