- •Предмет психології.
- •Основні періоди становлення психології як науки.
- •Стадії розвитку психіки.
- •Онтогенез психіки.
- •Місце психології в системі наук.
- •Основні напрями психології.
- •Структура сучасної психології.
- •Класифікація методів психології.
- •Поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність».
- •Теорії особистості. Спрямованість особистості.
- •Самосвідомість і я-концепція особистості.
- •Загальна характеристика процесу пізнання.
- •Чуттєві форми пізнання дійсності.
- •Загальні властивості відчуттів.
- •Сприймання, його сутність та різновиди.
- •Пам’ять та її види.
- •Раціональні форми освоєння дійсності.
- •Мислення та його операції.
- •Форми мислення та його види.
- •Уява, її сутність та види.
- •Увага та форми її вияву.
- •Поняття емоцій і почуттів. .
- •Сутність психічних станів.
- •Воля як вища психічна функція.
- •Поняття мотивації, мотивів, потреб.
- •Темперамент та його сутність. .
- •Типологія характерів.
- •Види і структура здібностей.
- •Поняття діяльності.
- •Основні види діяльності.
- •Спілкування та його сутність.
- •Види спілкування.
- •Функції та структура спілкування.
- •Соціальна група та її види.
- •Міжособистісні взаємини в групі.
- •Предмет, основні категорії, функції і завдання педагогіки.
- •Становлення і розвиток педагогіки.
- •Галузі і міжпредметні зв’язки педагогіки.
- •Сутність і структура педагогічного процесу.
- •. Серед загальних закономірностей педагогічного процесу найсуттєвішими є:
- •Система освіти в Україні.
- •Принципи побудови системи освіти в Україні.
- •Характеристика основних типів закладів освіти.
- •Дидактика та її предмет.
- •Зміст освіти в Україні.
- •Сутність і структура процесу навчання.
- •Закономiрностi I принципи навчання.
- •Методи, форми I засоби навчання.
- •Нові технології навчання.
- •Специфіка, рушійні сили і етапи процесу виховання.
- •Закономірності і принципи виховання.
- •Методи і форми виховання.
- •Суспільні інститути виховання.
- •Особливості і завдання виховного процесу в умовах трансформації суспільства.
Сутність і структура педагогічного процесу.
Педагогічний процес (лат. processus— просування вперед) — спеціально організована, цілеспрямована взаємодія педагогів і вихованців, метою якої є вирішення освітніх проблем і розвиток особистості.
Існують також суб'єктивні суперечності педагогічного процесу, зокрема, між:
1) цілісністю особистості і функціональним підходом до її формування, однобічністю педагогічного процесу;
2) відставанням процесу генералізації знань і вмінь та необхідністю переважного застосування узагальнень;
3) індивідуальним творчим процесом становлення особистості і масово-репродуктивним характером організації педагогічного процесу;
4) провідним значенням діяльності в розвитку особистості і установками здебільшого на словесне виховання та ін.
Педагогічний процес є внутрішньо вмотивованим, цілісним феноменом, структурні компоненти якого перебувають у стійкій взаємодії і взаємозалежностях. Компонентами його структури є:
— мета (те, до чого прагнуть педагог і вихованець; у педагогіці мета постає в сукупності концептуальних ідей, на яких вибудовується педагогічний процес);
— діяльність суб'єктів, які організовують педагогічний процес і беруть у ньому участь;
— відносини, породжені цією діяльністю, а також освоєне суб'єктом середовище;
— управління, яке забезпечує інтеграцію компонентів у цілісну систему, розвиток цієї системи.
За іншими підходами, структуру педагогічного процесу утворюють такі компоненти:
— цільовий (окреслює мету і завдання, що її конкретизують);
— змістовий (визначає сукупність ставлень, ціннісних орієнтацій, досвіду діяльності та знань);
— діяльнісний (характеризує форми, способи, засоби виховної взаємодії, спрямованої на реалізацію мети і завдань, освоєння змісту педагогічного процесу);
— результативний (уособлює досягнуті результати та ступінь ефективності педагогічного процесу);
— ресурсний (відображає соціально-економічні, морально-психологічні, гігієнічні умови перебігу педагогічного процесу).
. Серед загальних закономірностей педагогічного процесу найсуттєвішими є:
1. Закономірність зумовленості педагогічного процесу потребами суспільства й особистості, можливостями (матеріально-технічними, економічними та ін.) суспільства, умовами протікання процесу (морально-психологічними, санітарно-гігієнічними, естетичними та ін.).
2. Закономірність розвитку особистості в педагогічному процесі. Темпи і досягнутий рівень розвитку особистості залежить від спадковості, виховного і навчального середовища, залучення до навчально-виховної діяльності, засобів і способів педагогічного впливу.
3. Закономірність управління педагогічними процесом.Ефективність педагогічного впливу залежить від інтенсивності зворотних зв'язків між вихованцем і педагогом; обґрунтованості й характеру коректуючих впливів на вихованців.
4. Закономірність стимулювання. Результативність педагогічного процесу залежить від дії внутрішніх стимулів і мотивів навчально-виховної діяльності; доцільності, своєчасності
й інтенсивності зовнішніх (суспільних, педагогічних, моральних, матеріальних та ін.) стимуляторів.
5. Закономірність єдності чуттєвого, логічного і практики в педагогічному процесі. Ефективність навчально-виховного процесу залежить від інтенсивності та якості чуттєвого сприймання, логічного осмислення сприйнятого, практичного застосування осмисленого.
6. Закономірність єдності зовнішньої (педагогічної) і внутрішньої (пізнавальної) діяльності. Ефективність педагогічного процесу зумовлюється якостями педагогічної діяльності та власної навчально-пізнавальної діяльності вихованців.
7. Закономірність єдності завдання, змісту, організаційних форм, методів і результатів виховання. Правильно визначене завдання (пов'язане з суспільно зумовленою загальною метою виховання), зрозуміле і сприйняте всіма учасниками педагогічного процесу, значно впливає на вибір педагогічних засобів; аналіз результатів виховання допомагає встановити доцільність обраного варіанта організації педагогічного процесу.
8. Закономірність динаміки педагогічного процесу. Педагогічний процес як розвиваюча взаємодія між педагогами і вихованцями має поступовий, етапний характер; чим вищі проміжні досягнення, тим вагоміші кінцеві результати. Величина всіх наступних змін зумовлюється величиною попередніх.
9. Закономірність інтегрального (нерозривно зв'язаного, суцільного, єдиного) результату педагогічного процесу. Кінцевий результат педагогічного процесу є наслідком взаємозв'язків результатів усіх етапів процесу. Кожний результат етапу — наслідком взаємозв'язків усіх компонентів етапу.
Принципи педагогічного процесу (лат. principium — основа, начало) — система основних вимог до навчання і виховання, дотримання яких дає змогу ефективно вирішувати проблеми всебічного розвитку особистості. Філософія трактує закономірність як об'єктивний, стійкий, повторюваний, необхідний і суттєвий зв'язок між явищами і процесами, що характеризує їх розвиток. Закономірності педагогічного процесу. Оскільки закономірні зв'язки між предметами і явищами мають зовнішній і внутрішній характер, то й закономірності педагогічного процесу відображають його зв'язки із суспільним середовищем та внутрішні зв'язки, властиві компонентам цього процесу.