- •1. Основні поняття теорії множин (поняття порожньої множини, універсуму, способи завдання множин).
- •2.Основні операції над множинами.
- •3.Властивості операцій над множинами
- •4.Геометрична інтерпретація множин
- •5.Поняття підмножини, рівність множин.
- •6.Множина підмножин.
- •7.Алгебра множин.
- •8.Узагальнення операцій над множинами.
- •9.Декартовий добуток множин
- •10.Еквівалентність множин.
- •11.Поняття потужності множини.
- •12.Зчисленні та незчисленні множини.
- •13.Множини потужності континуума.
- •14.Поняття відношення
- •15.Поняття фактор – множини
- •16.Подання відношень за допомогою матриці і графа
- •17.Операції над відношеннями
- •18.Симетричне (обернене) відношення
- •19.Поняття композиції відношень
- •20.Властивості композиції відношень
- •26.Поняття функції та відображень.
- •27.Типи відображень
- •28.Поняття образу та праобразу
- •29.Основні властивості відображень
- •30.Відношення еквівалентності
- •31.Матриця та граф відношення еквівалентності
- •32.Відношення толерантності
- •33.Відношення нестрогого порядку
- •34.Відношення строгого порядку
- •35.Матриця та граф відношення нестрогого порядку
- •36.Матриця та граф відношення строгого порядку
- •37.Алгоритм побуд. Транзитивного замикання відношень(алг. Уоршалла)
- •38.Осн. Поняття реляційної алгебри
- •39.Булеві функції, способи задання булевої функції
- •40.Номери булевих функцій та інтерпретацій.Булеві ф-ї двох змінних.
- •41.Закони булевої алгебри
- •42.Поняття двоїстої та самодвоїстої функцій
- •43. Правило розкладаня булевої ф-ї за всіма або декількома змінними.
- •44.Поняття досконалої диз’юнктивної нормальної форми (дднф) та досконалої кон’юнктивної нормальної форми (дкнф).
- •45.Алгоритм переходу від таблиці істинності до дднф.
- •46.Поняття алгебри Жегалкіна, лінійні функції.
- •47.Правила мінімізації булевих функцій (карти Карно).
- •48. Понятя повних систем булевих функцій
- •49.Теорема Поста про повноту.
- •53.Поняття предикату, квантору
- •54. Закони у логіці предикатів
- •55.Алгоритм зведення вільної форми алгебри логіки предикатів до внф.
- •56. Закони математичної логіки першого ступеня. Поняття множини істинності предиката.
- •57.Основні поняття теорії графів (порядок, степені вершин, порожній граф, мультиграф, псевдо граф, орієнтований та неорієнтований граф).
- •58.Задання графа за допомогою матриці інцидентності
- •59.Задання графа за допомогою матриці суміжності
- •60.Задання графа за допомогою матриці Кірхгофа.
- •61. Локальні степені вершини графа.
- •62. Локальні степені вершини орграфа.
- •64. Операції над частинами графа.
- •65. Маршрути, ланцюги, цикли.
- •66. Ознаки зв’язності
- •67. Поняття дерева.
- •73. Поняття гамільтонових графів.
- •75. Поняття укладання графа. Пласкі та планарні графи.
- •76. Теорема. Ейлера та властивості планарного графа
- •77. Критерії планарності
- •80. Критичні графи
- •82. Алгоритм Форда-Беллмана д/знах. Макс. Шляху
- •83. Алгоритм Форда-Фалкерсона – знах. Макс. Потоку в мережі
- •84. Алгоритм Хафмана
- •90. Біном Ньютона. Поліномна формула
48. Понятя повних систем булевих функцій
Система мулевих ф-й назив. функціонально повною, якщо [Σ] = р2 , якщо р2 – множина всіх можливих булевих ф-й, що залежать від будь-якої к-ті змінних. Нехай дано 2 системи булевих ф-й Σ1 та Σ2 , при чому Σ1 – функціонально повна. Якщо кожна ф-я системи Σ1 може бути зобр. у вигляді суперпозиції функцій системи Σ2 , то Σ2 також буде ф-онально повною.
49.Теорема Поста про повноту.
Теорема. Не існує інших максимальних класів, крім Т0 , Т1 , S, M, L. Іншими словами, якщо деякий клас не міститься з цих п’яти, то він повний. Класами Поста назив. такі 5 множин булевих ф-й: 1) Т0 – ф-я, що зберігає 0; 2) Т1 – ф-я, що зберігає 1; 3) S – само двоїсті ф-ї; 4) M – монотонні ф-ї; 5) L – лінійні ф-ї. (Булева ф-я монотонна, якщо для будь-яких пар наборів значень змінних (а1,…,аn) і (b1,…,bn), для яких викон. співвідношення (а1,…,аn) ≤ (b1,…,bn) буде правильною і рівність f(а1,…,аn) ≤ f(b1,…,bn) ). Критерії повноти поста: Система булевих ф-й Σ є функціонально повною, якщо і тільки якщо вона містить хоча б одну ф-ю, що не зберігає 0, не зберігає 1, не само двоїста, не монотонна, не лінійна.
50.Правила дедуктивних висновків в логіці висловлювань.Дедуктивне міркування — це міркування, в якому між засновниками і висновком існує відношення логічного слідування.Міркування за схемою «доведення від протилежного» — це міркування, в якому істинність деякого висловлювання доводять на підставі того, що із заперечення цього висловлювання за допомогою інших міркувань виводять протиріччя.
53.Поняття предикату, квантору
Предикатом назив. ф-я Р(x1,x2…,xn), змінні якої приймають значення з деякої множини n (1 або 0), яка назив. областю значеннь. К-ть аргументів – порядок предиката. Аргументи предиката назив. термами. Терма-конст. та терма-змінні назив. предметними константами або предметними змінними. Квантори. Нехай Р(х) – предикат. Висловлення «для всіх Х, які належать М» позн.
х Р(х) (квантор загальності).
54. Закони у логіці предикатів
55.Алгоритм зведення вільної форми алгебри логіки предикатів до внф.
Випередженою нормальною формою (ВНФ) назив. формула алгебри логіки, яка в своєму записі містить тільки операції заперечення, диз’юнкції та кон’юнкції, а знаки заперечення відносяться тільки до предикатних змінних або висловлювань. Алгоритм переходу до ВНФ: 1) усунути з формули операції «~», «→» : А~В = (А→В)(В→А); А→В = ¬ А v В. 2) внести знак заперечення безпосередньо до атома: 3) внести квантори в префікс.
56. Закони математичної логіки першого ступеня. Поняття множини істинності предиката.
Множиною істинності предиката Р(x1,x2…,xn), заданого над множинами М1,М2…,Мn назив. сукупність всіх впорядкованих n-систем (а1,а2…,аn) М1хМ2 х…хМn , для яких даний предикат перетворюється в істинний вираз при підстановці. Позначається множина істинності Р+(а1,а2…,аn)
57.Основні поняття теорії графів (порядок, степені вершин, порожній граф, мультиграф, псевдо граф, орієнтований та неорієнтований граф).
Упорядкована пара, що складається з множини V сукупності Е називається графом з множиною вершин В та множиною ребер Е. В залежності від типу ребрів розрізняють наступні види графів: мультиграф – граф без петель, в якому допускаються кратні ребра; Кратні ребра – це ребра, які з’єднують інцидентні пари вершин. Псевдограф - з петлями та кратними ребрами. Граф, в якому вершини поєднані орієнтованими дугами називається орієнтованим графом. Граф, який одночасно містить і петлі і дуги називається змішаним. Граф, в якому всі вершини пов’язані одна з одною називається повним графом.