- •1.2. Оцінка актуальності існуючої стратегії розвитку області
- •Структура обсягу реалізованої продукції у 2009 році (робіт, послуг)
- •Розділ 2. Стратегічна мета розвитку Сумської області на період до 2015 року
- •2.1 Оцінка конкурентних переваг та обмежень на шляху розвитку області
- •2.2. Бачення, місія, стратегічна мета та стратегічні напрямки «Нової Сумщини-2015»
- •Розділ 3. Стратегічний напрямок №1. Створення кластерів в апк за рахунок розвитку високотехнологічного агропромислового виробництва
- •Прогноз основних показників розвитку зернового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку бурякоцукрового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку молочного кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку кластеру свинарства
- •Модель розвитку кластеру
- •Розділ 4. Стратегічний напрямок №2. Створення кластерів в галузі будівництва
- •Структурна побудова будівельного кластеру
- •Структурна побудова будівельного кластеру на базі «бвк Компанія «Федорченко»
- •Розділ 5. Стратегічний напрямок № 3. Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій
- •5.1. Політика підвищення енергоефективності в Сумській області
- •Структура споживання первинної енергії в 2005 році, %
- •Структура споживання паливно-енергетичних ресурсів у Сумській області, %
- •Споживання природного газу споживачами Сумської області по рокам
- •Базова динаміка газового балансу України до 2015 року
- •Завдання зі скорочення споживання природного газу Сумською областю по категоріям споживання
- •Капіталовкладення на одиницю заміщеного (зменшеного) обсягу споживання пер, тис. Грн./т. У. П.
- •Енергетичний потенціал біомаси та обсяги його використання в Європі та Україні, 2009 рік, млн.Т.У.П.
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій у підвищення енергоефективності.
- •3. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню інвестпроектів за рахунок бюджетів всіх рівнів.
- •Е тапи інвестиційного проекту в провадження проекту
- •4. Тяганина в процесі одержання дозволів та погоджень, виділення земельних ділянок, необхідних для реалізації інвестиційних проектів.
- •5. Міста області, які мають централізоване теплопостачання, не розробили всупереч вимогам Закону України «Про теплозабезпечення» схем теплопостачання.
- •6. Незацікавленість, перш за все, керівників бюджетних установ, у впровадженні енергозберігаючих заходів.
- •7. Некваліфікована експлуатація сучасного обладнання в котельних бюджетних установ, особливо в сільській місцевості.
- •5.2. Політика реформування жкг та підвищення якості комунальних послуг
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій в область.
- •2. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню проектів за рахунок бюджетів усіх рівнів.
- •3. Відсутність використання потенціалу теплової енергії очисних споруд шляхом впровадження застосування теплових насосів.
- •4. Відсутність контролю за якістю надання теплопостачальними підприємствами послуг з централізованого теплопостачання населенню.
- •5. Неефективне та некваліфіковане управління об’єктами теплопостачання.
- •5.2.2. Водопостачання та водовідведення.
- •5.2.4. Благоустрій населених пунктів області.
- •Розділ 6. Стратегічний напрямок №4. Розвиток інноваційно-інвестиційної інфраструктури
- •6.1. Розвиток транспортної інфраструктури як фактору підвищення інвестиційної привабливості
- •6.1.1. Створення міжнародного центру авіаційних перевезень і логістики на базі обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми»
- •6.1.2. Проведення капітальних ремонтів та реконструкції автомобільних доріг державного та міжнародного значення.
- •6.1.3. Створення технологічних та індустріальних парків для стимулювання інноваційних та венчурних проектів
- •6.2. Формування інфраструктури регіонального інноваційного розвитку
- •6.2.1. Інноваційний розвиток області.
- •6.2.2. Підвищення інвестиційної привабливості області.
- •6.3. Інструменти забезпечення стрімкого зростання
- •6.4. Розвиток інформаційного простору області та формування іміджу влади
- •Розділ 7. Стратегічний напрямок № 5. Розвиток малого та середнього бізнесу в пріоритетних напрямках
- •Динаміка кількості малих підприємств 2005-2009 роках, одиниць
- •Розподіл обсягів реалізованої продукції (робіт послуг) малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 році, %
- •Напрямки використання необробленої деревини на Сумщині протягом 2007-2009 років*
- •Канали забезпечення приватних підприємств (підприємців) Сумщини необробленою деревиною, тис. Куб. М
- •Динаміка обсягів реалізації деревопереробної продукції місцевими підприємствами, млн. Грн.
- •Основні економічні показники ефективності розвитку садівництва в області за 2006-2010 роки
- •Розділ 8. Стратегічний напрямок №6. Стратегія розвитку соціально-гуманітарної сфери на покращення рівня життя мешканців області
- •8.1. Сучасне управління освітою як фактор підвищення конкурентоспроможності області.
- •8.2. Реформа галузі охорони здоров’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області
- •Розділ 9. Етапи та очікувані результати реалізації стратегії «Нова Сумщина-2015»
- •Розділ 10. Механізми та організаційне забезпечення реалізації Стратегії
Прогноз основних показників розвитку бурякоцукрового кластеру
Показники |
2015 рік |
Щорічне зростання обсягів виробництва учасників кластеру, % |
10-12 |
Щорічний обсяг залучення інвестицій, млн.грн. |
100-120 |
Щорічне зростання чисельності робочих місць, % |
10-15 |
Щорічне зростання доходів працівників учасників кластеру, % |
15-20 |
Щорічне збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, % |
20-25 |
Молочний кластер
Сумська область одна з небагатьох областей, що зберегла потенціал розвитку молочного скотарства. За обсягами виробництва молока та чисельністю поголів'я корів в сільськогосподарських підприємствах область посідає 6 місце серед регіонів України. Проте постійні коливання цін на молочному ринку, недостатня підтримка з боку держави, значний період обороту капіталу несуть негативний вплив на функціонування галузі. Він проявляється в постійному скороченні поголів’я молочних корів у сільськогосподарських підприємствах та зменшенні виробництва. Так, у 2009 році сільськогосподарськими підприємствами області було вироблено 150,8 тис. тонн молока (на 12% менше від рівня 2005 року). Поголів'я корів за цей же період скоротилось на 31,6 тис. голів або на 43%.
В області працює молокопереробна галузь, яка налічує 6 підприємств. У 2009 році ними було вироблено 254,3 тис. тонн продукції, що на 0,7 тис. тонн менше показника 2005 року. У 2009 році завантаження виробничих потужностей галузі склало лише 40%. Окремі підприємства завантажені лише на 17-20%.
На першому етапі планується наступне ядро кластеру:
сільськогосподарські підприємства-виробники молока:
ТОВ «Беєве» Липоводолинського району,
СТОВ «Вітчизна» Конотопського району,
СЗАТ «Маяк» Тростянецького району,
СВК АФ «Перше травня» Сумського району.
Ядро молочного кластеру представлене найбільшими виробниками молока, питома вага виробництва молока яких в загальному обсязі виробництва по сільськогосподарських підприємствах зросла за період з 2005 по 2009 рік з 5% до 11%. При цьому кожне з підприємств кластеру стабільно нарощує обсяги виробництва.
Планується залучення до кластеру ще декількох виробників молока, що також використовують сучасні технології його виробництва та нарощують обсяги.
Крім того, до цього кластеру можуть бути залучені об'єднання домогосподарств населення (молочарські кооперативи, об'єднання громадян, тощо).
Окремими учасниками кластеру можуть стати молокопереробні підприємства, які працюють на території області, і які зможуть мати гарантовані обсяги якісної сировини та підвищити рівень завантаженості виробничих потужностей.
Також до участі в кластері можуть бути залучені комбікормові заводи, що отримають гарантовані обсяги збуту своєї продукції.
При цьому одним із основних напрямків роботи учасників кластеру стане не лише обсяги виробництва, а й якість виробленої продукції.
Планується реалізація наступних можливостей у межах кластеру:
збільшення поголів'я корів у підприємств учасників кластеру на 5-7% щорічно;
можливість будівництва молочних комплексів потужністю 20 і більше тис. голів корів (наявні вільні земельні ділянки, достатній трудовий потенціал, достатні потужності для його переробки).
Інвестиційні проекти молочного кластеру на першому етапі реалізації стратегії:
реконструкція молочного комплексу з будівництвом доїльного залу на 1200 голів (вартість проекту 12 млн. грн.);
будівництво доїльного залу на 500 корів (вартість проекту 5 млн. грн.);
будівництво сучасного дольового (за рахунок членів кластеру та залучених інвестицій) молокопереробного підприємства.