Прогноз захворювання

Для дітей першого року життя кашлюк є небезпечним захворюванням, але у даному випадку хвороба була вчасно виявлена, швидко встановлений правильний діагноз і призначено адекватне лікування, що дозволило запобігти ускладненням. Також позитивним фактором є те, що перебіг хвороби не обтяжений іншими супутніми захворюваннями (рахіт та ін.), які погіршують прогноз захворювання.

Отже, прогноз захворювання для життя, працездатності та здоров’я сприятливий.

Епікриз

Хворий, Руденко Дмитро Сергійович, віком - 1 місяць 3 тижні, поступив у клініку 11 жовтня 2008р. із попереднім діагнозом: кашлюк під питанням

Скарги при поступленні: дитина неспокійна, дратівлива, апетит поганий, мучить кашель нападоподібний, із виділенням в’язкого мокротиння.

У розвитку захворювання спостерігалася етапність: почалося три тижні тому з нежитю. На третю добу нежить зменшився, проте приєднався кашель – спочатку сухий, потім з мокротинням. Лікування не допомагало, з’явилися хрипи в легенях. Температура при цьому залишалася нормальною. Проте кашель посилювався, набув нападоподібного характеру. Під час нападу обличчя дитини червоніло, після нападу відходило в’язке мокротиння.

Епідеміологічний анамнез обтяжений – дитина контактувала з братом, що захворів на коклюш і 20 вересня був госпіталізований в КМДКІЛ.

Під час огляду відбувся напад спазматичного кашлю без репризи, без мокротиння. При обстеження дихальної системи виявлено: дихання жорстке, вислуховуються вологі та сухі хрипи.

Аналіз результатів лабораторних досліджень показав наявність вираженого лімфоцитозу та паличок кашлюку у мокротинні.

На основі скарг (кашель нападоподібний, із виділенням в’язкого мокротиння), анамнезу захворювання (початковий період катаральних явищ, що згодом змінився на період спазматичного кашлю), даних епідеміологічного анамнезу (хворий контактував із братом, хворим на кашлюк), об’єктивного обстеження (під час огляду почався напад спазматичного кашлю без репризи, без мокротиння, дихання жорстке, вислуховуються вологі та сухі хрипи), даних лабораторних досліджень (лімфоцитоз, позитивний посів мокротиння на B. Pertussis) та диференціальної діагностики (у даного хворого спостерігаються характерні ознаки хвороби: періодичність перебігу, спастичний кашель, лімфоцитоз та відповідний епіданамнез) встановлено остаточний діагноз – кашлюк.

Відповідно до діагнозу було призначене етіотропне та патогенетичне лікування:

• Ампіцилін 250 мг 4 р/д через 6 часов, в/м.

• Кларисин - по 1/3 ч.л. 1р/добу

• Но-шпа по 1/4 таблетки 3 раза на день

• Амброксол - по пів ч.л. 3р/день

• Зволожений кисень – за необхідності.

Також рекомендовано щоденні прогулянки на свіжому повітрі.

Лікування дало позитивний ефект: відмічається покращення самопочуття дитини, відновлення апетиту, зменшення проявів захворювання. Проте на момент завершення курації напади не минули і стаються в середньому 15 разів на день.

Прогноз для життя, здоров’я та працездатності сприятливий.

Література

1. Греф Д. Педиатрия. – М.: Практика, 1997. – 911 с.  2. Иванова В.В. Инфекционные болезни у детей. – М.: МИА, 2002. – 923 с. 3. Лобзин Ю.В. Руководство по инфекционным болезням. – СПб.: Фолиант, 2000. – 674 с. 4. Покровский В.И., Пак С.Г., Брело Н.И., Данилкин Б.К. Инфекционные болезни и эпидемиология. – М.: Гэотар, 2002. – 383 с. 5. Поліщук О.І. Кашлюк. – К., 2004. – С. 79-84.  6. Сміян І.С., Волянська І.Л., Горішна І.Л., Чернишова Л.І. Актуальні питання вакцинопрофілактики у дітей. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 143 с. 7. Тимофеева Г.А., Антипова Л.А. Инфекционные заболевания детей первого года жизни. – Л.: Медицина, 1985. – 346 с. 8. Учайкин В.Ф. Руководство по инфекционным болезням. – М.: Гэотар, 1998. – 803 с.

9. А.М. Михайлова, Л.О. Трішкова, С.О. Крамарєв, С.М. Кочеткова Інфекційні хвороби у дітей – Київ:Здоров’я, 1998. – 226-232сс.