Етикетка

Етикетка згідно з ТУУ 46.72.128-97

Етикетки повинні бути цілими, чистими, щільно прилягати до корпусу банки на яку її наклеюють. Клей для наклеювання готують із сечовиноформальдегідної смоли.

Для перевезення і зберігання етикетки формують у стопки по 250-1000 шт., формовані у пакети по 10 кг. обгорнуті шаром обгорткового паперу або іншим пакувальним матеріалом.

Зберігають на складах захищених від вологи при температурі не вище С, і відносній вологості не більше 70%, не більше 12 місяців.

Піддони

Піддони згідно з ДСТУ 2052-92

Доставляються на підприємство автотранспортом, складеним в штабелі, яка має відповідати вимогам ДСТУ 2052-92.

Піддони зберігаються на складах не більше одного року.

Сировина і матеріали, що не відповідають вимогам технічних вимог, на виробництво не допускається.

Банки скляні згідно з туу 46.73.126-2000

Для фасування використовують нову тару. Скляні банки поступають на завод в ящиках чи в термосідальну плівку за допомогою автотранспорту чи інших транспортних засобів.

Скляна тара повинна відповідати таким вимогам:

1. Скло прозоре, чисте, без внутрішніх і поверхневих пухирців, волокнистості та надщерблень;

2. Шви повинні бути не гострими і не грубими, кути гладкі, що сколюються, корпус гладкий , без випуклості та вдавлень;

3. Товщина стінок рівномірна, без потовщень, з рівномірним дном.

Не допускається викривлений зовнішній вигляд скла, значні складки, хвилястість, кольорові смуги.

Для фасування маринаду «Золота осінь» використовують тару типу III-82-1000.

Банки приймають на підприємство партіями.

Банки транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах або контейнерах у відповідності з правилами перевезення грузів, що діють на кожному виді транспорту.

Зберігання банок у закритих приміщеннях або під навісами – згідно ГОСТ 15150. Допускається зберігання банок на відкритих площах не більше 5 місяців.

1.2.Аналіз виробничої технології

Опис схеми виробництва маринаду «Золота осінь»

Капуста:

ДПЗ. Приймання сировини на завод здійснюється партіями величина яких обмежується однією транспортною одиницею. Капусту зберігають навалом в чистих складських приміщеннях за температури не вище ніж С і відносній вологості повітря не менше ніж 85% не більше 72 годин.

Миття. Після калібрування буряк миють в двох послідвно встановлених мийних машинах: універсальній мийній машині ММУ-1(арк. 1 поз. 3) і вібраційній мийній машині ММВ – 1(арк. 1, поз. 4). Капусту миють в вентиляторній мийній машині ВМП-2/2 з душовий ополіскуванням при тиску води 250 кПа.

Інспекція. Інспекція проводиться на роликовому конвеєрі типу Ш-12-КПЛ/5 (арк. 1, поз. 2) . Під час інспекції вилучають погано помиту, некондиційну сировину. Тут же її ополіскують.

Очищення. Проінспектована капуста надходить на роликовий транспортер де вручну відділяють верхні листки,і осердя розрізають ножем на 5-7 частин. (арк.1, поз. ).

Подрібнення. Капусту шинкують на шинкувальній машині МШ 10000 на стружку до 5 мм.

Бланшування . Бланшування капусти проводиться водою температури 100 градусів тривалістю 1хв. на ковшовому бланшувачі БК (арк. 1, поз 6).

Фасування. Капусту і буряк фасюють (у підготовлені банки) у наповнювачі типу ДН1-1-250 при температурі 85С.

Закупорювання. Наповнені банки закупорюються підготовленими кришками на закупорювальних автоматах типу ЗК2-1-125.

Стерилізація. Закупорені банки укладають в автоклавні корзини і завантажують в автоклав типу Б6-КА2-В-4 для стерилізації.

Після стерилізації банки охолоджують до температури 40С.

Оформлення готової продукції. Продукція поступає у відділення готової продукції, де пристроєм для вивантаження автоклавних корзин А9-КР2-Г подається на мийно-сушильний агрегат А9-КМ2-С далі проводиться етикування на етикувальних машинах типу Б4-КЭМ та пакування на машині ТПШ-50Н у термоссідальну плівку.

Зберігання готової продукції. Готову продукцію зберігають у складських приміщеннях при температурі 0-20С і відносній вологості 75% 1 рік.

Журавлина:

ДПЗ. Приймання сировини на завод здійснюється партіями. Для перевірки якості свіжих ягід журавлини відповідним вимогам певного стандарту з середини, зверху та знизу відбирають три одиниці упаковки, якщо в партії 100 одиниць або неповні 50 одиниць упаковок в партії більше 100 одиниць упаковок.

При прийманні ягід журавлини на заготівельних пунктах від населення в кількості до 50 кг середню пробу відбирають масою не менше 0,5 кг.

Миття: Ягоди журавлини миють під душем, щоб не пошкодити поверхню ягід.

1.3 Принципова технологічна схема виробництва маринаду «Золота осінь»

Маринад «Золота осінь»

Залива

Цукор і сіль Капуста

ДПЗ

ДПЗ

Просіювання

відходи

Інспекція

Дозування

відходи

Очищення

Розчинення

Інспекція і висвердлювання осердя

відходи

Кип’ятіння

Фільтрування

Миття

Шинкування

3-5 мм

Оцет

Витяжка з прянощів

Змішування

Бланшування та охолодженння

вода, =2 хв,

відходи

маринад

журавлина

Фасування

підготовлені банки

Закупорювання

підготовлені кришки

Стерилізація та охолодження

ОГП

Складське зберігання

Журавлина свіжа

ДПЗ

Інспекція

Миття

Інспекція

^h

1.4.Техно-хімічний і мікробіологічний контроль виробництва

Таблиця 17

№ пор	Контрольована операція	Показник	Контроль
			Метод	Періодичність
1	Вхідний  контроль	Якість сировини	Органолептичний, хімічний	Кожна партія
2	Зберігання сировини	Якість сировини, режими зберігання	Те саме	Один раз за зміну
3	Сортування	Якість сортування, відсоток відходів	Те саме	Безперервно один раз за зміну
4	Калібрування	Якість калібрування, відсоток відходів	Те саме	Безперервно один раз за зміну
5	Миття	Якість миття, заміна води, мікробне обсіменіння	Органолептичний, технічний, мікробіологічний.	Один-два рази за годину, один раз за зміну, один раз за зміну.
6	Інспекція	Якість сировини, відсоток відходів	Те саме	Безперервно один раз за зміну
7	Очищення	Якість очищення	Органолептичний, хімічний	Безперервно один раз за зміну
8	Інспекція та доочищання	Якість очищення	Органолептичний, хімічний	Безперервно один раз за зміну
9	Бланшування	Режим бланшування	Технічний	Один раз за годину
10	Подрібнення	Якість подрібнення	Органорлептич-ний	Один раз за годину
11	Змішування	Якість змішування	Технічний	Безперервно

12	Підготовка тари	Якість	Візуальний, технічний, мікробіологічний	Безперервно чотири рази за  зміну один раз за зміну
13	Фасування	Маса нетто, мікрообсіменіння	Технічний, мікробіологічний	Безперервно чотири рази за зміну
14	Закупорювання	Якість герметизації	Технічний	Безперервно
15	Стерилізація	Режим стерилізації	Технічний	Кожна партія
16	Зберігання	Режим зберігання	Технічний	Один раз за зміну

5. Утилізація відходів

При виробництві маринаду «Золота осінь» загальна кількість відходів капусти червонокачанної

становить за добу 1015 кг, журавлини 45 кг. При виробництві маринаду – загальна кількість відходів становить 1060 кг за добу.

Всі відходи капусти і журавлини пропоную відправити на перероблення сухого кормового матеріалу.

1.6. Вимоги стандартів до готової продукції

За органолептичними показниками маринади повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 18

Таблиця 18

Органолептичні показники

Назва показника	Характеристика
Зовнішній вигляд	Копуста і журавлина, що знаходяться у прозорій заливі, однорідні за розміром та конфігурацією, здорові, чисті, незморщені, не м’яті, без механічних пошкоджень
Запах і смак	Приємний кисло-солодкий, властивий маринованим капусті і журавлині, помірно солоний, з ароматом прянощів та перцю. Не допускаються сторонні присмаки та запахи, не властиві використаній сировині
Колір	Капусти – від білого до світло-жовтого, журавлини від рожевого до темно-червоного.
Консистенція	Пружні з хрусткою м’якоттю,
Якість заливи	Прозора, без кольору, з частинками прянощів (коріандр, часник, перець).

Таблиця 19

фізико-хімічні показники

Показники	Норма
Масова частка овочів від маси нетто консерів, %, не менше	55
Масова частка розчинних сухих речовин, %, не менше	4
Масова частка хлоридів, %	1,8 – 2,0
Масова частка титрованих кислот (у перерахунку на оцтову), %	0,4 – 0,6
pH, не більше	4,2
Мінеральні домішки	Не допускаються
Домішки рослинного походження	Не допускаються
Сторонні домішки	Не допускаються

Масова частка осаду не більше ніж 0,5 %.

Не повинно бути мінеральних домішок, сторонніх домішок та домішок рослинного походження.

За показниками безпечності маринади повинні відповідати нормам, зазначеним у таблиці 1.19.

Таблиця 20

Показники безпечності

Назва показника	Норма	Метод контролювання
Допустимі рівні: 1 токсичних елементів, мг/кг, не більше ніж: у скляній тарі свинець кадмій миш΄як ртуть мідь цинк 2 мікотоксинів, мг/кг, не більше ніж: Патулін 3 радіонуклідів ,Бк/ , не більше ніж: Цезій - 137 Стронцій -90	0,4 0,03 0,2 0,02 5,0 10,0 0,05 600 200	Згідно з ГОСТ 26932 Згідно з ГОСТ 26933 Згідно з ГОСТ 26930 Згідно з ГОСТ 26927 Згідно з ГОСТ 26931 Згідно з ГОСТ 26934 Згідно з ГОСТ 28038 Згідно з ДСТУ 4150:2003 Згідно з ДСТУ 4150:2003

За мікробіологічними показниками маринади повинні відповідати вимогам промислової стерильності і не містити патогенні мікроорганізми чи їхні токсини відповідно до «Медико-биологических требований и санитарных норм качества продовольственного сырья и пищевых продуктов»

Таблиця 21

Мікробіологічні показники маринадів

Назва показника	Норма	Метод контролювання
Кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів,КУО в 1 , не більше ніж Бактерії групи кишкових паличок БГКП(колі форми), КУО в 1 , не більше ніж Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Сальмонела, в 100 Молочнокислі бактерії в 1 Плісеневі гриби, КУО в 1 , не більше ніж Дріжджі, в 1	50 3,0 Не дозволено Не дозволено 5,0 Не дозволено	Згідно з ГОСТ 10444.15 Згідно з ГОСТ 18963 Згідно з інструкцією МОЗ № 1135 Згідно з ГОСТ 10444.11 Згідно з ГОСТ 10444.12 Згідно з ГОСТ 10444.12

Види браку

При виробництві маринаду ,,Золота осінь’’ можливі наступні види браку:

• фізичний, у тому числі бомбаж;

• мікробіологічний, у тому числі бомбаж;

• хімічний, у тому числі бомбаж.

Фізичний брак. Може бути результатом негерметичності консервів (механічний брак), і як результат підвищеного тиску усередині банок з консервами.

Дефектними вважаються банки з перекошеними кришками, з тріщинами або сколом скла біля обкатного шва, з неповною посадкою кришок відносно вінця горловини банки, з вдавністю кришок, яка викликає порушення обкатного шва, та з рядом інших дефектів.

Необхідно відбракувати консерви з видимим неозброєним оком ознаками негерметичності: пробитими місцями, наскрізними тріщинами, підтіканнями або слідами маринаду, який витікає (активний патьок), брудні банки (пасивний патьок). Банки з активним патьоком легковагі.

Мікробіологічний брак. Ознакою мікробіологічного псування є плівка плісняві на поверхні маринаду, бульбашки бродіння, осад, не властивий маринаду.

Причиною появою мікробіологічного псування може бути, у тому випадку, якщо маринад було недостатньо простерилізовано, або банки були негерметично закупорені, в консервованих продуктах починається активний розвиток мікроорганізмів з утворенням газоподібних продуктів їх життєдіяльності: водню, двооксиду вуглецю, аміаку, сірководню. В результаті тиск у таких банках підвищується і кришки їх піднімаються (бомбаж). Бомбажна банка здута постійно, причому здуття не проходить при натискуванні пальцем.

Окрім того, після відкривання банок деякі ознаки псування можуть бути виявлені органолептично: скисання, наявність поганих запахів, ослизнення,

мацерація тканин.

Хімічний брак. До хімічного браку маринаду ,,Ололо’’ відносяться процеси корозії металевих частин банки, тобто кришки. Корозія зовнішньої частини кришки, розпочинається іще в автоклавах при стерилізації і проходить з часом досить енергійно, чому сприяє не лише висока вологість середовища і підвищена температура. Прискорення процесів корозії банок в автоклавах можливе також при попаданні на поверхню кришок розчинів кислот або солей, а також при використанні води, що має підвищену жорсткість або містить домішки сірчистих сполук, хлоридів.

Якщо при огляді консервів, знаходять іржу на кришках банок, то їх очищають ганчір’ям і змащують вазеліном чи іншим мастилом. У випадку сильної іржі банки вибраковують.

2. ПРОДУКТОВІ РОЗРАХУНКИ

Складання графіка надходження сировини.

Таблиця 22

Графік надходження сировини

Сировина	Місяці і числа
К апуста	Х	ХІ	ХІІ	І	ІІ	ІІІ	IV	V
Б уряк

Період надходження свіжої сировини показано прямою лінією.

На основі графіка надходження сировини складаємо графік роботи цеху (табл.22)

На період сезону переробки овочів планується двозмінна робота цеху протягом одного тижня з 8-годинною тривалістю зміни і одним вихідним днем, а для безперервного процесу - тризмінна з 7-годинним робочим днем.

Кількість вихідних визначається поточним графіком роботи.

Таблиця 23

Графік роботи цеху

Зміна	Місяці і числа									Всього
	Х	XІ		XІІ	I	II	IІІ	IV	V
I										239
II										239
Днів/ змін	2 7 12	26 54	26 52		24 52	2 4 54	2 4 52	23 52	2 1 54	239 478

На основі графіку роботи цеху складаємо виробничу програму роботи лінії (табл. 23)

Таблиця 24

Виробнича программа лінії, тонн

Продукт		Місяці і числа
	Продуктивність	VIII	IX	X	XI	XII	I	II	III
Маринад «Ололо»	48	576	2592	2496	2496	2592	2496	2496	2592

Продукт		Місяці і числа		За сезон
	Продуктивність	IV	V
Маринад «Ололо»	48	2496	2112	22944

Вибираємо з технологічних інструкцій необхідні рецептури, де вказані показники втрат, відходів, норми витрат сировини і матеріалів(табл.24)

Таблиця 25

Рецептура і норми витрат сировини і матеріалів для виробництва 1000кг. консервів «Ололо»

Сировина	Рецептура		Втрати і відходи, %	Норми витрат, Кг
	Кг	%
Капуста	550		22.5	712
Буряк	150		24	200
Залива, у т ч:	300	30
Цукор	7.5	0.75	1.5	7.7
Сіль	17.8	1.78	2	18.2
Оцтова к-та	25	2.5	2	25.4

Норми витрат сировини і матеріалів для продукції розраховують у кілограмах на 1 тонну продукту (кг/т)

Якщо втрати і відходи по операціях подано у відсотках до маси вихідної сировини, їх величини підсумовуємо і розраховуємо норму витрати сировини за формулою:

де М – маса обробленого продукту за рецептурою, кг/т;

Х – сумарні витрати і відходи, % до маси вихідної сировини.

Якщо втрати і відходи по операціях задані у відсотках до маси сировини, що надходить на кожну операцію, їх величини підсумовувати не можна, оскільки це складні відсотки.

Тоді норму витрати визначають за формулою:

де n – кількість технологічних операцій:

- витрати і відходи по операціях. %

Розрахунок:

На основі даних про продуктивніть, продуктивність, норми вират і програми роботи цеху складаємо табл. 25

Таблиця 26

Потреби у сировині та матеріалах

Сировина	Продуктив- ність,тонн/год	Норми виттрат, кг		Витрати сировини
		За розраху- нками	За інструкцією	За годину,кг	За зміну, кг	За сезон, тонн
Капуста	6	710		4260	34080	16597
Буряк				1182	9456	4605
Цукор		7.65		45.9	367.2	178.03
Сіль		18.16		108.9	871.68	424.51
Оцтова к-та		25.38		152.28	1218.2	593.28

Витрату сировини за годину в таблиці 25 розраховуємо множенням продуктивності на норму витрати , потім массу витрати за одну годину множимо на тривалість змін в годинах і отримуємо потребу за зміну. Потребу сировини за сезон отримуємо множенням потреби за зміну на кількість змін у сезоні (з графіка роботи цеху).

Таблиця 27

Рух сировини по технологічним операціям при виготовлені соку перцево – томатного , кг/год.

Найменування технологічної операції	Капуста	Буряк	Цукор	Сіль	Оцет
Поступило на зберігання, кг Втрати % кг	4260 3 127,8	1182 3 35,46	45,9	108,9	152,3
Поступило на сортування і калібрування, кг Втрати % кг		1146,54 3 35,45
Поступило на миття, кг Втрати % кг	4132,2 1 42,6	1111,09 1 11,82
Поступило на інспекцію та обрізання кінців ,висвердлювання осердя кг Втрати % кг	4089,6 2 85,2	1099,27 2 23,64	45,9 1,5 0,6885	108,9 1,5 1,6335	152,3 1 1,513
Поступило на очищення , кг Втрати % кг	4004,4 14 596.4	1075,63 10 124,11
Поступило на інспекцію і дочищання, кг Втрати % кг		951,52 2 23,64

Продовження табл. 28

Поступило на бланшування, кг Втрати % Кг		927,88 1 11,82
Поступило на різання, кг % Кг	3408 1 42,6	916,06 1 11,82
Поступило на бланшування, кг Втрати % Кг	3365,4 1 42,6
Поступило на фасування, кг Втрати % Кг	3322,8 0,5 21,3	904,24 0,5 5,91	45,2115 0,5 0,2295	107,2665 0,5 0,5445	150,777 0,5 0,7615
Поступило в банки, кг	3301,5	898,33	44,9	106,7	150
Вироблено фізичних банок, шт	100
Вироблено, тонн	6
Вироблено, тоб	3,4
Перевірка	375,03/250= =1,5	390/250= =1,54	75/50=1,5	4,52/3=1,5	1,51/1,02=1,5

Розраховуємо кількість заливи, яка поступає в банки:

700 кг овочів – 300 кг заливи

4200 кг овочів – Х кг

Розраховуємо кількість фізичних банок:

Розраховуємо кількість облікових банок:

Розраховуємо кількість вироблених тонн:

Вир. Тонн = 4200 +1800= 6000 кг = 6 тонн

Розраховуємо відходи сировини при виробництві маринаду «Ололо»:

Капуста = 127.8 + 42.6 + 85.2+426 + 170.4 + 42,6 + 42.6 + 21.3 = 958,5 кг/год = 15 336 кг/доб.

Буряк = 35.46 + 35.45 + 11.82 + 23.64 + 11.82 +124.11 + 23.64+ 11.82 + 5.91 = 283.68 кг/год = 4 538.88 кг/доб

3. Розрахунок обладнання

3.2.1 Розрахунок транспортерів.

Вихідні дані:

Кількість сировини, яка поступає на транспортер:

Капуста – 4089.6 і 4004.4 кг/год,

Буряк – 1146.54 , 1099 і 951 кг/год

Норма виробітку на одного робітника :

Капуста – 200 кг/год;

Буряк –400 кг/год

Довжину інспекційного транспортера розраховуємо за формулою:

де a – ширина робочого місця, м, a = 0,8…1,2 м;

G – кількіст сировини, що надходить на інспекцію, кг/год;

N –норма виробітку на одного робітника, кг/год; (беремо з таблиць)

l – довжина установки для ополіскування, м, l = 1.5 м;

– невикористана довжина стрічки конвеєра, м.

Після розрахунку довжини транспортера із каталога обладнання підбираємо необхідний транспортер з більшими параметрами, найближчими до заданої продуктивності, вказуючи його тип, продуктивність і довжину.

2. Розрахунок кількості варильних котлів для заливи.

Вихідні дані:

Необхідна кількість заливи - 1800 кг/год;

Місткість котла – 500

Сухих речовин – 14.5%

Визначаємо максимальну величину завантаження сировини за масою m, кг:

m = V p , (8)

де ρ – густина продукту, що визначається за формулою.

Де m –вміст сухих речовин у сиропі, (%).

m = 500 * 1,057 = 528.5 кг.

На основі досвіду підприємства розраховуємо тривалість циклу роботи котла, що включає в себе передбачені технологічним процесом операції. Приміром, для варильного котла загальна тривалість циклу роботи , хв, при варінні сиропу складається з тривалості процесів: завантаження – 5 , підігрівання – 6, кип΄ятіння – 7, розвантаження – 10 хв. Тоді = 35 хв.

Кількість котлів n, шт. розраховуємо за формулою

Де G – потреба в сировині, кг/год.

Приймаємо два котла і розраховуємо інтервал між їх завантаженням Δτ, хв.

Графік роботи котлів складаємо з урахуванням тривалості циклу роботи і інтервалу завантаження (таблиця 31).

Таблиця 29

Графік роботи варильних котлів

Технологічна операція	Час завантаження
	1	2	3(1)
Початок завантаження
Початок підігрівання
Початок кипіння
Початок розвантажування
Кінець розвантажування

2. Розрахунок кількості автоклавів.

Вихідні дані:

Продуктивність лінії – 100 бан/хв,

тип та габаритні розміри тари – III – 82 – 1000 ,

режим стерилізації продукції – 8 хв при температурі 105

кількість банок в одній корзині - 250 шт.

Розраховуємо час наповнення однієї корзини (в хв.):

де G – продуктивність лінії, бан/хв.,

кількість банок в одній корзині.

Визначаємо час повного циклу роботи (хв.) автоклава:

(16)

де – тривалість завантаження і вивантаження автоклава( 10 і 10 хв.);

- тривалість підвищення температури в автоклаві (25 хв.) ;

- тривалість стерилізації і охолодження, хв..

приймаємо відповідно до режиму стерилізації у консервній тарі.

Визначаємо продуктивність автоклава, бан/хв. за формулою:

Розраховуємо необхідну кількість автоклавів:

приймаємо три автоклави.

Знаходимо інтервал завантаження:

Складаємо графік роботи автоклавів аналогічно графіку роботи варильних котлів.

Таблиця 30

Графік роботи автоклавів

	Час роботи автоклава
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX(I)
Початок завантаження
Початок підігрівання
Початок стерилізації
Початок охолодження
Початок розвантаження

2. Розрахунок потреб тари та допоміжної сировини

1) Розраховуємо потреби в банках:

де - кількість банок, шт./год;

Х – втрати і бій банок, або кришок, або етикеток.

Втрати для скляних банок становлять 2,85%; для кришок – 1,9%; для етикеток – 0,5%.

2) Розраховуємо потреби в кришках:

3) Розраховуємо потреби в етикетках:

Таблиця 31

Потреба у тарі та тароматеріалах

Тара та тароматеріали	Потреба
	Шт./год	Шт./зміну	Шт./добу	Тис. шт./сезон
Банки III-82-1000	6169	49352	98704	47180512
Кришки	6116	48928	97856	46775168
Етикетки	6030	48240	96480	46117440

Список використаних джерел

1. Бабарин В.П., Мазохина-Поршнева Н.Н., Рогачов В.И. Справочник по стерилизации консервов. – М. -: Агропромиздат, 1987. – 271 с.

2. Грысс З. Ипользование отходоопьоплрлрлв плодоовощной консервной промишлености.-М.: Пищ. пром-сть, 1974. – 180 с.

3. Касьянов Г.И., Самсонова А.Н. Технология консервов для детского питания.- М.: Колос, 1996. – 160 с.

4. Каталог машин і обладнання для консервної промисловості. – К.: УкрНДІагропроект, 1995. – 47 с.

5. Лебедев Е.И. Комплексное использование сырья в пищевой промишленности.-М.: Лег. и пищ. пом-сть, 1982.-240 с.

6. Міністерство агропромислової політики України // Режим доступу.http: //www.minagro. Kiev.ua/ user files/ image ministry/ Den xach prom/ image/ novosti/.

7. Ситников Е.Д., Качанов В.А. Обауборудование консервных заводов.- М.: Лег и пищ. пром-сть, 1983. – 408 с.

8. Флауменбаум Б.Л., Кротов Є.Г., Загібалов О.Ф. та інші. Технологія консервування плодів, овочів, м΄яса і риби. – К.: Вища шк.,1995.- 301 с.

9. Ястребов С.М Технологические расчеты по консервированию пищевых продуктов. – М.: Лег. и пищ. пром-ть, 1981. – 200 с.

10. ДСТУ 2659-94 Перець солодкий свіжий. Технічні умови

11. ДСТУ 3246-95 Томати свіжі. Технічні умови

12. ДСТУ 2316-93 Цукор-пісок. Технічні умови

13. ГОСТ 5717-91 Банки стеклянние для консервов. Техниические условия

14. ТУУ 46.72.103-2000 Кришки металеві до скляних банок з вінцем горловини типу III. Технічні умови

15. ГОСТ 25951-83 Пленка полиэтиленовая термоусадочная. Технические условия

16. ГОСТ 908-79 Кислота лимонная пищевая. Технические условия

17. ГФ изд. Х

18. ГОСТ 13358-84 Ящики дощатые для консервов. Технические условыя

19. ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиеныческие требования и контроль за качеством

20. ТУУ 46.72.128-97 Этикетки для банок и бутылок с консервами. Технические условия

21. ГОСТ 6078-84 Поддоны плоские. Технические условия

ВИСНОВОК

В даній курсовій роботі було вибрано оптимальні параметри проведення технологічного процесу. Наведене обладнання забезпечує готовність виробництва. Перевагою устаткування є його безперервність, що сприяє інтенсифікації виробництва. Коефіцієнт використання обладнання в середньому становить 0,7 , тобто забезпечується ефективне використання обладнання.

Готовий продукт фасується в банку III типу продуктивністю 100 банок/хв., що є оптимальним.

При зберіганні може виникнути бомбаж, тому є необхідним контроль режимів стерилізації.

Виробництво даного виду консервів « Сік Червоні зорі» являється актуально на сьогоднішній день. Зумовлено харчовою і біологічною цінністю, а саме вмістом білків, вуглеводів, органічних кислот, полі фенольних сполук, вітамінів, мінеральних та інших речовин. Білкові речовини насамперед представлені амінокислотами у невеликій кількості, але в широкому асортименті. Амінокислоти забезпечують сокам повноту смаку. Вуглеводи містяться у соках у вигляді моно- і двосахаридів і деяких полісахаридів – пектину крохмалю, декстринів. Із моносахаридів переважає глюкоза і фруктоза, які легко засвоюються організмом.

Специфікація обладнання

№	Назва	Марка	Кіл-ть	Про-ть	Примітка
1	Перекидач ящикових піддонів	КУП-100П	4	1200
2	Роликовий конвеєр	КТО	1
3	Мийна машина	А9-КМБ-5	1	5000
4	Машина для висвердлювання качанів капусти	РЗ-КЮБ	5	1000
5	Шаткувальна машина	KVK02	1	5000
6	Бланшувач ковшовий	БК	1	5000
7	Фасувальний столик
8	Стрічковий транспортер
9	Дозатор	ДН-1-1-250-2	1	1210
10	За катувальний апарат	ЗК2-1-125	1	1710
11	Детектор
12	Пристрій для закладання банок в сітки
13	Сітка
14	Гак
15	Автоклав вертикальний	Б6-КА2-В-4	3	2990
16	Машина мийна для коренеплодів	РЗ-КМФ	5	1100
17	Барабанна мийна машина	А9-КМ-2	1	2000
18	Паровий очищувач	А9-КЧЯ	1	2000
19	Подрібнювач	А9-КРВ ”Ритм”	1	2000
20	Бланшувач ковшовий	БМ	1	1500