- •Мотивація злочинної поведінки
- •Мотиви ризику та гри:
- •Мотивація злочинної агресії
- •3.Психологічна характеристика різних типів злочинців.
- •4. Психологічна характеристика процесу формування особистості правопорушника.
- •5.Етапи формування злочинної поведінки та їх психологічна характеристика.
- •6.Віктимологія. Віктимна характеристика особи(соціально-демографічні,суспільно-професійні,психологічні характеристики)
- •7.Класифікація потерпілих.
- •2.За кількістю злочинних посягань:
- •3.За часом настання шкідливих звичок:
- •8. Закономірності формування та розвитку злочинних груп
- •9. Головні риси та провідні тенденції сучасної жіночої злочинності Риси:
- •Тенденції:
- •10. Біологічне і соціальне в злочинності неповнолітніх
- •11. Типові ознаки та психологічні особливості неповнолітніх злочинців:
- •12. Типологія груп неповнолітніх з девіантною поведінкою
- •1. Випадкова група.
- •2. Ретристська група.
- •3. Агресивна група.
- •13. Психологічна характеристика стадій судового процесу
- •1. Підготовча стадія має на меті : пізнання матеріалів попереднього слідства і планування судової діяльності
- •2. Стадія судового слідства
- •3. Психологія судових дебатів
- •4.Останнє слово підсудного
- •5. Винесення вироку :
- •14. Психологічні особливості впливу вироку на підсудну особу
Кримінальна
Мотивація злочинної поведінки
Класифікація криміногенних мотивів:
Мотиви психологічного та соціального відчуження – виникає внаслідок неприйняття людини референтними для неї особами чи групами. Врезультаті у людини формуються такі якості як негативізм, заздрість, відчуття вини і страху, які в свою чергу обумовлюють зростання особистісної та ситуативної тривожності та поява ворожого ставлення до соціуму. Ці мотиви найчастіше проявляються у злочинах насильницького типу: хуліганство, нанесення шкоди.
Мотиви ствердження та самоствердження – виникають як результат гіпертрофованого рівня домагань, що є не реальним для задоволення виходячи з індивідуальних можливостей людини. Намагаючись зберегти самоповагу така людина не переглядає свої життєві плани, а обирає незаконний спосіб їх реалізації (олігархи).
Мотиви емоційної розрядки і компенсації – виникають як результат перенасичення людини негативними емоціями, конструктивного звільнення від яких вона не знаходить ( хулігани).
Мотиви ризику та гри:
Мот ризику заради результату наприклад корисливі злочини , які відбуваються з метою отримання матеріальних цінностей у ситуації невизначеності
Мот ризику заради ризику – передбачають скоєння певних злочинних дій з метою отримання гострих відчуттів ( телефонний тероризм)
Мот аморальності та збочення – виникають як результат аморальних та збочених потреб. Найчастіше у статевих злочинах: зґвалтування, збочення неповнолітніх.
Мотивація злочинної агресії
Мотивація агресивних злочинів ( Зелінський):
Ворожа мотивація – включає в себе мотиви, які зароджуються на основі індивідуальних потреб в безпеці, самоповазі і самоствердженні ( жертва і злочинець завжди знайомі між собою).
Інструментальна мотивація – пов’язана із прагненням зняти напруження викликане образами чи іншими неприємностями. Особистого зв’язку між злочинцем і жертвою нема. Вона лежить в основі хуліганства, багатьох статевих злочинах, а також приблизно половини всіх умисних вбивств скоєних на основі користі.
Негативіська мотивація - в її основі лежить патологічна потреба в негативних емоціях, типу переживання тривоги, ризику, нервового напруження. Тут спостерігається прагнення людини виділитися з маси, привернути до себе увагу, добитися слави і стати відомим будь якою ціною.
3.Психологічна характеристика різних типів злочинців.
Основні риси насильницького типу злочинця:
підвищена схильність до агресивності як домінуюча форма реакції на дію різних подразників ( хулігани, ґвалтівники).
високий рівень егоїзму та егоцентризму
збудливий тип нервової системи, але при цьому понижений самоконтроль
відсутність синтонності, тобто не живе в гармонії зі світом.
домінування фізіологічних потреб та примітивні форми їх задоволення.
деформація емоційної сфери – емоційна неврівноваженість, відсутність співчуття, жорстокість, черствість, емоційна тупість.
деформація когнітивної сфери – відсутність критичної оцінки своїх дій, низький рівень культури та освідченості.
неадекватна самооцінка – завищена або занижена.
акцентуації характеру – епілептоїдний, збудливий і застрягаючий типи.
використання механізмів психологічного захисту як способів самовиправдання
загальна десоціалізованість, яка на ранніх етапах була обтяжена схильністю до алкоголю, наркотиків чи інших токсичних речовин.
Для злочинців насильницького типу , але з категорії злісних і особливо злісних , характерними є наявність стійкої анти суспільної спрямованості особистості, а також властивість штучно створювати або активно шукати ситуації в яких можна реалізувати злочин. На відміну від злісних та особливо злісних злочинців випадкові злочинці насильницького типу володіють соціально- схвалюваною спрямованістю особистості, але не вміють конструктивно розв’язати конфлікти. Ні ціннісно-смислова ні емоційна сфера не є суттєво деформована.
Насильницькі злочини типу зґвалтування скоюються як правило особами які мали ранню сексуальну ініціацію у збоченій формі. Крім цього більшість ґвалтівників пройшли крізь асоціальний розвиток на фоні сімейних проблем. Багато злочинів цього виду скоюються при підвищеній кількості тестостерону в крові. Гвалтівникам притаманні такі особливості:
примітивність інтересів
жорстокість і цинізм
нездатність встановлювати емоційні контакти з іншими
зневажливе ставлення до жінок.
Основні риси злочинця корисливого типу:
наявність викривленої системи ціннісних орієнтацій в якій домінують матеріальні цінності як головний смислоутворюючий центр життєдіяльності.
поділяються на 2 види: накопичувальний ( гроші як самоціль), марнотратний ( прагнення до розгульного життя і безділля).
головною антисоціальною характеристикою є пошук неправомірних джерел задоволення своєї потреби в матеріальних цінностях.
в структурі особистості домінують такі риси як жадібність або скупість або ж марнотратство, бажання влади, жорстокість, егоїзм, здирницьке чи споживацьке ставлення до життя, заздрість, неадекватна самооцінка.