1.8. Основні та додаткові послуги в туризмі.

У структурі туристичних послуг розрізняють основні і додаткові послуги.

Основні послуги, що пропонуються туристичним підприємством, включають:

- послуги по організації перевезення;

- розміщення;

- харчування туристів.

До додаткових послуг відносяться:

- послуги по організації екскурсій;

- послуги по страхуванню туристів;

- послуги гідів-перекладачів;

- послуги по перевезенню туриста від місця його прибуття в країну (місце його тимчасового перебування) до місця розміщення і назад (трансфер), а також будь-якому іншому перевезенню в межах країни (місця тимчасового перебування), передбаченої умовами подорожі;

- послуги з ремонту техніки;

- послуги з прокату;

- обмін валюти;

- телефон;

- пошта,

- послуги побутового обслуговування;

- право користування пляжем т. п.

Такий розподіл умовний, оскільки істотних відмінностей, з погляду споживчих властивостей, між ними немає. Послуги, включені в основну програму й оформлені путівкою, відносять до основних. Додаткові послуги турист здобуває самостійно в місці перебування, вони не входять у вартість путівки.

У більшості випадків туристичні основні послуги складаються з транспортних послуг, послуг розміщення і харчування. Однак при організації подорожей з пізнавальними, професійно-діловими, спортивними, релігійними цілями послуги, що традиційно відносяться до додаткових, можуть бути основою туру.

Таким чином, різниця між основними і додатковими послугами полягає в їхньому співвідношенні із придбаним пакетом послуг.

Тема 2. Нормативно-правова база туристичного обслуговування

2.1. Вимоги держстандарту до ту послуг.

2.2. Національна (українська) нормативно-правова база туристичного обслуговування.

2.3. Міжнародна нормативно-правова база туристичного обслуговування.

2.1. Вимоги держстандарту до турпослуг

Туристичні послуги – це послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.

З огляду на це на території України діють нормативно-правові документи, щодо структури, якості та безпечності таких послуг для споживачів, тобто туристів. Такі вимоги виписані в Державних стандартах, серед таки яких виділити документи національного та міжнародного значення.

До першої групи, національного значення, належать:

• ДСТУ 4269:2003 "Услуги туристические Классификация отелей" (разработан Гостурадминистрацией совместно с ДП НИИ "Система", г. Львов. Введен в действие в июле 2004 года);

• ДСТУ 4268:2003 "Услуги туристические. Средства размещения. Общие требования" (разработан Гостурадминистрации совместно с ДП НИИ "Система", г. Львов. Введен в действие в июле 2004 года);

• ДСТУ 3862-99 "Общественное питание. Сроки и определение";

• ДСТУ 4281:2004 "Учреждения ресторанного хозяйства. Классификация";

• ДСТУ 4527:2006 "Услуги туристические. Средства размещения. Сроки и определение" (утвержден приказом Госпотребстандарт от 28.02.06 №54, введение в действие 1 октября 2006 г. (Этот стандарт максимально согласован с Европейским стандартом ЕИ № 18513:2003 "Отели и прочие типы размещения туристов. Терминология".).

До другої групи, міжнародної дії відносяться:

• ГОСТ 28681.1-95 "Туристско-экскурсионное обслуживание. Проектирование услуг";

• ГОСТ 28681.2-95 "Туристско-экскурсионное обслуживание. Туристские услуги. Общие требования";

• ГОСТ 28681.3-95 "Туристско-экскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов";

• ГОСТ 30335-95 "Услуги населению. Термины и определения";

• ГОСТ 30390-95 "Общественное питание. Кулинарная продукция, реализуемая населению. Общие технические условия";

• ГОСТ 30523-97 "Услуги общественного питания. Общие требования";

• ГОСТ 30524-97 "Общественное питание. Требования к обслуживающему персоналу".