2. Річки південного берегу Криму

Річки даної групи невеликі за довжиною, але мають дуже круті схили русел та бурхливі потоки .

Найбільш західною річкою є Учан-Су (літюча) яка тече по південним схилам г. Ай- Петрі у морю. С правої сторони притоками є гірськи річки Барбала та Кухна, а з лівої Яузлар. В мажах Ялти Учан-Су по кам’янистим берегам вливається в море.

Східна сусідка Учан-Су – річка Дерекойка (швидка) . це сама багатоводна річка своєї групи . Її виток починається з Ялтинської та Нікитскої яйл (холм). Русло проходить між вершинами гір Демир – Капу і Кемаль-Егарек. В мажах Ялти в річку впадає р. Біла , а ще нижче балка Гува якайде від масандровських водостоків. В море Дерекойка впадає в районі Ялтинського порту.

Улу-Узень – розташована в районі Алушти. Утворюється річка при злитті Софу-Узень та Узень – Баш . Тече по вузької гористій місцевості, ближче к гирлу вона розширюється і впадає в море в Алуште.

Демерджи- сама коротка і маловодна річка південної групи. Вона стікає з південно - західних схилів масиву Демерджи і впадає у Чорне море в північно-східній частині Алушти. Притоки річки тимчасові . Права притока – балка Шумська ( живить за рахунок мілких водних джерел ) , ліва притока – балка Алагез (несе підземні води , які виходять на поверхню ). Не стійкі породи по яким протікає річка призводять до переміщення русла в межах долини. Під час танення снігу в горах річка стає дуже бурхливою.

Улу -Узень (Биюк -Узеньбаш) Починається високо в горах , русло річки йде по крутим гірським схилам . Багато мілких водотоків зливаються з нею. На річки знаходиться водоспад Джур-Джур (його висота 15 м).

Крім перерахованих річок у межах південного берегу Криму існує ще багато мілких річок та притоків: Ат-Баш, Авунда, Ускут, Шелен, Ворон та інші. Більшість з них дужі схожі на річки що були описані вище.

2. Річки північних схилів Кримських гір.

Характерною особливість цих річок є те ,що вони стікають з північних схилів гір і виходячи на рівнину, вони відхиляються до сходу і впадають в Азовське море. Друга особливість - постійне обводнення витоку та повна відсутність стоку у межах рівнини.

Салгір - сама довга річка Криму. Вона починається у центральній частині Головної гряди. Ниже по течії по відвісним схилам тече річка Ангора притока Салгіру. Далі в Салгір з північних схилів впадає велика ліва притока річка Аян, яка опускається зі схилів гір Чатир - Дага та Демерджи. Ця притока дуже багатоводна ,тому на ній побудовано Аянське водосховище (1928 р ), яке забезпечує пітною водою місто Сімферополь. ( Сімферополь завжди мав нестачу води, тому Сімферопольська місцева управа та кримський архієрей тривалий час вели переговори з володарем землі по якій текли річки паном Поповим яки завжди скінчались марно.)

Прийняв води річки Аян , Салгір тривалий час тече по широкій міжгірськой котловині мимо сел. Доброго, Лозового „перехоплюючи „ на шляху малі річки, які стікають з холмів. У північній частині Сімферополю Салгір приймає праву притоку р. Малий Салгір Біля обласного центру (Сімферополу) Салгир наповнює саме велике водосховище Криму - Севастопольське.

Нижче Сімферополю в Салгир впадають його праві притоки – річки Бештерек, Зуя, Бурульча, Биюк-Карасу . Остання річка дуже повноводна , її розхід такий як і у річки Чорна. Це можна пояснити тім, що Биюк – Карасу живеться водами самого великого в Криму карстового джерела Карасу- Баши, який розташувався у підніжжя північних схилів гори Караба. Нижче впадіння річки Биюк- Карасу Салгір в літку частіше безводен.

Чорох-Су - це вже цілком степова річка , хоча її виток починається серед невисоких холмів Головної гряди. Це сама маловодна річка Криму, яка тече у напрямку Азовського моря. Для водопостачання населених пунктів Старого Криму стік даної річки збирається у водосховище .

Слід також відмітити , що рівнина територія Криму має багато балок яки впливають на гідрологічний стан Криму ,тому що в період дощів та танення снігу вони наповнюються водами яки потім надходять до річок . Самими великими вважаються балки Чатирликська (довжина 132 км, площа водозбору 2370 км ², мах витрати 36 м³\с ); Самарчік (довжина 44 км, площа водозбору 484 км ²); Победна (довжина 22 км, площа водозбору 305 км ², мах витрати 29 м³\с ); Донузлав

(довжина 42 км, площа водозбору 336 км ² ).