- •1.Екологічна безпека системи ……..Принципи, виготовлення, експлуатація, утилізація
- •Поняття і правова класиф. Тер-й та об’єктів пзф у-ни.
- •Організація служби охорони праці на підприємстві. Методика, інструктажі,навчання, триступеневий контроль…
- •Основні з-ни та п-пи екол збалансованого природокор.
- •Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві..
- •Основні фактори деградації навколишнього середовища
- •Екологічна надійність техніко-технологічних систем. Показники роботи, аварії, наслідки…
- •Стабільність роботи сист. Автомат. Управл. Екол безп…..
- •Загальна класифікація техногенних забруднень, хім.., фіз.., біолог. Ланд………
- •Загальні принципи сертифікації продукції……………………
- •Основні заходи та засоби захисту працюючих від ураження ел. Струмом.
- •Галузеві особливості управління екол. Безпекою
- •Загальні принципи між нар. Стандартизації………………..
- •Державна система стандарт. В Україні, міжгалузева сист станд-в (соп)……….
- •Вимоги щодо влаштування роб. Місць, обладнання та організ-ї безпечної роботи з джерелами радіоактивн. Випромін.
- •Екологічне значення гіс. Екол. Картографування, класиф. Екол карт.
- •Принципи нормув. Техноген. Тиску на н.С. Нормативно-правові основи підвищ. Рівня екол. Безп……………
- •Принципи побудови автоматизованої системи управління екол. Безп. П-пи автоматизованого управління.
- •Законодавство України «Про оп». Основні положення закону.
- •Основні принципи побудови автоматизованої системи контролю за станом н.С. Класиф. Сист. Контролю …………………………
- •Обмін речовинною енергією та інформацією в природних технологічних системах
- •Методи застосування для зменшення конц-ї забруднюючих речовин в роб. Зоні в межах вимог……….Гдк роб. Зони.
- •Міграція забруднюючих речовин та якість н.С. Просторова структура забруднення геосфери. Проблеми трансграничного переносу забрудн. Реч-н.
- •Екол. Маркування товарів.
- •Система управління оп. Організація служби оп на підприємстві
- •Нормування випливів техногенних об’єктів на п.С. ……….
- •Застосування економічних важелів за порушення природо-ох. Законодавства.
- •Заг. Вимоги безпеки до виробничого обладнання та до технолог. П-сів
Державна система стандарт. В Україні, міжгалузева сист станд-в (соп)……….
Стандартизація -діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар"єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву. Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров"я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об"єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар"єрів у торгівлі. В Україні розроблено перші сім стандартів державної системи стандартизації. Стандарти державної системи стандартизації позначаються перед номером стандарту цифрою. До державної системи стандартизації України належать: ДСТУ-1, Єдина система конструкторської документації (ЄСКД) -2, Єдина система технологічної документації (ЄСТД)-3, Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ)-8, Система стандартів безпеки праці (ССБП)-12, Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ)-14, Система розробки і впровадження продукції на виробництво (СРПВ)-15. Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Екологічні стандарти розробляються і вводяться в дію в порядку, що встановлюється законодавством України. (ГДК) — така маса шкідливої речовини в одиниці об’єму окремих компонентів біосфери, періодичний чи постійний, цілодобовий вплив якої на організм людини, тварин і рослин не викликає відхилень у нормальному їх функціонуванні протягом усього життя нинішнього та майбутніх поколінь. Концентрацію наявних у повітрі, воді чи ґрунті шкідливих домішок на певний час на певній території називають фоновою концентрацією. ГДВ — це маса викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери. ГДС — це маса речовин у стічних водах, максимально допустима до відведення з установленим режимом у даному пункті водного об’єкта за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольованому пункті. Держа́вні саніта́рні но́рми, пра́вила, гігієні́чні нормати́ви (санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки та (або) нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища і вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини.
Вимоги щодо влаштування роб. Місць, обладнання та організ-ї безпечної роботи з джерелами радіоактивн. Випромін.
Усі роботи з радіоактивними речовинами (РР) та іншими джерелами РВ мають бути організовані таким чином, щоб забезпечувалася радіаційна безпека персоналу і населення, а також охорона навколишнього середовища від радіоактивного забруднення. Вимоги, що забезпечують радіаційну безпеку таких робіт, викладені в "Основних санітарних правилах роботи з радіоактивними речовинами й іншими джерелами». Навколо установ із джерелами РВ у разі потреби встановлюється санітарно-захисна зона (СЗЗ) і зона спостереження (ЗС). У СЗЗ при нормальній роботі установи рівень опромінення людей може перевищити ГД, тому тут забороняється будівництво житлових будинків, а також будинків і споруд, що не стосуються роботи цієї установи. У зоні спостереження опромінення може досягати ГД, але у ній проводиться радіаційний контроль. Розміри зон визначаються на основі розрахунку дози зовнішнього опромінення, поширення радіоактивних викидів у атмосферу і скидів у водоймища й у кожному конкретному випадку встановлюються за узгодженням із органами Держсаннагляду. Найбільш складний комплекс захисних заходів передбачається при роботі з РР у відкритому вигляді, оскільки необхідно забезпечити захист людей не тільки від зовнішнього, а й від внутрішнього опромінення і запобігти забрудненню навколишнього середовища. Така небезпека існує при роботі ядерних реакторів, у радіохімічному виробництві, особливо при проведенні ремонтів. До основних захисних заходів належать: вибір устаткування, технологічних режимів, планування й обробка приміщень; раціональне планування робочих місць, режиму вентиляції, захисту від зовнішнього і внутрішнього опромінення, збирання й утилізації радіоактивних відходів; дотримання заходів особистої гігієни і використання засобів індивідуального захисту. Місцеві органи Держсаннагляду оформляють на термін до трьох років санітарний паспорт установи, що дає право зберігання і проведення робіт із джерелами РВ. Адміністрація установи: • визначає перелік осіб для роботи з джерелами РВ; • розробляє правила внутрішнього розпорядку, інструкцію з радіаційної безпеки, інструкцію з попередження і ліквідації аварій; • навчає й інструктує працівників; • періодично перевіряє знання правил ведення робіт і чинних інструкцій; • призначає відповідальних за радіаційний контроль і безпеку; • організовує обов'язковий медичний контроль при прийнятті на роботу і періодичні медогляди.