Міністерство культури України

Київський національний університет театру, кіно, і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого

Кафедра «Організації театральної справи»

Звіт

З навчально-ознайомлювальної практики

Студентки першого курсу

Весніної Маргарити Олександрівни

У Національному академічному театрі

російської драми ім. Лесі Українки

Керівник практики від театру

Завідуючий художньо-постановочною частиною

Андрієвський Олександр Миколайович

Керівник практики від кафедри

Школенко Наталія Олексіївна

Київ 2011

Зміст

Вступ

В самому центрі історичної частини Києва, в двох кроках від Хрещатику, недалеко від Золотих воріт, на розі двох старовинних вулиць - Пушкінської та Богдана Хмельницького - розташована будівля, добре відоме киянам та гостям столиці України як Театр імені Лесі Українки (Російська драма).

Цінність будь-якого театру, його популярність у глядача завжди визначається наявністю в ньому яскравих індивідуальностей.

К иївський театр імені Лесі Українки завжди славився своїми акторськими і режисерськими індивідуальностями. Театр завжди був і залишається театром ансамблю. Тут творили: Михайло Романов, Юрій Лавров, Марія Стрелкова, Любов Добржанська, Микола Свєтловидов, Євгенія Опалова, Віктор Добровольський, Віктор Халатов, а трохи пізніше Олег Борисов, Павло Луспекаєв, Кирило Лавров, Ада Роговцева - актори, Костянтин Хохлов, Володимир Неллі, Микола Соколов, Леонід Варпаховський, Георгій Товстоногов - режисери, Анатолій Петрицький, Моріц Уманський, Давид Боровський, Даніїл Лідер, Леон Альшиц - художники, Борис Лятошинський, Юрій Шапорін - композитори.

Всі ці імена загальновідомі, як загальновідомо і те, що марка театру імені Лесі Українки завжди привертала до себе не тільки професіоналів, але і простих глядачів сотень міст нинішнього простору СНД, де проходили гастролі театру. Офіційна біографія НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ починається в 1926 році, коли рішенням Київського окрвиконкому була організована в Києві Російська державна драма, і 15 жовтня того ж року театр відкрив свій перший сезон. У 1941 році йому було присвоєно ім'я Лесі Українки.

Проте корені театру йдуть в ХIХ століття, в ті далекі часи, коли по всій Російській імперії народжувалися і припиняли своє існування різні театральні антрепризи. У Києві постійний російський театр був створений в 1891 році, і їм стала антреприза видатного російського режисера і актора Миколи Соловцова. Акторський склад саме цієї трупи с тав згодом основою Київського державного російського драматичного театру. Свої перші спектаклі трупа М. Соловцова показувала саме в цьому приміщенні, де і сьогодні працює Театр імені Лесі Українки. Ця будівля увійшла в історію під назвою "Будинок Бергоньє".

Старі театрали до цих пір згадують спектаклі Театру імені Лесі Українки, що стали його легендою: "Живий труп" Л.Толстого з неповторним М.Романовим, "Мораль пані Дульської" Г.Запольской і "Дерева вмирають стоячи" А. Касони з блискучим дуетом Євгенії Опалової і Віктора Халатова, "Варшавська мелодія" Л. Зоріна з чудовою Адою Роговцевою, "Добряки" Л. Зоріна з іскрометним Юрієм Мажугою, "Насмішкувате моє щастя" Л. Малюгіна з прекрасними акторськими роботами Миколи Рушковського, Вячеслава Єзепова, Лариси Кадочникової, Ади Роговцевої, Ізабелли Павлової, Сергія Філімонова, "Переможниця" А. Арбузова з прекрасною Валерією Заклунної, "Казка про Моніку" С.Шальтяніса з початківцями Любов'ю Кубюк, Анатолієм Хостікоєвим, Олександр Ігнатуша, і вже, звичайно, фаворит п'ятнадцяти театральних сезонів - комедія О . Уайльда "Як важливо бути серйозним" з цілим сузір'ям акторських імен.

Ідуть роки, змінюються назви спектаклів, імена режисерів, акторів, художників.

З 1994 року театр очолив народний артист України Михайло Резнікович.

Прийшовши в цей театр в 1963 році, після закінчення курсу режисури у Георгія Товстоногова, М. Резникович надовго пов'язав свою творчу долю з цим колективом. За ці роки він поставив безліч вистав в Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Варні, Пекіні, але завжди повертався сюди, в свій театр, який був і залишається його першим коханням.

Михайло Резнікович як художній керівник прагне продовжити живі традиції засновників Театру імені Лесі Українки.

Структура театру - сукупність спеціалізованих підрозділів театру, взаємодіючих процесі підготовки та показу вистав та інших публічних вистав. Зазвичай в структурі театру виділяють: творчий, технічний, адміністративно-педагогічний склад та оркестр.

Зам. ген. дир. по творчим питанням

Літературно-інформаційна, аналітична служба

Автотранспортна служба

Господарча служба

Інженерна служба

Зам. ген. дир. по кап. ремонту, реконструкції основних мощностей театра

Рекламно-видавнича служба

Служба білетного господарства

Служба орг. І обслуговування глядачів

Зам. ген. дир. по організації обслуговування глядачів

Служба орг. І обслуговування глядачів

Служба білетного господарства

Рекламно-видавнича служба

Студія молодих акторів

Акторський склад

Худ. постановчої частини

Зам. ген. дир. по виробництво-технічній діял

Зам. ген. дир. фінансово-економічної діяльності

Фінансово-економічний,обліковий запис

Служба постачання

Відділ кадрів

Бюро діловодства і експедиції

Генеральний директор Директор розпорядник

Керівники театру - посадові особи що організують роботу театру:

- Художній керівник театру;

- Директор театру;

- Головний адміністратор, головний бухгалтер та головний інженер;

Генеральний директор - визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі види діяльності національного театрально-видовищного підприємства. Організує роботу та ефективну взаємодію виробничих одиниць, відділів та інших структурних підрозділів національного театрально-видовищного підприємства. Відповідно до чинного законодавства забезпечує виконання завдань національного театрально-видовищного підприємства, що направлені на формування та задоволення потреб населення у сценічному, музичному та цирковому мистецтві, соціальний розвиток колективу. Вживає заходів щодо ефективного використання і зберігання закріпленого за національним театрально-видовищним підприємством державного майна.

Розробляє та практично реалізує найважливіші державні програми у сфері культури. Спрямовує колектив на визнання його творчого авторитету на загальнодержавному і міжнародному рівнях. Діє від імені національного театрально-видовищного підприємства. Представляє його інтереси в державних, кооперативних, комерційних підприємствах і установах, громадських організаціях, судових і арбітражних органах. Відкриває у банках рахунки. Користується правом розпорядження коштами. В межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов’язкові для всіх підрозділів та працівників. Укладає договори та контракти. Визначає загальну чисельність працівників, структуру та штати, посадові обов’язки та посадові оклади (тарифні ставки) працівників, склади постановочних груп і виконавців, ескізи та макети оформлення, плани робіт над новими і капітально-поновленими постановками (програмами), визначає їх готовність і терміни випуску, календарні плани поточного репертуару.

Вживає заходів щодо морального заохочення і матеріального стимулювання працівників, накладає дисциплінарні стягнення. Організує весь комплекс робіт з прокату поточного репертуару на стаціонарі, під час виїздів та гастролей. Вживає заходів щодо забезпечення національного театрально-видовищного підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання знань та досвіду працівників, створення безпечних і сприятливих умов праці. Забезпечує розроблення, укладання і виконання колективного договору. Вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам генерального директора, керівникам функціональних підрозділів національного театрально-

видовищного підприємства. Забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни та обліку.

Директор театру - керівник театру відповідно до чинного законодавства та статуту театру. Директор театру:

- Забезпечує розробку та виконання виробничо-творчих і фінансових планів театру;

- Затверджує за поданням головного режисера (художнього керівника), календарні і перспективні репертуарні плани, склади постановочних груп і виконавців, ескізи і макети оформлення, плани і графіки робіт над постановками;

- Організовує комплекс робіт щодо показу поточного репертуару.

Художній керівник театру - організатор всього комплексу творчої та виробничої діяльності театру. Художній керівник:

- Відповідає за творчі та економічні результати роботи театру;

- Забезпечує художню якість репертуару;

- Визначає готовність вистав і приймає рішення про їх публічне виконання.

Головний адміністратор театру

Головний адміністратор театру - керівник театру, який відповідає:

- За організацію виконання плану показу вистав;

- За організацію обслуговування глядачів;

- За організацію виїзних вистав;

- За організацію гастролей;

+ Контролюючий роботу квиткової каси і працівників господарської служби.

Головний режисер - в драматичному театрі - особа, яка керує творчою роботою всього театру. Головний режисер:

- Визначає (спільно з директором театру і художньою радою) репертуар театру;

- Здійснює основні постановки театру;

- Приймає і випускає вистави, поставлені іншими режисерами;

- Несе відповідальність за підбір і використання творчих кадрів.

Завідувач виробничої майстерні - в театрі - керівник виробничої майстерні з виготовлення матеріального оформлення спектаклів, що відповідає:

- За виконання завдань художньо-постановочної частини з виготовлення оформлення; а також

- За поповнення та поточний ремонт декорацій.

Завідувач костюмерної - керівник костюмерній цеху, який відповідає:

- За забезпечення артистів на репетиціях та виставах необхідними костюмами;

- За підбір костюмів з запасного художнього гардеробу під час введення нових виконавців.