47.У чому полягала закономірність поступової заміни кейнсіанської моделі регулювання неоконсервативною?

Причини заміна кейнс. моделі КТнеоконсерват.:

• криза положень КТ щодо ролі грош. Регул. та грошей в ек.;

• ігнорування інфл. чинника та інфл. кризи післяв. періоду;

• переважна роль держави та держ. видатків в макроек. регулюванні та короткостроковому прогнозуванні не виправдала себе в нових економічних реаліях;

• практичні недоліки фіскальної політики держави через еф-т заміщення та витіснення приватних інвестицій державними;

• потреба у вивільненні економіки з-під переважного державного контролю в зв’язку із економічним розвитком;

• зростання ролі раціональних очікувань, часових лагів, нові підходи до оцінювання форми кривої сукупної пропозиції;

• практичне зростання ролі грошово-кредитного регулювання в оновленій економіці післявоєнного періоду (починаючи з 50-х – 60-х рр.).

48.Яким чином раціональні очікування можуть стати на перешкоді фіскальній політиці?

Фіскальна політика стимулювання (збільшення державних витрат, зменшення податків) зазвичай проводиться в період спаду, коли необхідно вивести економіку з кризи; але раціональні очікування споживачів, котрі помітили спад і очікують його продовження, можуть зруйнувати цей напрямок фіскальної політики уряду, оскільки на тлі збільшення витрат з боку держави та зменшення податкового навантаження споживачі почнуть ще більше заощаджувати, аби створити собі резерв на майбутнє за наявності зараз сприятливих умов і таким чином вберегти себе від спаду. Відтак спад лише посилиться. В період зростання, коли уряд проводить рестриктивну фіскальну політику (зменшення державних витрат, збільшення податків) споживачі можуть шукати способів заниження доходів, штучного безробіття та анулювання / витрачання вкладів, аби не сплачувати збільшені обсяги податків, що теж підірве основний напрямок цього виду фіскальної політики держави.

49.Уряд намагається знизити рівень безробіття. Якщо економіка функціонує згідно з монетаристською концепцією, яких наслідків можна очікувати?

На графіку показано, що послідовність дій уряду по „зниженню” безробіття лише перетворює криву Філіпса на вертикальну пряму. Таким чином, бажаний результат не досягається. Уряд лише розкручує інфляцію.

50.Яким чином держава може регулювати економічне зростання?

Економічне зростання – це довгострокова тенденція у розвитку національногго господарства, коли зростає обсяг національного виробництва.

Різні течії по-різному оцінюють чинники ек.зростання та роль держави у цьому процесі.

Наприклад, економісти ліберального спрямування стверджують: чим вищий індекс економічної свободи у країні, тим вищий вищими є темпи ек.зростання. Тобто держ.втручання має бути мінімальним.

Макконнелл і Брю визначають 6 основних факторів ек.зростання, які можна згрупувати як фактори попиту, пропозицій та ефективності.

4 фактори пов”язані з матеріальними можливостями економіки до зростання. До них відносяться: 1) зростання кількості та якості природних рес.; 2) ... трудових рес.; 3) зростання основного капіталу; 4) розвиток технології. Ці фактори ек.зрост. називаються факторами пропозиції – фізичні і технічні можливості розширення виробництва. 5-ий фактор – це фактор попиту. Для реалізації свого зростаючого виробничого потенціалу економіці необхідно забезпечити повну зайнятість все більшої кількості ресурсів. Це вимагає постійного зростання сукупного попиту. 6-ий фактор – це фактор ефективності. Щоб досягти свого виробничого потенціалу, економіці необхідно не лише забезпечити повну зайнятість ресурсів, а й досягти їхнього ефект.використання.

Таким чином, впливаючи на названі фактори, держава може регулювати ек.зростання.