22. Страхові послуги як об'єкти взаємовідносин страховиків і

У порівнянні із звичайним товаром, страховик не створює ніякого матеріального продукту. Його продукт може бути визначений як невідчутна діяльність, у зв’язку з цим відноситься до поняття “послуга”. Страхова послуга належить до категорії фінансових послуг, так як послуги банків, фінансових установ.

Страхова послуга у порівнянні з переліченими послугами – це така послуга, яка потребує від страховика певних зусиль, спрямованих на формування потреби в цій послузі. Тому страховик повинен кожного разу на кожній стадії проходження страхової угоди і протягом всього строку дії договору страхування безперервно демонструвати страхувальнику, що він особливий, має хороший захист, що даній страховій компанії можна довіряти і що інтереси клієнта на першому місці. Для страхової послуги дуже важливим є демонстрація готовності постійно услужити страхувальнику, адже він сплачує гроші у вигляді страхових внесків, отримуючи натомість від страховика зобов’язання забезпечити страховий захист.

Ці два принципові моменти визначають ряд особливостей, якими характеризується страхова послуга: 1. надавати страхові послуги можуть лише спеціалізовані організації, які можуть надати відповідні фінансові гарантії; 2. Щоб надавати страхові послуги страхова компанія повинна мати ліцензії на відповідні види цих послуг; 3. Оскільки страхова послуга невідчутна, невидима – це означає, страховик не бачить цього продукту, не може відчути одразу користь від нього. Тому для просування на ринку страхових послуг потрібна вичерпна інформація і інтенсивна реклама; 4. Страхова послуга може бути надана як на добровільних засадах, так і примусово; 5. Страхова послуга носить обов’язковий характер тоді, коли надання страхового захисту необхідне з точки зору суспільних інтересів; 6. Дуже часто процес купівлі-продажу страхових послуг здійснюється через посередників, які відіграють дуже важливу роль; 7. При наданні страхових послуг завжди укладається договір страхування (досить часто він має спрощену форму) і виступає у вигляді полісу.

Страхові послуги — це послуги вторинного попиту, які значною мірою залежать від політичної й економічної стабільності, а також від рівня добробуту громадян країни. У законодавстві України послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення належать до фінансових послуг. Фінансова послуга — це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок третіх осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучення від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Фінансові послуги надаються фінансовими установами [5].

Купуючи страхову послугу страхувальник практично завжди платить повну ціну наперед.

23. Перспективи розвитку страхового ринку в Україні.

України обумовлена не тільки подоланням нестабільної ситуації, яка в даний часспостерігається в економіці країни, але й вирішенням проблем, які накопичувались упродовжвсього історичного розвитку вітчизняного страхового ринку.

На сьогоднішній день основними проблемами страхового ринку України є такі:· незначний розмір уставного фонду, який повинні сплатити новостворені страховікомпанії;· невідповідність нормам ліквідності, диверсифікації та прибутковості розміщеннястраховиками коштів страхових резервів;· низька фінансова надійність і платоспроможність страховиків;· недостатні обсяги капіталізації та низька ліквідність активів страхових компаній;

· невизначеність механізму передавання активів однієї страхової компанії іншій;· недостатній контроль і регулювання перестрахових операцій;

· слабка розвиненість страхування життя та недержавного пенсійного страхування;· низький рівень актуарної практики та інституту брокерів на страховому ринку;

Отже, подальший розвиток страхового ринку України також буде залежати від розвиткувітчизняного фондового ринку та послуг, які будуть на ньому пропонуватись, тастабільності функціонування банківської системи і спільного регулювання банківського танебанківського ринків фінансових послуг.Успішність розвитку українського страхового ринку буде залежати від вирішення питань стосовно збільшення вимог до організації страхової діяльності для запобігання виходу на ринок кептивних і схемних страхових компаній танеможливості відкриття власниками збанкрутілого страховика нової компанії.

Додатковим фактором збільшення можливості страхових компаній покривати значні зарозмірами ризики може стати раціональна політика самих страховиків і жорстке регулюванняз боку Держфінпослуг напрямків розміщення коштів страхових резервів. Це сприятиме

збільшенню прибутковості страхової діяльності за рахунок зростання інвестиційного доходу івідповідно покращення фінансової стійкості компанії.Стратегічним завданням удосконалення страхової діяльності в Україні в наступні рокиповинна стати зміна системи оподаткування страховиків і переведення їх на загальнусистему стягування податків, яка розповсюджена на інші суб’єкти господарювання.

Інтенсивність розвитку страхового ринку також значно залежить від розвиткупосередницьких послуг на ньому. Так, для страхових компаній це додатковий каналпродажу власних послуг і пошуку в разі необхідності партнерів по перестрахуванню, а длястрахувальників страховий брокер є зацікавленою особою у виконанні всіх взятих на себе

зобов’язань страховою компанією перед клієнтом.Отже, тільки за умови стратегічного розвитку страхових відносин в Україні івсебічної підтримки відповідних змін з боку не тільки учасників ринку і Держфінпослуг, ай інших органів виконавчої та законодавчої влади вітчизняний страховий ринок можестати конкурентоспроможним і дієвим механізмом не тільки захисту суспільних ігосподарських інтересів, але й інструментом стимулювання розвитку економіки країнив цілому