42. Пояснити поняття: інфраструктура ринку.

Інфраструктура ринку – сукупність допоміжних організацій, установ, посередників та інших господарських утворень, діяльність яких покликана прискорити просування товарів, послуг, цінних паперів і капіталів від виробника до споживача на різноманітних ринках. До ринкової інфраструктури належать біржі, служби зайнятості, банки, аукціони, ярмарки, торгово-промислові палати, брокерські, страхові та аудиторські компанії.

43. Гроші. Функції грошей.

Гроші – це особливий товар, який служить загальним еквівалентом при обміні товарів, є для них формою вартості. Гроші виражають затрати суспільно необхідної праці і завдяки цьому забезпечується їх обмінюваність на всі інші товари. Вони являють собою товар, який виконує функції засобу обміну, платежу, міри вартості та засіб нагромадження.

Суть грошей розкривається також у виконуваних ними функціях.

Найзагальнішою функцією грошей, у якій розкривається їх сутність, є властивість бути загальним еквівалентом та загальною формою вартості. Згідно марксистської теорії грошей, виділяють такі функції грошей, як: міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження, засіб платежу, світові гроші.

Першою і найважливішою функцією грошей є міра вартості, тому що вартість усіх товарів відображається у грошах. Водночас вартість виражається через гроші у формі ціни. Ціна товару – та кількість грошей, яку сплачують за нього.

Процес функціонування грошей як міри вартості нерозривно пов’язаний з процесом обміну товарів, в якому гроші виконують функцію засобів обігу. Гроші виступають посередником в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. В умовах товарно-грошових відносин люди можуть продавати те, що вони мають, і за гроші купувати те, що вони хочуть, здійснюючи розрахунки в процесі укладання угоди.

Третя функція грошей – засіб нагромадження. Гроші дають нам змогу використовувати вартість того, що ми продаємо сьогодні, для здійснення покупок у майбутньому. Гроші є найліквіднішим майном, а ліквідність – це можливість використання певного активу як засобу платежу і водночас як здатність цього активу зберігати свою вартість незмінною.

Розвиток товарного виробництва породив і таку функцію грошей як засіб платежу, що стало наслідком розвитку кредитних відносин. Гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин. З розвитком товарного обороту час реалізації товарів почав випереджати час їхньої оплати: товар продавали в кредит, тобто з відстрочкою платежу. Продавець став кредитором, а покупець – боржником. Отримуючи потрібний товар, боржник дає своєму кредитору письмовий борговий кредит. Коли настає строк, боржник виплачує визначену суму грошей, а кредитор повертає йому вексель. Так з’явилися кредитні гроші (векселі, чеки тощо), які поряд з паперовими грошима обслуговують процес обігу товарів та послуг.

Вексель – цінний папір і вид кредитних грошей, який засвідчує грошове боргове зобов’язання векселедавця сплатити у встановлений строк і в певному порядку визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі бувають прості і перехідні. Простий вексель – боргове зобов’язання, видане боржником кредитору. Перехідний є письмовим наказом кредитора про сплату у зазначений час вказаного у векселі боргу. Кредитор може використати вексель, виданий йому боржником, замість грошей для розрахунку за товар, придбаний у третьої особи. У даному випадку на векселі робиться перевідний запис на користь цієї третьої особи, яка, ставши власником векселя, може, у свою чергу, використати його замінником дійсних грошей при купівлі товару у четвертої особи тощо.

На ґрунті вексельного обігу виникла більш розвинена і досконала форма кредитних грошей – банкноти. Це векселі банків, які сплачуються грошима при першій вимозі, чим і відрізняються від векселів. Ця форма кредитних грошей одержала широке розповсюдження, вексельний обіг все більше і більше став замінюватися банкнотами. Згодом банкноти стали пануючою формою грошових знаків, тобто паперовими грошима.

Розширення міжнародних економічних зв’язків, насамперед світової торгівлі, сприяло появі ще однієї функції грошей – світові гроші. Світові гроші обслуговують міжнародні економічні відносини і забезпечують торговельні зв’язки між країнами.