- •1. Основні поняття теорії множин (поняття порожньої множини, універсуму, способи завдання множин).
- •2.Основні операції над множинами.
- •3.Властивості операцій над множинами
- •4.Геометрична інтерпретація множин
- •5.Поняття підмножини, рівність множин.
- •6.Множина підмножин.
- •7.Алгебра множин.
- •8.Узагальнення операцій над множинами.
- •9.Декартовий добуток множин
- •10.Еквівалентність множин.
- •11.Поняття потужності множини.
- •12.Зчисленні та незчисленні множини.
- •13.Множини потужності континуума.
- •14.Поняття відношення
- •15.Поняття фактор – множини
- •16.Подання відношень за допомогою матриці і графа
- •17.Операції над відношеннями
- •18.Симетричне (обернене) відношення
- •19.Поняття композиції відношень
- •20.Властивості композиції відношень
- •26.Поняття функції та відображень.
- •27.Типи відображень
- •28.Поняття образу та праобразу
- •29.Основні властивості відображень
- •30.Відношення еквівалентності
- •31.Матриця та граф відношення еквівалентності
- •32.Відношення толерантності
- •33.Відношення нестрогого порядку
- •34.Відношення строгого порядку
- •35.Матриця та граф відношення нестрогого порядку
- •36.Матриця та граф відношення строгого порядку
- •37.Алгоритм побуд. Транзитивного замикання відношень(алг. Уоршалла)
- •38.Осн. Поняття реляційної алгебри
- •39.Булеві функції, способи задання булевої функції
- •40.Номери булевих функцій та інтерпретацій.Булеві ф-ї двох змінних.
- •41.Закони булевої алгебри
- •42.Поняття двоїстої та самодвоїстої функцій
- •43. Правило розкладаня булевої ф-ї за всіма або декількома змінними.
- •44.Поняття досконалої диз’юнктивної нормальної форми (дднф) та досконалої кон’юнктивної нормальної форми (дкнф).
- •45.Алгоритм переходу від таблиці істинності до дднф.
- •46.Поняття алгебри Жегалкіна, лінійні функції.
- •47.Правила мінімізації булевих функцій (карти Карно).
- •48. Понятя повних систем булевих функцій
- •49.Теорема Поста про повноту.
- •53.Поняття предикату, квантору
- •54. Закони у логіці предикатів
- •55.Алгоритм зведення вільної форми алгебри логіки предикатів до внф.
- •56. Закони математичної логіки першого ступеня. Поняття множини істинності предиката.
- •57.Основні поняття теорії графів (порядок, степені вершин, порожній граф, мультиграф, псевдо граф, орієнтований та неорієнтований граф).
- •58.Задання графа за допомогою матриці інцидентності
- •59.Задання графа за допомогою матриці суміжності
- •60.Задання графа за допомогою матриці Кірхгофа.
- •61. Локальні степені вершини графа.
- •62. Локальні степені вершини орграфа.
- •64. Операції над частинами графа.
- •65. Маршрути, ланцюги, цикли.
- •66. Ознаки зв’язності
- •67. Поняття дерева.
- •73. Поняття гамільтонових графів.
- •75. Поняття укладання графа. Пласкі та планарні графи.
- •76. Теорема. Ейлера та властивості планарного графа
- •77. Критерії планарності
- •80. Критичні графи
- •82. Алгоритм Форда-Беллмана д/знах. Макс. Шляху
- •83. Алгоритм Форда-Фалкерсона – знах. Макс. Потоку в мережі
- •84. Алгоритм Хафмана
- •90. Біном Ньютона. Поліномна формула
19.Поняття композиції відношень
Композицією відношень R і S називається відношення, що складається з упорядкованих пар (x,z)<x·z (xX, zZ), для яких існує елемент yY, такий, що виконуються умови (х,у) R, (y,z) S. Композиція відношень R і S позначається SR. Операція композицій відношень дозволяє ввести поняття степеня бінарного відношення, що задане на одній множині.
20.Властивості композиції відношень
Композиція відношень має наступні властивості: 1) не є комутативною: А0ВВ0А; 2)асоціативна: А0(В0С)=(А0В)0С=А0В0С; 3) (В0А)-1=А-10В-1; 4) підняття відношень у степінь. Матриця композиції відношення С=В0А утворюється, як добуток матриць відношень В і А з подальшою заміною відмінних від 0 на 1. Щоб побудувати граф, потрібно до графа відношення А побудувати граф відношення В і вилучити вершини, що відповідають елементам множини У. При вилученні вершини у кожен шлях, що проходить через неї від вершин множини Х до вершин множини Z замінюється однією дугою з тим самим напрямком.
21.Властивості відношень
Кожне бінарне відношення на множині Х може мати одну або кілька властивостей. Ці властивості визначають вид матриці і граф відношення. Відношення антирефлексивне, якщо ЕА Ǿ; симетричне, якщо А=А-1; транзитивне, якщо А0АА; асиметричне, якщо АА-1= Ǿ; антисиметричне, якщо АА-1=Е. Відношення рефлексивне, якщо ЕА, Е – тотожне відношення.
22.Особливості матриць відношень, які мають різні властивості (рефлективність, симетричність, транзитивність, антирефлексивність).
Рефлективність- на головній діагоналі всі 1; Симетричність-Матриця симетрична по-відношенню головної діагоналі; Антирефлексивність-на головній діагоналі нулі; Анти симетричність-Не має симетрично розташованих-одиниць; Транзитивність- якщо в матриці є елемент x(i,j) та x(j,k), то має бути й x(i,k).
Cv
23.Особливості графів відношень, які мають різні властивості (рефлективність, симетричність, транзитивність, антирефлексивність).
Рефлективність- Містить петлів усіх вершинах; Симетричність-Для кожної дуги, що з’єднує дві вершини є також дуга, що з’єднує ці вершини в зворотньому напрямку; Антирефлексивність-Не має жодної петлі; Анти симетричність- всі вершини пов’язані дугами, можуть бути петлі; Транзитивність-Якщо вершина a прямує до b, пов’язані дугою, де c прямує до b , то існує дуга, де a прямує до с.
24.Поняття функціонального відношення
Відношення F XxY є функціональним, якщо всі його елементи (упорядковані пари) мають різні перші координати: кожному xX або відповідає тільки один елемент yY, такий, що хRy, або такого елемента у взагалі не існує. Матриця функціональног відношення, щл задане на скінченних множинах Х і У, містить не більше однієї одиниці в кожному рядку. Якщо функціональне відношення задано у вигляді графа, то з кожної вершини, що зображує першу координату, виходить не більше однієї дуги.
25.Багатомістним відношенням (N-містним) є відношення {(x1,x2,x3…xn)/( x1,x2,x3…xn) x1·x2·…·xn}, яке назив. кортежем, або впрорядкованною n-кою
26.Поняття функції та відображень.
В будь-якому функціональному відношенні перша координата є унікальною для кожної пари. Перша координата – прообраз, аргумент, змінна. Друга координата – значення, образ. Якщо функціональне відношення f XxY є всюди визначеним на х, то воно називається відображенням множини Х в множину Y Х→Y. При відображені один елемент Х має 1 і тільки 1 образ.