7.Класифікація потерпілих.

Класифікація жертв злочину:

1.За кількісно ознакою:

• Індивідуальна

• Групова 1-10 осіб

• Масова більше 10 осіб

2.За кількістю злочинних посягань:

• Разова

• Епізодична – 2-3 скоєний злочин

• Стійка жертва, більше 3 злочинів одного типу

3.За часом настання шкідливих звичок:

• Безпосередня жертва

• Віддалена ж. – шкода проявляється у часі пізніше від самого скоєння злочину ( венеричні захворювання, отруєння харчами чи підробленими ліками)

4.За правомірністю поведінки до і після злочину:

• Правомірна жертва – не створює сприятливих умов для злочину, тобто поведінка не віктимна

• Нейтральна жертва – поводить себе пасивно, не чинить опру але й не провокує

• Неправомірна жертва – створює умови для злочину, поведінка віктимна

8. Закономірності формування та розвитку злочинних груп

Виникнення злочинних груп може бути: стихійним – на основі неформальних об’єднань в сфері дозвілля і спеціально організованим – формують особи які мають злочинний досвід

Закономірності формування та розвитку злочинних груп:

1. добровільність об’єднання учасників для скоєння злочину. Найпоширенішим мотивом входження в злочинну групу те, що людина не знайшла можливості долучитися до соціально схвалюваної діяльності, а отже не змогла самоствердитись і компенсує це за рахунок соціально засуджуваної поведінки.

2. розвиток групи від простого об’єднання до більш складних форм злочинних об’єднань. При тривалому функціонуванні групи посилюється організованість, лише в окремих випадках розвиток групи може призупинитись (арешт лідера, викриття) ймовірність саморозпуску групи дуже низька (зміна місця проживання)

3. вдосконалення структури групи. На певному етапі склад групи стабілізується, чітко розприділяються ролі і функції, визначаються злочинні плани та об’єкти злочинних домагань. З’являється лідер якому підпорядковуються виконавці. Крім того в багатьох злочинних групах є так званий «опозиціонер» - особа яка претендує на роль лідера.

4. тенденція до заміни емоційних стосунків на ділові – це зумовлює консолідацію групи та узгодженість дій її членів

5. розширення сфер впливу: поширення злочинної діяльності на інші території або суперництво з іншими злочинними групами

6. наявність відособлення та замкнутості. Замкнутість проявляється в пересторогах щодо включення нових членів групи

7. вироблення власних внутрішньо - групових норм поведінки та жорстокі санкції за їх порушення

Особливості

1. причини виникнення

2. рівень організованості

3. кількість та склад учасників (кругова порука)

4. розподіл ролей

5. стосунки в групі

9. Головні риси та провідні тенденції сучасної жіночої злочинності Риси:

1. Всі скоєні жінками злочини поділяються на 2 групи:

   • Злочини пов’язані з їх професійною діяльністю (корисливі)

   • Злочини пов’язані з сімейно побутовими стосунками

2. за статистикою найбільш поширеними жіночими злочинами є злочини корисливого характеру:

Тенденції:

1. до початку 90-х років найчастіше жіноча злочинність була пов’язана зі спекуляцією та обманом покупців, на сьогодні спекуляція майже відсутня, оскільки ліквідовано її головну причину – дефіцит товару. Щодо обману покупців то ситуація майже не змінилася: існує широкий спектр способів обману від обважування до продажу підробленої продукції що може скласти серйозну небезпеку для здоров’я і життя людей

2. відбувається різкий зріст посадових злочинів серед жінок (розкрадання майна, хабарництво, зловживання службовим становищем) все це для «благополуччя сімей і дітей»

3. крадіжки приватного майна жінками скоюються рідше ніж розкрадання державного. Характерною рисою на відміну від чоловіків є їх скоєння шляхом входження в довіру до майбутньої жертви. Часто жінки грають роль наводчиць на квартиру. Жінок використовують для прикриття чи відволікання уваги жертв. Крадіжки приватного майна найчастіше скоюють жінки що ведуть аморальний спосіб життя (алкоголічки, наркоманки)

4. шахрайство серед жінок виражено слабо, однак на відміну від чоловіків цей вид злочину характеризується складністю задумів та хитромудрістю доведеної до геніальності що обумовлює розмір нанесених збитків та труднощі в розслідуванні. Жінка-шахрайка характеризується нестандартністю мислення, спритністю, винахідливістю, артистичністю та схильністю до ризику. Жінки займаються шахрайством або самостійно або в складі групи чоловіків

ІІІ. В сучасних умовах спостерігається значне збільшення насильницьких злочинів серед жінок.