- •Науково-теоретичні проблеми і головні напрямки розвитку сучасної економічної науки.
- •Методологія сучасної економічної теорії та її парадигма.
- •Теорії лібералізму ті їх еволюція. Критика мейнстриму в сучасній економічній теорії.
- •4. Напрямки розвитку нової інституціональної економічної теорії.
- •5. Нова політична економія: методологічні принципи та теоретична концепція.
- •6. Розвиток теорії господарства і форми суспільного господарювання: ієрархія та спонтанний порядок.
- •7 . Людина в економічній системі та моделі її економічної поведінки.
- •8 . Відносини власності та влади в системі господарювання.
- •9. Методологія наукового пізнання: принципи та методи.
- •10. Теоретичне та емпіричне пізнання: поняття та головні характеристики.
- •11. Рівні економічних досліджень та їх структура.
- •12.Методи збору емпіричної інформації, їх особливості та недоліки
- •13.Загальнологічні та теоретичні методи наукового дослідження, особливості їх використання в наукових дослідженнях.
- •14.Соціально-історичні типи та стадії економічного розвитку. Моделі економічного зростання.
- •15.Неокласична теорія та інституційна економіка: порівняльний методологічний і теоретичний аналіз.(!)
- •Глухие углы неоклассической теории конкуренции
- •16.Ринкова концентрація: форми, напрямки, рушійні сили та способи вимірювання.
- •Показатели концентрации
- •17.Теорія квазіконкурентних ринків як методологічна основа розробки антимонопольної політики держави.
- •18.Основні завдання та особливості антимонопольної (амп) України.
- •19.Бар’єри входу на ринок та виходу з ринку: аналіз особливостей в українській економіці. Вплив на конкуренту поведінку підприємства.(!)
- •20.Інституційна теорія держави: функції, «провали» та «межі дії» держави.
- •21.Еволюційна та революційна динаміка інституціональних структур. Эволюционная и революционная динамика институциональных структур
- •22.Функції держави як інституційної структури.
- •Методологія р.Коуза для визначення меж організації та ринку.
- •24. Нормы как результат рационального выбора и детерминанты действий экономических агентов
- •25. Фірма в теоретичних концепціях класиків і неокласиків. Х.Демсець «Ще раз про теорії фірми».
- •Демсец х. «еще раз о теории фирмы»
- •1. Совершенная децентрализация
- •2. Некоторые проблемы теории фирмы на основе трансакционных издержек.
- •4. Фирмообразная структура.
- •5. Знания и организация специализации
- •26 . Управлінська теорія фірми: сутність та головні відмінності від інших концепцій. Ф.Махлуп. «Теорії фірми: маржиналістські, біхевіористські, управлінські».
- •Махлуп ф. «Теории фирмы: маржиналистские, бихивиористские и управленческие»
- •27. Фірма в теоріях поведінки. Повна і процедурна раціональність. Г.Саймон. «Теорія прийняття рішень в економічній теорії».
- •Саймон г.А. «Теория принятия решений в экономической теории и науке о поведении»
- •28. Фірма в теорії трансакційних витрат р.Коуз «Природа фірми».
- •Коуз «Природа фирмы»
- •29. Асиметричність інформації та опортуністична поведінка: нові підходи до аналізу фірми. О.Е. Вільямсон «Вертикальна інтеграція виробництва: міркування з приводу невдач ринку».
- •1. Положительные доводы в пользу интеграции.
- •Фірма як мережа контрактів. Специфічність активів. О.Е. Вільямсон. «Логіка економічної організації».
- •31. Інституційна парадигма фірми: особливості методологічних та теоретичних підходів до аналізу.
- •32. Фірма в теоріях прав власності та агентських відносин.
- •33. Фірма в еволюційній теорії економічних змін.
- •34. Необходимость, сущность и основные составляющие стратегии предприятия в современных условиях
- •Инновации.
- •35. Стратегический анализ внутренней и внешней среды предприятия
- •Коммерческая конкурентоспособность
- •36. Характеристика основных моделей стратегического портфеля предприятия
- •37. Стратегии роста предприятий: внешний и внутренний рост
- •1) Количественный
- •1. Стратегия сговора
- •2. Стратегия альянсов
- •3. Стратегия симбиотических партнеров
- •4. Стратегии предоставления полномочий
- •38. Стратегии взаимодействия фирм
- •1. Стратегия сговора
- •2. Стратегия альянсов
- •3. Стратегия симбиотических партнеров
- •4. Стратегии предоставления полномочий
- •39. Базовые модели и концепции корпоративных финансов в современной экономической теории
- •40. Теоретические основы и критерии принятия финансовых решений предприятий
- •41. Теория структуры капитала и оптимизация источников финансирования компании.
- •Правило минимального финансового равновесия:
- •Оптимальное соотношение собственного и заемного капитала – правило 50 х 50.
- •Оптимальное соотношение в распределении прибыли:
- •42. Финансовые механизмы инвестиционной и дивидендной политики компании.
- •Оценка факторов, влияющих на размеры, сроки и саму целесообразность выплаты дивидендов. Все факторы делятся на факторы:
- •Выработка типа дивидендной политики с учетом факторов и в соответствии с общей финансовой стратегией предприятия. Различают 3 типа дивидендной политики:
- •43. Финансово-ориентированная концепция развития в современной экономической науке.
- •44. Модели финансовых систем и их сравнительные преимущества
- •45. Вплив моделі фінансової системи на соціально – економічний розвиток країни.
- •46. Міжнародне податкове планування та форми організації підприємницької діяльності (партнерство, корпорації). S-корпорації. Пірамідальна структура тнк.
- •47.(?) Інституціональьна структура фінансової системи. Інституціональні проблеми та інституціональні адаптації фінансового ринку в умовах асиметрії інформації та викривлення інституційних стимулів.
- •48.(?) Інституційні чинники формування ринкової моделі фінансової системи України
- •49. Економічна теорія фінансової поведінки домогосподарств.
- •50. Еволюція теоретичних концепцій економічної організації
- •1. Классическая теория организации
- •51. Сучасні тенденції оррганізаційних змін та чинники ефективної організації
- •52. Механізми та моделі ефективного функціонування економічної організації (1)
- •53. Адаптаційні можливості та перспективні форми ефективної економічної організації
- •54. Представники інституціоналізму про самосоціалізацію великих корпорацій як складову економічних систем
- •55. Роль теорії соціального партнерства в сучасній економічній науці
- •56. Формування і розвиток теорії соціалізації економічних систем.
- •57. Особливості функціонування соціально орієнтованих систем: методологія, теорія, практика.
- •58. Теоретичні засади дослідження об’єктивності формування і розвитку тіньової економіки. (не знаю от куда это брать)
- •1. Теневая экономика как явление экономической и общественной жизни.
- •59. Особенности корпоративной благотворительности в Украине как составляющей социальной ответственности компаний и корпораций.
- •60. Сутність та особливості стратегічних альянсів
- •61. Межфирменная кооперация: теоретическое обоснование в теориях р. Коуза и о. Уильямсона.
- •Внутренняя организация: положительные аспекты:
- •Соображения по поводу неудач рынка
- •62. Ефекти історичної обумовленості розвитку.
- •63. Типологія соціальної поведінки м. Вебера. Теорія неповної раціональності
- •64. Характеристика неокласичних теорій економічного циклу, теорія реального економічного циклу
- •65. Характеристика посткейнсіанських моделей економічного зростання
- •66. Характеристика постнеокласичних моделей економічного зростання
54. Представники інституціоналізму про самосоціалізацію великих корпорацій як складову економічних систем
Современные институционалисты трактуют: - Понятие «институт» как обычай, порядок, принятый в обществе; - Понятие «институт» как закрепление этих обычаев и порядков в виде закона или учреждения. На этой основе появляется соображений ¬ ния института как совокупности формальных и неформальных правил и норм, а также механизмов, обеспечивающих их соблюдение (испол ¬ нения). Определяя экономику как совокупность институтов, формирующих рынки и с помощью которых рынок действует, подчиняясь определенным правилам, институционалисти время не сводят свой анализ лишь к рыночным институтам. Так Т. Веблен, анализируя «непосредственно экономические», «экономические по своему характеру» институты как «эко ¬ номической структуре общества», выделяет в них две стороны: одна имеет отношение к «бизнесу», а вторая - «к промышленности», и отмечает их неразрывную связь с социальными институтами. Дж.-Б. Кларк отстаивал идею социально-либерального плана ¬ ния и общественного благосостояния, У. Митчелл - национального пла ¬ рования. В институционализми отделяют два направления осуществления социального контроля за экономикой (ее социализации): первый - это реформирование деятельности крупных корпораций и дер ¬ дарственного регулирования механизма рыночной конкуренции, второй - создание системы индикативного планирования. Г. Минз с целью социализации крупных корпораций предлагал ограничить уровень нормы прибыли на капитал, разработать систему оценки деятельности высших менеджеров и стимулирования их эффективного руководства в интересах общества. Дж. Гэлбрейт предложил другой вариант социализации гигант ¬ ских корпораций, предусматривающий национализацию военно-про ¬ промышленных концернов (с выплатой акционерам стоимости акций), при этом социализация других крупных корпораций должно осуществляться через обмен акций на процентные государственные облигации. Этому должна способствовать фискально-налоговая политика государства, разделение наследства, инвестиционное обесценивание денег. Представители институционализма отводят важную роль са-мосоциализации крупных корпораций. Важнейшими теориями ее реализации являются концепции корпоративного социализма, социальной ответственности бизнеса и менеджеров, зрелой корпорации (как нового социального шституту). Еще одним вариантом социализации экономики институционалисты называют создание смешанной системы. Дж.-Б. Кларк утверждает, что процесс эволюции в таком направлении означает постепенное изменение пропорций, пока общественный сектор возьмет на себя выполнение основных экономических функций.Социализация функций должна быть связана прежде всего с распределением и использованием экономических ресурсов и формированием доходов. К теориям социализации относят также концепции государственного социализма, общества потребления, государства всеобщего благоденствия и др.Большинство теорий социализации капиталистической экономики лишь частично согласуется с теорией и практикой современной действительности.Неоинституционалисты, представители нового течения институционализма, акцентируют свое внимание не на технических факторах, а конкретно на индивиде - на интересах человека и его социальных проблемах. Основной вывод этих концепций - о целесообразности социализации рыночной экономики, ее трансформации в социальную рыночную экономику.
Сучасні інституціоналісти трактують:
— поняття «інституція» як звичай, порядок, прийнятий у суспільстві;
— поняття «інститут» як закріплення цих звичаїв та порядків у вигляді закону або установи. На цій основі з'являється розуміння інституту як сукупності формальних і неформальних правил і норм, а також механізмів, що забезпечують їх дотримання (виконання).
Визначаючи економіку як сукупність інститутів, що формують ринки і за допомогою яких ринок діє, підкоряючись певним правилам, інституціоналісти водночас не зводять свій аналіз лише до ринкових інститутів.
Так Т. Веблен, аналізуючи «безпосередньо економічні», «економічні за своїм характером» інститути як «економічну структуру суспільства», виділяє в них дві сторони: одна має відношення до «бізнесу», а друга — «до промисловості», і відмічає їх нерозривний зв'язок із соціальними інститутами.
Дж.-Б. Кларк відстоював ідею соціально-ліберального планування й суспільного добробуту, У. Мітчелл — національного планування. В інституціоналізмі відокремлюють два напрями здійснення соціального контролю за економікою (її соціалізації): перший — це реформування діяльності великих корпорацій і державного регулювання механізму ринкової конкуренції; другий — створення системи індикативного планування.
Г. Мінз з метою соціалізації великих корпорацій пропонував обмежити рівень норми прибутку на капітал, розробити систему оцінки діяльності вищих менеджерів і стимулювання їхнього ефективного керівництва в інтересах суспільства.
Дж. Гелбрейт запропонував інший варіант соціалізації гігантських корпорацій, який передбачає націоналізацію військово-промислових концернів (з виплатою акціонерам вартості акцій); при цьому соціалізація інших великих корпорацій має здійснюватися через обмін акцій на відсоткові державні облігації. Цьому повинна сприяти фіскально-податкова політика держави, поділ спадщини, інвестиційне знецінення грошей.
Представники інституціоналізму відводять важливу роль са-мосоціалізації великих корпорацій. Найважливішими теоріями її реалізації є концепції корпоративного соціалізму, соціальної відповідальності бізнесу й менеджерів, зрілої корпорації (як нового соціального шституту). Ще одним варіантом соціалізації економіки інституціоналісти називають створення змішаної системи. Дж.-Б. Кларк стверджує, що процес еволюції в такому напрямі означає поступову зміну пропорцій, поки суспільний сектор візьме на себе виконання основних економічних функцій. Соціалізація функцій має пов'язуватися передусім із розподілом і використанням економічних ресурсів та формуванням доходів. До теорій соціалізації відносять також концепції державного соціалізму, суспільства споживання, держави загального благоденства та ін. Більшість теорій соціалізації капіталістичної економіки лише частково узгоджується з теорією і практикою сучасної дійсності. Неоінституціоналісти, представники нової течії інституціоналізму, акцентують свою увагу не на технічних факторах, а конкретно на індивіді — на інтересах людини та її соціальних проблемах. Основний висновок цих концепцій — про доцільність соціалізації ринкової економіки, її трансформації в соціальну ринкову економіку.