14. Психологічні особливості впливу вироку на підсудну особу

Обвинувальний вирок суду справляє величезний (здебільшого негативний) психологічний вплив на підсудну особу, з моменту його виголошення в суді він перетворюється на своєрідне тавро для людини, яке буде супроводжувати її до кінця життя. Це проявлятиметься і в установі виконання покарань, і після звільнення, коли людина буде налагоджувати нові чи відновлювати старі соціальні зв'язки, влаштовуючись на роботу, створюючи сім'ю, спілкуючись з іншими людьми.

Психотравмуючий вплив залежить від наступних чинників:

• вік і стать підсудної особи;

• її соціальний статус і типовий спосіб життя;

• індивідуально-психологічні та соціально-психологічні характеристики підсудного;

• кількість вчинених злочинів;

• кількість та якість застосованих покарань тощо.

Найвищий стресовий ефект обвину­вального вироку проявиться стосовно тих людей, які вчинили злочин вперше або вчинили його з необережності. Стрес посилюватиметься, якщо при цьому ціннісно-смислова сфера особистості та її структура в цілому носять соціально схвалюваний характер.

Найтяжче позначається вирок на непов­нолітніх і людях пенсійного віку. Така ситуація зумовлена об'єктивно. Так, неповнолітні не адаптувавшись до кінця в нормальному соціальному середовищі, потрапляють в абсолютно інше середовище з відмінними цінностями та нормами. Дефіцит позитивного життєвого досвіду заповнюється негативним досвідом кримінальної субкультури місць позбавлення волі.

Люди пенсійного віку тяжко переживають обвинувальний вирок в силу того, що для них він означає праний крах прожитого життя.

Аналогічні наслідки обвинувального вироку проявляться і для підсудних зрілого віку. І якщо до моменту відкриття кримінальної справи вони володіли високим соціальним статусом і матеріальним достатком, то зміна звичного способу життя, в якому з моменту вступу вироку в законну силу будуть домінувати міжособистісті конфлікти, недоброзичливість оточення, брутальність звернення, незадовільні побутові умови тощо, безумовно носитиме для них травмуючий характер.

Особливо сильно в емоційному плані вирок суду впливає на жінок, для жінки обвинувальний вирок представляє розрив налагоджених міжособистісних стосунків, через які вона мала можливість задовольняти потреби в приналежності і любові, потреба в захисті і піклуванні тощо, виходячи з цього, першою сферою, яка зазнає великого потрясіння, викликаного вироком, виступає саме емоційна сфера жінки.

Що стосується осіб, які неодноразово скоювали злочини, психотравмуючий вплив вироку на них зведений практично до мінімуму. Замість каяття і самоосуду вони відчувають єдиний докір, пов'язаний з тим, що їх одкрили і притягнули до відповідальності. Такі люди акцентують всю свою увагу не на необхідності виправлення, а на важливості уникати в майбутньому тих "недоробок", що дали можливість їх викрити.

Значно рідше в практиці судочинства можна помітити випадки байдужого ставлення до вироку ,однак у людей яким нема що втрачати, обвинувальний вирок не викликає гострих емоційних реакцій. До таких людей можна віднести тих, хто не має певного місця проживання, матеріальних благ, у кого в силу певних обставин зруйнувались всі соціально значущі зв'язки, тим самим вже викликавши стан фрустрації і апатії.

Отже, всіх підсудних осіб умовно можна поділити на три групи:

1. особи, які визнають вирок і готові нести визначене в ньому покарання (в місцях позбавлення волі вони за спрямованістю особистості попов­нюють такі групи засуджених як актив і резерв);

2. особи, які не визнають вирок (в місцях позбавлення волі вони опиняються в групі засуджених із негативною спрямованістю особистості, яка за неформальним законом кримінальної субкультури належить до стійко- привілегійованих прошарків (група лідерів, авторитетів);

3. особи, які байдуже ставляться до вироку (в місцях позбавлення волі вони за спрямованістю особистості найчастіше потрапляють до такої групи засуджених як пасив-це група, яка об'єднує осіб із невизначеною спрямованістю, що вагаються у виборі стратегії поведінки, котра» в свою чергу, значною мірою залежить від ситуації).

Окремої уваги потребують особи яких засудили неправомірно, через так звану помилку суду. З боку підозрюваної особи в подібній ситуації може посприяти стан безнадійності, своєрідної безвихідності, що обумовлюється втратою віри в справедливість, гуманність правоохоронних органів, законність їх діяльності, а також виникає під впливом арешту в зв'язку із затриманням за підозрою у вчиненні злочину і під впливом того негативного соціального середовища, в яке вона відразу потрапляє, будучи арештованою. Обвинувальний вирок для таких людей носить уже не просто фруструючий, а шоковий характер.

15