82. Пропозиція або давання хабара.

1. Пропозиція хабара -

2. Давання хабара -

3. Давання хабара, вчинене повторно, -

4. Давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб -

5. Давання хабара службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою осіб чи її учасником -

6. Особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу.

Давання хабара визнається закінченим із моменту прийняття службовою особою хоча б частини хабара.

Суб’єктивна сторона давання хабара – тільки прямий умисел

83. Провокація хабара або комерційного підкупу.

Провокація хабара або комерційного підкупу, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара чи неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто дав або отримав хабар або неправомірну вигоду, -

ч 2. Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів

84. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт (ст. 371).

Обєктивна сторона злочину передбачає вчинення діяння, яке а)здійснюється в процесуальній формі – затримання,привід, арешт, тримання під вартою Б) має незаконний характер, а за ч.3 ст.371 в) спричинило тяжкі наслідки Г) вчинено з корисних мотивів чи в інших особистих інтересах.

Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел, оскільки винний діє завідомо і бажає цього.

Суб’єкт злочину — спеціальний: службова особа органів дізнання, слідчий, прокурор, а у разі незаконного тримання під вартою –і працівник установи, де тримається під вартою потерпілий.

85. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372).

З об’єктивної сторони притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності може полягати у пред’явленні обвинувачення за відсутністю події чи складу злочину в діях особи або при недоведеності її участі у вчиненні злочину. Злочин визнається закінченим із моменту пред’явлення обвинувачення, коли постанова про притягнення як обвинуваченого пред’явлена особі для ознайомлення.

За частиною 2 ст. 372 КК караються ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину чи зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією (наприклад, використанням підроблених документів, знищенням або вилученням зі справи доказів тощо).

З суб’єктивної сторони особа діє з прямим умислом, оскільки усвідомлює, що притягує до відповідальності завідомо невинуватого і бажає цього.

Суб’єкт злочину спеціальний — особа, яка проводить дізнання, слідчий або прокурор, тобто службові особи, яким за законом надано право притягнення особи до відповідальності як обвинуваченого за кримінальною справою.