Дієприслівник

1. Вид: доконаний чи недоконаний.

2. Перехідне чи неперехідне.

3. Час.

4. Синтаксична функція у реченні.

Прислівник

1. Власне прислівник чи займенниковий прислівник.

2. Розряд і група за значенням для власне прислівника:

• означальні: якісно-означальні, міри або ступеня, способу дії;

• обставинні: місця, часу, причини, мети, допусту.

3. Група за значенням для займенникових прислівників (так, такий):просторовий, часовий, кількісний, питальний.

4. Спосіб творення, особливості правопису.

5. Синтаксична функція у реченні.

Прийменник

1. Прийменникова позиція:

• присубстантивна (перед ім.);

• післядієслівна;

• принумеральна (біля числівника).

2. Група за походженням: простий, складний (з поміж), складений (з огляду на).

3. Семантична група: просторовий (рух у просторі), локальний (відношення місця), темпоральний (для передачі часових відношень), логічний (вказує на причину).

4. З якою відмінковою формою вживається.

Сполучник

1. Група за походженням: первинний (і, а, бо, ні, та, чи) чи вторинний (тому що, через те що, для того щоб, задля того щоб).

2. Група за будовою: простий, складний, складений.

3. Граматичне значення: сурядний чи підрядний.

4. Група за способом вживання: одиничний, повторюваний чи парний.

Частка

1. Група за походженням: первинна чи вторинна.

2. Функціональний різновид:

• формотворчі — служать для творення дієслівних форм

• словотворчі — служать для утворення нових слів (у складі похідних слів стали префіксами і суфіксами)

• заперечні — надають заперечного значення тому слову, перед яким стоять

• модальні — вносять різні смислові відтінки в речення, а також виражають почуття і ставлення того, хто говорить до висловленого.

• До модальних часток належать:

• Вказівні (ось, осьде, он, от, ото, це, оце)

• Означальні (якраз, ледве, просто, прямо, власне, майже, саме)

• Заперечні (не, ні, ані)

• Обмежувально — вказівні (тільки, лише, хоч, хоч би, виключно)

• Підсилювально — видільні (і, й, та, таки, аж, навіть, вже, ж, же, бо)

• Наказові (хай, нехай, бодай, давай)

• Умовні (би, б, ну)

• Стверджувальні (так, отак, еге, авжеж, отож, гаразд)

• Питальні (чи, невже, хіба, та ну, що за)

• Порівняльні (мов, мовби, немов, наче, неначе, начебто, ніби, нібито)

• Окличні (як, що за)

3. Комунікативна функція (якщо є): тема-рема.

Вигук

1. Група за походженням: первинний, вторинний.

2. Розряд: емоційний, наказово-спонукальний, апелятивний.

79