Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка практика 2011.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
420.35 Кб
Скачать

Дані до завдання

Культура*

Зона вирощування*

  1. Озима пшениця

1.Сумська область

  1. Горох

2. Тернопільська область

  1. Ярий ячмінь

3. Черкаська область

  1. Овес

4. Хмельницька область

  1. Гречка

5. Кіровоградська область

  1. Соя

6. Дніпропетровська область

  1. Кукурудза на зерно

7. Одеська область

  1. Картопля

8 Волинська область

  1. Соняшник

9. Чернігівська область

10. Цукровий буряк

10. Житомирська область

*Примітка – Відповідно до номеру залікової книжки визначається культура (перший номер зліва) і область (другий номер зліва). Наприклад, номер залікової книжки 09521, відповідно культура озима пшениця яка вирощується Тернопільській області.

Вихідні дані для визначення потенційної, дійсно можливої урожайності культур та економічної ефективності їх вирощування

Культура

Вегетаційний період

Ціна реалізації 1 ц продукції, грн/ц

Витрати на вирощування культури, грн/га

дати

днів

1. Озима пшениця

1.10-15.11, 15.03-10.07

163

130-160

4000-5000

2. Горох

1.04-1.07

91

170-190

3000-4000

3. Ярий ячмінь

10.04-10.07

91

120-160

2000-3000

4. Овес

1.04-5.07

96

120-140

2000-3000

5. Гречка

5.05-10.08

97

300-320

4000-5000

6. Соя

10.05-31.08

113

280-350

5000-6000

7. Кукурудза на зерно

10.05-10.09

123

140-160

3000-4500

8. Картопля

5.05-20.08

108

450-500

14000-17000

9. Соняшник

1.05-31.08

123

350-400

4000-6000

10. Цукровий буряк

1.05-10.10

163

100-130

3000-5000

Показники економічної ефективності вирощування культури розраховуються за такими формулами:

Умовно чистий прибуток (грн/га) = Вартість вирощеної продукції (грн/га) – Витрати на вирощування культури (грн/га)

Собівартість 1 ц продукції (грн) = Витрати на вирощування культури (грн/га)

Урожайність (ц/га)

Рівень рентабельності (%) = Умовно чистий прибуток (грн/га)

Витрати на вирощування культури (грн/га)

Додаток 2

Розрахунки потенціальної урожайності за сумарним приходом фар

Потенціальна урожайність вираховується за формулою, яка вперше запропонована А.О. Ничипоровичем. Згідно з його численними дослідженнями, максимальне використання рослинами енергії ФАР у виробничих умовах для зернових та зернобобових культур, крім кукурудзи, не більше 4%, для інших не перевищує 6%. Тому при розрахунку ПУ слід користуватися цією величиною коефіцієнта використання фотосинтетичної сонячної радіації (КФАР).

Відомо, що в посівах з рекордною урожайністю КФАР =5,0–3,5%; доброю–3,0–1,5%, а з пересічною–1,5–0,5%.

Прихід ФАР на одиницю площі обчислюється в калоріях (кал), кілокалоріях (ккал), мегакалоріях (Мкал), або ж у джоулях (Дж), кілоджоулях (кДж) чи в мегаджоулях (МДж).

Потенціальну урожайність основної частини урожаю вираховують за формулою, запропонованою А.О.Ничипоровичем:

де ПУ – потенціальна урожайність її основної частини при використанні 6% фотосинтетичної активної радіації, ц/га;

QФАР – сумарний прихід ФАР за період вегетації культури, млн. ккал/га (табл. 1);

КФАР – коефіцієнт використання ФАР;

10 – математичний коефіцієнт;

q – теплотворна здатність 1 кг основної продукції сільськогоспо­дарської культури, ккал (табл. 2);

С – стандартна вологість продукції (табл. 2);

а – сума частин основної та побічної продукції (табл. 2).

Приклад 1. Розрахувати ПУ кукурудзи на зерно для типових умов Рівненської області.

Для розв’язання прикладу необхідно спочатку визначити суму приходу ФАР (QФАР) за вегетаційний період вирощування кукурудзи на зерно.

Щомісячну кількість ФАР, що приходить на одиницю площі, беруть на найближчій метеостанції. Ми в своїх розрахунках будемо користуватися даними (табл. 1), в якій відображені середньобагаторічні показники для Рівненської області.

Користуючись даними таблиці 1, знаходимо прихід ФАР за період вегетації за формулою 1. QФАР =(а+в+…+h),

де QФАР - сума приходу ФАР за вегетаційний період;

а+в+...+h – сума ФАР за місяці вегетації.

Тривалість вегетаційного періоду культури визначається проміжком часу, протягом якого відбувається засвоєння ФАР (тобто проходить фотосинтез) і накопичується біомаса (додаток 1).

Підставляючи в формулу дані з таблиці 1 приходу ФАР за вегетаційний період кукурудзи на зерно для Рівненської області, розраховуємо QФАР.

QФАР= 233 (1/3 травня) + 760 (червень) + 750 (липень) + 630. (серпень) + 230 (1/2 вересня) = 2603 (млн. ккал/га).

За умови, що теплотворна здатність 1 кг основної продукції кукурудзи q=4,1 ккал/кг, стандартна вологість зерна складає С=14%, а сума основної та побічної продукції цієї культури а=2,3, потенціальна урожайність (ПУ) буде мати таке значення:

Таблиця 1 – Середні місячні й річні значення сумарної ФАР, млн. ккал/га

Зона,

область

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

За рік

Степ

150

230

420

570

780

820

850

730

540

340

150

110

5690

Луганська

140

230

420

540

730

820

820

710

510

300

140

100

5460

Дніпропетровська

140

220

400

550

760

810

830

720

520

320

140

100

5510

Донецька

140

220

410

560

760

800

840

720

510

320

140

100

5520

Запорізька

140

220

420

570

770

820

860

730

540

340

150

100

5660

Кіровоградська

140

220

400

540

750

790

810

680

510

310

120

100

5370

Кримська АР

180

240

440

620

840

870

890

780

590

390

180

140

6160

Миколаївська

140

220

410

560

770

800

870

720

540

340

140

110

5620

Одеська

150

230

430

580

800

820

850

740

560

350

150

130

5880

Херсонська

150

230

430

580

810

840

870

760

580

360

150

120

5880

Лісостеп

130

320

400

530

720

770

780

690

480

280

120

90

5200

Вінницька

140

220

410

540

740

790

800

880

490

300

120

100

5330

Київська

120

210

380

530

720

770

770

650

460

270

110

80

5070

Полтавська

130

210

380

530

730

760

800

670

480

270

120

90

5170

Сумська

110

200

390

510

700

730

750

640

450

250

100

90

4910

Тернопільська

140

230

400

530

700

760

770

650

480

290

110

100

5160

Харківська

130

220

400

530

740

790

800

690

490

280

130

90

5420

Хмельницька

140

220

400

530

720

770

780

650

480

290

110

90

5180

Черкаська

130

220

400

540

750

790

800

690

500

290

120

100

5330

Чернівецька

160

240

440

510

680

730

760

650

480

300

140

120

5210

Полісся

130

210

400

510

690

740

750

640

450

280

110

90

5000

Волинська

110

210

400

510

690

760

720

620

440

260

90

80

4890

Житомирська

120

200

380

500

700

760

750

640

440

260

100

80

4930

Закарпатська

140

200

450

500

700

740

770

670

480

310

140

100

5220

Івано-Франківська

140

230

410

500

670

690

730

630

450

310

150

110

5020

Львівська

140

230

400

520

690

750

750

650

460

290

110

100

5090

Рівненська

120

210

400

510

700

760

750

630

440

270

100

80

4970

Чернігівська

110

200

390

510

700

740

750

640

440

240

100

80

4900

Таблиця 2 – Теплотворна здатність та відношення основної продукції сільськогосподарських культур до побічної

Культура

Основна продукція

Співвідно-шення основної і побічної продукції

Сума частин основної і побічної продукції (а)

Стандартна вологість основної продукції, % (С)

Калорійність

1 кг сухої речовини урожаю, ккал (q)

Озима пшениця

«-»

1:1,2

2,2

14

4,45

Ячмінь ярий

«-»

1:0,8

1,8

14

4,42

Овес

«-»

1:1,3

2,3

14

4,40

Гречка

«-»

1:1,5

2,5

14

4,60

Горох

«-»

1:1,5

2,5

16

4,71

Кукурудза

«-»

1:1,3

2,3

14

4,10

Соняшник

насіння

1:2,5

3,5

7

4,46

Цукрові буряки

коренеплід

1:0,6

1,6

80

4,23

Картопля

бульби

1:0,9

1,9

75

4,30

Соя

насіння

1:1,7

2,7

14

4,80