- •1.Світове господарство як система.
- •2.Світова економіка, її ресурси та потенціал розвитку.
- •3. Інтернаціоналізація господарського життя.
- •4.Оцінка рівня інтернаціоналізації економіки України.
- •5.Міжнародна спеціалізація виробництва.
- •6.Міжнародне виробниче кооперування, його форми.
- •7.Міжнародний поділ праці та його розвиток (етапи розвитку).
- •8.Взаємодія національних економік на основі міжнародного поділу праці.
- •9.Форми міжнародних економічних відносин.
- •10.Рівні міжнародних економічних відносин.
- •11.Суб’єкти міжнародних економічних відносин.
- •12.Середовище міжнародних економічних відносин, його особливості та структуризація.
- •13.Політико-правове середовище міжнародних економічних відносин.
- •14.Економічне середовище міжнародних економічних відносин.
- •15.Соціально-культурне середовище міжнародних економічних відносин.
- •16.Ресурси та інфраструктура.
- •17.Міжнародний транспорт і зв’язок.
- •18.Систематизація країн світу.
- •19.Систематизація країн за регіональною ознакою.
- •20.Систематизація країн за організаційною ознакою.
- •21.Систематизація країн за рівнем економічного розвитку.
- •22.Економічно розвинені країни світу.
- •23.Країни з перехідною економікою.
- •24.Країни, що розвиваються.
- •25.Нові індустріальні країни.
- •26.Країни із середнім рівнем розвитку.
- •27.Систематизація країн за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •28.Механізми взаємодії національних економік країн світу.
- •29.Принципи міжнародних економічних відносин.
- •30.Сутність міжнародної економічної діяльності.
- •31.Міжнародна економічна діяльність, її суб’єкти та форми.
- •32.Експорт та імпорт товарів і послуг.
- •33.Контрактні коопераційні угоди.
- •34.Господарська діяльність за кордоном.
- •35.Іноземна інвестиційна діяльність.
- •36.Міжнародний бізнес і міжнародне виробництво.
- •37.Принципи зовнішньоекономічної діяльності України.
- •38.Еволюція теорій міжнародної торгівлі.
- •39. Класичні теорії міжнародної торгівлі.
- •Меркантилізм.
- •Теорія абсолютних переваг а.Сміта.
- •Теорія порівняльних переваг д.Рікардо.
- •Теорія порівняльної наділеності факторами е.Хекшера -б.Оліна.
- •Парадокс в.Лєонт’єва.
- •Теорія життєвого циклу товару.
- •Теорія подібності країн.
- •Неотехнологічні теорії.
- •Теорія конкурентних переваг м.Портера.
- •Неофакторні теорії міжнародної торгівлі.
- •Протекціонізм (суч форми) та вільна торгівля.
- •Світовий ринок, сутність та особл-сті форм-ня.
- •Сучасні тенденції розвитку світового ринку.
- •Сутність та показники міжнародної торгівлі.
- •Сучасна структура світового ринку тов і послуг.
- •Види міжнародної торгівлі.
- •Види і форми зустрічної торгівлі.
- •Географічна структура світового ринку.
- •Товарна структура світового ринку.
- •Міжнародні комерційні операції.
- •Міжнародний комерційний контракт.
- •Зовнішня торгівля України: географічна та товарна структура.
- •Сутність міжнар наук-технол обміну та форми.
- •Сутність та види патентних угод.
- •Особливості сучасної ліцензійної торгівлі.
- •Патентно-ліцензійне забезпечення.
- •Основні форми технологій.
- •Канали передачі технологій.
- •Лізинг як форма передачі технологій.
- •Форми платежів за ліцензійними угодами.
- •Особливості купівлі-продажу «ноу-хау».
- •Види та особливості торгівлі інжиніринговими послугами.
- •Міжнародний трансферт технологій, особливості технологічних стратегій країн світу.
- •Методи міжнародної торгівлі.
- •Переваги та недол торгівлі напряму та через посер-ків.
- •Основні види посередницьких операцій у міжнародній торгівлі та їх характеристика.
- •Види посередників.
- •Міжнародна біржова торгівля.
- •Види біржових угод.
- •Міжнародні аукціони, їх види та механізми проведення.
- •80.Міжнародні торги (тендери).
- •81.Міжнародні виставки та ярмарки.
- •82.Електронна торгівля.
- •83.Ціноутворення в міжнародній торгівлі.
- •84.Множинність цін.
- •85.Базисні умови постачання (Incoterms).
- •86.Регулювання зовнішньоторговельних відносин на рівні підприємства.
- •87.Державна політика зовнішньої торгівлі.
- •88.Демпінг. Види демпінгу. Боротьба з демпінгом.
- •89.Протекціонізм: сутність та його види.
- •90.Тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •91.Ліцензування, види ліцензій.
- •92.Квотування, види квот.
- •93.Мито, його види та функції.
- •94.Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •95.Сот та її роль у регулюванні міжнародних торговельних відносин.
- •96.Сучасна міжнародна торгівельна політика України.
- •98.Захист національних економічних інтересів в межах сот.
- •99.Сутність та причини міжнародного руху капіталу.
- •100.Показники руху капіталу.
- •101.Характерні риси сучасного етапу міжнародного руху капіталу.
- •102.Експорт підприємницького капіталу та його види.
- •103.Міжнародна офіційна допомога розвитку.
- •104.Фінансові ресурси.
- •105.Джерела зовнішнього фінансування країн.
- •106.Функції світового фінансового ринку.
- •107.Світовий фінансовий ринок, його функціональна, інституціональна, валютна та географічна структура.
- •108.Основні світові фінансові центри та передумови їх формування.
- •109.Офшорні зони та компанії: особливості функціонування.
- •110.Транснаціональні банки.
- •111.Світові фінансові кризи: причини виникнення та наслідки
- •112.Зв‘язок міжнародного фінансового ринку з іншими ресурсними ринками.
- •113.Інвестиції в системі міжнародного руху капіталу.
- •114.Мотивація міжнародної інвестиційної діяльності.
- •115.Донори та реципієнти міжнародних інвестицій
- •116.Форми іноземних інвестицій.
- •117.Методи здійснення прямого іноземного інвестування.
- •118.Спільне підприємництво, спільні підприємства та їх роль в залученні іноземного капіталу.
- •119.Транснаціональні корпорації, суть, критерії та еволюція.
- •Специфіка та масштаби діяльності тнк.
- •Вільні економічні зони як інструмент залучення прямих іноземних інвестицій.
- •Міжнародні стратегічні альянси. Цілі створення та особливості функціонування.
- •Злиття та поглинання у міжнародному бізнесі.
- •Контрактні форми іноземних інвестицій.
- •Міжнародний інвестиційний ринок, його структура та особливості розвитку.
- •Форми і методи регулювання міжнародного інвестування на національному і міжнародному рівнях.
- •Формування сприятливого інвестиційного клімату.
- •Мотивація та стратегія залучення іноземних інвестицій у глобальному середовищі.
- •Приватизація як інструмент залучення іноземних інвестицій до трансформаційної економіки.
- •Міжнародний інвестиційний проект.
- •Міжнародна інвестиційна діяльність України.
- •Ринок цінних паперів та його інструменти, похідні цінні папери.
- •Інвестиційні та кредитні цінні папери.
- •Євроцінні папери.
- •Учасники ринку цінних паперів (емітенти, інвестори, банки, реєстратори, зберігачі, депозитарії).
- •Організатори торгівлі цінними паперами (біржі та торговельно-інформаційні системи).
- •Інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності на ринку цінних паперів.
- •Рейтингування емітентів та їх цінних паперів.
- •Теорії портфельного інвестування.
- •Переваги та недоліки портфельних інвестицій.
- •Структура портфельних інвестицій.
- •Основні портфельні інвестори (інвестиційні фонди, пенсійні фонди, страхові компанії, тнк, банки).
- •Міжнародні портфельні інвестиції в Україні.
- •Міжнародний кредит та його функції в сучасній економіці.
- •Теорії кредиту.
- •Принципи міжнародного кредитування.
- •Фактори розвитку міжнародних кредитних відносин.
- •Форми міжнародного кредитування.
- •Інструменти міжнародного кредитування.
- •Єврокредити.
- •Лізинг.
- •Факторинг.
- •Форфейтинг.
- •Кредитні інструменти фондового ринку (Єврооблігації. Іноземні облігації. Сек'юритизація кредитів).
- •Вексель (його види).
- •Кредитний рейтинг.
- •Кредитна історія боржника.
- •Міжнародні кредитно-фінансові інститути та їх діяльність.
- •159. Внутрішньокорпоративне кредитування
- •160. Проблема зовнішньої заборгованості та шляхи її розв‘язання.
- •161. Лондонський клуб кредиторів
- •162. Паризький клуб кредиторів.
- •163. Особливості діяльності Міжнародного валютного фонду.
- •164. Група Світового Банку: принципи та напрями діяльності.
- •165. Україна в міжнародних кредитних відносинах.
- •166. Міжнародна міграція робочої сили як форма міжнародних економічних відносин
- •167. Сутність і види міжнародної трудової міграції.
- •1. За напрямами руху:
- •2. За часом:
- •4. За якісним складом:
- •5. За професійним складом:
- •168. Етапи розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів.
- •169. Напрямки міграції робочої сили.
- •170. Світові центри тяжіння робочої сили
- •171. Світові хвилі міграції.----????
- •175. Україна у світових міграційних процесах.
- •186. Боротьба з торгівлею людьми.
- •187. Нелегальна міграція.
- •188. Відплив умів.
- •Центри експорту та імпорту робочой сили. Основні світові ринки і експортери робочої сили
- •190. Поняття валюти та її види
- •191.Валютний курс
- •192.Основні теоретичні підходи до валютного курсу
- •193. Модель жорсткої ціни Донбуша.
- •194. Модель фіксованої ціни Мандела-Флемінга
- •195. Монетарна модель гнучкої ціни
- •196. Модель рівноваги а. Стокмена і р. Лукаса.
- •197. Модель балансування портфеля
- •198. Конвертованість валюти
- •199. Валютний паритет.
- •200. Котирування валют та їх види.
- •201. Режим валютного курсу
- •202. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •203.? Прогнозування валютного курсу.
- •204. Резервні валюти.
- •205. Валютно-курсові проблеми монетарної політики у сучасних умовах.
- •206. Сутність та функції світового валютного ринку.
- •207. Учасники валютного ринку.
- •208. Структура валютного ринку.
- •209. Валютні операції та їх основні види.
- •2) Депозитно – позичкові операції.
- •3) Обслуговування зовнішньоторговельних розрахунків та інших міжнародних угод.
- •210. Ринок похідних валютних інструментів (деривативів).
- •211. Ринок євровалют: сутність, основні сегменти, особливості.
- •212. Дилінгові системи.
- •213. Лондонська міжбанківська ставка libor.
- •214.? Основні центри торгівлі валютою.
- •215. Валютні спекуляції.
- •216. Валютний арбітраж.
- •217. Міжнародна валютна ліквідність.
- •Стан мвл виражається такими показниками:
- •Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції:
- •218. Міжнародні валютно-фінансові організації та їх роль.
- •219. Рівновага на світовому валютному ринку.
- •220. Сучасні тенденції розвитку світового валютного ринку
- •221.Валютний ринок України, особливості його функціонування.
- •222. Поняття валютної системи та її структура.
- •223. Світова, регіональна та національна валютні системи.
- •224. Суб’єкти міжнародних валютних відносин.
- •1. За характером участі суб’єктів в операціях:
- •2. За метою та мотивами участі на ринку:
- •225. Основні елементи національної та світової валютної системи.
- •226. Еволюція світової валютної системи.
- •227. Система золотого стандарту.
- •228. Паризька валютна система.
- •229. Генуезька валютна система.
- •230. Бреттон - Вудська валютна система.
- •231. Ямайська валютна система.
- •Регіональні валютні системи.
- •Європейська валютна система.
- •Створення міжнародного валютного фонду та його сучасна роль.
- •Реформування світової валютної системи: причини та напрями.
- •Становлення валютної системи України.
- •237. Поняття та суб’єкти міжнародних розрахунків.
- •238. Типи і види міжнародних розрахунків.
- •239. Відкритий рахунок.
- •240. Інкасо
- •241. Акредитив
- •242. Форми міжнародних розрахунків та фактори їх вибору в міжнародних комерційних відносинах
- •243. Механізм міжнародних розрахунків, можливість ризиків
- •244. Роль світових фінансових центрів у міжнародних розрахунках
- •245. Україна в системі міжнародних розрахунків
- •246. Сутність та структура платіжного балансу
- •Структура платіжного балансу:
- •247. Методологія складання платіжного балансу
- •Регулювання платіжного балансу.
- •Фактори впливу на стан платіжного балансу:
- •250. Економічна рівновага платіжного балансу.
- •252. Платіжний баланс України: стан, структура, динаміка
- •253. Сутність і фактори розвитку міжнародної регіональної інтеграції.
- •Рівні, форми і типи міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
- •Стимулювання політики регіоналізму.
- •Ефекти регіональних торговельних угод.
- •Динамічні та статичні ефекти економічної інтеграції.
- •Основні інтеграційні угруповання: єс, нафта, меркосур, атес, снд.
- •Регіональні інтеграційні процеси в Південній Америці, Південно-Східній Азії, Африці.
- •Проблеми формування єеп.
- •Участь України в процесах регіональної інтеграції.
- •262.Позиції сучасного єс у глобальній економіці.
- •263. Процес європейської інтеграції та його витоки.
- •264.Структурна модель Європейського Союзу.
- •266.Цілі, принципи та повноваження єс.
- •267.Європейський внутрішній ринок.
- •268.Економічний та монетарний союз єс.
- •269.Європейські політики.
- •270.«Спільний доробок» єс.
- •271.Етапи розширення єс.
- •272.Особливості розширення Євросоюзу 2004 та 2007 років.
- •273.Глобалізація світової економіки.
- •274.Суперечливість процесу глобалізації: прогресивні та негативні наслідки.
- •275.Фінансова глобалізація, її основні напрямки, характеристики та наслідки.
- •276.Глобальні проблеми сучасності: сутність, класифікація та процеси їх загострення.
- •Демографічні проблеми.
- •278. Продовольчі проблеми.
- •Екологічні проблеми.
- •280. Військові проблеми та їх загострення на сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин
- •Проблеми нерівномірності розвитку країн світу.
- •282. Проблеми освоєння людством океану та космосу.
- •283.Економічні виміри глобалізації.
- •284.Глобалізм і національна економіка.
- •285.Виміри переваг глобалізації.
- •286.Вибір країнами оптимальних стратегій економічного розвитку в умовах глобалізації.
- •287.Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні й соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •288.Регіоналізація як реакція на виклики глобалізації.
- •289 Цивілізаційні виміри глобальних проблем.
- •291 Проблеми вибору стратегії економічного розвитку у світлі цивілізаційних викликів: синтез і цивілізаційна ідентичність.
- •292 Формування стратегічних альянсів на основі цивілізаційної приналежності
- •293 Міждержавне регулювання глобальних проблем.
- •294 Роль глобальних регуляторів міжнародної економічної діяльності (Організація Об’єднаних Націй та її спеціалізовані установи, сот, мвф, Світовий Банк) у вирішенні глобальних проблем людства.
- •301.Антикризові стратегії перехідних економік.
- •303 Ринкові реформи в Україні у контексті світового досвіду.
- •306Україна у процесах європейської економічної інтеграції.
- •307 Проблеми та перспективи співпраці України з країнами Європейського Союзу.
- •310Проблеми та перспективи співпраці України та Російської Федерації.
- •311. Порівняльна характеристика факторингу і форфейтингу.
- •312.Показники розвитку не і показники інтернаціоналізації.
- •313.Характеристика форм спільного підприємництва.
Приватизація як інструмент залучення іноземних інвестицій до трансформаційної економіки.
Приватизацію ж можна розуміти як форму роздержавлення, що передбачає перетворення державної власності в приватну. Власне, суть приватизації визначається самою суттю приватної власності. Насамперед це створення механізму реалізації приватної власності виробника в нових умовах виробництва, перетворення його в повноправного хазяїна, забезпечення йому у всіх сферах господарської діяльності прямої залежності рівня споживання від рівня виробництва.
Приватизація в перехідній економіці є переважною формою роздержавлення, з одного боку, і наділення громадян власністю за рахунок перерозподілу суспільного майна, з іншого. Під приватизацією, як правило, розуміють продаж або безоплатну передачу державної власності в руки окремих громадян, трудових колективів або юридичних осіб. На базі державних підприємств можуть виникати приватні і змішані фірми в різноманітних організаційно-господарських формах — від індивідуальних підприємництв до усіх видів корпорацій.
Сенс приватизації власності полягає в відчуженні державної власності на користь юридичних осіб і громадян та формуванні приватної, колективної, змішаної (спільної) форм власнос.
Дослідження показують, що яким би не був великим економічний потенціал країни, вона не зможе привернути багато іноземних інвестицій, якщо не забезпечить прозорі, прості та стабільні умови для інвесторів. Досвід, що країни перехідного періоду, як Україна, повинні перш за все лібералізувати і дерегулювати бізнесову діяльність, забезпечити стабільну та передбачувану законодавчу базу, захистити права на інтелектуальну власність, зміцнити корпоративне управління та реформувати громадське адміністрування, якщо країна хоче сповна використати свій потенціал для привернення іноземних інвестицій. Країни з прозорими та стабільними правилами управління приватизацією та бізнесом досягають успіху. Країни зі слабкими законами щодо прав та обов’язкiв акціонерів та із слабким судовим устроєм просто не цікавлять західних інвесторів. Процес реформування власності ніколи і ніде не був легким і швидким. Особливо це стосується пострадянських країн з їх плановою економікою, побудованою на командно-адміністративних принципах. Процес приватизації в Україні був також обтяжений певними політичними і соціальними факторами. Основні цілі інвестиційного процесу у ході приватизації:
• створення реального власника на підприємстві;
• залучення інвестицій на підприємства;
• суттєве поповнення державного бюджету, а також супроводження процесу приватизації.
Вітчизняні підприємці в Україні, як і в більшості країн з перехідною економікою, відчувають дефіцит капіталу, прогресивних технологій, розвинутого менеджменту, а тягар кредиторської заборгованості не дає змоги сподіватися на одержання нових кредитів, необхідних для проведення технічного переозброєння виробництва тощо. У цій ситуації цілі і стратегія управління державним майном повинні бути тісно зв’язані зі стратегією розвитку підприємств у постприватизаційному періоді резервуванням за державою пакетів акцій підприємств для продажу (за грошові кошти або інші засоби платежу) на наступних етапах після завершення масової приватизації та для продажу стратегічним інвесторам (у тому числі іноземним) під інвестиційні зобов’язання. Найбільш вузьким місцем для щойно приватизованих підприємств є реструктуризація. Ця проблема має вирішуватися в багатьох випадках (застосування схем масової приватизації, викуп трудовим колективом, резервування занадто великого пакета акцій за державою) новими власниками, проте їм не вистачає вміння розробити план реструктуризації та знайти кошти. Як показують дослідження Департаменту економічного аналізу та післяприватизаційної підтримки підприємств ФДМУ, не існує таких проблем на тих підприємствах, де контрольний пакет акцій з самого початку приватизації перейшов до нового ефективного співвласника, який має можливість і бажання інвестувати виробництво. Так, сьогодні можна критикувати сертифікатну приватизацію за те, що вона призводить до надмірного розпорошення власності, утруднює доступ ефективного власника до приватизованих підприємств. Проте в умовах сертифікатної приватизації держава позбавляється принаймні частини підприємств-банкрутів, які не купили б за гроші. З іншого боку, підприємства, залучені до сертифікатної приватизації, не одержують інвестицій. Замість реальних власників об’єктів приватизації з’являється безліч дрібних акціонерів, що, як правило, не впливають ні на управління підприємствами, ні на вироблення стратегії їхнього розвитку.
Складність приватизації багатьох постсоціалістичних країн, у тому, що значна частка основних фондів не може бути пристосована до нових економічних умов і повинна бути ліквідована (в цілому або частково). складність проблеми полягає не тільки і не стільки в дешевому розпродажу майна. Продаючи об’єкти покупцям, у яких немає коштів для інвестицій і які часто не знайдуть їх у інших інвесторів, ми прирікаємо частину таких об’єктів на банкрутство у постприватизаційний період. Враховуючи недоліки, зв’язані із приватизацією, економісти дійшли висновку, що в ході цього процесу необхідно розв’язати в основному п’ять взаємозв’язаних завдань:
— визначити, які підприємства (насамперед зі стратегічних причин) залишаються повністю або частково у державній власності;
— раціоналізувати процес перетворення державної власності у приватну комбінуванням різних методів приватизації, створенням умов для ефективного парламентського і громадського контролю та регулярного інформування про хід приватизації;
— сприяти формуванню економічних умов для виникнення і розвитку малих та середніх підприємств на базі приватного капіталу;
— створити такі умови для підприємницької діяльності, які допоможуть підприємствам адаптуватися до ринку і сприятимуть перебудові національної економіки.
Процес приватизації необхідно раціоналізувати з метою створення ефективної структури власності. Небезпека корупції виникає за всіх методів приватизації. Тому необхідна продумана система контролю, зв’язана із санкціями.
Здійснюючи приватизацію державних підприємств, необхідно виходити з того, що приватизація — не одноразовий акт, а тривалий процес, який потребує юридичних, організаційних та інституційних передумов. Це передбачає відмову від поширеного міфу про можливість швидкої приватизації, створення інституціональних рамок для ефективного функціонування неприватизованих підприємств, сприятливих умов для підприємницької діяльності. Ефективне функціонування приватної власності неможливе і без ужиття заходів проти ухилення від сплати податків, «відмивання» брудних грошей, формування розвинутої фінансової інфраструктури, ринку цінних паперів. Необхідно розвивати й економічне співробітництво з іншими державами підвищенням конкурентоспроможності продукції, конвертованістю грошової одиниці тощо.