- •1.Узагальнена структурна схема восп, призначення елементів цієї схеми. Параметри восп.
- •2. Класифікація восп. Покоління восп та структурні схеми восп різних поколінь.
- •3. Пасивні елементи восп, їх призначення. Параметри пасивних елементів восп.
- •5. З’єднання волоконних світоловодів, вимоги до з’єднувачів. Втрати у з’єднувачах, заходи зменшення цих втрат.
- •6. Оптичні розгалужувачі, їх призначення, параметри, конструкції.
- •7. Селективні розподільники оптичної потужності, їх призначення, параметри, конструкції.
- •8. Оптичні ізолятори, циркулятори, атенюатори, перемикачі, компенсатори дисперсії. Їх призначення, параметри, приклади конструкцій.
- •9. Джерела оптичного випромінювання, їх призначення, вимоги до них, параметри та характеристики.
- •10,11. Джерела когерентного,некогерентного випромінювання, їх особливості, принцип дії, параметри та характеристики.
- •12. Одночастотні випромінювачі, їх особливості, принцип дії, параметри. Призначення цих випромінювачів.
- •13. Детектори оптичного випромінювання. Їх призначення, принцип дії, параметри та характеристики.
- •14. Модуляція оптичного випромінювання, методи модуляції, вимоги до модуляторів.
- •15. Оптичні передавальні пристрої, їх призначення, структурні схеми цих пристроїв.
- •16. Стабілізація оптичної потужності в оптичних передавальних пристроях. Температурна стабілізація оптичної потужності.
- •17. Світловодні коди, їх особливості та вимоги до них.
- •18. Побудова основних світловодних кодів та їх порівняння.
- •19. Цифрові оптичні передавальні пристрої, вибір робочої точки. Чинникі, які спотворюють форму оптичних імпульсів в цифрових оптичних передавальних пристроях.
- •20. Оптичні приймальні пристрої, їх призначення. Методи прийому оптичного випромінювання.
- •21. Шуми та чутливість оптичних приймальних пристроїв. Еквівалентна шумова схема вхідних каскадів оптичних приймальних пристроїв та її аналіз.
- •22. Джерела шумів та випадкових спотворень імпульсів, що призводять до появи помилки при прийманні оптичних сигналів.
- •23. Модель волоконно-оптичного каналу, розрахунок довжини регенераційної дільниці.
- •24. Система передачі ікм-120-4/5, її особливості. Параметри та призначення.
- •25. Структурна схема комплекту оптичного лінійного тракту клт-25, пояснити роботу цієї схеми.
- •26. Система передачі отг-35, її особливості, призначення, параметри, структурна схема.
- •27. Оптичні підсилювачі на домішковому волокні edfa, їх особливості, схеми накачування.
- •29. Методи підвищення пропускної здатності волоконно-оптичних ліній та їх особливості.
- •30. Оптичне мультиплексування, його різновиди, застосування.
- •31. Щільне та зверхщільне оптичне мультиплексування. Канальні частотні плани, порівняння та застосування цих видів мультиплексування.
- •32. Грубе та гібридне оптичне мультиплексування, їх канальні плани, застосування цих різновидів мультиплексування.
- •33. Повністю оптичні мережі, їх особливості, етапи розвитку, елементна база повністю оптичних мереж.
- •34. Структурні схеми різних етапів розвитку повністю оптичних мереж.
- •35. Модель взаємодії технологій в повністю оптичній мережі. Трирівнева модель повністю оптичної мережі.
- •36. Нелінійні ефекти у повністю оптичних мережах.
- •37. Пасивні оптичні мережі, їх застосування, стандарти, топології цих мереж.
- •38. Архітектура та принцип дії пасивних оптичних мереж.
- •41. Структурна схема та принцип дії оптичного рефлектометра.
- •42. Призначення оптичного рефлектометра. Визначення місця розташування та характеру неоднорідностей оптичного кабелю, вимірювання загасання оптичного кабелю.
- •43. Оптичні тестери, їх призначення, комплектація, параметри.
- •44.Ідентифікація пошкоджень волоконно-оптичних ліній та методи їх усунення.
41. Структурна схема та принцип дії оптичного рефлектометра.
Рис. 3.1 – Структурна схема оптичного рефлектометра
Оптичний рефлектометр містить: генератор коротких електричних імпульсів 1, ПОМ, що перетворює електричні імпульси в оптичні 2, розподілювач оптичної потужності (спрямований відгалужувач) 3, ПрОМ 4, блок обробки сигналів 5, пристрій відображення (дисплей т.ін.) 6, канал синхронізації та управління 7. Зондуючі імпульси надходять до ПОМ, через розподілювач оптичної потужності 3, частина світла відгалужується та за допомогою трикоординатного пристрою юстування 8 (в разі відсутності оптичних роз`ємів) надходять у волокно, що досліджується 9. Відбитий від неоднорідностей, наявних в кабелі, що досліджується, оптичний сигнал через спрямований відгалужувач надходить до високочутливого ПрОМ, перетворюється в електричний сигнал, який після обробки у 5 (визначення часової затримки відбитих імпульсів, підсилення) надходить до пристрою відображення. Вертикальна вісь дісплею градуюється у відносних одиницях потужності (дБм). Відхилення по горизонталі змінюється в залежності від часу затримки відбитого сигналу t, якщо час розповсюдження електромагнітної енергії світловодом відомий, то легко визначити відстань до неоднорідностей, тоді горизонтальна вісь градуюється в одиницях довжини.
42. Призначення оптичного рефлектометра. Визначення місця розташування та характеру неоднорідностей оптичного кабелю, вимірювання загасання оптичного кабелю.
Найбільш розвиненим та застосовуваним методом імпульсної рефлектометрії є метод OTDR (Optical Timedomain Reflectometer). На даний час випускається широка номенклатура OTDR рефлектометрів. В оптичному випромінювачі формується послідовність оптичних зондуючих імпульсів. що надходять до оптичного волокна. Внаслідок флуктуацій показника заломленя серцевини уздовж волокна, наявності локальних неоднорідностей відбувається релеєвське розсіяння на цих неоднорідностях. На цьому явищі заснований метод оптичної рефлектометрії. Розсіяний потік розповсюджується в зворотному відносно руху зондуючого імпульсу напрямку та реєструється приймальним фотодіодом рефлектометра. Вимірювання часового інтервалу між зондуючим імпульсом і сигналом зворотного розсіяння дає можливість визначити фізичну довжину між двома точками волокна. Під час розповсюдження оптичного імпульсу тестованим волокном його потужність (амплітуда) зменшуються внаслідок розсіювання і втрат на локальних неоднорідностях волокна. Очевидно, що і сигнал зворотного розсіяння (його амплітуда) знижуватимуться. Потужність сигналу зворотного розсіювання залежить від амплітуди і тривалості зондуючого імпульсу. Залежність амплітуди зворотного розсіювання від довжини лінії зветься рефлектограмою. Аналіз залежності зміни амплітуди сигналу зворотного розсіяння на ділянках волокна дозволяє оцінити загасання ділянок ВС.На зосереджених неоднорідностях (наприклад зварних з’єднаннях або зростках) виникають додаткові втрати, які на рефлектограмі відображаються сходинкою.
Рефлектометр за один цикл вимірювань оптичного волокна дозволяє визначити: довжину лінії, коефіцієнт загасання на одиницю довжини кабелю (наприклад, на кілометр), втрати в неоднорідностях кабелю, коефіцієнт відбиття від роз’ємного з’єднання двох оптичних волокон або від кінця оптичного волокна, відношення потужності, що вводиться в оптичне волокно, до потужності, що повернулася до початку від кінця лінії. Можливості рефлектометра (його якість) щодо вимірювання вказаних вище параметрів визначаються такими його характеристиками: довжина хвилі випромінювання; тривалість імпульсів; динамічний діапазон вимірювання загасання, розподільна здатність за двома координатами—загасанням та відстанню.