15.Соціально-культурне середовище міжнародних економічних відносин.

Соц.-культурне середовище займає особливе, специф. місце у розвитку міжнар. ек-ки. Узагальнено соц.-культ. серед-ще можна звести до факторів, що випливають з поведінки людини, яка являє собою діалектичну єдність фізіологічної та соц-ної поведінок, бо людська поведінка формується саме під впливом фізіологічних і соц-них засад.

Фізіолог. поведінка людини - внутрішньоприродна її поведінка. Основу фізіолог. людської поведінки складають відчуття голоду, смаку, запаху, звуку і його тембру, світла і його відтінків, спектру кольорів, дотику, холоду чи тепла. Переваги тих чи інших чуттєвих особл-стей у великих группах людей (нас-ня регіону, нації, народності) зумовлюють виникнення певних нужд і потреб цих людей, що відповідно впливає на їхні запити і в кінцевому випадку відбивається на їхніх зовнішньоек. відносинах.

Соц поведінка людини - поведінка індивідума, яка причинно зумовлена його х-ром, що склався під впливом його соц. статусу протягом певного проміжку часу. Соц. поведінка людини залежить від таких осн. соц. засад, як стать, вік, сімейний стан, каста, раса, етнос, нац-сть (задані хар-тики); професія, ідеологія, релігія (набуті хар-тики). Поєднання таких засад у різні комбінації породжує різноманітність соц. статусів людей і їхніх запитів.

Поєднання фізіолог. і соц. засад породжує такі похідні хар-тики людської поведінки, як політ. орієнтація, вегетаріанство, патріотизм та інше, що також справляє вплив на МЕВ. Основні характ соц-культ середовища:

1.розвиток форм мотивації до праці. Чим розвиненіша країна, тим більше прогресивних видів заохочення до праці там використовують, тим краще там труд. законод-во. Це набирає великої значущості в ЗЕД, з одного боку, і приваблює висококваліфік. труд. ресурси, з іншого боку.

2. мовні (вербальні) та немовні (колір, дистанція, час, імідж) комунікації.

3. морально-етичні норми поведінки людини. (Напр., тепер бізнесмен чи велика ТНК повинні бути максимально чесними і пунктуальними, якщо хочуть надовго закріпитися на світ. ринку.)

4. культура (пануюча в сусп-ві с-ма моральних цінностей, звичаїв, традицій, що розділяються усіма або абсолютною більшістю сусп-ва),

5. менталітет і особливості уподобань суб’єктів МЕВ, від урахування яких досить часто залежить підписання ділового контракту чи виконання спільних програм.

16.Ресурси та інфраструктура.

Світова економіка(СЕ) - система, яка пов'язує нац госп-ва окремих країн, що знаходяться в складній взаємодії (МЕВ) і взаємозалежності одне від одного, водночас як ціле впливає на процеси функціонування і зростання окремих своїх частин.

Ресурси – це засоби, запаси, можливості, джерела. В економіці вони розглядаються як складові елементи виробничого потенціалу, яким володіє окрема країна чи світове співтовариство, і які використ для екон, соц, наук-технічн розвитку. Класифікація: 1.Природні (тіла і сили природи, які при певному рівні розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб сусп.-ва); 2.Трудові (частина населення країни, яка за соїми фіз та дух здібностями, освітнім, кваліф рівнем здатна працювати у народному госп-ві та займатися сусп. корисною діяльністю); 3.Технологічні (сукупність знань про впровадж або вдосконал машин, обладнання, вир-ва, що забезпечить обробку, заміну стану, властивостей та форм сировини, матеріалів та напівфабрикатів, а також про реалізацію продукції); 4.Інформаційні (сукупність знань про матер та дух світ, про закономірності та тенденції його розвитку, що впливають на зростання прод праці, підвищ ролі ресурсозбереження технологій та поліпшення якостей послуг); 5.Фінансові (грошові засоби, які утворюються в процесі розподілу й перерозподілу частини вартості ВНП та нац доходу в грош формі й призначені для задоволення сусп потреб); 6.Матеріальні (включають предмети праці (речовина, яку людина відокремлює своєю працею від природи) та знаряддя праці (річ, або сукупність речей, якими людина діє на предмети праці).

Світова інфраструктура(СІ) охоплює комплекс галузей госп-ва, які обслуговують вир-во на інтернаціональному рівні, її головними елементами, чинниками є новітні засоби зв'язку, масова інформація, транспорт. Саме інтернаціоналізація прод сил, зростання взаємозалежності нац госп-в зумовлює необхідність удосконалення світової інфраструктури, її розвиток, у свою чергу, посилює взаємозв'язок світу в діалектичну цілісність. Сьогодні міжнар співробітництво надзвичайно змінилося завдяки розвитку світової інфраструктури. Отже, змістом СІ, її складовими є сукупність світових засобів комунікацій та мережі каналів зв'язку (трансп, інф тощо), які забезпечують транспортування продукції і переміщення людей, а також передавання різних видів інформації, починаючи з наук-техн і закінчуючи комерційною. СІ охоплює ту частину світового госп-тва, яка забезпечує загальні умови сусп процесу відтворення. Це ті засоби процесу праці, які створюють загальні умови процесу виробництва і не є агентами безпосереднього виробництва. Функцією СІ є гарантування життєдіяльності й розвитку світового госп-ва. В умовах високих темпів розвитку науки і техніки чітко виявляється пряма взаємозалежність темпів розвитку інтернаціоналізації вир-ва та його ефективності й розвитку галузей світової інфраструктури. її основними групами є, по-перше, виробнича інфраструктура, яка охоплює галузі, що безпосередньо обслуговують матеріальне виробництво на міжнародному рівні: транспорт, інформаційний зв'язок, водо-, енергопостачання тощо (ця група вже помітно розвинулась); по-друге, світова соц інфраструктура, що складається з галузей, опосередковано пов'язаних з вир-вом, спрямованих на відтворення на міжнар рівні робочої сили й розвиток людини як особистості в цілому: освіта, охорона здоров'я тощо.