36.Охарактеризуйте взаємозв’язок економічного зростання та зовнішньоторговельної політики держави.

Y=C+G+I+NE, де NE –чистий експорт, який визначається як різниця між експортом та імпортом: NE=Exp-Imp. Таким чином, чим більший експорт, тим більший чистий експорт і, відповідно, сукупний попит. Тобто, маючи на меті забезпечення екон.зростання, держава повинна стимулювати експорт. Для цього існують різні інструменти зовнішньоторгівельної політики держави.

Їх поділяють на митні (накладання мита на імпортовані та експортовані товари) та немитні (квоти, субсидії, демпінг, бюрократичні перешкоди тощо). З іншого боку, серед них розрізняють ті, що стимулюють експорт (прямі і непрямі експортні субсидії) та ті, що обмежують імпорт (мито, квоти, ліцензування, бюрократична тяганина під час митних процедур тощо). Держ.інструменти, що обмежують імпорт, часто називаються торг.бар”єрами, або торг.обмеженнями.

Існує два види зовнішньоторг.політики – протекціонізм і фрітрейдерство.

Найпошир.знаряддя політики протекц. – мито – податок, який накладається на кожну 1 товару, який завозять до країни. Мито здорожує іноз.товари і вітчизняні стають прівняно дешевшими. Немитні (технічні) бар”єри-інструменти зовнішньоторг.політики, за доп.яких імпорт до країни певних виробів утруднюється. Це-надмірні стандарти якості товару, санітарні обмеж., норми безпеки, вимоги ліцензування тощо.

Надзвич.форма обмеження зовнішньоторг.обороту- торг.ембарго (ек.санкція)-заборона урядом ввезення/вивезення з певної країни товарів. Вводиться з політ.мотивів.

Дієвим способом регулювання державою зовнішньої торгівлі є девальвація нац.валюти як засіб стимулювання експорту та подолання дефіциту торгів.балансу

37.Як Ви розумієте паритет купівельної спроможності?

Паритет купівельної спроможності – це економічне явище вирівнювання цін товарів у різних країнах внаслідок ведення торгівлі за умов відсутності відчутних бар’єрів у пересуванні товарів та торгівлі ними у різних країнах. За таких умов товар коштує приблизно однаково у різних країнах; якщо в одній з країн товар коштує відносно дешевше, з’являється можливість його експорту; за рах-к співвідношення попиту і пропозиції відбувається вирівнювання цін. Це спрацьовує відносно товарів, що відносно легко перетинають кордон (відносно послуг ця гіпотеза зазвичай не спрацьовує); спрацьовує навіть у випадках високої інфляції в країнах із перехідною економікою.

38.У країні виник дефіцит торгівельного балансу і уряд вважає за необхідне його ліквідувати. Проаналізуйте, яким чином цей намір можна здійснити і які можуть бути негативні наслідки вжитих заходів.

Уряд може вдатись до девальвації нац. валюти. Падіння курсу нац. валюти активізує експорт і стримує імпорт (рух балансу в бік позитивного сальдо). Отже, зміни вал. курсу забезпечують стабілізацію торгів. балансу (і платіж. балансу в частині торгів. балансу). Головна перевага слабкої нац. валюти при цьому – стимулювання експорту і зростання економіки держави за рах-к експортноорієнтов. галузей. Але недоліками є посил. струк-них диспропорцій, відсутність інвестув. в нац. економіку, доларизація економіки, зростання цін на внутрішньому ринку на продукцію вітчизняних підпр-ств, зростання загроз інфляції пропозиції.

39.Охарактеризуйте взаємозв’язок між валютним курсом і платіжним балансом.

Макроекономічним залежностям і особливостям фор­му­ван­­­ня очі­ку­вань в українській економіці відповідає “жорстке” прикріплен­ня до од­нієї з “твер­дих” валют. Для збільшення пропозиції грошової маси ре­ко­менду­є­ться обе­­режна монетизація додатного сальдо поточного рахунку, із сте­­риліза­цією при­­п­ливу приватного капіталу. Профілактика можливої не­ста­бі­льності ва­лют­но­­го ринку вимагає селективного регулювання потоків капі­та­­лу. Вигля­дає оп­ти­ма­льною лібералі­зація зов­ні­шньої торгівлі за допо­мо­гою запровад­жен­­ня уні­фі­ко­­ва­ної ставки імпортного мита (з графіком посту­по­вого зниження).