3. Рослини, які використовують при захворюваннях органів тра­влення

Рослинні засоби, які діють на шлунково-кишковий тракт, досить різ­номанітні. Серед них розрізняють обволікаючі, в'яжучі, подразнюючі

з асоби, рослини які викликають проносну та жовчогінну дію та інші. За цих умов слід зауважити, що рослини, які впливають, переважно, на органи травлення, викликають також і загальну реакцію організму.

Алтея лікарська (Аltheae officinalis) - багаторічна трав'яниста рос­лина з родини мальвових з коротким товстим кореневищем та бурува­то-жовтими боковими коренями. Стебло пряме, заввишки до 1-1,5 м, мало-гіллясте, покрите волосинками. Листки чергові, черешкові, сірува­то-зелені, з зубчатими краями, яйцевидні п'яти - (нижні) та трилопатеві (верхні). Квіти ростуть у пазухах листків на коротких квітконіжках. Ві­ночки мають рожевий, іноді червонуватий колір.

Поширена по усій Україні, Росте на вологих і пухких ґрунтах побли­зу боліт та річок.

З лікувальною метою використовують бокові корені та не здерев'яні­лу частину кореневища. Заготовляють корені восени. Сушать у добре провітрюваних приміщеннях або сушарках при температурі близько 40 ºС.

Корені алтеї містять до 36% слизу, основними компонентами якого є пентозани та гексозани. Крім цього є крохмаль (до 37%), пектинові ре­човини (до 16%), цукор (9%), жирна олія (1,7%)

Дія: обволікаюча, болезаспокійлива, протизапальна, відхаркувальна.

Л ьон звичайний (Linum usitatissimum) - однорічна рослина з родини льонових. Стебло довге (до 100 см), гладке, без гілок при землі, з неве­ликою кількістю коробочок у суцвітті, дрібним насінням. Поширена в у країні сільськогосподарська культура.

З лікувальною метою збирають насіння, яке сушать на вільному по­вітрі. На смак насіння солодке, без запаху.

Н асіння льону містить олію (до 40 %), слизисті речовини (6-8%), біл­ки (до 42%), аскорбінову кислоту, каротин. У гарячій воді слизові ре­човини насіння льону набрякають, набувають здатності обволікати за­палені оболонки і пом'якшувати дію на них різних подразників.

Дія: обволікаюча, протизапальна, послаблююча

Зозулинець чоловічий (Оrchis mascula) - багаторічна рослина ро­дини архідних з коренебульбою (рідше кореневищем). Листки довгастоеліптичні, що охоплюють одиничну квіткову стрілку, розташовані по два. Квіти з пурпурними плямами, зібрані у суцвіття - густу кінцеву китицю. Нижній пелюсток оцвітини сильно розрослий, утворює губу, біля основи якої знаходиться довгий порожнистий відросток - шпора, з нектаром. Росте найчастіше у листяних та мішаних лісах, серед чагар­ників, на луках. Цвіте у червні-липні.

З лікувальною метою використовують молоді бульби, які збирають під час цвітіння рослини. Відбирають тільки молоді та соковиті бульби, миють у холодній воді, очищають від зовнішньої шкірки нанизують на нитку і занурюють на кілька хвилин у окріп (щоб не проростали). Су­шать у теплому, добре провітрюваному приміщенні або на печі. Вису­шені бульби стають дуже щільними та напівпрозорими.

Бульби зозулинцю містять до 60% слизистих речовин, головною складовою яких є складний полісахарид манан, білкові речовини (до і5%). крохмаль Г15-30%'). гіркі речовини, глікозид лороглісин.

Дія обволікаюча, протизапальна, тонізуюча, активізуючи кровотво­рення

Ж ивокіст лікарський (Symphytum officinale ) - багаторічна трав'яни­ста культура з родини шорстколистих. Стебло товсте, крислате, завдя­ки розлогим листкам, заввишки до їм. Уся рослина з цупкими волос­ками. Корінь товстий, гіллястий, зовні чорний, а в середині білий. Ві­ночки квіток брудно-пурпурові. Росте на вологих луках, поблизу канав, струмків. Поширена на всій території України.

З лікувальною метою використовують корені та кореневища, які ви­копують восени, старанно відмивають від землі, ріжуть на дрібні кусо­чки та сушать при температурі 40°С.

Корені живокосту містять алкалоїди циноглосин та циноглософін, дубильні речовини, органічні кислоти та смоли.

Дія: обволікаюча, протизапальна, ранозагоювальна.

У ветеринарній медицині широко використовують лікарські росли­ни, які містять дубильні речовини, а саме: дуб, родовик, перстач, шав­лія, бадан, звіробій, чорниця, вільха та інші.

Д уб (Quercus) - дерево родини букових. Проростає по всій території України, за винятком високогірних районів.

З лікувальною метою використовують кору молодих (трьохрічних) дерев, яку збирають навесні у період розпускання бруньок. Сушать при температурі 40°С.

Кора містить 10-20% дубильних речовин, галову кислоту, пектиини.

Дія: в'яжуча, протизапальна

Р одовик лікарський (Sanguisorba officinalis) - багаторічна трав'яниста культура з родини розових. Стебло пряме, поодиноке, гіллясте. Листки прикореневі, великі, знизу блідо-зелені, сизуваті, а верхні дрібніші, темно-зелені. Квіти на довгих квітконосах, невеликі, овальної форми, темно-пурпурового кольору. Кореневище й корінь тверді, де­рев'янисті, чорно-бурі зверху та жовті всередині. Росте рослина на лу­ках, узліссі, біля боліт. Цвіте з червня до серпня. Поширена у помірній смузі України.

З лікувальною метою використовують кореневище та корінь. Зби­рають восени, старанно очищають від землі, миють у холодній воді, ріжуть на куски розміром 10-15 см і сушать у добре провітрюваному приміщенні та на горищах.

Кореневища з коренями родовика містять дубильні речовини зміша­ного типу (до 23%), галову кислоту, сапоніни (до 4%). крохмаль (40%), аскорбінову кислоту, ефірну олію, фітонциди.

Дія: в'яжуча, протизапальна.

П ерстач прямостоячий (калган) (Роtentila erecta) - багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Кореневище товсте, циліндричне з багаточисленними придатковими коренями, дуже тверде, Зовні тем­но-буре, на зламі червоне. Стебло розпростерте вгору, заввишки до 20 см. Листки трійчасті, нарізано - пилчасті. Квіти одиночні, вгорі стебла золотаво-жовті. Цвіте рослина у травні-червні. Росте в світлих лісах та гаях, на узліссі. Поширена на всій території України.

Для приготування ліків використовують кореневище, яке збирають у вересні - жовтні, або квітні-травні. Сушать у приміщеннях, які добре провітрюються, або на повітрі.

Кореневища перстачу прямостоячого містять до 30% змішаних ду­бильних речовин, з яких переважають вільні поліфеноли та конденсо­вані таніди, глікозид терментилін, смоли, незначну кількість ефірної олії, крохмаль.

Д ія: в'яжуча, протизапальна, відхаркувальна, жовчогінна, крово­спинна, анальгетична,, заспокійлива, бактерицидна.

Шавлія лікарська (Salvia officinalis) - багаторічний напівкущ з ро­дини губоцвітих з дерев'янистим коренем. Стебла чотиригранні, гілля­сті, заввишки до 50 см. Листки сіро-зелені, довгасті. Квіти синьо-фіолетові, розташовані кільцями на верхівках суцвіть. Уся рослина за­пашна. Цвіте у червні-липні.

Плоди - темно-бурі горішки, дозрівають у серпні-вересні. В Україні шавлію культивують як лікарську рослину.

Як лікарську сировину заготовляють листки рослини, які збирають вручну 2-3 рази впродовж літа (як правило, у період бутонізації). Су­шать на відкритому повітрі в затінку, на горищі під залізним дахом), у печах (до 40°С).

У листках шавлії міститься ефірна олія (до 2,5%), флавоноїди, алка­лоїди, дубильні речовини.

Дія: в'яжуча, антисептична, протизапальна, протидіабетична

З віробій звичайний (Нуреrісит реrforatuт) - багаторічна рослина родини звіробійних. Поширена на всій території України, росте на су­хих луках, пагорбах, галявинах, у лісових посадках. Стебло пряме, гіллясте, заввишки 30-80 см. Листки дрібні, супротивні, з великою кількістю цяток. Золотаві квітки зібрані у щитки. Цвіте з червня до вересня.

З лікувальною метою використовують надземну частину рослини - стебла, листя, квітки. Збирають рослину в період повного цвітіння (до середини серпня), зрізуючи верхню частину стебла (15-20 см) і сушать на вільному повітрі, в добре провітрюваних приміщеннях, на горищах.

Трава звіробою містить до 10-12% дубильних речовин, ефірну олію, каротин (до 55 МГ%), Сі РР, сапоніни, холін, фітонциди.

Дія: в'яжуча, антисептична, діуретична, кровоспинна, седативна.

В ільха сіра (Аlnus incana) - дерево заввишки до 15 м з гладкою бі­лою корою. Листя чергові, яйцевидні, на верхівці загострені, неклейкі (на відміну від вільхи чорної) Супліддя - шишечки завдовжки до 1,5 см, що звисають сережками по кілька штук, цвіте в березні-квітні. Рос­те у вологих місцях, на берегах річок і озер, поблизу джерел.

Для лікування використовують шишечки, листки та кору. Збирають шишки восени та взимку (листопад-лютий). Спочатку прив’ялюють, а потім досушують на печах. Кору збирають навесні з молодих дерев.

Шишечки містять біля 20% дубильних речовин, галову кислоту, ор­ганічні кислоти.

К рушина ламка (Frangula alnus) - кущова рослина з родини жосте­рових. Поширена на всій території України. Росте на узліссі, між чагарниках,

часто разом з вільхою. Рослина заввишки до 7 м, кора гладка, крапчаста, на молодих гілках червоно-бура з поперечними білими смужками. Гілки та черешки волохаті, без колючок. Листки чергові, го­стрі, майже цільнокраї, зісподу жилки вкриті волосками. На старих гіл­ках кора сіра, матова. Під поверхневим зовнішнім шаром колір черво­но-пурпуровий. Плід - ягодоподібна соковита кістянка червоного, а пі­сля повного дозрівання фіолетозо-чорного кольору.

З лікувальною метою заготовлюють кору, яка у квітні-травні (до по­яви листя) легко відстає від деревини. Вологу кору ріжуть і сушать у затінку.

М істить кора крушини антрахіноновий глікозид глікофрангулін (го­ловна сполука, що викликає дію), дубильні речовини (до 10%), гірко­ти, крохмаль, цукри, аскорбінову кислоту, мінеральні солі, Рослина от­руйна.

Дія: послаблююча

Тирлич жовтий (Сепtіапа lutеа) - багаторічна рослина з родини тирличевих з великою кореневою системою, яка нагадує корені бобових завдовжки до 60 см. Стебло пряме до 1,5 м заввишки, порожнисте, без гілок. Листки супротивні, голі, напівобіймають стебло. З середини сте­бла у пазухах листків розташовані великі яскраво-жовті квіти з коло­совидними віночками. Цвіте в липні, а плоди (багатонасінна двостул­кова коробочка) дозрівають у вересні. Росте на високогірних карпатсь­ких луках.

Для виготовлення ліків використовують кореневища, які збирають восени. Викопані корені ріжуть на куски, миють у холодній воді і після попереднього прив'ялювання швидко сушать у печах при температурі 50-60ºС.

Кореневища та корені тирличу містять гіркі глікозиди (генціопікрин, генціамарин), алкалоїд генціанін, цукор, камеді, смолисті та пектинові речовини.

Дія: тонізуюча, антисептична, збуджуюча апетит

К ульбаба лікарська (Таraxacum officinale) - багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих з білим молокоподібним соком. Ко­рінь товстий, прямовисний, переходить у коротке гіллясте кореневище.

Листки ланцетовидні, зубчасті. Квіткова стрілка заввишки 15-20 см, порожниста. Квітка яскраво-жовта, одиночна. Росте на всій території України на луках, полях, в лісах, садках, обабіч доріг. Цвіте з квітня до вересня.

З лікувальною метою використовують коріння кульбаби, які вико­нують восени, коли в'яне листя, або на весні до цвітіння рослини, Ви­копані корені очищають від землі миють і після прив'ялювання на со­нці сушать у добре провітрюваних приміщеннях.

Корені кульбаби містять тритерпенові сполуки, стерини, холін, цу­кор, нікотинову кислоту, смоли, віск, каучук (до 3%). Дуже багато в них інуліну, особливо восени (до 40%).

Дія: жовчотворна, сечогінна, антигістамінна

Бобівник трилистий (вахта) (Мепуапtes trifoliata) - багаторічна бо­лотяна рослина з родини тирличевих. Стебло і кореневище повзучі, з кільцевими слідами. Листки з довгими черешками, оберненоеліпсозидні, трійчасті. Квіткове стебло голе д о 30 см заввишки, прямостояче. Квітки дзвонико-лійковидні, рожево-білі, зібрані в довгасту китицю. Поширений майже на всій територій помірної смути України, Росте по берегах річок, озер, ставів і торфових боліт. Часто утворює зарості.

Для виготовлення ліків використовують листки рослини, які збира­ють перед її цвітінням або під час нього (весна-літо). Сушать швидко у приміщеннях, яке добре провітрюється , розстеляючи тонким шаром.

Листя бобівника містить гіркі глікозиди, флавонові глікозиди, зок­рема рутин, дубильні речовини (до 3%), незначна кількість ефірної олії, смолисті речовини, які містять йод.

Дія: тонізуюча, жовчогінна, антисептична, анальгетична

З олототисячник звичайний (Сепtaurum vulgare) - дворічна рослина родини тирличевих. Стебло голе, чотиригранне, заввишки до 30 см. Листки цілокраї, біля кореневої розетки оберненояйцевидні. Квіти яск­раво-рожеві, зібрані у щитковидні напівзонтики

Росте у сухих місцях між чагарниками, на галявинах, пагорбах, осо­бливо на глинистих ґрунтах. Поширена на всій території України.

Для виготовлення ліків використовують траву з прикореневими лис­тками. Зрізають під час цвітіння рослини, в'яжуть снопиками та сушать без доступу прямих сонячних променів.

Трава золототисячнику містить гіркі глікозиди (еритаурин, еритра-мін),органічні кислоти та їх солі, аскорбінову та нікотинову кислоти, дубильні речовини, смоли.

Дія: жарознижуюча, болезаспокійлива, стимулює секрецію травних залоз, посилює жовчовиділення

П олин гіркий (Аrtemisia absinthium)- багаторічна трав'яниста рос­лина з родини складноцвітих заввишки до 1 м, сріблясто-сірого кольо­ру, з різким характерним запахом. Стебло пряме, у верхній частині галузисте. Листки шовковисто-сірі, пірчасторозсічені, чергові, верхні -ланцетовидні, прикореневі - трилопатеві, Суцвіття - кулясті кошики, зібрані в одну волоть. Квітки трубчасті, жовті. Цвіте рослина у липні-серпні. Росте рослина як бур'ян поблизу жител, вздовж доріг, на пус­тирях і полях. Поширений на всій території України.

Для виготовлення ліків використовують траву (вкриті листками вер­хівки стебел) і окремо листя. Збирають під час цвітіння, сушать у заті­нку, на горищах, розкладаючи тонким шаром. Зберігають окремо від інших лікарських рослин, які можуть перейняти аромат полину.

Полин містить гіркі глікозиди абсинтин та анабсинтин, смоли, танін, каротин, аскорбінову кислоту, крохмаль, близько 2% ефірної олії, тер­пени.

Д ія: посилює секрецію та моторику шлунково-кишкового тракту, жовчогінна, глистогінна, інсектицидна

Лепеха (аїр) (Аcorus calamus) - багаторічна трав'яниста рослина з товстим горизонтальним повзучим кореневищем, покритим численни­ми тонкими корінцями, Кореневище губчасте, зверху зеленкувате, на смак гірке, має приємний запах. Стебло біля основи червонувате. Квіти

Листки м'ясисті, мечоподібні. Росте на берегах річок, у стоячих водах, на заболочених місцях тощо.

З лікувальною метою використовують кореневища, які викопують напровесні або пізно восени. Миють у холодній воді, ріжуть на дрібні кусочки і висушують. Добре висушені кореневища ламаються, а не гнуться.

Кореневища аїру містять до 5% ефірної олії на основі терпеноїдів, гіркий глікозид скорин, фітонциди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту,

смоли, органічні кислоти та їх солі.

Дія: тонізуюча, відхаркувальна, жовчогінна

Д еревій звичайний (Achillea millfolium) - багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих. Стебло прямостояче, високе (до 50 см), покрите листям, закінчується густим суцвіттям - щитком. Квітки білі, рожево-білі. Цвіте у травні-жовтні.

Росте на полях, луках, лісових галявинах, біля чагарників та шляхів. Поширений на всій території України.

Заготовляють траву, листки, квіти деревію у період цвітіння. Росли­ну зрізують приблизно на половину, листки обривають добре розвине­ні, Сушать у теплому, добре провітрюваному приміщенні або на гори­щах.

Основною діючою речовиною деревію є ефірна олія (0,8%), яка міс­титься у всіх частинах рослини. Окрім цього рослина містить дубильні речовини, аскорбінову кислоту, фітонциди, гіркий глікозид ахілеїн, мі­неральні солі.

Дія: гемостатична, спазмолітична, протизапальна

О кремо слід виділити чемерицю білу (Veratrum album ) - багаторічну рослину родини лілійних. Висота рослини сягає до 1,5 м. З короткого та грубого кореневища (довжина 5-8 см, ширина - 3-4 см) виростає одиночне стебло товщиною до 2 см. Листя великі (до 10 см у ширину) та розташовані навколо стебла. Верхні листочки вужчі, яйцеподібні. Квіти зібрані у грона, жовтого кольору . діаметром до 1 см. Трапляєть­ся рослина дуже рідко і занесена у "Червону книгу" України.

Сировиною для виробництва ліків служать кореневища, які збира­ють з 7-8-річних рослин (заготовлюється лише у спецгосподарствах!) восени. Корінці з кореневищ обтинають та закопують у землю. Корене­вища обмивають холодною водою, ріжуть поперек на кружальця та швидко сушать.

М істить кореневище чемериці алкалоїди - протовератрин та герме-рин (біля 1%), гіркі речовини, органічні кислоти.

Дія: румінаторна, відхаркувальна, блювотна.

Усі частини рослини дуже отруйні.

Кукурудза (Zea mays) - однорічна рослина з родини м’ятликових.

З лікувальною метою використовують приймочки та стовпчики рос­лини (кукурудзяні рильця). Стовпчики збирають з рослини або із зібра­них качанів починаючи з періоду воскової стиглості (липень-серпень). Беруть тільки світло-жовті і червонуваті нитковидні м'які стовпчики. Сушать на вільному повітрі, в кімнаті та на горищі розклавши тонким шаром на тканині. Суху сировину можна розтирати в порошок.

Кукурудзяні рильця містять жирну олію (до 2,5%), до складу якої входять арахідонова та ліноленова кислоти, ефірну олію, камеді, са­поніни (близько 3%), дубильні речовини, сполуки кремнію, вітаміни С і К.

Дія: жовчогінна, протизапальна, діуретична

Ц мин пісковий (Неlichrysum arenarium) - багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих. Росте на піщаних ґрунтах, у соснових лісах, на узліссях, пологих схилах. Стебла, як правило, поодинокі до 40 см заввишки. Листки та стебла покриті білим пухом, продовгувасто-еліптичні. Квіти в невеличких кулеподібних кошичках зібрані в густе щитковидне суцвіття, жовто-оранжевого кольору. Цвіте рослина у лип-ні-серпні.

З лікувальною метою використовують кошички квіток, коли вони добре розвинулися, а самі квіти не повністю розкрилися. Зрізають ра­зом із стеблом завдовжки 1-2 см. Сушать на вільному повітрі, або на горищі.

Квітки цмину містять флавонові глікозиди, стероїдні гормони, жирні кислоти, ефірну олію.

Дія: жовчогінна, сечогінна, кровоспинні, дезінфікуюча.