2. Практика з набуття навичок роботи декларанта (особи, уповноваженої на декларування), митного брокера.

Для України останнім часом вкрай важливим залишається питання до входження у світову організацію торгівлі та інші економічні міжнародні товариства. Для цього Україна має дотримуватися загальновизнаних світових вимог у різних сферах, в тому числі і в митному регулюванні.Тому є вкрай важливим розгляд типання “Вимоги ГАТТ/СОТ щодо митного регулювання”.

У системі міжнародних відносин держави виступають із позицій національної зовнішньої митної політики, тобто їх конкретні цілеспрямовані дії з охорони свого економічного суверенітету в міжнародній системі набувають першочергового значення, оскільки від нихзалежить узгодження норм і принципів міжнародного митного права і функціонування міжнародної системи економічних відносин узагалі.

6 квітня 1996 року Указом Президента України затверджено Концепцію трансформації митного тарифу України на 1996 - 2005 роки відповідно з системою ГАТТ/СОТ (Генеральна угода з тарифів та торгівлі Світовоїорганізації торгівлі).

Національна митна політика закріплюється державами в їх митному законодавстві, головна увага в якому приділяється митному кодексу і митному тарифу.

2.1 Декларант - це особа, що переміщує товари, або митний брокер (посередник), які декларують, представляють і пред'являють товари і транспортні засоби від власного імені.

Декларант виконує всі обов’язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену Митним Кодексом Ураїни, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов’язаний:

• здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

• на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

• надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

• сплатити податки і збори.

Митний брокер (посередник) - це компанія чи фізична особа, учасник зовнішньоекономічної діяльності, який покликаний надавати посередницькі послуг з митного оформлення товарів і представляє інтереси замовника на митниці в процесі здійснення митного оформлення, є посередником між державою та учасниками ЗЕД. Брокер виступає посередником між вантажоодержувачем, вантажовідправником, перевізником і державою в особі митних органів.

Згідно статті 179 Митного кодексу України митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.

Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України.

До обов’язків митного брокера належать:

• заявляти за затвердженою формою, дані про товар та їх митні режими;

• нараховувати митні платежі;

• надавати митному органу України документи що містять відомості необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;

• на вимогу митного органу пред’являти митниці товари і транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України.

2.2 Ліцензування митного брокера здійснюється відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Отримання ліцензії митного брокера складається з таких етапів:

1.      Прийняття рішення про здійснення посередницької діяльності митного брокера самим суб’єктом господарювання.

2.      Підготовка копій документів та укладання договору страхування.

3.      Подання комплекту документів до Держмитслужби.

4.      Отримання рішення Держмитслужби про видачу ліцензії.

5.      Внесення плати за видачу ліцензії.

6.      Отримання оформленої ліцензії в Держмитслужбі.

Для ліцензування подаються такі документи:        

1) заява : найменування, мiсцезнаходження, банкiвськi реквiзити, iдентифiкацiйний код – для юридичної особи; прiзвище, iм'я, по батьковi, паспортнi данi (серiя, номер паспорта, ким i коли виданий, мiсце проживання), iдентифiкацiйний номер фiзичної особи - платника податкiв та iнших обов'язкових платежiв – для фiзичної особи;

2) вид господарської дiяльностi на провадження якого заявник має намiр одержати лiцензiю.

У разi наявностi у заявника фiлiй, iнших вiдокремлених пiдроздiлiв, якi провадитимуть господарську дiяльнiсть на пiдставi отриманої лiцензiї, у заявi зазначається їх мiсцезнаходження.

3)  До заяви про видачу лiцензiї додається виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв.

4) Договір страхування не менше ніж 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

5) Сплатити збір 1 мін. заробітної плати (960 грн.)

З ліцензією на посередницьку діяльність митного брокера можна ознайомитись у додатку № 27 та кваліфікаційним посвідченням представника митного брокера у додатку №28.

Для допуску до складання кваліфікаційного іспиту для підтвердження знань з митної справи митний брокер подає у Держмитслужбу заяву встановленого зразка (додаток №12).

Інформування кандидата відбувається на протязі 10 днів, іспит приймається не пізніше 30 днів. В екзаменаційну комісію входить 5 чоловік. Протокол з результатом оформляється якщо кандидат набрав не менше 60 балів, кваліфікаційне посвідчення видається через 5 днів.

2.3 Для надання брокерських послуг з брокером укладається «договір про надання послуг по декларуванню товарів. Договір складається з таких пунктів:

• Предмет договору

• Права

• Обовязки

• Термін виконання

• Умови сплати митних платежів

• Розрахунки і умови оплати

• Відповідальність сторін

• Форс-мажорні обставини

• Арбітраж

• Термін дії договору. Інші умови

Із зразком договору по декларуванню товарів можна ознайомитись у додатку №13.

2.4 Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України Затверджений Постановою КМУ від 1 лютого 2006р. № 80.

Документи, обов'язкові для подання:

1. Митна декларація (додаток № 14)

2. Товарно-транспортний документ на перевезення (міжнародна автомобільна накладна (додаток № 15) залізнична накладна, авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) (додаток № 17) тощо

3. Зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту)

4. Рахунок (Invoice) (додаток № 18) або інший документ, який визначає вартість товару.

5. Декларація митної вартості (подається у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України) (додаток № 21)

6. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари

7. Облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (додаток № 22), форма якої затверджується Державною митною службою, або її копія, завірена таким суб'єктом.

8. Лист про погодження (додаток № 23)(подається підприємством, розміщеним поза зоною діяльності митного органу)

9. Документ контролю за доставкою товарів

10. Документи про надання фінансових гарантій

11. Ліцензія митного перевізника (додаток № 27)

12. Книжка МДП (додаток № 25), книжка АТА, книжка CPD

13. Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками і пломбами (додаток № 24)

14. Акти приймання-передачі (електроенергії, газу, нафти, аміаку тощо)

15. Посередницький договір

16. Документ на право провадження митної брокерської діяльності

17. Документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

18. Документи, що визначають країну походження товарів

19. Документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД

20. Платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов'язкових платежів)

21. Векселі (відповідно до законодавства)

22. Документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування

23. Документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом

24. Заява підприємства для здійснення митного оформлення товарів (додаток № 26) (у спрощеному порядку, для розміщення їх у митні режими, для подання тимчасової, неповної, періодичної митної декларації)

25. Документи, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України .

26. Висновки експертів (додаток № 19 та № 20) (надаються у разі потреби).

2.5 Основні види договорів які надаються суб’єктом зовнішньо економічної діяльності декларанту або митному брокеру для оформлення митної декларації:

• Інвестиційний договір

• Договір на переробку давальницької сировини

• Договір на ввезення комплектного обєкта

• Договір на тимчасове ввезення товарів

• Лізингові договори

• Зовнішньоекономічний договір

2.6 Основним документом є ВМД (вантажно митна декларація) – це письмова заява встановленої форми, що містить відомості про товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим у який вони заявляються, а також іншу необхідну інформацію необхідну для митного оформлення.

Форми, умови їх застосування та подання їх митним органам, загальний порядок оформлення ВМД установлює Положення про ВМД, затверджене Кабінетом Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574.

В залежності від необхідного митного режиму для оформлення ВМД подаються різні пакети документів. Наприклад:

• Імпорт – митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Для оформлення товару в режимі імпорту основними необхідними документами є:

• Картка акредитації у митниці (оригінал та копія).

• Довідка про декларування валютних цінностей за поточний квартал (оригінал для українських підприємств).

• Зовнішньо-економічний договір та специфікація до нього (копія, завірена печаткою підприємства).

• Інвойс (має супроводжувати вантаж з-за кордону) та переклад інвойсу українською мовою (або російську).

• Сертифікат про походження (оригінал) (у разі його відсутності товари декларуються за повними ставками мита) та переклад сертифікату.

• Рахунок про транспортні витрати та договір з перевізником чи експедитором (у разі необхідності).

• TIR Carnet (за наявністю).

• CMR чи морська накладна чи авіа накладна чи залізнична накладна (має супроводжувати вантаж з-за кордону).

• Експортна декларація країни відправника (за наявністю).

• Сертифікати якості, технічна документація, креслення, малюнки, фотографії (в разі необхідності).

• Експорт – митний режим, відповідно до якого товари вивозяться з митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію, та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Для оформлення товару в режимі імпорту основними необхідними документами є:

• Картка акредитації у митниці (оригінал та копія).

• Довідка про декларування валютних цінностей за поточний квартал (оригінал для українських підприємств).

• Зовнішньо-економічний договір та специфікація до нього (копія, завірена печаткою підприємства).

• Інвойс.

• TIR Carnet (за наявністю).

• CMR чи морська накладна чи авіа накладна чи залізнична накладна.

• Документи від перевізника (тех.паспорт транспортного засобу, паспорт водія, свідоцтво для міжнародних перевезень вантажів під митними пломбами)

2.7 Митна вартість товарів, що ввозяться (імпортуються) підприємствами на митну територію України, заявляється декларантом митному органу шляхом подання декларації митної вартості за формою ДМВ-1 або ДМВ-2 за умови, що ці товари ввозяться (імпортуються) на митну територію України із застосуванням відповідного митного режиму або попередньо заявлений митний режим щодо таких товарів змінюється на інший, який передбачає обкладення цих товарів податками і зборами (обов'язковими платежами).Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а форма декларації і порядок її заповнення - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до положень, встановлених цим Кодексом.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів.

Декларація митної вартості за формою ДМВ-1 подається для заявлення митної вартості товарів, яка визначена шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України.

Декларація митної вартості за формою ДМВ-2 подається для заявлення митної вартості товарів, визначеної шляхом застосування одного з передбачених статтями 268-273 Митного кодексу України методів оцінки: за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

2.8 Інкотермс — міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі розроблені міжнародною торговою палатою.

Загальна кількість термінів порівняно з чинним Incoterms 2010 скорочена з 13 до 11. Також у Правилах з'явилися 2 нових умови: DAT (Постачання на терміналі) і DAP (Постачання в пункті). Крім того, нова версія містить невелике керівництво до кожної умови, щоб допомогти користувачам Правил Incoterms 2010 вибрати потрібну умову. Існують такі терміни:

• EXW. Ex Works (вказане місце): товар зі складу продавця.

• FCA. Free Carrier (вказане місце): товар доставляється перевізнику замовника.

• FAS. Free Alongside Ship (вказано порт завантаження): товар доставляється до судна замовника.

• FOB. Free On Board (вказано порт завантаження): товар завантажується на судно замовника.

• CFR. Cost and Freight (вказано порт призначення): товар доставляється до порту замовника (без вивантаження).

• CIF. Cost, Insurance and Freight (вказано порт призначення): товар страхується й доставляється до порту замовника (без вивантаження).

• CPT. Carriage Paid To (вказано місце призначення): товар доставляється перевізнику замовника у зазначеному порту

• CIP. Carriage and Insurance Paid to (вказано місце призначення): товар страхується й доставляється перевізнику замовника у зазначеному порту

• DAT (Delivered at Terminal) — вказано термінал призначення (новий термін),

• DAP (Delivered at Place) — вказано місце призначення (новий термін),

• DDP (Delivered Duty Paid) — вказано місце призначення, товар доставляється замовнику, очищений від мит та ризиків.

2.9 УКТЗЕД (Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності) фактично є класифікаторами товарів - систематизованим переліком товарів, що дозволяють знаходити місце кожному товару й після цього привласнювати йому певну умовну позначку, що називається кодом товару. Правильне визначення десятизначного коду УКТЗЕД, що відповідає товару, дозволяє надалі визначити розмір мита й міри нетарифного регулювання, які застосовуються до товару. Ця інформація необхідна для митного оформлення й впливає на ступінь комерційної привабливості експортно-імпортних операцій.

Будь-який вид реального рухливого товару може бути віднесений до певного класифікаційного угруповання, товарів що не піддаються класифікації, не існує.

2.10 Визначення походження товару проводиться з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Митного Кодексу.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв.

При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;

2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

4) у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

2.11 Мито – це податок, який обраховується під час перевезення товару через митний кордон України.

Ставки ввізного мита затверджено ЗУ «Про єдиний митний тариф України».

Існує три основних види митних податків:

• адвалерне мито — запроваджується у вигляді відсотка від митної вартості товару.

• специфічне мито — визначається у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру (ваги, площі, обсягу і т.ін.).

• комбіноване мито — визначається як поєднання ставок адвалерного та специфічного мита.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) і оплачується покупцем.

Цей податок встановлюється на високорентабельну продукцію.

Особливістю акцизного збору є яскраво виділена регулююча функція податку: коригування попиту і пропозиції про підвищенні ціни товару за рахунок включення до неї акцизний збір.

Основними законодавчими документами які визначають порядок нарахування та стягнення митних платежів є: Митний Кодекс України, ЗУ «Про єдиний митний тариф», ЗУ «Про податки на додану вартість», ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», ЗУ «Про митний тариф України».

2.12 Для здійснення контролю за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України та переміщуються з будь-якою метою, крім транзиту, використовуються попереднє повідомлення та його електронна копія. При оформленні попереднього повідомлення митні платежі не нараховуються і не сплачуються. Попереднє повідомлення - це документ, який оформлюється згідно з вимогами розділу четвертого Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення.

Попереднє повідомлення виготовляється і заповнюється за допомогою друкувального пристрою на аркушах паперу формату А4 у формі, яка відповідає бланкам уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (МД-3), і містить у собі відомості про вантаж, який буде ввезений на митну територію України.

Митне оформлення попереднього повідомлення підприємств здійснюється інспекторами митних постів, пунктів митного оформлення

Відповідальний інспектор перевіряє:

• відповідність даних, заявлених у попереднього повідомлення з даними в електронній копії;

• правильність заповнення попереднього повідомлення із застосуванням програмних засобів;

• акредитацію суб'єкта ЗЕД у митних органах;

• наявність фактів застосування до суб'єктів ЗЕД санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

• вірогідність кодової інформації у ВМД;

• після проведення перевірки проставляє штамп "Перевірено" на першому та другому примірниках попереднього повідомлення його копії та повертає особі, на адресу якої ввозяться товари, або декларанту.

2.13 При оформленні ВМД використовується уніфікований адміністративний документ форми МД-2 (МД-3).

Оформлені митним органом аркуші ВМД розподіляються таким чином:

• перший основний аркуш ("примірник для митниці") зберігається разом із комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення, у митному підрозділі, що здійснював митне оформлення, протягом 12 місяців, після чого передається на зберігання до архіву митниці;

• другий основний аркуш ("примірник для статистики") використовується в підрозділі митної статистики митного органу;

• третій основний аркуш ("примірник для митниці") передається до відділів бухгалтерського обліку, звітності, контролю та розрахунків за митними платежами з Держбюджетом;

• четвертий основний аркуш ("примірник для митниці") при потребі передається митним органом власникові товару;

• п'ятий основний аркуш ("примірник для декларанта") передається декларанту.

У процесі оформлення митних декларацій використовуються такі відомчі класифікатори:

• митних органів України;

• умов поставки;

• характерів угод;

• видів транспорту;

• процедур переміщення товарів через митний кордон України;

• видів податків, зборів та інших бюджетних надходжень;

• пільг в обкладенні товарів ввізним митом;

• пільг в обкладенні товарів вивізним митом;

• пільг в обкладенні товарів акцизним збором;

• пільг в обкладенні товарів податком на додану вартість;

• способів розрахунків;

• документів.

Електронна форма декларування орієнтована на реалізацію єдиного алгоритму автоматизованої обробки відомостей, що заявляються у ВМД, на рівні митних органів із здійсненням автоматизованого форматно-логічного контролю, аналізу ризиків і виданням різноманітних застережень для посадових осіб митних органів, які здійснюють митний контроль та митне оформлення товарів.

Позитивний результат застосування електронного декларування товарів підтверджується досвідом роботи митних органів іноземних країн.

2.14 Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

Для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади.

За видачу ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу справляється збір в розмірі еквівалентному 2500 дол. США за проведення щорічної перереєстрації в розмірі еквівалентному 1500 дол. США.

Декларування товарів на митних ліцензійних складах закритого типу здійснює власник складу, який і несе відповідальність за сплату всіх митних платежів. Для забезпечення декларування товарів на митному ліцензійному складі відкритого типу власник складу має отримати ліцензію на право здійснення митно-брокерської діяльності. За видачу ліцензії на право здійснення митно-брокерської діяльності справляється збір в розмірі, еквівалентному 1500 дол. США.

Декларування товарів при їх розміщенні на митний ліцензійний склад відкритого типу має право здійснювати виключно власник складу. Декларування товарів при їх випуску з митного ліцензійного складу відкритого типу може проводити як власник складу, так і власник товару. При цьому відповідальність за сплату всіх належних митних платежів несе особа, що здійснює декларування товарів.

Особа, яка має намір відкрити та експлуатувати митний ліцензійний склад, подає до митниці, в зоні діяльності якої знаходиться склад, заяву на отримання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу(далі ліцензія).

До заяви додаються такі документи:

• копії установчих і реєстраційних документів особи, яка подає заяву на отримання ліцензії (статут, установчий договір, свідоцтво про реєстрацію тощо);

• документи, що підтверджують право володіння або користування приміщенням;

• економічне обґрунтування доцільності відкриття митного ліцензійного складу;

• плани приміщення, призначеного для митного ліцензійного складу, з позначенням приміщень для працівників митниці;

• плани (схеми) охоронної та протипожежної сигналізації, узгоджені уповноваженими службами;

• договір охорони з органами МВС, або з підприємством, що має ліцензію на охоронну діяльність від МВС;

• дозволи органів санітарного та екологічного контролю (для складів, що призначені для зберігання товарів підконтрольних цим органам);

• технологічна схема із зазначенням засобів контролю та обліку (для складів, призначених для зберігання наливних та насипних товарів);

• перелік товарів, які будуть зберігатися на складі - для митних ліцензійних складів закритого типу.

Заява розглядається митницею протягом 30 днів з дня її надходження. При цьому митниця перевіряє відомості, зазначені у поданих документах, та стан складських приміщень.

Термін зберігання товарів, що ввезені на митну територію України, відповідно до митного режиму "митний склад" складає три роки, підакцизних товарів - три місяця, а товарів, що вивозяться за межі митної території - три місяця з дати поміщення у цей режим.

2.15 Отже, можна зробити наступні висновки:

Митний брокер (посередник) - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.

Митний брокер повинен мати у своєму штаті не менше двох фахівців з декларування.

Фахівець з декларування повинен мати вищу або середню спеціальну освіту. Свідченням повноважень на декларування, наданих митним органом, у зоні діяльності якого фахівець з декларування здійснює декларування товарів, є персональне кваліфікаційне посвідчення, видане йому як особі, уповноваженій на декларування в митних органах. Для цього в митних органах створюються екзаменаційні комісії, що приймають іспити з метою визначення достатності рівня знань і кваліфікації особи для здійснення функцій фахівця з декларування.

Кваліфікаційні вимоги до фахівців з декларування, їх права та обов’язки, порядок і умови проведення їх навчання, зразок кваліфікаційного посвідчення, а також порядок його отримання та анулювання визначаються Державною митною службою України.