26.Задачі планування експериментів.

Задача планування експерименту формується так: на кожному етапі дослідження треба вибрати оптимальне розміщення точок у факторному просторі для того, щоб дістати уявлення про поверхню відліку. Оптимальність розміщення точок визначається метою до якої прагне експериментатор на даному етапі. Наприклад, на першому етапі треба знайти напрям руху до тієї області, де умови перебігу процесу оптимальні. Для розв’язання цієї задачі достатньо дослідити поверхню відліку на великій ділянці, обмежуючись лінійним наближення. Інакше формулюється задача після досягнення тієї області, де міститься оптимум. Тут досліднику треба дістати більш повне уявлення про поверхню відліку, і тому здійснюється апроксимація її поліномами другого і третього порядків. Таким чином активний експеримент слід було назвати двічі оптимальним: він визначає найкраще співвідношення незалежних факторів для проведення агротехнічного або технологічного процесу, а методи проведення експерименту оптимальні в тому розумінні, що дають змогу розв’язати задачу з мінімальними витратами часу і засобів. Та все ж будемо дотримуватись іншої назви – екстремальні експерименти, хоча екстремум далеко не завжди є оптимумом. Перш ніж зайнятися побудовою функції відліку необхідно вирішити питання про те, скільки та які фактори слід прийняти для розгляду, а також провести відсію вальні експерименти, мета яких – виділити домінуючі фактори серед багатьох можливих.

27. Побудова імітаційної моделі: визначення задачі та її аналіз.

28.Поняття і характеристики квазірівномірної випадкової послідовність чисел.

Випадкові числа,які наробляють програмні генератори, є квазірівномірно розподіленими («квазі» у перекладі з латинської — майже). Причина в тому, що вони створюються комп'ютером, кількість двійкових розрядів якого обмежена, і за його допомогою можна зобразити тільки дискретні (а не неперервні) значення з діапазону від 0 до 1. Послідовність чисел, що згенерувала комп'ютером, є детермінованою: кожне число, окрім першого, залежить від попередніх чисел. Технічно це означає, що комп'ютером може згенерувати тільки квазівипадкова послідовність чисел. Послідовності випадкових чисел використовуються в програмуванні в найрізноманітніших випадках, починаючи з моделювання (це найбільш часте вживання) і кінчаючи іграми і іншим розважальним програмним забезпеченням. Турбо Паськаль містить вбудовану функцію, звану Random, яка генерує випадкові числа. Random - це чудовий генератор випадкових чисел, але для деяких вживань вам може потрібно два або більш різних генераторів для забезпечення різних наборів випадкових чисел для різних завдань. Послідовність квазірівномірних випадкових чисел за допомогою фізичного генерування утворюється спеціальними електронними приставками до ЕОМ — фізичними генераторами випадкових чисел. Для знаходження наступного випадкового числа РВП [0, 1] під час проведення машинних розрахунків досить один раз звернутися до цього пристрою.

29.Основні поняття планування експериментів: відгук, фактори, функція відгуку.

Планування експерименту — математико-статистична дисципліна, яка вивчає методи раціональної організації експериментальних досліджень, зокрема при проведенні машинної імітації як експериментального способу дослідження економічних та організаційно-виробничих систем. Планування експерименту дає можливість досліднику чи інженерові, користуючись математичними методами, цілеспрямовано змінювати умови дослідів. Маючи наявні відомості про процес, який вичається, він вибирає деяку оптимальну методику для керування експериментом. Процес дослідження розбивається на окремі етапи. Після кожного етапу дослідник дістає нову інформацію, що дає змогу змінювати методику дослідження. Планування екстремальних експериментів, широко застосовуваний у багатьох галузях науки і техніки. Планування експерименту під час розв’язання зазначених проблем полягає у виборі числа та умов проведення дослідів, за яких можна дістати потрібні результати із заданою точністю. Найважливіша умова науково поставленого експерименту - мінімізація загального числа спроб (а отже, і витрат матеріальних, трудових та часових ресурсів). Водночас зменшення числа спроб не повинне істотно позначитися на якості здобутої інформації. Відгук - ендогенна (зумовлена внутрішніми причинами) випадкова величина, яка за припущенням, залежить від факторів. Фактори - змінні величини, які за припущенням, впливають на результати експериментів. Функція відгуку - математична модель , що являє собою залежність математичного сподівання від факторів. Задача дослідження системи полягає в установленні залежності функції відгуку або виявленні впливу різних факторів чи їх комбінацій на функцію відгуку.