[Ред.]Педагогічна діяльність

Півстоліття віддав О. М. Вербицький педагогічній діяльності, справі підгоровки архітектурно-будівельних кадрів. В 1909—1910 роках — викладач громадянської архітектури на Вищих технічних курсах професора Пермінова в Києві. В 1919—1958 роках педагог Київського архітектурного, Київського художнього та Київського інженерно-будівельного інститутів, був одним з фундаторів Академії архітектури УРСР.

Серед його учнів архітектори: М. Г. Гречина, А. В. Добровольський, В. Г. Заболотний, Й. Ю. Каракіс, І. І. Малозьомов, М. В. Холостенко.

Був консультантом з архітектурних питань в інститутах «Гіпроміст», «Гіпродор», «Гідрошляхтрест», «Цивільпроект» та планувальному управлінні (АПУ), «Наркомтрест» та інших установах Києва.

[Ред.]Архітектурна діяльність [ред.]Найвідоміші роботи для Києва

• конкурсний проект Київського вокзалу (1927—1932);

• робочий проект цього ж вокзалу, який включає біля 1 500 аркушів та архітектурних креслень;

• проект внутрішнього оформлення пасажирського залу, головного вестибюля, переходів через колії;

• проект архітектурного рішення передвокзальної площі;

• проект Центрального пасажирського будинку;

• проект адміністративного будинку Південно-Західної залізниці (вулиця Пушкінська, 14; 1910—1912);

• проект будинку товарної контори Південно-Західної залізниці (1907);

• проект будинку з пакгаузним комплексом на станції Київ-Товарний (1905—1907);

• проект Київського державного банку (до надбудови) спільно з архітектором О. В. Кобелєвим (1902—1905);

• один з корпусів млина Бродського (1912—1914);

• проект внутрішнього облаштування парадних приміщень головного корпусу Київського політехнічного інституту (1902);

• розрахунки опорних залізобетонних склепінь для Миколаївського собору Покровського жіночого монастиря (1902).

[Ред.]Київський залізничний вокзал

Київський вокзал

У біографічних записках Олександр Вербицький відзначав, що здійснена була приблизно лише третина запроектованого. Йому довелось працювати над складанням декількох варіантів подальшого розвитку вокзалу, над повною реконструкцією архітектури збудованої частини, виконаної у період конструктивізму, складались також проекти внутрішнього оформлення залу очікування, головного вестибюля, але всі ці проекти не були здійснені через нестачу коштів.

У листах до рідних він висловлював невдоволення будівельними роботами: «Для чего вырабатывали детали, делали шаблоны? Если в натуре всё искоренено и обезображено до неузнаваемости».

Вербицький намагався спростити барокові елементи й надати споруді вокзалу сучасних форм стилю конструктивізму.

У формах споруди вокзалу були найдені вияви українського націоналізму, що нібито нагадують тризуб, за що архітектора було тимчасово заарештовано.

[Ред.]Багатоповерхові житлові будинки Києва

• Рейтарська, 20/24 — прибутковий будинок Г. Шлензкевича (1912);

• Б. Хмельницькго, 52 (1904);

• Б. Хмельницькго, 32 — прибутковий будинок О. Терещенко (1904);

• Мерінгівська, 7 — прибутковий булинок (1904);

• Банкова, 12;

• брав участь у спорудженні прибуткового будинку по Володимирській вулиці, 22 (1903—1904; автор проекту Є. Єрмаков);

• консультував спорудження будинку № 4—6 по вулиці Горького (1930-ті роки; архітектор Ф. Лєскова);

• Лютеранська, 15;

• кутовий будинок на розі Рейтарської та Стрілецької (1904—1913);

• Лютеранська, 21/12 на 24 квартири (початок 1930-х);

• проект будинків урядового центру й готелю на 500 номерів;

• проект паровозного депо станції «Дарниця»;

• проект першого в Києві пам'ятника В. І. Леніну на Привокзальній площі (1923).