16.Гнатометричнівирімювання за а.М. Шварцем, їх діагностичне значення.

Гнатометрія:

На підставі аналізу даних гнатометрії можна

1. Визначити аномалії зубощелепної системи, що розвилися внаслідок невідповідності розмірів щелеп (довжини тіла щелеп, висоти гілок нижньої щелепи), аномалії положення зубів і форми альвеолярного відростка.

2. Виявити вплив розмірів і розташування щелеп, а також аномалій положення зубів на форму профілю обличчя.

3. Визначити ступінь нахилу окюзійної площини до площини основи черепа, щоважливо для естетичного прогнозу лікування.

17.Роль телерентгенографії в діагностиці і прогнозуванні результатів ортодонтичного лікування.

Основа мета дослідження – розпізнавання асиметрії, яка зумовлена нерівномірним розвитком обох половин лицевого скелета або окремих його частин

18.Профілометричні вимірювання при розшифровці телерентгенограм

Профілометрія: дає можливість досліджувати форму профілю обличчя, визначити й уточнити таке (рис. 104):

1. Вплив краніометричних співвідношень на форму профілю обличчя.

2. Справжній профіль обличчя.

3. Особливості щелепного профілю, що порушує гармонію обличчя (положення губ, підборіддя, підносової точки і т. п.).

У профілометричному аналізі бічних ТРГ Шварц пропонує вивчати форму щелепного профілю за:

1. Положенням губ відносно ліній Pn і Po і до ротової дотичної (лінія T), що з'єднує шкірні точки sn і pg.

2. Пропорційністю частин обличчя.

3. Профільним кутом T.

4. З урахуванням товщини м'яких тканин обличчя.

19. диференціальна діагностика аномалійного профіля обличчя.

20.Особливлсті росту і формування щелепних кісток людини у віковому аспекті.

Існують 3 основні механізми росту кісток, кожний із яких відіграє свою роль у рості черепа та щелеп:

1 – ріст хрящів за рахунок поділу клітин із подальшим перетворенням у кісткову тканину шляхом осифікації;

2 - ріст у ділянках швів;

3 - пері- та ендо осальний ріст і апозиція кістки під періостальною мембраною (окістям) та на поверхні губчастих просторів кісток.З віком потовщується базальна частина нижньої щелепи, більшого розвитку набуває альвеолярний відросток. Висота альвеолярного відростка у новонародженого сягає 8,5 мм, а у дорослого -11,5 мм. Висота основи тіла у новонародженого - 3-4 мм, а у дорослого - 18 мм. Підборідний отвір у новонародженого міститься під коренями перших тимчасових молярів, а у дорослого – під коренем першого премоляра, тобто у тому ж самому місці, що й у новонародженого.У новонародженого відстань від альвеоли другого тимчасового моляра до перпендикуляра, проведеного від щелепного кута, дорівнює 10 мм, у дворічної дитини - 20 мм. Ділянка альвеол фронтальних зубів у новонародженого сягає 13 мм, а у дорослого - 18 мм; ділянка тимчасових молярів та премолярів - відповідно 17 і 14 мм.У довжину верхня щелепа після народження росте швидше, ніж у ширину. У цьому можна переконатися, порівнюючи верхні щелепи у новонародженого та у дитини 1- річного віку. У новонародженого довжина дорівнює 25, а ширина - 33 мм, а у дитини 1-річного віку - відповідно 41 і 38 мм. У новонародженого ікла і моляри розташовані високо, майже під самою орбітою. У міру розвитку гайморової порожнини альвеоли зубів відокремлюються від дна орбіти. Гайморова порожнина росте переважно в латеральному напрямку. До 2 років об'єм її дорівнює 1,5 см3 , а задні відділи доходять до рівня canalis infraorbitalis, a до 6 років її об'єм дорівнює 2,5 см3 і вона розташована вже латерально від canalis infraorbitalis. У довжину верхня щелепа росте також, головним чином, у ділянці задніх відділів щелепи. Так, ділянка фронтальних зубів верхньої щелепи у новонародженого дорівнює 15,5 мм , а у дорослого -2l мм, ділянка тимчасових молярів або премолярів - відповідно 15 мм і 12 мм.