- •Питання до іспиту з дицпліни Історія України 1 курс
- •4. Держава східних слов'ян мала назву «Київська Русь», або «Русь-Україна». Щодо походження та дефініції назви «Русь» дослідники не мають єдиної думки. Існує декілька версій:
- •5. Виникнення Київської Русі. Перед утворенням держави на території майбутньої Київської Русі проживали:
- •Перші слов'янські князі:
- •6. Олег (882—912)
- •I етап - "оксамитове" литовське проникнення (1340- 1363 рр.).
- •II етап - "обрусіння" литовських правителів (1362- 1385 рр.).
- •18. Українське козацтво почало зароджуватися у другій половині XV ст. Як
4. Держава східних слов'ян мала назву «Київська Русь», або «Русь-Україна». Щодо походження та дефініції назви «Русь» дослідники не мають єдиної думки. Існує декілька версій:
- русами називали племена норманів (варягів); вони започаткували державу слов'ян і від них пішла назва «Руська земля»; така теорія зародилася у XVIII ст. у Німеччині й дістала назву «норманської», її автори - історики Г. Байер та Г. Міллер, їхніх послідовників та однодумців називають норманістами;
- руси - слов'янські племена, які жили в середній течії Дніпра;
- Рус - це давнє слов'янське божество, від якого походить назва держави;
- руса - у праслов'янській мові «річка» (звідси і назва «русло»).
Українські історики в цілому дотримуються антинорманських поглядів, хоч і не заперечують значний внесок варязьких князів і дружин у формування державного ладу Київської Русі.
Русь, Руська земля на їхню думку:
- назва території Київщини, Чернігівщини, Переяславщини (землі полян, сіверян, древлян);
- назва племен, які мешкали на берегах річок Рось, Росава, Роставиця, Роська та ін.;
- назва Київської держави починаючи з IX ст.
Назва «Україна» (край, земля) означає територію, що була основою Київської Русі у ХІ-ХІІ ст. Уперше цей термін уживається в Київському літописі в 1187 р. стосовно земель Південної Київщини та Переяславщини.
5. Виникнення Київської Русі. Перед утворенням держави на території майбутньої Київської Русі проживали:
а) східнослов'янські племена- предки українців - древляни, поляни, сіверяни, волиняни (дуліби), тиверці, білі хорвати;
б) східнослов'янські племена - предки білорусів - дреговичі, полочани;
в) східнослов'янські племена - предки росіян - кривичі, радимичі, словени, в'ятичі.
Основні передумови утворення східнослов'янської державності:
- на початок VIII ст. в цілому завершився процес розселення слов'ян і утворення територіально визначених великих і малих союзів племен;
- наявність у східнослов'янських союзів племен певних локальних відмінностей у культурі й побуті;
- поступове переростання союзів племен у племінні князівства - додержавні об'єднання більш високого рівня, що передували появі східнослов'янської держави;
- формування на зламі VІІІ-ІХ ст. навколо Києва першої східнослов'янської держави, яку фахівці умовно називають Київським князівством Аскольда.
Можно виділити такі головні етапи процесу об'єднання східних слов'ян в одну державу:
а) створення князівства (держави) із столицею в Києві; до складу цієї держави ввійшли поляни, руси, сіверяни, дреговичі, полочани;
б) захоплення влади в Києві новгородським князем Олегом (882 р.), під владою якого до цього перебувала частина слов'янських племен;
в) об'єднання майже всіх східнослов'янських племен в одну державу Київську Русь.
Перші слов'янські князі:
- князь Кий (напівлегендарний) - вождь союзу племен полян, засновник м. Києва (за легендою, разом з братами Щеком, Хоривом та сестрою Либідь у V-VІ ст.);
- князь Рюрик - літописна згадка про нього в «Повісті минулих літ», йдеться про призвання у 862 р. новгородцями «варягів» Рюрика з дружиною;
- князі Аскольд і Дір завоювали Київ у другій половині IX ст., за літописними даними Аскольд і Дір були боярами князя Рюрика;
- після смерті новгородського князя Рюрика (879 р.) до повноліття його сина Ігоря фактичним правителем новгородської землі став Олег;
- у 882 р. Олег захопив Київ, за його наказом було вбито київських братів Аскольда і Діра; початок правління у Києві династії Рюриковичів; князя Олега багато дослідників вважають безпосереднім засновником Київської Русі
5. Провідне місце в економіці Київської держави посідало сільське господарство, яке розвивалося відповідно до природних умов. У лісостеповій зоні Київської Русі застосовувалась вогнево-підсічна система обробки землі, а у степовій перелогова. Землероби використовували досконалі знаряддя праці: плуг, борони. заступи, коси, серпи; вони сіяли злакові й технічні культури. Значного розвитку досягло скотарство. Зберігали своє значення мисливство, рибальство, бортництво.
Спочатку в Давньоруській державі переважало землеволодіння вільних общинників, а з XI ст. поступово формується і посилюється феодальне землеволодіння - вотчина, що передавалася у спадок. Важливе місце у господарстві Київської Русі займало ремесло. Цього часу було відомо понад 60 видів ремісничих спеціальностей. Через Давньоруську державу пролягали торговельні шляхи: наприклад, «із варяг в греки», що з'єднували Русь із Скандинавією і країнами чорноморського басейну. У Київській Русі було розпочато карбування монет - срібників і злотників. У Руській державі зростала кількість міст - від 20 (ІХ-Х ст.), 32 (XI ст.) до 300 (XIII ст.).