- •Предмет психології.
- •Основні періоди становлення психології як науки.
- •Стадії розвитку психіки.
- •Онтогенез психіки.
- •Місце психології в системі наук.
- •Основні напрями психології.
- •Структура сучасної психології.
- •Класифікація методів психології.
- •Поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність».
- •Теорії особистості. Спрямованість особистості.
- •Самосвідомість і я-концепція особистості.
- •Загальна характеристика процесу пізнання.
- •Чуттєві форми пізнання дійсності.
- •Загальні властивості відчуттів.
- •Сприймання, його сутність та різновиди.
- •Пам’ять та її види.
- •Раціональні форми освоєння дійсності.
- •Мислення та його операції.
- •Форми мислення та його види.
- •Уява, її сутність та види.
- •Увага та форми її вияву.
- •Поняття емоцій і почуттів. .
- •Сутність психічних станів.
- •Воля як вища психічна функція.
- •Поняття мотивації, мотивів, потреб.
- •Темперамент та його сутність. .
- •Типологія характерів.
- •Види і структура здібностей.
- •Поняття діяльності.
- •Основні види діяльності.
- •Спілкування та його сутність.
- •Види спілкування.
- •Функції та структура спілкування.
- •Соціальна група та її види.
- •Міжособистісні взаємини в групі.
- •Предмет, основні категорії, функції і завдання педагогіки.
- •Становлення і розвиток педагогіки.
- •Галузі і міжпредметні зв’язки педагогіки.
- •Сутність і структура педагогічного процесу.
- •. Серед загальних закономірностей педагогічного процесу найсуттєвішими є:
- •Система освіти в Україні.
- •Принципи побудови системи освіти в Україні.
- •Характеристика основних типів закладів освіти.
- •Дидактика та її предмет.
- •Зміст освіти в Україні.
- •Сутність і структура процесу навчання.
- •Закономiрностi I принципи навчання.
- •Методи, форми I засоби навчання.
- •Нові технології навчання.
- •Специфіка, рушійні сили і етапи процесу виховання.
- •Закономірності і принципи виховання.
- •Методи і форми виховання.
- •Суспільні інститути виховання.
- •Особливості і завдання виховного процесу в умовах трансформації суспільства.
Онтогенез психіки.
Онтогенез - це індивідуальний розвиток, тоді як філогенез є розвитком виду загалом. Біологічний онтогенез, згідно із законом Мюллера-Геккеля, є копіюванням філогенезу. Щодо онтогенезу психіки людини це твердження не є таким безсумнівним. Людина народжується саме людиною. Вищі форми психічної діяльності вона опановує інакше, ніж тварини. Соціалізуючи онтогенез людської психіки, можна стверджувати, що ця відмінність остаточно зумовлюється впливом суспільства. Але якщо застосувати методологічний принцип творчої самодіяльності, онтогенез психіки постане як розгортання суто людської сутності в біологічних і соціальних умовах. Ці умови можуть виключити можливість цього саморозвитку людини (генетичні аномалії призводять до розумової неповноцінності, відсутність соціальних контактів у сензитивний період розвитку також є руйнівною), але не вносять в індивідуальний розвиток людини нічого такого, що не було наявним у її потенції.Онтогенез психіки людини вивчають дві психологічні науки: загальна психологія і вікова психологія. Онтогенез людини вікова психологія поділяє на сензитивні періоди, кожен з яких сприяє появі в людини певних психічних новоутворень. Якщо новоутворення не з'явиться в свій час, імовірно, що воно може не з'явитися взагалі, тому виховний вплив на певні сторони особистості повинен бути своєчасним (інакше він буде неефективним). Сензитивні періоди об'єднуються у стадії. Ці стадії існують об'єктивно, вони відокремлюються одна від одної віковими кризами (1-го, 3-го, 7-го років життя, підліткового віку та рання (перша) юність від 17 до 21 року - юністьін.), проте про зміст цих стадій у психологів єдиної думки немає.
Місце психології в системі наук.
Сучасна психологія не лише посідає проміжне становище між різними науками, а часто з ними безпосередньо пов´язана, є для них засобом поєднання із життєдіяльністю людини. В центрі її уваги завжди залишається людина - головна дійова особа суспільного і світового прогресу. Тому психологія розвивається як людська теорія і практика. Величезний вплив на розроблення основних проблем сучасної психології зробили еволюційні ідеї знаменитого природодослідника Ч. Дарвіна, висловлені в книзі «Походження видів шляхом природного відбору, або Збереження сприятливих порід у боротьбі за життя» (1859). Вони дали змогу з´ясувати роль психіки в процесі пристосування живих істот до умов середовища, яке змінюється, зрозуміти походження вищих форм психічної діяльності з нижчих, примітивніших. У з´ясуванні ролі психіки в поведінці людини чималу роль відіграли дослідження психологів-клініцистів (І.М. Бехтєрев, С.С. Корсаков, А.Р. Лурія та ін.), які розробили основи медичної психології. Виникнувши на стику психології і медицини, медична психологія використовує досягнення психологічної науки в діагностиці й лікуванні хвороб, у розв´язанні питань, пов´язаних з відновленням здоров´я і профілактикою захворювань. Вивчення психологічних можливостей людини у зв´язку з вимогами, що їх висунули складні види трудової діяльності, засвідчує важливу роль сучасної психології.