42.Запозичення в юридичній термінології.

Запозичені слова-інтернаціоналізми,що вживаються у багатьох мовах світу і мають одне джерело походження. Значна частина запозичених слів,що вжив у багатьох мовах світу і мають одне джерело походження.Запозиченню сприяють такі чинники,як дипломатичний,економічний, науковий,культурний.Слова іншомовного походження часто можна відрізнити від незапозичених слів їх формою. Вони можуть починатися буквами а, е, і. Вживання запозичених слів в юр тексті вимагає: не викор іншомовні слова без потреби; іншомовне слово слід вживати,тоді коли воно точно розкриває поняття;запозичене слово має бути зрозумілим всім; не можна вживати в одному тексті для позначення того самого поняття запозичене та українське слово.

43.Труднощі що виникають при перекладі з російської на укр мову.Синоніми,омоніми та пароніми в юр. Термінології.

Осн правила дотримання при перекладі юр тексту:при перекладі з рос на укр. мову юр текст має відповідати змісту, а не аналогічному перекладу;корист перекладними словниками загалта галузевого спрямування;при перекладі фраз здійснювати лексичні та семантичні трансформації;після перекладу відредагувати текст, ретельно перевірити написане.

Синоніми-це слова різні за звучанням, близькі за значенням, але різняться змістовим, емоційним,і стильовим відтінком ( процент-відсоток, сильний-могутній,ввічливість-чемність).При підготовці та застос правових актів синоніми повинні повністю збігатися за змістом і не мати будь-яких інших відтінків( підприємницьке законодавство-законодавство про підприємництво).Омоніми – це різні слова, а не різні значення одного і того самого слова.Кожне вторинне знач багатозначного слова пов’язане з його первинним значенням .(первинне пропускати – давати змогу пройти, проїхати і близькі до нього вторинні значення – пропускати букву в слові, пропускати старших себе, пропускати лекцію).Пароніми - це слова близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням і написанням,наприклад:виборний-виборчий, особовий-особистий, талан-талант.

44.Міжмовні пароніми.

Міжмовні пароніми - це українські слова, помилково вживані в чужому для них значенні слів чужої мови з більш менш подібної вимовою ( укр. вірогідний - рос. достовірний).

45. Особливості використання різних частин мови у п.С.

46. Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.

Рід іменників – назв професій, посад, звань – при виборі між наявними в мові формами іноді викликає труднощі. Орієнтуватися слід на такі правила:

- Офіційні назви посад, професій, звань – іменники чоловічого роду:професор, нотаріус, директор, секретар, завідувач. Ці слова вживаються для позначення чоловіків і жінок: Звільнити Петрову Н. Я. від виконання обов’язків диспетчера. Зарахувати Клименко А. М. на посаду лаборанта.

Це пов’язано з семантичною мотивацією слів: ці посади в минулому, як правило обіймали особи чол. статі.

- Відсутні відповідники жіночого роду у всіх складних назвах посад, звань: головний бухгалтер, провідний технолог, статист-дослідник, старший викладач.

- Текст набуває офіц. характеру, якщо слова, залежні від найменування посади, узгоджуються з цим найменуванням у формі чоловічого роду й тоді, коли мова йде про жінок: Головний лікар дозволив..., Змінний інженер закінчив...

Проте, якщо в документі вказується прізвище жінки, яка обіймає названу посаду, то підпорядковані слова (найчастіше дієслова) вживаються у формі жіночого роду: Нараду провела директор фірми Люткевич П. І.

- Форми чоловічого і жіночого роду мають слова: автор – авторка, аспірант – аспірантка, вихованець – вихованка, дисертант – дисертантка, поет – поетеса, студент – студентка, учень – учениця, спортсмен – спортсменка.

- Лише жіночий рід мають слова:покоївка, праля, домогосподарка, кастелянша, манікюрниця, рукодільниця, друкарка (жінка, що працює на друкарській машинці).

- Рід іменників спільного родустароста, суддя, голова, воєвода, сирота визначається синтаксично:Суддя Петрова оголосила вирок. Суддя Петров повідомив про наслідки розслідування.

- У ділових паперах не вживаються однослівні найменування осіб замісцем проживання, роботи, статусу: сельчани – жителі села, освітяни – працівники освіти, циркачі – артисти цирку, городяни – мешканці міста.

Прикметник узгоджується з іменником на означення пев­них професій, посад та звань жінок лише в чол. роді.

старша викладачка старший викладач, досвідчена інженер досвідчений інженер, нова професорша новий професор, винахідлива капітан винахідливий капітан