3. Проведення службового розслідування
Порядок проведення службового розслідування може обумовлюватися в правилах внутрішнього розпорядку організації або в колективному договорі. Звичайно службове розслідування проводиться в разі:
—невиконання працівниками службових обов'язків, що призвело до людських жертв або значного матеріального збитку організації;
—вимоги працівника провести службове розслідування з метою зняти необґрунтоване, з його погляду, звинувачення або підозру.
За анонімними повідомленнями, заявами і скаргами, як правило, службове розслідування не проводиться.
Рішення про проведення службового розслідування приймається керівником організації, в якій працює працівник і щодо якого воно проводиться. Його наказом звичайно утворюється комісія, призначається її голова, визначаються завдання, терміни початку й закінчення службового розслідування. Службове розслідування може проводитися з відстороненням працівника від виконання обов'язків відповідно до посади або без відсторонення за рішенням керівника організації.
На членів комісії з проведення службового розслідування покладається персональна відповідальність за повноту й об'єктивність висновків службового розслідування.
Їм надається право:
—одержувати від інших працівників організації усні або письмові роз'яснення;
—одержувати консультації фахівців з питань службового розслідування;
—ознайомлюватися й вивчати відповідні документи, знімати (у необхідних випадках) з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування;
—збирати, дотримуючись вимог чинного законодавства, інформацію, пов'язану зі службовим розслідуванням, в інших юридичних і фізичних осіб на підставі запитів, підписаних керівником організації.
При цьому особа, щодо якої проводиться службове розслідування, має право в будь-який час брати в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, надавати відповідні документи, клопотатися про затребування або долучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи.
За результатами службового розслідування членами комісії складається й підписується акт, у якому вказуються:
—факти і суть звинувачень або підозр, що стали підставою для проведення службового розслідування;
—висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують, обтяжують відповідальність або знімають безпідставні звинувачення й підозри, причини й умови, що сприяли порушенню, вжиті або запропоновані заходи для їхнього усунення. Члени комісії можуть також викласти свій, особливий погляд. З актом обов'язково знайомиться працівник, щодо якого проводилося службове розслідування.
Керівник організації, який призначив розслідування, розглядає акт службового розслідування в присутності членів комісії та працівника, щодо якого проводилося розслідування, і вислуховує їх. Керівник приймає рішення за результатами розгляду й ознайомлює з ним працівника.
Тема 9: Практичні поради з менеджменту персоналу
1. Імідж керівника
Однією зі сфер діяльності керівника, здатною передавати про нього інформацію тим, хто його оточує, є створення його іміджу. Через створення свого іміджу людина показує, яке місце в суспільстві вона відводить сама собі. Образ, представлений навколишньому світові, нерідко сприймається і як відображення рівня самооцінки.
Як стверджує Ф. Девіс, для того, щоб уміти добре подавати себе, необхідно з гідністю оцінити свої позитивні сторони, і, що особливо важливо, розуміти в чому полягають вузькі місця, а також робити кроки з усунення їх.
Психолог А. Мехрабян стверджує, що 55 % вражень, які ми справляємо на інших людей, визначаються тим, що вони бачать (як правило, це стосується кольору шкіри і волосся, зовнішнього вигляду, пози, міміки і жестів, виразу обличчя тощо); 38 % — тим, що вони чують (тобто тоном і висотою голосу, темпом і ясністю мови та ін.); 7 % — тими словами, які вони чують. Тобто на нас значно більший вплив справляє те, як людина виглядає і як говорить, ніж те, що саме вона говорить.
Як правило, люди мають потребу у співпричетності й ототожненні і з подібними собі, а також, поряд із цим, — в утвердженні своєї індивідуальності.
Співпричетність і ототожнення з іншими людьми можна показати такими засобами: зовнішнім виглядом, поставою і мовою рухів тіла, манерою розмовної мови, мовою, аксесуарами, оточенням.
За допомогою одягу, що більше підходить тій або іншій групі людей, можна швидше налагодити з ними контакт. Цьому служать певна постава і жести, а також інші форми ототожнення.
Утвердження індивідуальності здійснюється за допомогою тих самих засобів, що і при виробленні співпричетності, з тією лише різницею, що вони мають нести і демонструвати індивідуальні особливості.
Презентація іміджу
Важливим напрямом у діяльності зі створення іміджу є його презентація. До неї входять такі основні компоненти, як імідж подачі й імідж сприйняття.
Імідж подачі — це комплекс параметрів, у яких, на вашу думку, вас бачить оточення. Чим ближчими вони є до характеристик вашого самоіміджу, тим впевненіше ви будете почуватися в цій сфері.
Імідж сприйняття — це реальні параметри вашого іміджу, в яких вас бачать навколишні.
Усім подобаються контакти з людьми, які підходять під вислів "такі, як ми". Для формування позитивного першого враження можна використовувати такий шаблон поведінки.
Якщо ви молоді і необхідно справити враження на людину літнього віку, то потрібно враховувати, що контактер може поставитися до вашого віку добродушно або поблажливо. Щоб використати фактор "такі, як ми", необхідно одягтися з певною часткою консерватизму, розмову вести коротко, не зловживаючи часом, а також уникати манер, що діють на нерви, наприклад хихикання.
Навпаки, якщо ви маєте солідний вік і хочете справити враження на людину, котра набагато молодша за вас, то слід вибрати модний одяг і зачіску, показуючи своїм виглядом, що вам не далекі сучасні тенденції, але ви користуєтеся ними в міру. При безпосередньому контакті необхідно постаратися не опускатися важко в крісло і розташовувати тіло так, щоб підкреслювати підібраність і гарну фізичну форму, говорити чітко й у відповідному темпі.
Водночас потрібно відчувати міру й уникати крайнощів. Адже одяг двадцятирічного чоловіка в поєднанні з манерами сорокарічного виглядає безглуздо.
Ще кілька порад. Коли ви підходите дуже близько до високої людини, підкреслюється мініатюрність вашої постаті. І навпаки, у високої людини зворотна реакція. З невисокими людьми їй рекомендується спілкуватися по можливості сидячи. Тому ви, сильно відрізняючись від співрозмовника фізично, можете за допомогою одягу й аксесуарів демонструвати співпричетність до нього.
Разом з тим надто велика подібність може перетворити характер "таких, як ми" на проблему. Наприклад, якщо ви прийдете на співбесіду, наймаючись на роботу, в такому самому костюмі, що й особа, котра вас запросила, це може лише зашкодити. Тому в усьому потрібно відчувати міру і ступінь застосовності до конкретної ситуації.
Зовнішній вигляд
У створенні власного іміджу велику роль відіграє зовнішній вигляд. Спостережливій людині взуття, одяг і зачіска можуть багато чого розповісти про ваш внутрішній світ, про особисті цінності і навіть, може бути, про підсвідомі рішення. Помічено, що коли працівник має "доглянутий" зовнішній вигляд, то він немов наперед одержує позитивну оцінку.
Важливим елементом зовнішнього вигляду є зачіска. Зачіска може зробити зовнішній вигляд і жорстким, і м'яким. Так, численність завитків і хвиль підкреслює округлість рис обличчя і м'якість ліній в одязі. І, навпаки, гостра геометрична зачіска підкреслює строгі риси обличчя.
Важливим елементом зовнішнього вигляду є стан зубів і рук. Руки мають виглядати доглянутими, нігті — бути чистими й акуратно обрізаними.
Диво у зоровому сприйнятті людини робить одяг. Як правило, лінії і деталі притягують погляд, тому, як стверджує Ф. Девіс, вибрані покрій, колір, якість і структура тканини можуть мати "відступаючий" або "наступаючий" ефект.
Для роботи, яка часто передбачає зустрічі і збори, найкраще підходять строгі костюми. У неробочий час допустимі вільніший стиль, костюми спортивного стилю тощо.
Найбільш зручні для носіння натуральні матеріали (шерсть, бавовна, льон). Матеріал, із якого зшито одяг, також викликає підсвідомі асоціації в спостережливої людини. Так, твід може виявитися підходящим матеріалом, якщо необхідно справити враження на людину з традиційними смаками, шовк — якщо необхідно створити враження багатої людини з витонченим смаком.
Певне значення має і малюнок тканини. Для повсякденного одягу більше підходять малюнки, що складаються з прямих ліній, а ще — в клітину й у смужку.
Колір матеріалу також відіграє певну роль. Так, теплі, яскраві, легкі кольори (червоний, жовтий та ін.) — немовби наступають і можуть зробити людину привабливішою і приязнішою. Холодні, похмурі, темні кольори (чорний, темно-синій, сірий) ніби створюють дистанцію, надають вигляду владності і неприступності. Необхідно врахувати, що прості кольори краще виглядають на фотографіях і по телебаченню.
Разом із тим найбільш прийнятний колір — той, що більше підходить вашому обличчю.
Необхідно завжди знаходити час, щоб почистити взуття. Багато людей вважають, що нечищене взуття характеризує його господаря з негативної сторони.
Під час відряджень одяг краще не складати, а скручувати і за гортати в папір або класти в поліетиленові пакети, щоб уникнути складок.
Постава і мова рухів тіла
Постава багато в чому відображає суть людини. Мати гарну по ставу — це не значить бути витягнутим у струнку. Мова йде лише про природність посадки голови і хребта, коли тіло не напружене і не скуте. Часто особливість постави має спадковий характер. Крім того, на людину також впливає її емоційний стан і те, як часто вона пристосовується до середовища.
Через неправильну поставу відбувається прискорення старіння організму, а також погіршення здоров'я людини. Більшість хронічних хвороб виникають у зв'язку з викривленням хребта.
У разі розвитку неправильної постави необхідно її змінювати. (багато різноманітних методик виправлення постави. Непогану методику розроблено актором Ф. Александером.
Мова рухів тіла визначається рівнем культури й особливостями індивідуума.
Психологи підтверджують, що нас притягують індивідууми, схожі на нас, але не просто фізичними рисами, а своєю позою. Тому один з найпростіших способів стати схожим на іншу людину — прийняти таку саму позу. Чим точніше ви відображаєте когось, тим більше ви никне порозуміння.