7) Відчуття

Відчуття-це відображення окремих властивостей предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття(кольори,звучання,пахощі,смак,тепло чи холод). Варто визначити,що за розташуванням рецепторів відчуття поділяють на Екстерацептивні відчуття мають рецептори на поверхні тіла і відображають властивості предметів і явищ зовнішнього середовища.1)Зоровівідчуття.2)Нюхові3)Смакові. 4)Слухові. 5)Тактильні.

Інтероцептивні відчуття мають рецептори,розташовані у внутрішніх органах,тканинах тіла та відображають стан внутрішніхорганів(спрага,голод).

Пропріоцептивні- дають інформацію про рух і положення нашого тіла,до них належать статичні(статика тіла),кін естетичні(рухи і положення окремих частин тіла).

8) Сприймання-це цілісне відображення предметів,ситуацій та подій при безпосередньому впливі фізичних подразників на органи чуття.

Предметність сприймання –різні за якостями відчуття,отримувані від предмета,поєднуються і відносяться д цього предмета як до окремої речі,що має певне призначення.

Суттєвими рисами сприймання є його цілісність та структурність. Якщо змінюються окремі відчуття від предмета, але зберігаються відношення між ними,загальна структура залишається незмінною. Відтворення мінімальної кількості елементів людського обличчя цілком достатньо для його цілісного сприймання.

Константність-виявляється в тому, що предмети і явища відбиваються такими,якими вони є ,незважаючи на зміну у мов їх спостереження.

Осмисленість-дивлячись на незнайомий предмет,ми намагаємося вловити схожість зі знайомими нам об’єктами,віднести його до певної категорії.

Вибірковість сприймання виявляється в переважному виділенні одних об’єктів у зіставленні з іншими.

9) Увага

Формою організації,яка полягає у спрямованості й зосередженості свідомості на об’єктах,що забезпечує їх виразне відображення є увага. Увага людини має 5 властивостей:1)Стійкість(10-15 хвилин) –виявляється в здатності протягом тривалого періоду зберігати увагу на певному об’єкті:індивідуальні фізіологічні особливості людини;психічний стан;мотивація;зовнішні обставини здійснення діяльності.2) Зосередженість - утримування уваги на 1 об’єкті, абстрагуючись від усього іншого.3)Переключення уваги – розуміють як зміну ії спрямованості з одного об’єкта на інший.4)Розподіл уваги - це одночасна увага на значному просторі,на кількох об’єктах,тобто суб’єктивне сприйняття такої діяльності.5)Обсяг уваги – визначається кількістю інформації,що одночасно може зберігатися у сфері підвищеної уваги людини. Існує також мимовільна,довільна та після довільна увага. Довільна - характеризується спрямованим і регульованим зосередженням,зумовленим потребами діяльності. Мимовільна увага - виникає незалежно від наміру і мети людини. Увага. Яка спочатку підтримувалася вольовими зусиллями,тобто була довільною,потім може перейти у післядовільну.

Прийоми:

внутренние(актуальність)

внешние(новизна, інтенсивність сигналу, зміна сигналу, розрив інформації на найцікавішому місці, якщо це комусь потрібно то це потрібно і мені, неочікуванність появи нового сигналу)

10) Пам'ять, види – найважливіша психічна хар-ка живих істот. Пам'ять – це процес організації та збереження минулого досвіду, що дає можливість його повторного використання в діяльності або повернення у сферу свідомості. П. ще можна визначити як процес відображення, збереження і відновлення минулого досвіду.

Оскільки п-ть охоплює фактично всі життєві процеси людини, то виділяють декілька видів п-ті. Залежно від того, яка діяльність переважає, виділяють рухову, емоційну, образну і словесно-логічну п-ті. Рухова полягає в запам’ятовуванні і відтворенні людиною своїх рухів і є однією з умов утворення різноманітних умінь та навичок. Емоційна – це відтворення переживань і відчуттів, що пов’язані з подіями минулого. Образна – це запамятовув. цілісних образів дійсності. Змістом словесно-логічної п-ті є наші думки. Залежно від того як здійснюється запам., виділяють мимовільну (здійснюється без визначеної мети) та довільну (протікає з чітко поставленою метою). За тривалістю закріплення інформації: оперативна(збереження інформ-ї протягом певного заданого терміну); довгочасна п-ть(здатність зберігати ін форм протягом необмеженого часу); короткочасна п-ть(швидке запам’ятовування матеріалу, негайне його відтворення і короткий строк зберігання). За розумінням змісту матеріалу виділяють: смислову (пов’язана з розумінням того змісту, що запам-ся) і механічна (запам-ся речі, які до кінця не усвідомлюються).