Три чинники визначають еластичність попиту для фірми.

Перший полягає в еластичності ринкового попиту.

Другий чинник - число фірм на ринку.

Третій чинник полягає у взаємодії між фірмами .

12. Сукупний середній і граничний доход

Сукупний дохід (TR) - виручка від продажу певної кількості продукції: TR = Р х Q,

де TR - сукупний дохід; Р - ціна; Q - реалізована кількість продукції.

Середній дохід (AR) - сукупний дохід з розрахунку на оди-ницю проданої продукції. В умовах досконалої конкуренції сере-дній дохід дорівнює ринковій ціні:

Граничний дохід (MR) - приріст сукупного доходу від реалі-зації ще однієї 1 продукції:

Мінім-й приб-к, необхідний для того, щоб стримати інтерес підприємця в даному напрямку діяльності, назив-ся нормальний прибуток. Його нормальна винагорода за виконання підпри-х функцій є елементом внутрішніх видатків поряд із внутрішньою рентою і внутр з/п. Якщо ця мінім або нормальна винагорода не забезпечується, підприємець переорієнтує свої зусилля з даного направлення діяльності на ін, більш краще для нього, або навіть відмовляється від ролі підпр-ця заради отримання з/п.

Птання норм приб тісно пов'язане із зовнішніми витратами – грошові виплати, які фірма витрачає на користь постачальників труд-х послуг, сировинм, палива тощо. Крім цього фірма може використати певні рес-си на власні цілі – неоплачувані або внутр витрати.

Таким чином ек-ти вважають всі платежі – внутр і зовн, включаючи в останнє і норм приб-к, - необхідні для того, щоб привернути і забрати ресурси у межах даного направлення дія-ті.

Якщо сума грош-х надходжень перевищує ек-ні витрати фірми, то весь залишок накопичується в руках підпр-ця. Цей залишок назив чистим прибутком. Т.б. ек-й приб дорівнює загальній виручці "-" тимчасові видатки.

13. Ефект від масштабу виробництва та його види

15. Цінова дискримінація

Цінова дискримінація – це процес встановлення різних цін на ті ж самі товари не обумовлене різницею витрат вир-ва.

Умови (фактори), що забезпечують можливість ЦД:

1.Продавець має бути монополістом або, принаймні, мати можливість контролювати виробництво і ціноутворення.

2.Можливість продавця виділити різні групи покупців, в яких покупці мають різну готовність і можливість платити за продукт. Це виділення здебільшого базується на різній еластичності попиту.

3.Відсутність бажання та можливості споживачів перепродувати дані товари.

В багатьох країнах існує заборона ЦД.

Види ЦД:

1. просторова – територіальна диференціація покупців (цінові пояси та зони; ціни офшорних зон; сільські та міські ціни та тарифи

2. часова – за часом придбання товарів (денні та нічні ціни; сезонні ціни)

3. товарна (вещественная):

мета придбання (тарифи на виробниче або споживче використання енергії)

обсяг придбання (оптові та роздрібні ціни)

якість товарів (надбавки та знижки за якість, сортність)

торговельна марка (ціни на продукцію всесвітньо відомих і невідомих фірм)

4. персональна:

за рівнем доходів покупців (магазини для бідних та багатих)

статус покупця (знижки для постійних клієнтів; для першого покупця; для співробітників)

соціальний статус покупця (ціни для дітей, студентів, пенсіонерів).

Наслідки ЦД:

Політика ЦД базується на тому, що в ході призначення різних цін на той самий товар можна подолати рівномірно спадний характер кривої попиту.

Завдяки ЦД споживачі мають можливість одержати товар за меншими цінами (якась їх категорія), а виробники збільшити загальну виручку, а значить дохід. Завдяки ЦД можна зменшити втрати сус-ва і втрати монополіста.