80. Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.

Японская (кольцевая) система принятия решений -- «ринги се», суть которой состоит в том, что на рассмотрение готовится проект новшества. Он передается для обсуждения лицам по списку, составленному руководителем. Каждый должен рассмотреть предлагаемое решение и дать свои замечания в письменном виде. После этого проводится совещание. Как правило, приглашаются те специалисты, чье мнение руководителю не совсем ясно. Эксперты выбирают свое решение в соответствии с индивидуальными предпочтениями. И если они не совпадают, то возникает вектор предпочтений, который определяют с помощью одного из следующих принципов:

- принцип большинства голосов -- выбирается решение, имеющее наибольшее число сторонников; - принцип диктатора -- за основу берется мнение одного лица.Этот принцип характерен для военных организаций, а так же для принятия решений в чрезвычайных обстоятельствах; - принцип Курно используется в том случае, когда коалиций нет, т.е. предлагается число решений, равное числу экспертов. В этом случае необходимо найти такое решение, которое отвечало бы требованию индивидуальной рациональности без ущемления интересов каждого в отдельности; - принцип Парето используется при принятии решений, когда все эксперты образуют единое целое, одну коалицию. В этом случае оптимальным будет такое решение, которое невыгодно менять сразу всем членам группы, поскольку оно объединяет их в достижении общей цели; - принцип Эджворта используется в том случае, если группа состоит из нескольких коалиций, каждой из которых невыгодно отменять свое решение. Зная предпочтения коалиций, можно принять оптимальное решение, не нанося ущерба друг другу. Каждый из этих видов экспертного оценивания, перечисленных выше, обладает своими преимуществами и недостатками, определяющими рациональную область применения. Во многих случаях наибольший эффект дает комплексное применение нескольких видов экспертизы. Независимо от индивидуального или группового участия экспертов в ра боте целесообразно получать информацию от множества экспертов. Это позволяет получить на основе обработки данных более достоверные результаты, а также новую информацию о зависимости явлений, событий, фактов, суждений экспертов, не содержащуюся в явном виде в высказываниях экспертов. При использовании метода экспертных оценок возникают свои проблемы. Основными из них являются: подбор экспертов, проведение опроса экспертов, обработка результатов опроса, организация процедур экспертизы - а это не что иное, как процесс экспертного анализа, технологию организации которого я более подробно постараюсь изложить в следующей части данной работы.

81.Ролеві позиції та здатність суб'єкта до переробки інформації в процесі розробки та прийняття рішень

Рольова позиція-це надзвичайно важлива частина прийняття рішень, адже кожен підлеглий звертає увагу не тільки на саме об'єктивне рішення, а й на особу, яка його пропонує. Сааме тому важливо не допускати рольових помилок. Рольова невідповідність - це неадекватне сприйняття ролі. Похідними цієї біди є панібратські вибрики та, навпаки, хворобливий офіційоз, форсований перехід з "Ви" на "ти", іґнорація ритуалів спілкування, втручання в чужі справи, поради, про які ніхто не просив, безвідповідальність та, навпаки, намагання перевищити свою владу,

Основні рольові вади:

Намаганнями спиратися на попередній досвід.

Помилковий вибір поведінкових взірців та кумирів.

Вплив хибних настанов середовища

Необізнаність в чужих національних нормах.

Політична позиція спричиняє рольовий дисбаланс

Для прийняття ефективних рішень, потрібно володіти і вміти переробляти інформацію. Саме суб"єкти, які можуть переробляти інформацію повинні готувати й розробляти рішення. Підготовка управлінських рішень в сучасних організаціях нерідко відділена від функції їхнього прийняття і передбачає роботу цілого колективу фахівців. У «класичній» теорії управління вона, як правило, є функцією штабних служб.Процес здійснення рішення пов'язаний з реалізацією спеціального плану, який являє собою сукупність заходів, спрямованих на досягнення цілей та термінів їх реалізації. Розробка такого плану - прерогатива відповідних служб в апараті управління. Однак сьогодні до його розробки залучаються ті, хто буде його реалізовувати, тобто безпосередні виконавці.

82. Поняття про моделі і методи прийняття управлінських рішень.

Використання моделей дозволяє приймати рішення, при обґрунтуванні яких враховуються всі фактори і альтернативи, що виникають в складних умовах виробничо-господарської діяльності. Тому моделювання розглядається як найефективніший спосіб оптимізації управлінських рішень.

Модель – це все те, що образно представляє якийсь об’єкт чи процес і використовується для аналізу або вивчення цього об’єкту чи процесу. Що стосується поняття терміну “метод”, то це всі ті дії, які при вивченні моделі застосовує людина для досягнення якогось результату.

Моделі: Модель управління запасами використовується для визначення часу розміщення замовлень на ресурси та їх кількості, а також маси готової продукції. Серед інших моделей величезне практичне значення має теорія ігор. На змістовному рівні під грою можна розуміти взаємодію декількох осіб (гравців), які мають кінцевий стан (виграш), якого добивається кожен гравець, але не кожен може добитися. Моделі теорії черг, або модель оптимального обслуговування використовується для визначення оптимального числа каналів обслуговування по відношенню до потреби в них. Застосовується в різних ситуаціях, де є клієнти і пункти їх обслуговування (резервування квитків по телефону, обслуговування клієнтів у банку, кількість розвантажувальних майданчиків на складах і т.д.). Моделі лінійного програмування застосовують для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів при наявності конкуруючих потреб. Транспортні задачі - це завдання, за допомогою яких оптимізується доставка ресурсів при наявності декількох пунктів відправлення і декількох пунктів отримання при різної вартості доставки в різні пункти. Є приватним видом задач лінійного програмування.

Транспортні задачі - це завдання, за допомогою яких оптимізується доставка ресурсів при наявності декількох пунктів відправлення і декількох пунктів отримання при різної вартості доставки в різні пункти. Є приватним видом задач лінійного програмування.

Метод – сукупність способів та прийомів вирішення певної ситуації.

Методи прийняття управлінських рішень – сукупність способів та прийомів , які використовують сучасні керівники задля прийняття ефективного рішення.

Методи – адміністративні, економічні, соціально – психологічні, технологічні

1Адміністративні – сукупність способів і прийомів, що передбачає здійснення організаційно – регламентаційної роботи керівником в процесі прийняття ефективного управлінського рішення.

Методи передають посаду і повноваження. Документи - Статут підприємства, колективні договори, штатні розклади, посадові інструкції, регламентування, нормування. Адмін. Методи передбачають проведення зборів, нарад, (накази, розпорядження)

Усна форма.

2.Економічні методи - сукупність способів і прийомів прийняття керівником рішень з економ питань.

Економ важелі - стимулювання(оплата праці,доплата) – кредити, ціни,податки.

Економ стимули –зарплата, премії, тарифні ставки

Планування – (зокрема бюджетування) – правильно розподілити кошти і на винагороди.

3Методи соціально – економічного впливу - сукупність способів і прийомів, які використовуються керівником і які передбачають врахування психо – фізіологічного стану людини, соц. аспекти побудови трудових аспектів.

Психологічні характеристики людини –

1)властивості темпераменту

2)відношення людини до праці(відповідальність,наполегливість, працьовитість)

3)відношення до оточуючих (відкритість, щирість, доброзичливість)

4)відношення до засобів праці(охайність, бережливість)

5)Відношення до самої себе(самозакоханість, самокритичність)

Соціальні аспекти побудови трудових колективів

1)віковий ценз

2)Стать

3)рівень кваліфікації, освіта

4)Організація робочих місць

5)Соц – психологічний клімат(психологічна сумісність людей)

4.Технологічні методи – здійснюються на підставі технологічних карток, перелік використання спец обладнання.

Також розрізняють кількісні і якісні методи

1)Кількісні – к=виникають, коли управлінську ситуацію можна оцінии кількістю.

- методи, які використовуються в умовах визначеності інформації(аналітичні, ЄММ)

- методи, які застосовуються в умовах невизначеності(методи теорії ігор)

-статистичні методи

Якісні методи – не підлягають кількісному вимірюванню1

1 Урахування творчого підходу

- методи індивідуального творчого пошуку

- методи колективного творчого пошуку

- методи активізації творчого пошуку

Метод «розумової атаки». Є найпоширенішим із методів групової роботи. Полягає у наданні кожному учасникові права подавати найрізноманітніші ідеї вирі¬шення проблеми, незалежно від їх

обґрунтованості та здійснимості

Метод «конференції ідей». Відрізняється від методу «розумової атаки» тим, що допускає доброзичливу кри¬тику у формі репліки чи коментарю: існує думка, що та¬ка критика допоможе поліпшити ідею.

Експертні методи. В їх основі — системність і ці¬лісність знань експертів щодо проблеми, явища, яке досліджують.

Метод номінальної групової техніки. Побудований за принципом обмеження міжособистісних комуніка¬цій;

Метод Дельфи. Використовують за умови, коли гру¬пу експертів неможливо зібрати разом. Це багаторівне¬ва процедура анкетування з повідомленням результатів кожного туру учасникам, що працюють окремо один від одного.

Теоретико-ігрові методи. Дають змогу дещо спрос¬тити картину зовнішнього середовища. До них, зокрема, відносять теорію ігор, метод сценаріїв, моделі «чор¬ної дошки».

Теорія ігор. Використовується для знаходження оп¬тимального рішення деяких ігрових завдань

Метод сценаріїв. Використовують при обґрунтуванні багатоходових складних управлінських рішень. Передба¬чає прогноз розвитку подій за трьома сценаріями: опти¬містичним, песимістичним і найвірогіднішим

Моделі «чорної дошки». Базуються на регламентації процесу обговорення альтернатив, поступовому обґрун¬туванні рішення з урахуванням постійної зміни інфор¬мації з даної проблеми та відображення цього на умов¬ній «дошці» для всіх учасників, що беруть участь у під¬готовці рішення.

Управлінські рішення, як правило, приймаються за умов високої невизначеності, дефіциту інформації, тому суб'єкт управління не завжди може об'єктивно встанови¬ти критерії оцінювання та пріоритети їх важливості. З огляду на це на практиці часто використовують моделі, які дають змогу приймати не оптимальні, а задовільні рі¬шення.

Фізична модель (представляє те, що досліджується, за допомогою збільшеного чи зменшеного опису чи об'єкта системи. Відмітна характеристика фізичної моделі полягає в тому, що в деякому змісті вона виглядає як моделюєма цілісність.

Аналогова модель (представляє досліджуваний об'єкт аналогом, що поводиться як реальний об'єкт, але не виглядає як такий. Приклад аналогової моделі – організаційна схема.

Математична модель (у цій моделі, називаної також символічної , використовуються символи для опису чи властивостей характеристик чи об'єкта події).