- •Поняття економіки. Предмет курсу.
- •Підприємство. Функції підприємства.
- •Пояснити поняття: інфляція.
- •Мета і функції економічної теорії.
- •Види підприємств та їх характеристика.
- •Пояснити поняття: економічна система.
- •Виникнення та історичне становлення економічної науки.
- •Організаційні форми підприємств.
- •Пояснити поняття: бюджетний дефіцит.
- •Зміст та еволюція виробництва. Фактори виробництва.
- •Види підприємницької діяльності.
- •Пояснити поняття: девальвація.
- •Результативні показники суспільного виробництва.
- •Акціонерні товариства, їх характеристика.
- •Пояснити поняття: гроші.
- •Форми організації виробництва. Фази суспільного виробництва.
- •Акції. Види акцій.
- •Пояснити поняття: внп.
- •Власність. Форми власності.
- •Умови ефективності суспільного виробництва.
- •Пояснити поняття: нуліфікація.
- •Форми організації суспільного виробництва.
- •Маркетинг, його види і принципи.
- •Пояснити поняття: ревалоризація.
- •Основні форми доходів населення та їх характеристика.
- •Закон попиту і пропозиції.
- •Пояснити поняття: інтенсивність праці.
- •Заробітна плата, її форми та функції.
- •Товарне виробництво.
- •Пояснити поняття: продуктивність праці.
- •Сімейні доходи: джерела формування.
- •Рекламна політика компанії. Види реклами.
- •Пояснити поняття: заробітна плата.
- •Товар. Властивості товару.
- •Ринок як економічна форма організації виробництва.
- •Пояснити поняття: галопуюча інфляція.
- •Типи ринку, система і структура ринків.
- •Економічні закони і категорії та методи їх пізнання.
- •Пояснити поняття: спосіб виробництва.
- •Фактори, що впливають на величину попиту і пропозиції.
- •Менеджмент. Функції менеджменту: загальна характеристика.
- •Пояснити поняття: інфраструктура ринку.
- •Гроші. Функції грошей.
- •Структурні кризи в економіці.
- •Пояснити поняття: повзуча інфляція.
- •Історія розвитку грошових відносин.
- •Соціальний захист населення. Безробіття.
- •Пояснити поняття: гіперінфляція.
- •Грошова система та її елементи.
- •Ринкові установи: біржі, банки та інші фінансово-кредитні посередники.
- •Пояснити поняття: натуральне господарство.
- •Інфляція. Види інфляцій.
- •Керівництво в системі менеджменту.
- •Пояснити поняття: суспільне виробництво.
- •Закон грошового обігу.
- •Державне регулювання економіки.
- •Пояснити поняття: товарне виробництво.
- •Економічний зміст поняття «ринок». Функції ринку.
- •Світове господарство.
- •Пояснити поняття: фінанси.
- •Структура ринку. Попит, пропозиція, ціна як елементи ринку.
- •Міжнародний поділ праці.
- •Пояснити поняття: товарна біржа.
- •Інфраструктура ринку.
- •Міжнародна валютна система.
- •Пояснити поняття: бюджет.
- •Конкуренція. Типи конкуренції.
- •Валюта та її види. Валютний курс.
- •Пояснити поняття: стагфляція.
- •Системи заробітної плати.
- •Світова валютна система та її основні елементи.
- •Пояснити поняття: вексель.
- •Міжнародні фінансові організації. Валютний курс.
- •Фінансово-кредитні організації.
- •Пояснити поняття: ссп.
- •Бюджет. Бюджетний дефіцит.
- •Глобалізація світової економіки.
- •Пояснити поняття: національне багатство.
- •Споживчі блага. Структура споживчих благ.
- •Етапи розвитку виробничих технологій.
- •Закон вартості та його функції.
- •Пояснити поняття: засоби праці.
- •Біржові угоди.
- •Пояснити поняття: ліквідність.
- •Господарські товариства в Україні.
- •Приватизація: недоліки і переваги.
- •Пояснити поняття: світовий ринок.
- •Складові маркетингу.
- •Міжнародна торгівля та її складові.
- •Пояснити поняття: рівноважна ціна.
Пояснити поняття: бюджет.
Бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування протягом бюджетного року. Бюджет ухвалюється на певний термін – бюджетний рік.
Конкуренція. Типи конкуренції.
Ринок не зміг би функціонувати, якби серед його механізмів, крім дії закону попиту і пропозиції, не було конкуренції.
Конкуренція – економічне суперництво між виробниками товарів та послуг за вигідніші умови діяльності, збуту товарів і послуг та одержання завдяки цьому максимального прибутку. Конкуренція спонукає до пошуку вигідного вирішення господарських завдань, зокрема виробництва кращої продукції чи послуг і якнайшвидшої їх реалізації.
Конкуренція корисна для суспільства: стимулює раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, примушує виробників постійно поновлювати асортимент, пильно стежити за науково-технічними новинками та активно впроваджувати їх у виробництво. Результати такого суперництва оцінюють самі споживачі, під час купівлі віддаючи перевагу тим чи іншим товарам.
У ринковій економіці конкуренція виконує чимало функцій: сприяє розподілові ресурсів, взаємодії попиту і пропозиції, формуванню ринкових цін, стимулює зниження витрат виробництва й запровадження нових видів продукції, забезпечує суверенітет споживача, гарантуючи захист від диктатури виробників.
Водночас конкуренція має і негативні риси: є однією з причин безробіття, прямо чи опосередковано спричиняє нерівномірний розподіл доходів між різними групами населення, призводить до розорення дрібних товаровиробників, сприяє концентрації виробництва, через це – значному збагаченню великих власників, може породити монополію зі всіма її негативними наслідками.
Залежно від класифікації розрізняють насамперед внутрішньогалузеву та міжгалузеву конкуренцію.
Внутрішньогалузева конкуренція існує між виробниками певної галузі за найвигідніші умови виробництва і збуту продукції, за отримання максимально можливого в галузі прибутку.
Міжгалузева конкуренція виникає між виробниками різних галузей за вищі прибутки та вигідніше застосування капіталу. Вона сприяє переміщенню капіталів і ресурсів з однієї галузі в іншу, забезпечуючи раціональніше їх використання.
Кожна галузь дбає про якнайкращі умови саме для себе, тому зростають значення й ціна ресурсів, а відтак поліпшується їх використання.
На цьому ґрунті зароджується міжнародна конкуренція, бо в світі багато держав виробляють однотипну продукцію, а ринки збуту не безмежні. Це має й позитивний аспект, бо сприяє зниженню національних і світових витрат на виробництво.
Валюта та її види. Валютний курс.
Валютні відносини виникли в результаті розвитку міжнародної торгівлі, яка породжує необхідність в обміні національними валютами.
Валюта – це грошова одиниця країни (долар США, англійський фунт стерлінгів, євро, японська ієна, гривня тощо).
Це – грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні документи (векселі, чеки тощо), виражені в іноземних грошових одиницях, які застосовуються в іноземних розрахунках.
Залежно від режиму використання валюта може бути: повністю конвертованою, неконвертованою і частково конвертованою.
Повністю конвертована валюта як поняття означає можливість її вільного обміну на грошові знаки інших держав для всіх категорій власників у будь-якій формі у всіх видах операцій без обмежень. Повністю конвертовані валюти широко використовуються для міжнародних розрахунків, а також для створення валютних резервів.
Неконвертована валюта функціонує там, де держава-емітент, тобто держава, яка випускає в обіг грошові знаки, забороняє (або суттєво обмежує) операції по їх обміну на інші валюти.
Частково конвертована валюта з’являється в тому випадку, коли конвертованість розповсюджується на певні категорії власників даної валюти і окремі види операцій. Часткова конвертованість може також мати регіональний характер, тобто обмежуватися певним колом країн, зокрема рамками певної валютної зони.
Валютний курс – це співвідношення між грошовими одиницями різних країн, яке визначається їх купівельною спроможністю. Ззовні учасникам обміну валютний курс здається «ціною» грошової одиниці однієї країни, котра виражена в грошових одиницях інших країн.
Необхідність валютного курсу зумовлена, перш за все, потребою в обміні іноземних валют на національну при експорті, надходженні в країну капіталів і кредитів, доходів, виражених в іноземних валютах. Ця необхідність пояснюється тим, що на території будь-якої держави валюти інших країн не можуть виступати законним купівельним і платіжним засобом. Валютний курс необхідний при обміні національної валюти на іноземну для оплати імпорту, надання міжнародних кредитів, переводу капіталів, прибутків та інших грошових доходів за кордон. Національні гроші, що виходять за межі внутрішньої сфери обігу, обмінюються на іноземні валюти, в яких виражені ціни і сума платежу кожної міжнародної угоди. Для еквівалентного (з точки зору інтернаціональної вартості) обміну валют необхідним є валютний курс, який відбиває співвідношення їх реальної купівельної спроможності.