3. Аналіз рівня збалансованості та ефективності грошових потоків стов “Мрія”

Аналіз рівня збалансованості, ефективності та оптимізації грошових потоків — одне із найважливіших і найскладніших завдань, що розв’язується у процесі фінансового менеджменту СТОВ “Мрія”. Оптимальна структура грошових потоків представляє співвідношення у використанні власних і залучених коштів, за яких забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності й коефіцієнтом фінансової стійкості господарства, тобто максимізується його ринкова вартість. Оптимізація грошових потоків виступає однією з їх найважливіших функцій управління СТОВ “Мрія”, яке спрямоване на підвищення ефективності грошових потоків у майбутньому періоді.

Тепер проведемо аналіз ліквідності та ефективності грошових потоків підприємства за показниками наведеними у таблиці 2.15-2.16.

Таблиця 2.15

Показники аналізу ліквідності грошових потоків

підприємства СТОВ “Мрія” за 2007-2011 рр.

Показник	Сума за рік, тис. грн.					Відхилення (+,-)
	2007	2008	2009	2010	2011
Коефіцієнт ліквідності грошового потоку	1,36	1,91	1,10	2,84	7,53	6,18
Коефіцієнт відношення грошових надходжень до чистого потоку	62,16	17,37	-5,50	20,75	26,22	-35,93
Коефіцієнт поповнення грошових засобів	31,92	14,62	11,68	10,64	33,06	1,14

Результати розрахунків показали, що у період з 2007 р. по 2011 р. СТОВ “Мрія” здійснювало витрачання коштів у межах своїх надходжень, підтвердженням цього є те, що коефіцієнт ліквідності грошових потоків більше 1 і за аналізований період даний коефіцієнт збільшився на 6,18 пунків. У 2007 році для отримання 1 грн. чистого грошового потоку необхідно було 62,16 грн. грошових надходжень, а в 2011 р. вже 26,22 грн., тобто на 35,93 грн. більше, ніж у 2007 році.

За період 2008-2010 рр. залишок грошових коштів на досліджуваному підприємстві збільшився на 1,14 грн.

Таблиця 2.16

Показники аналізу ліквідності грошових потоків

підприємства СТОВ “Мрія” за 2007-2011 рр.

Показник	Сума за рік, тис. грн.					Відхилення (+,-)
	2007	2008	2009	2010	2011
Коефіцієнт ефективності грошового потоку	0,02	0,11	-0,18	0,14	0,29	0,27
Коефіцієнт притоку грошових засобів	0,02	0,06	-0,18	0,05	0,04	0,02
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,06	0,16	0,15	0,35	0,19	0,13

Здійснивши розрахунки, зазначимо, що коефіцієнт ефективності грошового потоку є більше 0 і за період 2007-2011 рр. збільшився на 0,27 пункти, що говорить про його ефективність.

Коефіцієнт притоку грошових засобів за аналізований період зріс на 0,02 пунктів. Так, у 2011 р. 0,04 грн. чистого грошового потоку генерує 1 грн. грошових надходжень.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності лише у 2007 р. є меншим за 0,1. У 2011 році 19 % короткострокової заборгованості може бути погашена в разі негайної потреби за рахунок наявних грошових коштів. В цілому фінансовий стан підприємства коштів СТОВ “Мрія” можна визнати благополучним. Але все ж підприємству для кращого стану грошових потоків необхідно постаратися скоротити терміни погашення дебіторської заборгованості, використовуючи часткову передоплату або інші методи впливу на дебіторів (пені, штрафи, неустойки та інше). З самого початку підприємству СТОВ “Мрія” необхідно уникати клієнтів, які не платять взагалі або не поспішають з оплатою свої рахунків. Кращий спосіб уникнути проблем з потоками готівки з-за неплатежів – це відмова від взаємин з неплатниками ще до того, як вони опиняться повинні вам. А якщо клієнт здається серйозним та відповідальним – то потрібно навести довідки про його репутацію за допомогою перевіреною інформації з мережі Інтернет та інформації, що можна отримати від клієнтів та постачальників тощо.

Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів.

Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються у зниженні ліквідності і рівня платоспроможності підприємства, зростанні простроченої кредиторської заборгованості постачальникам сировини і матеріалів, підвищення частки простроченої заборгованості за отриманими фінансовими кредитами, затримки виплати заробітної плати, зростання тривалості фінансового циклу, а в кінцевому рахунку – в зниженні рентабельності використання власного капіталу та активів підприємства.

Негативні наслідки надлишкового грошового потоку виявляються у втраті реальної вартості тимчасово невикористовуваних грошових коштів від інфляції, втрати потенційного доходу від невикористаної частини грошових активів у сфері короткострокового їх інвестування.

Наведені вище заходи цілком можуть підвищити рівень фінансово-економічного потенціалу підприємства, поліпшити потік грошових коштів. Підприємство СТОВ “Мрія” має прагнути отриманню найбільшого прибутку з найменшими витратами. Продажі кожним роком мають зростати, отже, підприємство повинно бути більш прибутковим.

Заходи щодо підвищення ефективності покликані захистити підприємство від банкрутства. Слід зазначити, що на підприємстві СТОВ “Мрія” працюють кваліфіковані спеціалісти, які можуть досягти позитивного потоку грошових коштів навіть у кризовий період. Але не варто зупинятися на досягнутому, необхідне проведення аналізу потоку грошових коштів, розробки та втілення в життя заходів щодо удосконалення управління ними, з підвищення ефективності діяльності підприємства, які дадуть позитивний результат.

Розглянемо більш детально сам процес оптимізації грошових потоків.

Оптимізація грошових потоків підприємства є однією з найважливіших функцій управління грошовими потоками, спрямованої на підвищення їх ефективності в майбутньому періоді. Найважливішими завданнями, які розв’язуються в процесі цього етапу управління грошовими потоками, є:

• виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення грошових коштів;

• забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і за обсягами;

• забезпечення більш тісного взаємозв’язку грошових потоків за видами господарської діяльності підприємства;

• підвищення суми і якості чистого грошового потоку, що генерується господарською діяльністю підприємства.

Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:

• забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;

• забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;

• забезпечення зростання чистого грошового потоку підприємства.

Основними об’єктами оптимізації виступають:

• позитивний грошовий потік;

• негативний грошовий потік;

• залишок грошових активів;

• чистий грошовий потік.

Найважливішою передумовою здійснення оптимізації грошових потоків є вивчення факторів, що впливають на обсяги і характер формування у часі.

Основними напрямками оптимізації грошового потоку є:

• збалансування грошового потоку;

• синхронізація грошового потоку;

• максимізація чистого грошового потоку.

До збалансованості дефіцитного грошового потоку відносяться заходи щодо зростання обсягу позитивного грошового потоку в перспективі (залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу; додаткова емісія акцій, залучення довгострокових фінансових кредиторів; продаж частини або цілого числа фінансових інструментів інвестування; продаж або здача в оренду невикористаних видів основних засобів).

Зниження обсягу негативного грошового потоку сприяє скороченню обсягу і складу реальних інвестиційних програм; відмова від фінансового інвестування, зниження суми постійних витрат підприємства.

До методів збалансованості надлишкового грошового потоку підприємства відносяться методи росту його інвестиційної активності (збільшення масштабів розширеного відтворення операційних позаоборотних активів; прискорення розробки та реалізації реальних інвестиційних проектів, здійснення регіональної диверсифікації, наприклад, розширення сфери операційної діяльності підприємства, активне формування портфеля фінансових інвестицій, погашення довгострокових фінансових кредитів).

Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру цієї дефіцитності – короткостроковій або довгостроковій.

Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання «Системи прискорення – уповільнення платіжного обороту», суть якої полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення грошових коштів та уповільнення їх виплат.

Прискорення залучення грошових коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок наступних заходів:

• збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованій покупцям продукції;

• забезпечення часткової або повної передоплати за вироблену продукцію, що користується високим попитом на ринку;

• скорочення строків надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;

• прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;

• використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості – обліку векселів, факторингу, форфейтингу;

• прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу перебування їх в дорозі, в процесі реєстрації, в процесі зарахування грошей на розрахунковий рахунок тощо).

Уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок наступних заходів:

• використання методів для уповільнення інкасації власних платіжних документів;

• збільшення, за погодженням з постачальниками, термінів надання підприємству товарного (комерційного) кредиту;

• заміни придбання довгострокових активів, що вимагають оновлення, на їх оренду (лізинг);

• реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом переводу короткострокових їх видів у довгострокові.

«Система прискорення – уповільнення платіжного обороту», вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює певні проблеми зростання дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи щодо забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.

Зростання обсягу позитивного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок наступних заходів:

• залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;

• додаткової емісії акцій;

• залучення довгострокових фінансових кредитів;

• продажу частини (чи всього обсягу) фінансових інструментів інвестування;

• продажу (або здачі в оренду) тих видів основних засобів, що не використовуються.

Зниження обсягу негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок наступних заходів:

• скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;

• відмови від фінансового інвестування;

• зниження суми постійних витрат підприємства.

Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов’язані із забезпеченням росту його інвестиційної активності. У системі цих методів можуть бути використані:

• збільшення обсягу розширеного відтворення операційних позаоборотних активів;

• прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів та початку їх реалізації;

• здійснення регіональної диверсифікації операційної діяльності підприємства;

• активне формування портфеля фінансових інвестицій;

• дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.

У системі оптимізації грошових потоків підприємства важливе місце належить їхній збалансованості в часі. У процесі такої оптимізації використовуються два основних методи – вирівнювання і синхронізація.

Вирівнювання грошових потоків спрямовано на згладжування їхніх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод оптимізації дозволяє усунути в певній мірі сезонні і циклічні розходження у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), оптимізуючи паралельно середні залишки грошових коштів та підвищуючи рівень абсолютної ліквідності.

Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, які в процесі оптимізації повинні знижуватися, а також за допомогою коефіцієнта кореляції, який у процесі оптимізації повинен прагнути до значення «+1».

Синхронізація грошового потоку в часі – це забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства, в кожному з інтервалів перспективного періоду при одночасному зниженні розміру страхових резервів грошових активів.

Розглянемо як на аналізовану підприємстві в рамках політики управління грошовими потоками потрібно здійснювати синхронізацію грошових потоків.

Стратегічний розвиток і фінансова стійкість підприємства значною мірою визначається тим, наскільки притоки і відтоки грошових коштів синхронізовані між собою в часі і за обсягами.

Основна мета управління грошовими потоками – забезпечення фінансової рівноваги організації в процесі її розвитку шляхом балансування обсягів надходження і витрачання грошових коштів та їх синхронізації в часі. Основним завданням тут є синхронізація грошових потоків, тобто регулювання припливів і відтоків з метою підтримки оптимального залишку «живих грошей».

Але основі отриманих результатів проводиться вибір найкращих форм формування грошових потоків з урахуванням умов і особливостей господарської діяльності організації, а потім розробляються плани надходження і витрачання грошових коштів на перспективу з метою забезпечення постійної платоспроможності. Високий рівень такої синхронізації забезпечує прискорену реалізацію обраних підприємством цілей.

Раціональне формування та синхронізація грошових потоків сприяють ритмічності операційного циклу підприємства і забезпечують зростання обсягів виробництва і реалізації продукції.

При цьому будь-яке порушення платіжної дисципліни негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції, становище підприємства на ринку і т.п. Навіть у підприємств, які успішно працюють на ринку і генеруючих достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі.

Високий рівень синхронізації надходжень і витрачання грошових коштів за обсягом і в часі дозволяє знизити реальну потребу підприємства в поточному та страховому залишках грошових активів, які обслуговують основну діяльність, а також резерв інвестиційних ресурсів для здійснення реального інвестування.

Управління грошовими потоками вимагає постійного моніторингу (системи стеження) рівномірності і синхронності формування позитивного і негативного грошового потоків в розрізі окремих інтервалів звітного періоду.

Для цього використовується динаміка грошових потоків (табл. 2.17). Таблиця 2.17