4. Завдання для поточного та підсумкового контролю.

Методи активізації процесу навчання.

Активність студентів на навчальних заняттях з курсу “Філософія” досягається за допомогою проблемних лекцій, візуальних матеріалів до них, тестів, створення міні-груп для дискусій, проведення “круглих столів”, розв’язання аналітичних тестів.

Методи активізації

Інструктивна лекція. Метою лекції такого виду є ознайомлення студентів з технологією їх подальшої навчальної діяльності з особливостями виконання окремих дій та способів роботи.

На інструктивних лекціях:

• розглядаються алгоритми розв’язання задач, правила використання експериментів, плани вивчення понятійного апарату, способи конструювання правил, законів, теорій;

• пояснюються методи оволодіння навчальним матеріалом, розвивається організаційний механізм заняття або декілька занять.

Лекція – діалог. Така лекція проводиться на основі сократівського методу за допомогою прямого діалогу викладача зі студентами.

Лекція – діалог на якій присутнє слово студента, дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукає студентів до активних дій.

Лекція теоретичного конструювання. Лекції такого виду дають можливість навчити студентів систематизувати та узагальнювати свої освітні результати на теоретичній основі. За теоретичну основу на лекції обирається концепція, принципи, правила, закони, теорії, картина світу. На лекції студенти знайомляться зі структурою та ієрархією встановленого теоретичного елемента, з методами його конструювання.

Такі лекції виступають як засіб організації освітньої діяльності студентів на теоретичному рівні.

Крім вище перерахованих видів лекцій, у педагогічній практиці зустрічаються й інші.

Методологічна лекція, яка розкриває характер, структуру та методи наукового пізнання, наприклад: факти – гіпотеза – модель – висновки – експеримент – практичне застосування.

Узагальнююча лекція, які демонструють студентам результати систематизації їхніх власних знань, досягнень, проблем.

Бінарна лекція, різновид читання лекції у формі діалогу двох викладачів (або як представників двох наукових шкіл, або як вченого та практика, або як викладача та студента).

Лекція із заздалегідь запланованими помилками, яка розрахована на стимулювання студентів до постійного контролю інформації, що надається (пошук помилки). Наприкінці кожної такої лекції проводиться діагностика студентів і збір допущених помилок.

Лекція-конференція, яка проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей, тривалістю 5-10 хв. кожна доповідь являє собою логічно побудований, завершений текст, заздалегідь підготований у межах запропонованої викладачем програми. Сутність наданих текстів дозволяє всебічно висвітлити проблему наприкінці такої лекції викладач підводить підсумки самостійної роботи і виступів студентів, доповнюючи та уточнюючи запропоновану інформацію, й формулює основні висновки.

Лекція-консультація може проходити за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється за типом "питання – відповідь". Лектор відповідає протягом лекційного часу на питання студентів за усіма розділами або по курсу вцілому. Другий варіант такої лекції, що проводиться за схемою "питання – відповідь – дискусія" є потрійним поєднанням: викладання нової навчальної інформації лектором, постановка питань та організація дискусії з метою відповідей на поставлені питання

Вступний семінар. Семінар такого виду спирається на знання та досвід, які вже мають студенти. Після пояснення викладачем структури семінару студенти колективно збирають інформацію за науковою темою і класифікують її за розділами. За кожним розділом студенти обирають груповодів, які ведуть набір до своїх груп. Групи працюють із зібраною інформацією за заданим алгоритмом і готують виступи перед аудиторією, які аналізуються й оцінюються самими студентами.

Оглядовий семінар. Такий семінар передбачає самостійний огляд студентами всієї теми на основі підручника або інших матеріалів.

Результати огляду студенти формулюють у вигляді таких суджень:

1) смисл даної теми;

2) її головні частини або спрямування;

3) об’єкти, що вивчаються;

4) питання, що виникають;

5) відмінність викладання теми за різними інформаційними джерелами.

Самоорганізуючий семінар. Такий семінар надає студентам можливість самостійно визначити цілі заняття, розподілити роботу між колегами з групи, виконати й оцінити її результати, звітувати перед аудиторією, накреслити перспективу на майбутнє заняття. Кожен студент обирає одну тему, розробкою якої від займається на семінарі індивідуально або в групі.

Пошуковий семінар. Такий семінар передбачає проведення студентами досліджень у групах, а потім колективний пошук за найбільш цікавими і важливими проблемами.

Семінар з індивідуальною роботою. Під час проведення семінару студенти ставлять перед собою навчальну задачу за темою, складають план заняття, вибирають вид навчальної діяльності і форму звіту. Викладач надає студентам банк даних, завдяки чому студентам стає легше вибирати перелічені елементи діяльності.

Семінар з груповою роботою. Його специфіка полягає в тому, що студенти, які займаються однаковими питаннями під час індивідуальної роботи, об’єднуються в групи. Кожна створена група після обговорення вибирає форму заняття за своєю темою для інших студентів групи. Студенти готують виступи, досліди, задачі, вікторини для студентів, які прийдуть до них на наступному занятті.

Семінар у групах за вибором. Під час такого заняття одночасно виступають декілька студентів – представників групи, що працювали на попередньому семінарі. Вони коротко доповідають аудиторії чим займатимуться студенти, які вибрали для занять їхню групу. Студенти створюють нові робочі групи.

Семінар генерації ідей. Студенти розподіляють за парами: генератори й організатори. Генератор висловлює своє бачення проблеми, описує все, що йому відомо або невідомо, за даною темою. Організатор ставить йому уточнюючі питання, заохочує висловитися, записує основні відповіді та отримані під час обговорення результати. Алгоритм фіксації результатів задається викладачем, наприклад:

• основні поняття за темою;

• символ або схема, що відображають проблему;

• питання, що виникають при роботі в парах.

Через деякий час пари переходять від етапу генерації до обговорення матеріалу, який було напрацьовано, а потім виступають перед усіма студентами.

Семінар – "круглий стіл". На таке заняття запрошуються спеціалісти – вчені або спеціально підготовлені студенти, які володіють питаннями, що будуть розглядатися. Спеціалісти ведуть обмін інформацією з студентами, відповідають на їх питання, ставлять свої [4, с. 31-32].

Науковий міст – дискусія, яка проводиться з метою розвитку практичних навичок, а також вдосконалення аналітичних вмінь.

Студентські посиденьки – для обговорення пропонується питання, тема оголошується заздалегідь.

Брейн-ринг – група ділиться на дві підгрупи, задаються питання які вже були розглянуті раніше. Виграє підгрупа (команда) яка швидше і правильніше, чіткіше і більше дасть відповідей.

Тематичний ринг – готується як правило, два питання і два опонента. Кожен опонент має групу підтримки.

Аукціон ідей – "продаж" ідей, рекомендацій, порад по розв’язанню тих чи інших питань (згідно предмету, теми).

Поточний контроль

ЗОНД-ТЕСТ З ТЕМИ « Філософія як специфічний тип знання»

(За допомогою цього тесту визначається ступінь готовності студенів до раціонального сприйняття філософського курсу.)

І.Яке з наведених нижче визначень філософії здається вам найбільш прийнятним? (Підкресліть не більше 3 означень; бажа­но сформулювати і своє розуміння):

1.1. Філософія — це любов до мудрості.

1.2. Філософія — це вчення про буття як таке.

1.3. Філософія — це свідомість, мислення вголос.

1.4. Філософія — узагальнений світогляд.

1.5. Філософія — це наука наук.

1.6. Філософія — це мистецтво виживати і вмирати.

1.7. Філософія — це вчення про належне, про ідеали, про цін­ності.

1.8. Філософія — це вчення про мораль, щастя та сенс життя.

1.9. Філософія — це вчення про людину.

1.10. Філософія — це наука про найбільш загальні закони роз­витку природи, суспільства та людського мислення.

1.11. Філософія — це не наука, а наука не філософія.

1.12. Філософія — це квінтесенція історичної епохи (за Гегелем).

1.13. Філософія — це вчення про всезагальне в системі «Лю­дина — світ».

1.14. Філософія — це вид «їжі», яка, коли жуєш, то здається, що в роті щось є, а коли збираєшся її ковтнути, то з'ясовується, що фактично нема чого ковтати.

1.15. Філософія дещо нагадує царство короля Ліра, який збід­нів до краю через те, що роздав його своїм дітям (все, що було за змістом у філософії, перейшло до інших наук у процесі диферен­ціації знань).

1.16. Філософія — це ірраціональна форма пояснення того, що неможливо пояснити за допомогою «здорового глузду».

1.17. Філософія — це особлива форма інтелектуальної діяль­ності, не пов'язаної ні з яким предметом конкретно.

1.18. Філософія — це стан душі (наприклад, під час медитації).

1.19. Філософія — це осягнення істини за допомогою серця (за мотивами Г. Сковороди).

1.20. Філософія — це вчення про Бога, про все божественне (за вченням Дамаскіна).

1.21. Філософія — це ____________________________________

(подайте свій варіант розуміння філософії)

Тести

Хто автор цих висловів?

1. “Пізнай самого себе”.

2. “Я знаю лише те, що я нічого не знаю”.

3. “Усе тече, усе змінюється”.

4. “Людина є мірою всіх речей — існування існуючих неіснування неіснуючих”.

5. “Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку”.

6. “Платон мені друг, але істина дорожче".

7. “Немає нічого, окрім атомів і порожнечі".

8. “Знання – це пригадування”.

9. “Вірю, тому що абсурдно”.

10. “Що нас не вбиває, те робить сильнішими".

11. “Філософія є служницею богослов'я”.

12. “Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в царство Боже”.

13. “Якщо Бога не було б, його слід було видумати”.

14. . “Мені довелося обмежити розум, щоб звільнити місце для віри”.

15. “Бог багатому подібний фонтанові, що заповнює різні за обсягом посудини. Над фонтаном напис: “Нерівна усім рівність”.

16. “Не жити краще, а бути краще".

17. “Знання – сила"

18. “Не жити, щоб їсти, а їсти, щоб жити".

19. “Я мислю, отже, я існую”.

20. “Немає суб”єкта без об”єкта, немає об”єкта без суб”єкта”.

21. “Людина людині – Бог".

22. “Хто сам не робить зла – той не підвладний злу”.

23. “Філософи лише по-різному пояснювали світ, але справа в тому, щоб змінити його”.

24. “Щоб щось пізнати, треба його спочатку полюбити”.

25. “Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчутті”.

26. “Серце є скрижаль на якому викарбуваний моральний закон”.

27. “Людина – це проект”.

28. “Чого не бажаєш собі, того не роби іншому”.

29. “Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що таке людина?”

30. “Кожен може стати шляхетним чоловіком. Треба тільки наважитись ним стати”.

І. Альтернативні тести (можлива відповідь на питання: або «так», або «ні»,).

І.Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначи­ти ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні?

2.Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму?

З.Чи є агностики серед матеріалістів?

4.Чи є серед ідеалістів моністи?

5.Чи може об'єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу?

6.Чи визнає суб'єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини?

7.Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філо­софської думки?

8.Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму?

9. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість?

10. Чи може, за Аристотелем, матерія існувати без форми?

11.Чи тотожні філософські поняття «мова» й «мовлення»?

12.Чи існує у мірі суб'єктивна компонента?

13.Чи є загальне в одиничному?

14.Чи тотожні поняття «причинність» і «каузальність»?

15. Чи може необхідне водночас бути випадковим?

16.Чи тотожні поняття «народонаселення» і «суспільство»?

17.Чи тотожні поняття «індивід» і «особистість»?

18.Якщо філософія визначається як наука, чи може така філо­софія визнавати існування національної філософії?

19.Чи тотожні поняття «культура» і «цивілізація»?

20.Чи є в істині релятивне?

21.Чи є в істині абсолютне?

22.Чи може свобода бути абсолютна?

23. Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа?

24. Чи визнає пантеїзм тотожність природи і бога?

25.Чи визнає апологетика античну філософію?

26. Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля?

27.Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля ?

28.Чи погоджуються номіналісти з ученням Платона про ідеї, поняття?

29.Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття?

30. Чи ­може об'єкт пізнання існувати без суб'єкта пізнання?

ІІ. Альтернативні тести (друга версія): Обрати правильну від­повідь і обґрунтувати її.

31. Особистістю народжуються чи стають?

32. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світогля­дною наукою чи світоглядом?

33. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості чи поняття кількості?

34. Що є більш багатим за змістом — одиничне чи загальне?

35. Що відображає сутність явища, за Кантом, — «річ у собі» чи «річ для нас»?

36. Гегель був представником об'єктивного ідеалізму чи пред­ставником суб'єктивного ідеалізму?

37. Декарт розробив індуктивний чи дедуктивний метод?

38. Світосприйняття відноситься до релігійного чи філософсь­кого відображення світу?

39. Світорозуміння характеризує міфологічне чи філософське відображення світу?

40. Світорозуміння характеризує релігійне чи філософське ві­дображення світу?

41. Марксизм створив формаційний чи культурологічний під­хід вивчення історії філософії?

42. Схоластична філософія була геоцентричною чи космоцентричною?

43. Антична філософія була космоцентричною чи антропоцентричною?

44. Філософія Відродження була «техноцентричною» чи антропоцентричною?

45. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою чи угода між кількома державами?

46. Що для софістів було головним: досягнення істини чи засіб доказу?

47. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості чи при­чинності?

48. Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості чи при­чинності?

49. Апологетика є характеристикою патристики чи схоластики?

50. Хто засновник томістської філософії: Августін чи Аквінат?

51. Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності чи політеїзм стародавніх греків?

52. Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцент­ризм чи геліоцентризм?

53. Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оці­нок чи законів?

54. Що може стимулювати людську працю, за Мором: примус чи висока мораль?

55. Які якості, за Локком, є первинними: смак, звук, колір чи форма, простір, рух, спокій?

56. Які якості є вторинними, за Локком: густина, протяжність, число чи колір, смак, звук?

57. Як можна подолати «відчуження», за Марксом: шляхом зни­щення приватної власності чи шляхом підвищення свідомості людей?

58. Що є основою неповторності людини, за Юркевичем: ро­зум чи серце?

59. Світ символів, за Сковородою: це Біблія чи логіка?

60. Чим є праця, за Лютером: покликом чи тягарем?

ІІІ. Тест на пошук визначеного поняття (дефінієндума) за йо­го визначенням (дефінієнсом)

61. Що визначається марксистами як об'єктивна реальність, яка дана нам у відчуттях?

62. Що у філософії визначається як єдність сутності та існування?

63. Що у філософії визначається як теорія пізнання?

64. Що у філософії визначається як вчення про світ?

65. Що у філософії визначається як система цінностей і життє­вих сенсів?

66. Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття?

67.Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософії?

68. Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами?

69. Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів?

70. Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших?

71. Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов'язковість зв'язків, явищ, подій?

72. Яка філософська категорія відображає обов'язковість, стій­кість зв'язків, неминучість явищ і подій?

73. Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості?

74. Яка філософська категорія відображає полярну спрямова­ність тенденцій, явищ, процесів, що є взаємовиключеними?

75. Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об'єкта або процесу, що відрізняють їх від інших об'єктів або процесів?

76. Яка філософська категорія визначається як сукупність еле­ментів, що перебувають у певних зв'язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність?

77. Яку філософську категорію визначають як соціальне орга­нізоване виробництво різновиду знання?

78. Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціальне значущі матеріальні та духовні цінності?

79. Що у філософії визначають як образ, адекватний відобра­жуваному об'єкту?

80. Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб'єкта й об'єкта, кінцевою метою якої є істина, розробка моде­лей, програм, спрямованих на освоєння об'єкта відповідно до по­треб суб'єкта?

81. Що у філософії визначають як міру людського у людині?

82. Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності?

83. Що у філософії визначають як активну діяльність конкрет­но-історичного суб'єкта, у ході якої він здійснює матеріальне пе­ретворення об'єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змі­нюється сам?

84. Що у філософії визначають як діяльність на грунті пізнан­ня необхідності?

85. Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку?

86. Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості вхо­дять у нову якість?

87. Що у філософії визначається як джерело розвитку?

88. Що у філософії визначають як здійснену можливість?

89. Яка філософська категорія відображає відносність істини?

90. Що у філософії визначається як перехід у протилежну нову якість?

ІV. Відредагуйте висловлення:

“Онтологія – це теорія пізнання”;

“Антична – це давньоіндійська”;

“Філософія – це любов до знань”;

“ Ірраціональний – дуже розумний”;

“Гегель – представник філософії Відродження”;

“Кант – автор “Феноменології духу”;

“Вольтер – засновник німецької класичної філософії”;

“Гносеологія – це теорія буття”;

“Ідеалісти визнають першоосновою матерію”;

“Платон – засновник матеріалістичної лінії в філософії”;

“Фома Аквінський – представник філософії марксизму”;:

“Суспільна свідомість визначає суспільне буття”;

“Критерій пізнання – практика”;

“Рух, простір і час – форми існування категорій”;

“В центрі філософії Сковороди – два світи і три натури”;

“Діалектичне заперечення – внутрішнє джерело руху і розвитку”;

“Пізнання це матеріальна форма освоєння світу”;

“Рух, спокій і простір – основні форми існування матерії”;

“Філософія Аристотеля – вершина філософії давнього Риму”;

“Екзистенціальна філософія –філософія епохи Відродження”;

“…засновник неотомізму – Людвіг Фейєрбах”;

“Боротьба протилежностей – джерело всякої руйнації;

“Теологія – наука про людину в суспільстві;

“Пантеїзм – волюнтаристська філософія Ніцше;

“Дихаю, отже існую”;

“Істина – критерій практики”;

“Діалектика – наука про діалекти”;

“Представники філософії марксизму М. Кузанський і М.Копернік;

“Світ ловив мене і я ледве втік”;

“…волюнтаристський напрям філософії Канта.

Модульний контроль

Модульна контрольної робота 1

Варіант 1

1. Одна з форм суспільного усвідомлення - сукупність духовних уявлень, заснованих на вірі у надприродні сили, а також відповідна поведінка та дії.

1. релігія

2. тотемізм

3 фетишизм

4. анімізм

2. Як називається розділ філософії, присвячений дослідженню методів?

1. Метафізика.

2. Методологія.

3. Методика.

4. Логіка.

5. Аналітика.

3. Давньогрецький філософ. Вчив: світ— це вогонь, основою якого є логос, чистий розум.

1. Емпедокл

2. Парменід

3. Демокрит

4. Геракліт

4. В яку добу філософія зазнала найбільшого впливу релігії?

1. Античність.

2. Середньовіччя.

3. Відродження.

4. Новий час.

5. ХІХ-ХХ століття.

5. Такі важливі філософські терміни, як „філософія”, „космос”, „гармонія” були запроваджені:

1. Піфагором.

2. Фомою Аквінським.

3. Архімедом.

4. Гераклітом.

5. Аристотелем.

6. Метод дослідження природи за Ф. Беконом

1. аналіз

2. синтез

3. індукція

4. дедукція

7. Переважаючою тенденцією в українській філософії вважається:

1. Емпірично-аналітична

2. Спекулятивно-ідеалістична

3. Кордоцентрична

4.Раціоналістична

8. Філософське вчення, що виходить з визнання рівноправними двох начал - духу і матерії:

1. деїзм;

2. монотеїзм;

3. дуалізм;

4. монізм;

9. Трудова теорія антропогенезу появу людини у світі розглядає як:

1. прямого нащадка тваринного світу

2. специфічне надприродне утворення

3. діалектичний стрибок, заперечення біологічної еволюції

4. творіння божества

10. Поняття “особа” позначає:

1. неповторне буття людини

2. спосіб взаємодії природного і соціального

3. міру індивідуальності, своє власне “Я”

4. носія соціальних якостей, які реалізуються в процесах міжіндивідуального спілкування.

Варіант 2

1. Приблизний час виникнення філософії:

1. VI ст. до н.е;

2. X ст. до н.е;

3. І ст. до н.е.;

4. VI тис. до н.е.

2. Школа у давньогрецькій філософії, яка абсолютизувала та обожнювала поняття числа і проголошувала його першоосновою світу та сутністю речей.

1. мегарики

2. піфагорійці

3. неоплатоніки

4. скептики

3. Яка риса більш характерна для середньовічної філософії?

1. космоцентризм;

2. теоцентризм;

3. натуроцентризм;

4. антропоцентризм

4. Напрям у культурі Відродження який обстоював право на існування незалежної від релігії світської культури.

1. пантеїзм

2. макеавелізм

3. гуманізм

4. платонізм

5. Мислитель, який перейшов на позиції об'єктивного ідеалізму, що знайшло вираження в його вченні про монади.

1. Декарт,

2. Бекон,

3. Спіноза,

4. Лейбніц

6. До якого філософського напрямку 20 ст. належать: Камю, Марсель, Сартр, Гайдеггер?

1. структуралізм,

2. прагматизм,

3. позитивізм,

4. екзистенціалізм

7. Як називається філософське вчення про буття, його основи, принципи, структури та закономірності?

1. антропологія

2. онтологія

3. гносеологія

4. аксіологія

8. Що таке агностицизм?

1. це заперечення існування світу

2. це заперечення пізнання сутнісного смислу дійсності

3. це заперечення пізнання внутрішнього світу людини

4. це заперечення абсолютної істини.

9. Головним питанням гносеології є:

1. відношення знання про світ до людини.

2. відношення знання про світ до власне світу

3. питання істинного знання

4. побудова системи знань.

10. В чому відмінність між поняттями “індивід” та “особистість”?

1. це тотожні поняття

2. індивідом людина народжується, а особистістю стає

3. особистістю людина народжується, а індивідом стає

4. індивід – це пересічна людина, а особистість – видатна

Варіант 3

1. Як називається розділ філософії, що досліджує процес пізнання?

1. Аксіологія.

2. Методологія.

3. Антропологія.

4. Онтологія.

5. Гносеологія.

2. Хто із стародавніх філософів уперше використовує поняття “філософія”?

1. Конфуцій;

2. Платон;

3. Піфагор

4. Сократ

3. Як називається напрям філософії 19-20 ст., що ґрунтується на вченні Фоми Аквінського?

1. томізм

2. фомізм

3. неотомізм

4. неоаквінізм.

4. Якого мислителя доби Відродження можна назвати першим представником пантеїзму?

1. Н. Кузанський;

2. Дж. Бруно;

3. Н. Макіавеллі

4. Леонардо да Вінчі

5. Яку людську здатність вважав головною у пізнанні світу Ф. Бекон:

1. чуттєвий досвід

2. розум

3. внутрішне сприйняття

4. вроджені ідеї

6. Мислитель, який перейшов на позиції об'єктивного ідеалізму, що знайшло вираження в його вченні про монади.

1. Декарт,

2. Бекон,

3. Спіноза,

4. Лейбніц

7. Представник німецької класичної філософії, який підкреслював значення "практичної" філософії.

1. Гегель,

2. Кант,

3. Фіхте,

4. Шеллінг

8. Філософський напрямок 19 ст., який заперечує філософію як науку, а визнає лише конкретні науки.

1. позитивізм,

2. прагматизм,

3. екзистенціалізм,

4. марксизм

9. Система поглядів, згідно з якими вищою цінністю проголошується людина та її право на свободу, розвиток і прояв своїх здібностей:

1. Антропологізм

2. Антропоцентризм

3. Космоцентризм

4. Гуманізм

10. Предметом соціальної філософії є:

1. цілісна система у взаємодії всіх сторін суспільства

2. функціонування і розвиток соціальних інститутів

3. закони виникнення культурних сфер суспільства

4. суспільно-виробничі закони

Варіант 4

1. Що є визначальним у релігійному світогляді:

1. духовний розвиток

2. знання про абсолют

3. віра у божество;

4. самопізнання.

2. До якого з філософських напрямків належить філософія Платона:

1. матеріалізм;

2. ідеалізм

3. емпіризм

4. міфологізм

3. За що Арістотель критикує Платона?

1. Нерозривність матерії і ідеї

2. Тотожність буття і мислення

3. Розрив світу ідей і чуттєво-матеріального світу.

4. Яка риса більш характерна для середньовічної філософії?

1. космоцентризм;

2. теоцентризм;

3. натуроцентризм;

4. антропоцентризм.

5. Що є світоглядною основою філософії Відродження?

1. Авторитаризм

2. Гуманізм

3. Практицизм

4. Теоцентризм

6. До якого філософського напряму належить філософія Р. Декарта:

1. матеріалізму;

2. ідеалізму;

3. дуалізму

4. емпіризму

7. Що виступає основою несвідомого у Ніцше?

1. воля до життя

2. воля до влади

3. потяг до смерті

4. сексуальні потяги

8. В чому відмінність між поняттями “індивід” та “особистість”?

1. це тотожні поняття

2. індивідом людина народжується, а особистістю стає

3. особистістю людина народжується, а індивідом стає

4. індивід – це пересічна людина, а особистість - видатна

9. Назва суспільної організації, що виникла за ініціативою А.Печчеі (кін. 60-х. рр. ХХ ст), яка активно досліджує глобальну проблематику:

1. Версальська спілка

2. Флорентійська Академія

3. Римський Клуб

4. ЮНЕСКО

10. Суспільство – це:

1. взаємодія людей заради загальної вигоди

2. форма життєдіяльності людей

3. різноманітність форм буття людини

4. сукупність прошарків та класів.

Модульна контрольна 2

Варіант 1

1. Функції філософії та її гуманістичний зміст.

2. Ідея прогресу в історії. Сенс історії.

Варіант 2

1. Історичні типи світогляду.

2. Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.

Варіант 3

1. Міфологічний тип світогляду.

2. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація".

Варіант 4

1. Релігійний тип світогляду.

2. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок.

Варіант 5

1. Основне питання філософії та його значення.

2. Функції суспільства.

Варіант 6

1. Основні напрями в історії філософії і їх засновники.

2. Основні сфери життєдіяльності людей, суспільні відносини.

Варіант 7

1. Матеріалізм та ідеалізм – основні напрями філософії.

2. Поняття суб’єкта суспільного розвитку.

Варіант 8

1. Мілетська школа.

2. Поняття "суспільство" в філософії.

Варіант 9

1. Атомістична школа Стародавньої Греції.

2. Філософський зміст поняття "особа", "індивід", "індивідуальність".

Варіант 10

1. Філософія Сократа.

2. Проблема сенсу життя людини.

Варіант 11

1. Філософія Платона.

2. Уявлення про природу і сутність людини.

Варіант 12

1. Філософія Аристотеля.

2. Філософські концепції походження людини.

Варіант 13

1. Середньовічна філософія – служниця теології.

2. Категорії діалектики.

Варіант 14

1. Гуманізм та антропоцентризм епохи Відродження.

2. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін як механізм утворення нового.

Варіант 15

1. Ф. Бекон і Р. Декарт – представники протилежних напрямів у філософії нового часу: емпіризму та раціоналізму.

2. Закон єдності і боротьби протилежностей.

Варіант 16

1. Проблема людини у філософії просвітництва ХVІІ – ХVІІІ ст.

2. Закон заперечення запереченя – регулятор знищення збереження.

Варіант 17

1. І. Кант – засновник німецької класичної філософії.

2. Методи наукового дослідження.

Варіант 18

1. Основні принципи діалектики Гегеля.

2. Форми наукового пізнання.

Варіант 19

1. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

2. Пізнання як процес відображення реальної дійсності , його основні види.

Варіант 20

1. Діалектичний та історичний матеріалізм.

2. Практика як основні і рушійна сила пізнання.

Варіант 21

1. Особливості української філософії: естетизм, кордоцентризму, антеїзм, схильність до морального повчання.

2. Свідомість як відображення буття.

Варіант 22

1. Спрямованість філософських міркувань мислителів Київської Русі.

2. Основні форми існування матерії.

Варіант 23

1. Роль Києво-Могилянської академії в історії філософської думки України.

2. Проблеми і основні форми буття.

Варіант 24

1. Творчість Сковороди.

2. Філософія екзистенціалізму, проблема людини та її ролі у світі. (С. К"єркєгор, А. Камю, Ж.П. Сартр)

Варіант 25

1. Українська національна ідея в творчості Т. Шевченка, П. Куліша.

2. Психоаналіз З. Фрейда – феномен несвідомого.

Варіант 26

1. Внесок Д.Донцова, В. Липинського у розробку філософії української ідеї.

2. Філософія "життя" А. Шопенгауера та Ф. Ніцше.

Підсумковий контроль

Питання для підготовки до іспиту

Філософія

№ п.п	Ім’я філософа. Назвати також 2-3 представників цього напряму чи школи		Доба, напрям, течія, школа філософії	Країна, етнічна належність	Внесок У філософію
1		?	16-17 ст.емпіризм	Англія	Індукція, знання – сила
2		?	18 ст. німецька класична філософія	Німеччина	Феномен, ноумен, «річ у собі»
3		?	5 ст. до н. е. раціоналізм	Греція	Я знаю, що нічого не знаю
4		?	4 ст.патристика	Пн. Африка	Примат віри над розумом
5		?	5-4 ст.ідеалізм	Греція	Ідея-ейдос, пізнання як пригадування
6		?	13 ст. схоластика	Італія	Філософія – служниця теології
7		?	19-20 ст.психоаналіз	Австрія	Підсвідоме, лібідо
8		?	19-20 ст. марксизм	Росія	Матерія, революція, соціалізм
9		?	17 ст. раціоналізм	Голландія	Субстанція та її атрибутика
10		?	20 ст. екзистенціалізм	Франція	Абсурд, бунт як проблеми існування людини
11		?	19 ст. марксизм	Німеччина	Відчуження, суспільне виробництво
12		?	17 ст. раціоналізм	Франція	Тілесна та мисляча субстанція, вчення про метод сумніву, людина – машина з кісток і м’яса
13		?	18-19 ст. ідеалізм	Німеччина	Абсолютний дух, ідея, феноменологія духу
14		?	19-20 ст. академічна філософія	Україна	Ідея та серце в духовному житті людини
15		?	17-18 ст. раціоналізм	Німеччина	Монада, субстанційний Плюралізм
16		?	19-20 ст. екзистенціалізм	Німеччина	Буття людини в світі
17		?	18 ст. неакадемічна філософія	Україна	Три світи, дві натури
18		?	19 ст. екзистенціалізм	Данія	Страх, відчай, екзистенціальна діалектика
19		?	19 ст.філософія життя	Німеччина	Воля до влади, імморалізм
20		?	19 ст.матеріалізм	Німеччина	Антропологія, релігія любові
21		?	4 ст. до н. е. перипатетика	Греція	Матерія і форма, чотири види причинності.
22		?	19 ст. марксизм	Німеччина	Діалектичний матеріалізм, соціалізм, класифікація форм руху матерії
23		?	16-17 ст.емпіризм	Англія	Індукція, знання - сила
24		?	18 ст. класична філософія	Німеччина	Феномен, ноумен, «річ у собі»
25		?	кін.19-перша пол. 20ст. філософія життя, екзистенціалізм	Україна, Росія, Франція, Німеччина	Вчення про людину на кордоні двох світів (тіла й душі), російську національну ідею, приреченість Росії на комунізм
26		?	19 ст. релігійна філософія, теософія	Росія, Індія, Англія	Вчення про таємну доктрину, Можливість безпосереднього Пізнання Бога, універсальну Релігію, толерантні відношення
27		?	кін.19 ст. - перша половина 20 ст. позитивізм, філософський плюралізм	Росія, Україна, СРСР	Вчення про ноосферу, екологічні проблеми сучасності, свободу наукової творчості, корисність усіх філософських систем
28		?	20 ст. філософія історії	СРСР, Росія	Вчення про етногенез, культурогенез, суперетнос, пасіонарний вибух.
29		?	16 ст. натурфілософія	Італія	Вчення про геліоцентризм, пантеїзм, множинність світів
30		?	20 ст. філософія українського радикалізму	Росія, Україна,Німеччина, Канада	Ірраціональне містичне тлумачення нації, національної еліти. Людина – Лише засіб, нація - мета

1. Функції філософії та її гуманістичний зміст.

2. Історичні типи світогляду.

3. Міфологічний тип світогляду.

4. Релігійний тип світогляду.

5. Основне питання філософії та його значення.

6. Основні напрями в історії філософії і їх засновники.

7. Матеріалізм та ідеалізм – основні напрями філософії.

8. Мілетська школа.

9. Атомістична школа Стародавньої Греції.

10. Філософія Сократа.

11. Філософія Платона.

12. Філософія Аристотеля.

13. Середньовічна філософія – служниця теології.

14. Гуманізм та антропоцентризм епохи відродження.

15. Ф. Бекон і Р. Декарт – представники протилежних напрямів у філософії нового часу: емпіризму та раціоналізму.

16. Проблема людини у філософії просвітництва ХVІІ – ХVІІІ ст.

17. І. Кант – засновник німецької класичної філософії.

18. Основні принципи діалектики Гегеля.

19. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

20. Діалектичний та історичний матеріалізм.

21. Особливості української філософії: естетизм, кордоцентризму, антеїзм, схильність до морального повчання.

22. Спрямованість філософських міркувань мислителів Київської Русі.

23. Роль Києво-Могилянської академії в історії філософської думки України.

24. Творчість Сковороди.

25. Українська національна ідея в творчості Т. Шевченка, П. Куліша.

26. Внесок Д.Донцова, В. Липинського у розробку філософії української ідеї.

27. Філософія "життя" А. Шопенгауера та Ф. Ніцше.

28. Психоаналіз З. Фрейда – феномен несвідомого.

29. Філософія екзистенціалізму, проблема людини та її ролі у світі. (С. К"єркєгор, А. Камю, Ж.П. Сартр)

30. Проблеми і основні форми буття.

31. Основні форми існування матерії.

32. Свідомість як відображення буття.

33. Практика як основні і рушійна сила пізнання.

34. Пізнання як процес відображення реальної дійсності , його основні види.

35. Форми наукового пізнання.

36. Методи наукового дослідження.

37. Закон заперечення запереченя – регулятор знищення збереження.

38. Закон єдності і боротьби протилежностей.

39. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін як механізм утворення нового.

40. Категорії діалектики.

41. Філософські концепції походження людини.

42. Уявлення про природу і сутність людини.

43. Проблема сенсу життя людини.

44. Філософський зміст поняття "особа", "індивід", "індивідуальність".

45. Поняття "суспільство" в філософії.

46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку.

47. Основні сфери життєдіяльності людей, суспільні відносини.

48. Функції суспільства.

49. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок.

50. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація".

51. Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.

52. Ідея прогресу в історії. Сенс історії

Зразок екзаменаційного білету