- •1.Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правими дисциплінами.
- •2. Мова як засіб професійного спілкування.
- •3. Поняття про сучасну українську літературну норму.Типи мовних норм.Форми сучасної української літературної мови.
- •4. Поняття усного та писемного мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •5. Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Судові промови відомих адвокатів.
- •6. Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •7. Функціональна диференціація сучасної української мови.
- •8. Офіційно-діловий стиль як один з функціональних стилів сучасної української літературної мови. Особливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •9. Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •10. Поняття про документ, його властивості та вимоги до оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •11. Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •12. Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •13. Мовленнєвий етикет – невід’ємний етикет професійної культури юриста.
- •14. Правила культури спілкування (за і. Томаном)
- •16. Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •17. Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
- •20. Бар’єри у спілкуванні , його рівні.
- •21. Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •22. Допит як різновид переговорів.
- •23. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •24. Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, правила критики та самокритики. Культура телефонного діалогу.
- •26. Основи комунікативної лінгвістики.
- •27.Нлп як мистецтво комунікації.
- •30.Закон про мови в урср
- •31.Ку Про функціонування та р-к мов в Укр.
- •32.Державна мова та її функцї
- •33.Функції мови в суспільстві.
- •34.Загальне поняття про лексику,лексикологію,термін та термінологію.
- •35. Слово як найменша самостійна одиниця мови,його лекс. Значення.
- •36. Лексика сучасної укр мови з погляду її походження.
- •37.Стилістична диференціація укр. Лексики. Проф.Лексика
- •38.Канцеляризми та штампи.
- •39.Фразеологія у проф. Спілкуванні юристів.Укр лексикографія .
- •40.Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •42.Запозичення в юридичній термінології.
- •43.Труднощі що виникають при перекладі з російської на укр мову.Синоніми,омоніми та пароніми в юр. Термінології.
- •44.Міжмовні пароніми.
- •45. Особливості використання різних частин мови у п.С.
- •46. Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •47. Відмінювання прізвищ, імен, по-батькові, географічних назв.
- •Творення та відмінювання імен по батькові
- •Відмінювання прізвищ
- •48.Правопис відмінкових закінчень іменників 2 відміни у родовому відмінку.
- •49. Рід, число невідмінюваних іменників.
- •50. Нормативність уживання граматичних форм прикметника.
- •51. Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у професійних текстах.
- •52. Особливості використання займенників у діловому мовленні.
- •53. Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
- •54. Прийменник у професійному мовленні. Прийменник в діловому мовленні.
- •55. Особливості українського правопису.
- •56. Орфоепічні норми.
- •57. Систематизація правил орфоепії.
- •58. Правопис прізвищ, імен та по батькові.
- •59. Правопис складних іменників та прикметників.
- •60. Правопис прислівників.
- •61. Написання слів з великої літери.
- •62. Особливості доречного слововживання
- •63. Словники енциклопедичні, перекладні, тлумачні та інші типи.
- •64. Багатозначні слова та омоніми.
- •65. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціалізовані в юридичному тексті.
- •66. Синтаксичні структури у професійному мовленні.
- •67. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів.
- •69. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.
- •70. Просте і складне речення у юридичному документі.
- •71. Документ – основний вид ділового мовлення.
- •72. Вимоги до складання та оформлення різних видів документів. Основні реквізити.
- •73. Види документів та їх класифікація.
- •74. Документи юридичного фаху.
- •75. Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту.
- •4.1. Правила оформлення заголовків та підзаголовків
- •76. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •77. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
- •Резюме Кулик Вікторія Юріївна
- •78. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.
- •79. Етикет ділового листування.
- •80. Кореспонденція за характером інформації.
- •81. Телеграма. Факс.
- •82. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні й пояснювальна записки, виробничі звіти.
- •83. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
- •85.Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.
- •86. Ознайомлення з організаційними документами. Статут, положення, інструкція.
- •87.Позовна заява.
- •88.Види договорів.
- •89.Протокол слідчої дії.
13. Мовленнєвий етикет – невід’ємний етикет професійної культури юриста.
Мовленнєвий етикет–це сукупність словесних форм ввічливості, прийнятих у відповідному колі людей певного сусп, певної країни властивий усім націям і народам. Це значний у кожній мові спектр висловлювань, які охоплюють формули привертання уваги для встановлення мовного контакту. Різні мови світу виробляють спец засоби вираження ввічливості, етичні мовні формули, усталені мовні формули, вживаються для контакту між комунікантами. Це формули вітань,звертань,вибачень,прохань,подяк,прощань, побажань. Сам же мовленнєвий етикет крім цих формул охоплюють ще й соціально-мовні символи етикетного рівня такі як заперечення або незгода,ствердження або згода,або питання.У європейському культурному ареалі виділяють 5 тональностей спілкув:високу, нейтральну, звичайну, дружню і вульгарну.Укр. мовному етикету властиві лише три рівня: висока, звичайна, дружня.Розрізняють 15 видів мовленнєвого етикету: Вітання;Звертання або привернення уваги; Знайомство; Запрошення;Прохання або пропозиція; Погодження; Вибачення; Незгода або відмова;Скарга;Втішання; Комплімент; Несхвалення;Поздоровлення;Вдячність;Прощання.
14. Правила культури спілкування (за і. Томаном)
1.не вдаватись у крайнощі(не потрібно бути занадто балакучим,ні мовчазним) 2.говорити лише тоді,коли є що сказати.3.щоб стати цікавим співрозмовником, треба занотувати цікаву інформацію,щоб потім розповісти 4.навчитись точного висловлювання. 5.чергувати довгі речення із короткими. 6.основна думка має бути виражена в головному реченні,а не підрядними. 7. виклад ведеться від простого до складного,від відомого до не відомого. 8. не треба говорити багато-це дратує,а говорити влучно і точно.
15.Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.Спілкування-це комунікація,тобто обмін інформ потрібною для учасників спілкування. Спілкування-складний процес взаємодії між людьми,що полягає в обміні інформ,а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного.Спілкування тісно пов’язане з діяльністю. Будь-яка форма спілкування виступає як форма спільної діяльності,люди завжди спілкують в процесі певної діяльності. Поєднання діяльності однієї людини з діяльністю інших людей утворює спільну діяльність. Сутність спілкування полягає у взаємодії суб’єктів діяльності. Субєктами спілкування являються живі істоти,люди. Людина,що передає інформ,називається кумунікатором, що одержує її-рецептором. Особливості професійного спілкування такі: має бути властивий значний комунікативний потенціал — об'єктивні і суб'єктивні можливості здійснення зв'язків і взаємодії, обміну інформ; співпереживання, взаєморозуміння, сприймання, відтворення, вплив на індивіда, групу. Комунікативний потенціал визначає якість спілкування індивіда і скл з комунікативних якостей, які х-ють здатність до спілкування; комунікативних здібностей та комунікативної компетентності.
16. Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
Усі правознавці повинні опанувати технікою живого контакту. Мова повинна бути красивою і правильною ,як найменше слів паразитів-це розсіює увагу і відволікає від теми розмови. Треба використовувати такі рекомендації:акцентуйте важливі слова;змінюйте тон голосу – то підвищуйте,то знижуйте;
змінюйте темп-це додає виразність;робіть паузи.
Правознавець у спілкуванні повинен: поважати себе як особистість ,з повагою ставитися до всіх відвідувачів;
Усвідомлювати ,що професійна репутація понад усе;цінувати співпрацю;пам’ятати що розгубленість тільки компрометує ділову людину; бути терпимим до недоліків відвідувача.