Заходи щодо Зменшен-ня вмісту важких металів у харчовиих продуктах
Згідно
з Гігієнічними вимогами до якості і
безпеки продовольчої сировини і харчових
продуктів (1996 р.), у продуктах регламентується
рівень залишків антибіотиків антибіотиків.
6.Нормування та регламентація вмісту ксенабіотиків у харчових продуктах.
Будь-яка хімічна речовина є токсичною
за певних умов дії. Тому неправильним
є запитання "Чи безпечна ця
речовина?", а правильним
- "Чи є ця речовина безпечною при
запропонованому способі
використання?"
ГДК
— гранично допустимі концентрації
хімічних речовин
— концентрації, які безпечні, тобто
при повсякденній дії на організм
протягом тривалого часу вони не
спричиняють захворювань або відхилень
у стані здоров'я організму людини.
Регламентування ксенабіотиків
Допустима концентрація ксенобіотиків
(не потрібних організму хімічних
речовин) характеризується такими
показниками:
Токсикологічний показник шкідливості - ПШтокс - не шкідлива для людини концентрація ксенобіотика при тривалому споживанні харчових продуктів.
Органолептичний показник шкідливості - ПШорг — концентрація ксенобіотика, яка не погіршує органолептичних властивостей продукту.
Загальногігієнічний показник шкідливості – ПШзг - концентрація ксенобіотика, яка не має негативного впливу на харчову цінність продукту, на його зберігання і технологічні властивості.
Технологічний показник шкідливості - ПШтехн - концентрація ксенобіотика, яка не перевищує вимог технологічного процесу.
І
етап (підготовчий).
Знайомляться з характеристикою хімічної
речовини, її призначенням, технологією
отримання, хімічною структурою, вмістом
домішок, фізико-хімічними властивостями
(агрегатний стан, розчинність у воді,
в органічних розчинниках, температура
кипіння, плавлення), методами кількісного
визначення в різних середовищах, у тому
числі в біосередовищі. Орієнтовно
розраховують ті дози речовини, які в
реальних умовах можуть потрапляти в
організм (прогнозування токсичної
характеристики чужорідних хімічних
речовин). II
етап - токсикологічні дослідження.
Метою цих
досліджень євизначення порогової та
максимально недіючої дози (досліди на тваринах
- при житті, посмертні), загальнотоксичної
дії (в хронічномуексперименті - віддалені
ефекти) III
етап - узагальнення результатів
проведення
досліджень іобгрунтування ДДД
ксенобіотика і його ГДК у харчових
продуктах. Встановивши
ГДК ксенобіотика для харчових продуктів
за ПШ токс,з'ясовують,чи не творить
вона несприятливий вплив на його органолептичні
властивості і харчову цінність.
Перевіряють, чи неперевищує ГДК фактичну
концентрацію чужорідних хімічних
речовин у
харчовому продукті. Далі Міністерство
охорони здоров'я Українизатверджує
ГДК IV етап
- перевірка ГДК
у натуральних умовах. Спостереження
завикористанням ксенобіотика, щоб
підтвердити безпеку використання і, якщо потрібно, внести
поправку в гігієнічні нормативи
(корекція ГДК).