- •1. Необхідність страхового захисту як важливого засобу економічної безпеки суб'єктів господарювання та життєдіяльності людей на випадок шкоди, зумовленої ризиковими обставинами.
- •2. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту. Форми організації фондів страхового захисту.
- •3.Самострахування, його джерела й межі доцільного застосування.
- •4.Виникнення та етапи розвитку страхування. Сутність страхування.
- •5.Місце страхування в системі економічних категорій.
- •6.Функції страхування. Сфери застосування страхування.
- •7.Принципи страхування: економічні принципи функціонування системи страхування, принципи здійснення страхових правовідносин.
- •Поняття класифікації страхування, її наукове та практичне значення. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні.
- •Класифікація за об'єктами страхування. Галузі страхування: майнове, страхування відповідальності, особисте страхування.
- •11/ Види страхування.
- •12/ Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, сільськогосподарських,транспортних,фінансово-кредитних та інших ризиків.
- •13/ Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника. Обов'язкове страхування. Добровільне страхування.
- •14/ Класифікація страхування за статусом страхувальника. Страхування юридичних осіб усіх форм власності. Страхування громадян.
- •15/ Класифікація страхування за спеціалізацією страховика. Загальні види страхування. Страхування життя. Перестрахування.
- •16/ Поняття ризику. Основні характеристики ризику. Рівень ризику. Частота ризику та розмір шкоди.
- •17/ Управління ризиком. Роль ризик-менеджменту у виявленні, розпізнаванні ідентифікації та визначенні методів впливу на ризик. Виключення ризику. Активне й пасивне запобігання ризику.
- •18. Субєктивні та об'єктивні ризики. Матеріальні і нематеріальні ризики. Чисті і спекулятивні ризики. Фундаментальні і часткові ризики.
- •20. Визначення страхового ризику. Ознаки страхового ризику. Специфіка ризиків у страхуванні майна, відповідальності, в особовому страхуванні.
- •21. Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування. Критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку страхових тарифів.
- •22. Поняття страхового ринку. Об’єкти та суб'єкти страхового ринку.
- •22. Страхові послуги як об'єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників.
- •23. Перспективи розвитку страхового ринку в Україні
- •24. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні. План маркетингової діяльності. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.
- •25. Реалізація страхового продукту. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання. Права й обов'язки сторін. Контроль за виконанням договорів.
- •26. Страхова компанія як основний суб’єкт страхового ринку, її організаційні форми.
- •27. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній.
- •28. Ресурси страховика: фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні.
- •Структура страхових компаній. Центральний офіс. Філіали й представництва. Управління страховою компанією. Страхові об'єднання.
- •Об’єктивна необхідність, зміст та межі державного регулювання страхової діяльності.
- •Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.
- •Страхування життя і його основні види. Програми страхування життя.
- •Страхування пенсій (ренти).
- •Обов'язкові види страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування від нещасних випадків на транспорті, військовослужбовців і працівників ризикових професій.
- •Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків.
- •36. Медичне страхування. Суб'єкти й об'єкти страхування. Умови обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування.
- •37. Страхування майна юридичних осіб: суб'єкти й об'єкти страхування, страхові події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
- •38. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств: страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, страхування тварин, страхування будівель та іншого майна.
- •39. Страхування технічних ризиків.
- •40. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •41. Страхування транспортних засобів автомобільного та іншого наземного, морського, авіаційного транспорту. Страхування вантажів.
- •42. Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна.
- •43. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
- •44.Моторне (транспортне) страхове бюро і його функції. Міжнародна система "Зелена картка".
- •Страхування відповідальності роботодавців.
- •Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •50. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку. Суб'єкти перестрахування. Ринки перестрахування. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.
- •51.Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
- •52. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.
- •53. Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості.
- •Співстрахування й механізм його застосування.
- •Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
- •56.Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги
- •57. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
- •58. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •59. Оподаткування страховиків.
- •60. Поняття фінансової надійності страховика та значення останньої.
- •61. Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
- •Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній.
- •63. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні кошти страховика. Технічні резерви, їх склад.
- •64. Показники платоспроможності. Фактичний і нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
Необхідність страхового захисту як важливого засобу економічної безпеки суб'єктів господарювання та життєдіяльності людей на випадок шкоди, зумовленої ризиковими обставинами.
Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту. Форми організації фондів страхового захисту.
Самострахування, його джерела й межі доцільного застосування.
Виникнення та етапи розвитку страхування. Сутність страхування.
Місце страхування в системі економічних категорій.
Функції страхування. Сфери застосування страхування.
Принципи страхування: економічні принципи функціонування системи страхування, принципи здійснення страхових правовідносин.
Роль страхування в активізації бізнесу, економії коштів, що резервуються на покриття можливих утрат від непередбачених обставин, та в ефективнішому формуванні й використанні фондів соціального призначення, збільшенні обсягів інвестицій.
9. Поняття класифікації страхування, її наукове та практичне значення. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні.
Класифікація за об'єктами страхування. Галузі страхування: майнове, страхування відповідальності, особисте страхування.
Види страхування.
Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, сільськогосподарських, транспортних, фінансово-кредитних та інших ризиків.
13. Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника. Обов'язкове страхування. Добровільне страхування.
Класифікація страхування за статусом страхувальника. Страхування юридичних осіб усіх форм власності. Страхування громадян.
Класифікація страхування за спеціалізацією страховика. Загальні види страхування. Страхування життя. Перестрахування.
Поняття ризику. Основні характеристики ризику. Рівень ризику. Частота ризику та розмір шкоди.
17. Управління ризиком. Роль ризик-менеджменту у виявленні, розпізнаванні,
ідентифікації та визначенні методів впливу на ризик. Виключення ризику. Активне й пасивне запобігання ризику.
Суб'єктивні та об'єктивні ризики. Матеріальні і нематеріальні ризики. Чисті і спекулятивні ризики. Фундаментальні і часткові ризики.
Визначення страхового ризику. Ознаки страхового ризику. Специфіка ризиків у страхуванні майна, відповідальності, в особовому страхуванні.
Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування. Критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку страхових тарифів.
Поняття страхового ринку. Об’єкти та суб'єкти страхового ринку.
22. Страхові послуги як об'єкти взаємовідносин страховиків і страхувальників.
23. Перспективи розвитку страхового ринку в Україні.
24. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні. План маркетингової діяльності. Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.
Реалізація страхового продукту. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання. Права й обов'язки сторін. Контроль за виконанням договорів.
Страхова компанія як основний суб’єкт страхового ринку, її організаційні форми.
Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній.
Ресурси страховика: фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні.
29. Структура страхових компаній. Центральний офіс. Філіали й представництва. Управління страховою компанією. Страхові об'єднання.
Об’єктивна необхідність, зміст та межі державного регулювання страхової діяльності.
Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції. Реєстрація та ліцензування страховиків. Контроль за діяльністю страховиків.
Страхування життя і його основні види. Програми страхування життя.
Страхування пенсій (ренти).
Обов'язкові види страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування від нещасних випадків на транспорті, військовослужбовців і працівників ризикових професій.
Добровільне індивідуальне й колективне страхування від нещасних випадків.
36. Медичне страхування. Суб'єкти й об'єкти страхування. Умови обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування.
37. Страхування майна юридичних осіб: суб'єкти й об'єкти страхування, страхові події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
38. Особливості страхування сільськогосподарських підприємств: страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, страхування тварин, страхування будівель та іншого майна.
39. Страхування технічних ризиків.
40. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
41. Страхування транспортних засобів автомобільного та іншого наземного, морського, авіаційного транспорту. Страхування вантажів.
42. Страхування майна громадян: будівель і споруд, тварин, домашнього та іншого майна.
43. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
Моторне (транспортне) страхове бюро і його функції. Міжнародна система "Зелена картка".
Страхування відповідальності власників інших видів транспорту.
Страхування відповідальності роботодавців.
Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.
Страхування професійної відповідальності.
Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
50. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку. Суб'єкти перестрахування. Ринки перестрахування. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.
51. Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування.
52. Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки.
53. Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості.
Співстрахування й механізм його застосування.
Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги.
Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії.
Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
Оподаткування страховиків.
Поняття фінансової надійності страховика та значення останньої.
61. Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.
Фінансові методи забезпечення надійності страхових компаній.
63. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні кошти страховика. Технічні резерви, їх склад.
64. Показники платоспроможності. Фактичний і нормативний запас платоспроможності, порядок їх обчислення.
1. Необхідність страхового захисту як важливого засобу економічної безпеки суб'єктів господарювання та життєдіяльності людей на випадок шкоди, зумовленої ризиковими обставинами.
Об'єктивна необхідність страхування зумовлюється тим, що збитки часте виникають під дією руйнівних факторів, що не контролюються людиною. Історичний розвиток суспільства свідчить про те, що все людське буття пов'язане з непередбачуваними обставинами, які призводять до знищення майна, завдання шкоди здоров'ю або загибелі людей. Згадані обставини можуть бути спричинені стихійними лихами, неврожаями, війнами, соціальними потрясіннями. Впливаючи на природу, люди одночасно відчувають її негативний вплив на себе. Такі дії природи призводять до того, що результати діяльності людей за тривалий період часу можуть бути зведені нанівець. Створена людством матеріально-технічна база за певних обставин стає зоною підвищеної небезпеки як для життя, здоров'я людей, так і для їх діяльності. Тепер и горя зі збитками від стихійних лих не меншої шкоди завдають людству ДТП авіакатастрофи, морські випадки, соціальні та криміногенні явища. За таких умов збитки не спричиняють цивільно-правової відповідальності, що робить неможливим відшкодування збитків, і вони залишаються в майновій сфері самого потерпілого, котрий не може покрити їх, не завдавши відчутного обмеження своєму життєвому рівню.
Отже, за умов ризикового характеру функціонування будь-якого підприємства і не менш ризикового поводження людей існує потреба попередження усунення і відшкодування збитків унаслідок настання несприятливих подій чи ризиків. Не маючи можливості запобігти їм, людство прагнуло обмежити їх негативний вплив і захистити себе, своє майно на випадок несприятливих подій. На початку історичного розвитку людства первинні форми захисту існували у вигляді спільних (недоторканних) запасів продуктів харчування, одягу та інших продуктів праці. Про це свідчать знахідки доісторичного, Античного, середньовічного та нового періодів цивілізації. Пізніше з'явилися окремі фізичні особи, товариства, які брали на себе функції щодо створення спільного фонду та захисту від ризиків, що призвело до появи нового виду людської діяльності в галузі економіки — страхування.
2. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту. Форми організації фондів страхового захисту.
Якщо враховувати тлумачення "фонду" як ресурси, запаси, нагромадження, то страховий фонд - це сукупність виділених та зарезервованих запасів матеріальних благ, що призначенні для здійснення страхового захисту (не тільки компенсації, а й подолання наслідків реалізації страхового ризику). Може виступати як у натуральній, так і в грошовій формі.
Призначення страхового фонду не для споживання, не для накопичення, а для відшкодування збитків в результаті настання страхового випадку. Відповідно до такого підходу, національний дохід, головним чином, є джерелом розширеного відтворення, а механізм страхування дає змогу утримувати певний рівень виробничого розвитку. Тобто страхування впливає на сталість економіки, на її стабілізацію.
Виходячи з наукової та суспільної практики розроблено організаційні форми страхового фонду. В. Райхер обґрунтував троїсту систему страхових фондів антиризикового спрямування і в своїй класичній теорії розглянув методи організації цих фондів. Щодо умов функціонування економіки в Україні, та можна виділити такі форми страхового фонду:
- централізований (резервний);
- самострахування;
- страховий фонд страховика.
Централізований (резервний) страховий фонд формується централізованим методом на рівні держави, територіально-адміністративної одиниці, його призначення - відшкодовувати збитки та усувати наслідки стихійного лиха, великих аварій, інших страхових подій шляхом перерозподілу загальнодержавних ресурсів. Цей фонд формується як у натуральній, так і в грошовій формі;
Фонд самострахування формується децентралізованим методом на рівні господарюючого суб'єкта: Його мета - долати тимчасові труднощі та відшкодовувати втрати в процесі виробництва при настанні страхового випадку шляхом цільового використання власних ресурсів. Формується переважно у вигляді натуральних запасів суб'єкта, але може мати й грошову форму.
Страховий фонд страховика формується децентралізованим методом за рахунок внесків страхувальників. Його мета - організовувати страховий захист відповідно до встановлених правил та умов страхування шляхом виплати страхових сум страхувальникам у разі настання страхового випадку, а також реалізовувати економічні інтереси страховика в отриманні прибутку. В сучасних умовах цей страховий фонд формується тільки у грошовій формі та знімає суперечливість відносин між страхувальником та страховиком, хоча й залишає відмінності у пріоритетах. Так, для страхувальника страховий фонд - це насамперед гарант виконання зобов'язань страховика з організації страхового захисту, а потім вже існує зацікавленість у його кількісному зростанні. Для страховика, навпаки, пріоритетним є те, що страховий фонд, насамперед капітал, який може прирости, тобто принести прибуток, а на другому плані - засіб виконання зобов'язань перед страхувальниками з приводу страхових виплат.