Екзаменаційний білет № 21

1. Переваги та недоліки телефонних, поштових, та інтернет-опитувань.

Опитування телефоном передбачає телефонний зв'язок ін­терв'юера із респондентом. У процесі опитування інтерв'юер ставить запитання і сам заповнює анкету зі слів респондента. Серед загальних переваг методів опитування телефоном можна вирізнити значне скорочення часу на проведення ін­терв'ю та формування масиву отриманих даних і, як наслідок, загальне зниження вар­тості дослідницького проекту. До недоліків методів опитування телефоном слід, по-перше, віднести неможливість використання візуальних матеріалів і складних запитань, адже респондент отримуватиме інформацію винятково на слух. Тут еще можно добавить что по времени интервью по телефону не больше 15 минут. И про «холодные звонки».

Опитування поштою передбачає розсилання анкет респон­дентам. Таких респондентів попередньо обирають через відповід­ні довідники або корпоративні бази даних клієнтів чи покупців (користувачів).

Переваги опитування поштою такі: по-перше, немає потре­би наймати й готувати штат інтерв'юерів. По-друге, етап польо­вих робіт не потребує значних витрат. По-третє, оскільки відсут­ній особистий контакт, відсутня й можливість тиску на респондента, підштовхування його дати бажану для інтерв'юера відповідь.

До недоліків поштових опитувань варто віднести такі. По- перше, головним недоліком поштових опитувань є низька ефек­тивність їх через порівняно незначну ймовірність отримання від­повіді.

По-друге, дослідник позбавлений можливості контролю вибір­ки, тому не відомо, хто саме відповідав на запитання анкети.

Опитування з використанням Інтернету. Використовуючи цей метод, дослідник розміщує на певному веб-сайті електрон­ний варіант анкети, заповнити яку пропонують групі цільових респондентів, надсилаючи їм спеціальне повідомлення. Інформа­цію про них, аналогічно до методу поштових опитувань, можна отримати з різних баз даних.

До інших переваг таких опитувань слід віднести можливість створення складних комп'ютеризованих анкет, які інтегруються до корпоративних баз даних. З'являється можливість оперативного аналізу отриманої інфор­мації, При цьому сама форма анкети може зацікавити респондента своєю інтерактивністю: вікнами (коли він заздалегідь не знає, на яку кількість запитань йому доведеться відповісти), засобами анімації, ілюстраціями тощо. Головними вадами опитувань із використанням Інтерне­ту є, по-перше, обмеженість доступу до нього всіх представ­ників генеральної сукупності, а по-друге, неможливість отри­мання репрезентативної вибірки при розміщенні анкети на сайті дослідника.

2. Схема аналізу реакції конкурентів за М. Портером: сутність та особливості застосування.

конкуренція — це властиве товарному виробництву змагання (боротьба) між окремими суб'єктами господарювання (конкурентами) за вигідніші умови виробництва та збуту товарів, а отже, за можливість досягнення вищих результатів своєї діяльності

Аналіз можливої реакції конкурентів може бути здійснений також за схемою Портера

Такий аналіз дозволяє класифікувати конкурентів на чотири типи:

конкурент, який не поспішає: повільна реакція на події або повне ігнорування їх, надія на лояльність своїх споживачів;

тигровий конкурент: реагує на будь-які спроби заволодіти його ринком;

непередбачувальний конкурент: не має якоїсь конкретної моделі поведінки;

вибірковий конкурент: реагує тільки на деякі типи дій (наприклад, на зниження цін).

3. Модифікація товарної номенклатури.

Модификация тов. номенклатуры относится к инновационной деятельности, поетому ето один из етапов инновационой политики.

Тоесть на ринов выводится новая товарная линия, со всеми рисками ее провала или удачи.

Товарна номенклатура — сукупність усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, які компанія пропонує покупцям. Наприклад, товарна номенклатура компанії «Avon» містить чотири основні асортиментні групи товарів — косметику, ювелірні вироби, модний одяг і побутові прилади, до кожної з яких належить кілька товарів (або товарних підгруп). Товарній номенклатурі кожного підприємства властиві чотири важливі характеристики: широта, насиченість, глибина та гармонійність.

Широта товарної номенклатури — кількість асортиментних груп, які випускає компанія.

Насиченість товарної номенклатури — загальна кількість окремих товарів, які становлять номенклатуру. Так, у компанії «Procter&Gamble» кожне найменування представлено кількома марками.

Глибина товарної номенклатури — кількість варіантів виконання кожної торгової марки (товару) в межах асортиментної групи.

Гармонійність товарної номенклатури — ступінь схожості між товарами різних асортиментних груп із погляду їхнього кінцевого використання, умов виробництва, каналів розповсюдження або інших показників.

4. Етапи розробки і виведення нових товарів на ринок: загальна характеристика.

Новий товар — це кінцевий результат творчого пошуку, що суттєво поліпшує розв’язання певної проблеми споживача або проблеми, яка раніше не розв’язувалась.

Процедура перевірки та відбору нових товарів (від ідеї до випуску) містить такі стадії:

-Генерування ідеї. Ідеї нових товарів виникають у дослідницьких лабораторіях і конструкторських бюро на підставі опитування споживачів, спостереженням за ставленням споживачів до таких товарів на виставках або ярмарках, звітів та пропозицій торговельних агентів, досліджень недоліків продукції, що виробляється, вивчення тенденцій у конструкторській діяльності конкуруючих фірм, аналізу інформації постачальників та патентної інформації, вивчення думок екпертів з техніки і технології, оцінки переваг та недоліків власної продукції тощо. У процесі розроб­ки ідей товару необхідно керуватися вимогами найбільшої безпеки, економічної доцільності та повної відповідності функції виробу умовам навколишнього середовища.

До найпоширеніших методів прогностики відносять фактографічні та експертні методи. Фактографічні методи передбачають використання кількісної інформації про факти та явища, що спостерігалися раніше.

- Попередній аналіз можливостей виробництва і збуту. На цьому етапі з’ясовують сумісність ідеї товару з поточною виробничо-збутовою діяльністю підприємства, тобто зв’язок нового товару з погляду технології і принципів збуту з продукцією, що випускаєтся. Аналізується достатність виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів для освоєння товару.

- Аналіз чинників економічної доцільності випуску нової продукції. З цією метою беруть до уваги:

• прогнози попиту

• прогнози

• конкуренція

• необхідні інвестиції

• прибутковість

Проектування товару. На цьому етапі проектують сам товар, його параметри, дизайн, упаковку, визначають назву або марку товару, виготовлюють дослідні зразки.

Як правило, вихідним документом для проектування продукції є технічне завдання (ТЗ) із техніко-економічними вимогами до продукції, що визначають її споживчі властивості та ефективність використання.

-Випробування дослідних зразків відбувається спочатку на стендах виробника, потім у реальних умовах експлуатації споживачем.

- Розвиток виробництва і збуту. На цьому етапі розробляється детальний план виробництва нового товару. Досліджуються джерела постачання матеріалами, компонентами, обладнанням, готуються робочі креслення, здійснюється запуск товарів у вироб­ництво. Паралельно розробляються заходи зі збуту — від реклами до організації технічного обслуговування.