- •1. Інформація, її властивості. Кодування інформації. Одиниці вимірювання інформації.
- •2. Історія розвитку обчислювальної техніки. Застосування еом в різних галузях людської діяльності.
- •3. Архітектура сучасного пк. Базові структури пк.
- •Магістрально-модульний принцип будови комп’ютера.
- •Архітектура персонального комп'ютера
- •4. Системний блок: основні його вузли.
- •Вміст системного блоку.
- •5. Запам'ятовуючи пристрої комп'ютера та їх основні характеристики. Зовнішні та внутрішні запам'ятовуючи пристрої. Одиниці ємності запам'ятовуючих пристроїв.
- •6.Пристрої введення та виведення інформації.
- •Джойстик
- •Світлове перо
- •Графічний планшет
- •Рідкокристалічні дисплеї
- •Види принтерів.
- •7. Програма far Manager. Призначення, основи роботи. Операції з файлами і каталогами.
- •Типи вікон Windows хр
- •Структура вікна папки Windows хр
- •Операції з вікнами
- •9. Головне меню, довідка Windows. Структура типового вікна. Робота з вікнами.
- •Структура вікна папки Windows хр
- •10.Робота з файлами та папками в операційній системі Windows.Стандартні програми Windows.
- •Якщо ні вихідного, ні кінцевого адрес переміщення не видно на екрані, перемістити файли або папки можна за допомогою наступної процедури. Перейменування файлів
- •11. Електронні таблиці та їх призначення. Створення, редагування та форматування таблиці. Робота з функціями.
- •12. Програма табличного процесора Excel. Виконання обчислень за формулами, побудова діаграм та графіків функцій.
- •13. Програми створення презентацій. Вимоги до презентацій. Основні операції.
- •14. База даних та їх типи. Послідовність створення нової бази даних в субд Access.
- •15. Системи опрацювання графічних зображень. Призначення та основні функції. Створення і редагування графічних зображень за допомогою графічного редактора.
- •Питання 16
- •1.2 Як можна редагувати малюнок редактором “Paint”
- •Редагування малюнка.
- •17. Текстові редактори та їх призначення. Ведення, редагування та форматування тексту у текстовому редакторі Word.
- •Виділення тексту документа I його фрагмента
- •18. Робота з фрагментами тексту у текстовому процесорі Word. Копіювання та перенесення фрагментів. Вставка об'єктів.
- •Вставлення рисунків у документ
- •Форматування рисунків
- •Вставлення в текст документа графічних об'єктів
- •19. Комп'ютерні мережі: класифікація, основні характеристики та принципи використання.
- •20. Поняття про комп'ютерні віруси. Антивірусні програми, їх класифікація та принципи роботи. Профілактика зараження комп'ютерними вірусами.
- •Можливі симптоми вірусного ураження
- •21. Архівація інформації. Призначення та основні функції програм-архіваторів.
- •22. Алгоритми, їх властивості. Типи алгоритмів. Способи подання алгоритмів. Виконавець алгоритмів.
- •Види алгоритмів
- •Способи запису алгоритмів
- •Блок–схема алгоритму
- •23. Етапи розв'язання задачі з допомогою еом. Поняття інформаційної моделі задачі. Етапи розв'язання задач з використанням еом
- •I етап. Постановка задачі
- •II етап. Описання алгоритму
- •III етап. Запис і трансляція програми
- •IV етап. Налагодження програми
- •V етап. Експлуатація програми
- •24. Поняття про мову програмування. Класифікація мов програмування. Основні поняття мови програмування Pascal та робота в її середовищі.
- •2. Поняття про інтерпретацію та компіляцію програм.
- •25. Структура програми мовою програмування Pascal лінійні програми.
- •26. Алгоритми з розгалудженнями. Оператори розгалудження у Pascal.
- •27. Циклічні алгоритми. Оператори повторення у Pascal.
- •28. Поняття масиву. Основні задачі з масивами у Pascal.
- •29. Глобальна мережа Інтернет. Принципи функціювання глобальної мережі.
- •1. Глобальна мережа Інтернет. Принципи функціонування глобальної мережі.І
25. Структура програми мовою програмування Pascal лінійні програми.
Структура паскаль-програми. Команда присвоєння.
Програма складається з описової частини — заголовка, розділів описів та оголошень, які вивчатимемо згодом, та виконуваної - розділу команд:
Program <Назва програми>;
<Розділи описів та оголошень>
Begin
<Розділ команд>
end.
Розділ команд. Цей розділ містить команди, призначені для перетворення даних. Команди прийнято записувати одну під одною, роблячи пропуски між словами і відступи від лівого краю для наочності. Команди відокремлюють символом «;». Короткі команди можна розміщувати в одному рядку. Одну довгу команду можна записувати у декількох рядках, не розриваючи слів.
Після слова begin та перед end символ «;» можна не писати. Програма закінчується крапкою.
Команда присвоєння призначена для надання значення змінній. Вона відповідає дії = (дорівнює) в курсі математики чи фізики. У мові Паскаль цю дію позначають двома символами :=.
Наприклад, а := 12. Загальйий вигляд команди присвоєння такий:
<ім'я змінної> := <вираз>
Два символи (:=) читаємо як «присвоїти», «надати».
Вираз — це запис мовою програмування правої частини деякої формули, призначеної для перетворення даних.
Дія команди. Обчислюється вираз, і результат присвоюється зазначеній змінній.
Структура Pascal-програми
Будь-яку мову програмування можна собі уявити як деякий ласіб спілкування з комп'ютером. Тому, як і у будь-якій іншій мові спілкування, тут є певні домовленості у поданні своїх висловів: своя абетка та синтаксичні правила.
Синтаксично Pascal-програма складається з окремих «речень» . Такими «реченнями» можуть бути деякі описи для самої програми або команди, з яких складається даний алгоритм. Кожне «речення» Pascal-програми повинно закінчуватися символом «;».
Послідовність представлення алгоритму у вигляді Pascal-програми має певну закономірність. Означимо її так: program <ім'я програми> ;
uses <розділ опису бібліотек (модулів), що підключаються>; label <розділ опису міток>;
const <розділ опису констант>;
type <розділ опису типів>;
var <розділ опису змінних>;
procedure або function <розділ опису процедур і функцій>;
begin <розділ операторів> end. Ви, мабуть, звернули увагу, що службові слова Pascal-програми виділені жирним шрифтом (для зручності). Надалі службовими словами вважатимемо ключові слова, з яких складаються оператори Pascal та назви його стандартних процедур і функцій, тобто ті слова, які зарезервовані в самій мові Pascal і які ви не можете використовувати як ідентифікатори. Крім того, вся програма розбивається на певні розділи. Бажано зберігати таку послідовність використання розділів, хоча з досвідом ви побачите, що деякі з них можна міняти місцями. Однак треба враховувати, що розділ опису модулів повинен обов'язково йти першим, а розділом операторів завершується кожна програма. Розділ типів обов'язково повинен передувати розділу змінних, а розділ міток і розділ констант бажано розміщувати перед розділом типів. Першим рядком програми зі службовим словом program можна знехтувати.
Умовно цю структуру можна поділити на дві частини - описову і виконувану.
Описова частина (program, uses, label, const, type, var) містить інформацію про те, які можливості ви будете використовувати у своїй програмі, які у вас будуть константи, мітки, якими змінними будете користуватися. Саме за змістом цієї описової частини всім указаним змінним відводиться місце в пам'яті комп'ютера за їх типами і послідовністю, в якій вони записані в програмі.
Виконувана частина містить опис процедур, функцій та основний блок програми, який ще називається тілом програми і розташований між службовими словами begin та end, тобто ті завдання, які повинна виконати дана програма.
Завершується Pascal-програма завжди символом «.».
Як приклад наведемо програму, за допомогою якої можна обрахувати площу круга, вказавши будь-який радіус.
program circle;
const рі=3.1415926;
var r, s: real; begin
writeln ('Задайте радіус круга:');
read (г);
s:=pi*sqr(r);
writeln ('Площа круга з радіусом ', г, 'дорівнює ', s) end.
Зверніть увагу на принцип «вкладеності», за допомогою якого досягається максимальна «читабельність» програми. Вміст розділу операторів зміщений трохи вправо відносно службових слів begin та end. Аналогічно записана й описова частина Pascal-програми. Кожне «речення» програми записується з окремого рядка. Оператори, які містять інші оператори, зміщуються відносно них так само вправо. Це дає змогу розібратися у складних програмах, знайти в них помилки не тільки самому автору, а й сторонньому користувачу.